Ухвала

від 07.06.2017 по справі 15/167-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

07.06.2017 справа № 15/167-б

За заявою ліквідатора публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" арбітражного

керуючого Рєзнікова В.І.

про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.14 за

нововиявленими обставинами у справі № 15/167-б

За заявою ліквідатора публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" арбітражного

керуючого Шаргала Р.В.

до товариство з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан"

про визнання недійсним договору від 30.09.09 (зареєстрований в реєстрі 2600) та

витребування майна в межах справи № 15/167-б про банкрутство публічного

акціонерного товариства "СПК Меридіан"

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника Рєзніков В.І. - ліквідатор боржника,

від відповідача Нікітюк К.О., Молявко О.М. - предст. за дов.,

Присутні: Гладишенко М.І. - предст. за дов. ПАТ АБ "Укргазбанк"

Обставини справи:

В проваджені господарського суду міста Києва перебуває справа № 15/167-б про банкрутство публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" (ідентифікаційний код 14315807) на стадії ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.14 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" про визнання недійсним договору від 30.09.09 (зареєстрований в реєстрі 2600) та витребування майна в межах справи № 15/167-б.

16.05.17 до господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" арбітражного керуючого Рєзнікова В.І. про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.14 за нововиявленими обставинами у справі № 15/167-б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.17 призначено розгляд заяви на 25.05.17.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.17 відкладено розгляд заяви на 01.06.17.

29.05.17 до суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.17 у справі № 15/167-б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.17 повернено апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.05.17 у справі № 15/157-б.

31.05.17 від ліквідатора публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" арбітражного керуючого Рєзнікова В.І. надійшла заява про відновлення строків позовної давності.

01.06.17 від товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" надійшло клопотання про витребування матеріалів справи та відкладення розгляду судового засідання.

01.06.17 від товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання, яке задоволено судом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.17 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" про витребування матеріалів справи та відкладення розгляду судового засідання та відкладено розгляд заяви на 07.06.17.

07.06.17 від товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" надійшов відзив на заяву про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.14 за нововиявленими обставинами у справі № 15/167-б.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан", у судовому засіданні 07.06.17, заявив клопотання про призначення колегіального розгляду заяви про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.14 за нововиявленими обставинами у справі № 15/167-б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.17 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" в задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду заяви про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.14 за нововиявленими обставинами у справі № 15/167-б.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан", у судовому засіданні 07.06.17, заявив клопотання про відвід судді у розгляді заяви про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.14 за нововиявленими обставинами у справі № 15/167-б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.17 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" в задоволенні клопотання про відвід судді у розгляді заяви про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.14 за нововиявленими обставинами у справі № 15/167-б.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан", у судовому засіданні 07.06.17, заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Розглянувши, подане клопотання, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Наведене свідчить, що питання, які просить представник товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" поставити на вирішення судової будівельно-технічної експертизи не відповідають обґрунтуванню заявлених до нього позовних вимог.

Вивчивши матеріали заяви в межах справи № 15/167-б, суд дійшов до висновку, що для повного та всебічного розгляду заяви про визнання недійсним договору від 30.09.09 (зареєстрований в реєстрі 2600) та витребування майна в межах справи № 15/167-б по суті не потрібні спеціальні знання для встановлення фактичних обставин у справі.

Ліквідатор в судовому засіданні подану заяву підтримав та просив задовольнити її повністю.

Представники відповідача проти заяви ліквідатора заперечували та в її задоволенні просили відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора ПАТ "СПК Меридіан" з огляду на наступне.

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється Розділом XIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно із п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

У відповідності до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК. У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

В даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину, посилається на скасування постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №17/272 постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014, встановленими в якій обставинами господарський суд міста Києва і мотивував винесення ухвали від 30.07.2017.

Передумовою виникнення спору у даній справі стало встановлення ліквідатором ПАТ "СПК "Меридіан" Шаргало Р.В. факту відчуження належного товариству нерухомого майна, а саме: нежилий будинок - молочно-роздавальної кухні, загальною площею 508,50 кв.м., який знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І.Лепсе, 34 Б (літера А), на користь ТОВ "СК Меридіан" згідно договору №3 про внесення вкладу до статутного капіталу ТОВ "СК Меридіан" від 30.09.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2600, (надалі - "Договір") за час існування заборони на відчуження нерухомого майна ВАТ "СПК Меридіан", встановленої ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06, яка, на думку ліквідатора, була чинною на момент укладення Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що на розгляді Дніпровського районного суду міста Києва перебувала справа №2957/1-2006 за позовом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ОСОБА_12 та Відкритого акціонерного товариства "СПК Меридіан" про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2957/1-2006 було вжито заходи до забезпечення позову: накладено арешт на все нерухоме майно, що належить Відкритому акціонерному товариству "СПК Меридіан" та заборонено посадовим особам ВАТ "СПК Меридіан" провадити будь-які дії щодо укладання угод стосовно відчуження цілісного майнового комплексу товариства.

На виконання вказаної ухвали Дніпровського районного суду міста Києва до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено реєстраційний запис про накладення арешту на все нерухоме майно Відкритого акціонерного товариства "СПК Меридіан".

В подальшому, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 позов у цивільній справі №2-2957/1/06 було залишено без розгляду та скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою від 29.09.2006.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 у справі № 2-2957/1/06 ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 було скасовано, а матеріали справи №2-2957/1/06 направлено до господарського суду міста Києва для вирішення справи по суті, яку ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2007 було прийнято до провадження та присвоєно їй №17/272.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2007 позов у такій справі було залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а в подальшому ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі №17/272 було задоволено заяву ліквідатора про скасування заходів до забезпечення позову та скасовано вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06 заходи до забезпечення позову.

Наведені обставини (скасування накладеного ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06 арешту на все майно ТОВ "СПК Меридіан" лише 11.03.2014) і стали підставою для звернення ліквідатора останнього з відповідним позовом в межах даної справи.

В той же час, постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі №17/272 було скасовано та в задоволенні заяви ВАТ "СПК Меридіан" про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06 відмовлено.

При цьому, вказана постанова суду апеляційної інстанції була мотивована тим, що на час винесення господарським судом міста Києва ухвали від 11.03.2014 у справі №17/272 відповідні заходи до забезпечення позову (вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06) у вигляді арешту майна ПАТ "СПК "Меридіан" вже не діяли, адже записи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про накладення такого арешту було скасовано.

Саме вказаними висновками суду апеляційної інстанції (встановленими останнім обставинами) як такими, що носять преюдиційний характер та не підлягають повторному доведенню і керувався господарський суд міста Києва при винесені ухвали від 30.07.2017 про відмову в задоволенні вимоги ліквідатора ПАТ "СПК Меридіан" про визнання недійсним Договору з посиланням на недоведеність останнім факту існування заборони на відчуження предмету такого договору.

В той же час, постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №17/272 було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014.

Отже, нововиявленою обставиною, є факт скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №17/272, встановлені в якій обставини стали підставою для винесення господарським судом міста Києва ухвали від 30.07.2014 у даній справі.

Тобто, з винесенням постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №17/272 втратили силу обставини, покладені в основу ухвали господарського судом міста Києва від 30.07.2014 у даній справі, що є підставою для її скасування.

За змістом ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

ПАТ "СПК Меридіан" є власником нежилого будинку - молочно-роздавальної кухні, загальною площею 508,50 кв.м., який знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І.Лепсе, 34 Б (літера А), що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про право власності від 29.01.2004.

30.09.2009 між ТОВ "СК Меридіан" (сторона 1) та Відкритим акціонерним товариством "СПК Меридіан" (після зміни найменування - ПАТ "СПК Меридіан") (сторона 2) було Договір відповідно до умов якого сторона 2 в якості оплати своєї частки у статному капіталі ТОВ "СК Меридіан" передала у власність останнього нежилий будинок - молочно-роздавальна кухня, загальною площею 508,50 кв.м., який знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І.Лепсе, 34 Б (літера А).

Спір у справі стосується законності Договору та наявності правових підстав для повернення спірного майна ПАТ "СПК Меридіан".

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (заявника).

Як на підставу для визнання Договору недійсним ліквідатором ПАТ "СПК Меридіан" вказується на те, що останній було укладено під час дії заборони на відчуження нерухомого майна ВАТ "СПК Меридіан", встановленої ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі №2-2957/1/06 за позовом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ОСОБА_12 та ВАТ "СПК Меридіан" про визнання недійсною угоди відчуження спортивної бази "Чайка" було вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, що належить ВАТ "СПК Меридіан", та забороною посадовим особам товариства провадити будь-які дії щодо укладання угод стосовно відчуження цілісного майнового комплексу ВАТ "СПК Меридіан".

На виконання вказаної ухвали суду 02.10.2006 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено реєстраційний запис за №3818247 про накладення арешту на все нерухоме майно ВАТ "СПК Меридіан".

В подальшому ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 у цивільній справі №2-2957/1/06 позов ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було залишено без розгляду та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 29.09.2006.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №2-2957/1/06 апеляційну скаргу ОСОБА_9 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 разом зі справою №2-2957/1/06 на підставі положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" направлено за підсудністю до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 у справі № 2-2957/1/06 ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 було скасовано, а матеріали справи №2-2957/1/06 передано до господарського суду міста Києва для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2007 у справі №17/272 (№ 2-2957/1/06) позов ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ОСОБА_12 та ВАТ "СПК Меридіан" про визнання недійсною угоди відчуження нерухомого майна залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

У лютому 2014 року колишній ліквідатор ВАТ "СПК Меридіан" Шаргало Р.В. звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2006, в обґрунтування якої посилався на те, що на момент цього звернення ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 є чинною, а вжитті нею заходи до забезпечення позову - не скасовані.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі №17/272 вказану заяву було задоволено, а заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі №2-2957/1/06, скасовано.

Вказана ухвала господарського суду міста Києва від 11.03.2014 була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №17/272.

При цьому, вказані судові рішення були мотивовані тим, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 (в тому числі, в частині скасування заходів до забезпечення позову) не набрала законної сили у порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, а тому заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі №2-2957/1/06 не були скасовані та залишалися чинними на момент подання ліквідатором ВАТ "СПК Меридіан" заяви про скасування заходів до забезпечення позову в межах справи №17/272 (в лютому 2014 року), яка з огляду на залишення відповідного позову без розгляду підлягала задоволенню із скасуванням відповідних заходів, адже в силу приписів чинного процесуального законодавства України вжиті судом заходи до забезпечення позову не втрачають сили до моменту їх скасування у встановленому порядку.

Отже, вказаними судовими рішеннями було встановлено, що вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі №2-2957/1/06 заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно ВАТ "СПК Меридіан" та заборони посадовим особам останнього вчиняти дії щодо його відчуження не припиняли своєї дії до їх скасування ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі №17/272, тобто, були чинними в т.ч. протягом 29.09.2006-11.03.2014.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, наведені факти (чинність встановленого судом арешту майна ВАТ "СПК Меридіан" (ПАТ "СПК Меридіан") протягом періоду з 29.09.2006 по 11.03.2014) має преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 №01-8/1427).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для повторного доказування наведених обставин (чинності накладеного судом арешту на все майно ВАТ "СПК Меридіан" (ПАТ "СПК Меридіан") протягом періоду з 29.09.2006 по 11.03.2014), адже існування даної обставини підтверджують судові рішення у спорі, учасником якого було ПАТ "СПК Меридіан" (справа №17/272) та не можуть бути поставлені під сумнів.

Переоцінка даного факту буде свідчити про поставлення під сумнів судових рішень у справі № 17/272, які набрали законної сили та на сьогоднішній день є чинними, що є недопустимим.

Таким чином, факт перебування майна ПАТ "СПК Меридіан" під арештом у період з 29.09.2006 по 11.03.2014 (в т.ч. на момент укладення спірного Договору) належним чином підтверджується у встановленому законодавством порядку.

Посилання зацікавлених осіб на те, що на момент укладення оскаржуваного Договору в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна був відсутній відповідний запис про арешт майна ПАТ "СПК Меридіан", накладений ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі №2-2957/1/06, а тому відчуження спірного майна за таким договором є правомірним, судом відхиляються з огляду на наступне

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація обмежень речових прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав на підставі ухвали суду про забезпечення позову. За приписами ч. 3 ст. 27 вказаного Закону державна реєстрація обмежень речових прав скасовується на підставі актів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що обмеженням речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) є обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлені відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом

Тобто, як реєстрація так і скасування обмежень речових прав на нерухоме майно, здійснюється на підставі судового рішення, а тому скасування апеляційним господарським судом (постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 у справі №2-2957/1/06) ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 (про залишення позову без розгляду та скасування заходів до забезпечення позову) мало бути підставою для здійснення реєстраційних дій з поновлення запису про відповідні обмеження речових прав.

Однак, той факт, що встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень, адже положення чинного процесуального законодавства України не ставлять чинність вжитих судом заходів до забезпечення позову в залежність від наявності чи відсутності у відповідному державному реєстрі внесених на підставі ухвали суду, якою їх було вжито, записів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України №6-2552цс16 від 18.01.2017, який в силу приписів ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим до застосування.

З огляду на викладене вбачається, що на момент укладення між ПАТ "СПК Меридіан" та ТОВ "СК Меридіан" Договору був чинним арешт, накладений судовим рішенням на все нерухоме майно ПАТ "СПК Меридіан" (в тому числі, і на нежилий будинок - молочно-роздавальної кухні, загальною площею 508,50 кв.м., який знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І.Лепсе, 34 Б (літера А), що в свою чергу унеможливлювало його відчуження.

Відтак, відчуження спірного нерухомого майна ВАТ "СПК Меридіан" (ПАТ "СПК Меридіан") на користь ТОВ "СК Меридіан" згідно оскаржуваного договору було здійснено з порушенням приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України, всупереч накладеного ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі №2-2957/1/06 арешту, що свідчить про наявність згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України правових підстав для визнання Договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пунктом 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 встановлено, що правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

За змістом статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи встановлення судом недійсності Договору, то в силу наведених приписів чинного законодавства України передане за ним спірне майно підлягає витребуванню від ТОВ "СК Меридіан" на користь ПАТ "СПК Меридіан", право власності якого на останнє належним чином підтверджується матеріалами справи (зокрема, свідоцтвом про право власності від 29.01.2004).

Стосовно пропуску заявником строків позовної давності для звернення до суду із даною заявою суд відзначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний Договір було укладено сторонами 30.09.2009 , а дану заяву про визнання недійсним Договору та витребування майна боржника в межах справи №15/167-б про банкрутство ПАТ "СПК Меридіан" попереднім ліквідатором було подано до суду 13.03.2014, тобто з пропуском строку позовної давності, встановленим приписами ст. 257 Цивільного кодексу України, про застосування якої і було заявлено зацікавленою особою.

В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно із п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 Цивільного кодексу України).

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на викладене вбачається, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Отже, позивач (уповноважена законом особа) повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою господарського суду міста Києва від 14.11.2013 Публічне акціонерне товариство "СПК Меридіан" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича.

Після призначення вказаного ліквідатора ПАТ "СПК Меридіан" ним було вжито заходи з метою виявлення випадків неправомірного відчуження майна ПАТ "СПК Меридіан", зокрема, 13.02.2014 ліквідатор звернувся до Голови господарського суду міста Києва з проханням повідомити його про існування в провадженні господарського суду міста Києва всіх справ, учасником яких є Публічне акціонерне товариство "СПК Меридіан", та надати (у випадку їх існування) такі справи для ознайомлення.

Листом від 19.02.2014 ліквідатора ПАТ "СПК Меридіан" було повідомлено про існування в провадженні господарського суду міста Києва справ за участю ПАТ "СПК Меридіан".

При цьому, після ознайомлення з деякими матеріалами справи ліквідатору стало відомо про те, що належне на праві власності ПАТ "СПК Меридіан" нерухоме майно було неправомірно відчужене попереднім керівництвом такого товариства, що в подальшому призвело до доведення ПАТ "СПК Меридіан" до банкрутства.

Суд відзначає, що дана заява про визнання недійсним Договору та витребування майна боржника подана до господарського суду міста Києва з метою відновлення його порушених прав та включення такого майна до ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів.

При цьому, неможливість звернення до суду із відповідним позовом пояснюється тим, що попереднє керівництво ПАТ "СПК Меридіан" не було зацікавлене в оспорюванні дійсності Договору.

Вказане твердження заявника, зокрема, підтверджується тим, що ОСОБА_12, який з 14.03.2001 є засновником (учасником) ПАТ "СПК Меридіан" та у період з 20.04.1998 по 21.05.2007 обіймав посаду голови правління такого товариства, одночасно з 26.12.2007 є керівником, а з 19.10.2009 засновником ТОВ "СК Меридіан", яким за наслідками вчинення оскаржуваного договору було набуто у власність спірне майно.

Тобто, в даному випадку має місце фактичного виведення спірного майна за оскаржуваним договором власником (учасником) ПАТ "СПК Меридіан" на користь своєї ж компанії.

Дані обставини в повній мірі підтверджують посилання ліквідатора боржника на відсутність інтересу колишнього керівництва товариства та його власників в оскаржувані спірного договору, адже саме за наслідками його вчинення останніми було виведено на свою користь спірне майно.

При цьому, серед активів боржника відсутні права на частку в статутному капіталі ТОВ "СК Меридіан", тобто, правомірним є посилання ліквідатора та те, що єдиним наслідком вчинення оскаржуваного договору стало виведення майна ПАТ "СПК Меридіан" на користь його колишнього керівництва та власників без отримання товариства належних доходів від такого відчуження, які наразі могли б бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, якими зокрема є державний банк - ПАТ "Укргазбанк", ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтовану відсутність інтересу попереднього керівництва боржника в зверненні до суду із відповідним позовом про визнання Договору недійсним, а відтак і неможливість звернення з даною заявою з метою захисту порушених прав і інтересів ПАТ "СПК Меридіан" уповноваженою законом особою (ліквідатором) до його призначення постановою господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі №15/167-б.

Таким чином, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску ліквідатором ПАТ "СПК Меридіан" строку на звернення до суду із даною заявою про визнання недійсним Договору та витребування спірного нерухомого майна на користь боржника, адже має місце доведення як факту необізнаності уповноваженої законом особи на захист прав такого товариства про незаконність вибуття спірного майна із власності боржника, так і факту неможливості захисту порушених прав боржника до призначення уповноваженої законом особи на захист прав і інтересів ПАТ "СПК Меридіан" (ліквідатора).

За таких обставин, заява ліквідатора ПАТ "СПК "Меридіан" є обґрунтованою і правомірною та підлягає задоволенню з визнанням недійсним Договору і витребуванням спірного майна на користь боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Судові витрати підлягають розподілі у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити заяву ліквідатора Публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" арбітражного керуючого Рєзнікова В.І. про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.2014 за нововиявленими обставинами у справі № 15/167-б.

2.Скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.07.2014 про відмову в задоволенні заяви ліквідатора публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" про визнання недійсним договору від 30.09.2009 (зареєстрований в реєстрі 2600) та витребування майна в межах справи № 15/167-б.

3.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" в задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

4.Заяву ліквідатора Публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" про визнання недійсним договору та витребування майна задовольнити.

5.Визнати недійсним договір, укладений між Відкритим акціонерним товариством "СПК Меридіан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко В.В. 30.09.2009 та зареєстрований в реєстрі за № 2600.

6.Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Лісна, буд. 6-Б; ідентифікаційний код 35519391) на користь Публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" (03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 23; ідентифікаційний код 14315807) нежилий будинок - молочно-роздавальної кухні, загальною площею 508,50 кв.м., який знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І.Лепсе, 34 Б (літера А). Видати наказ.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Лісна, буд. 6-Б; ідентифікаційний код 35519391) на користь Публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" (03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 23; ідентифікаційний код 14315807) судовий збір у розмірі 2.978 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

8.Копію ухвали направити сторонам.

Суддя М.В. Пасько