Рішення

від 06.06.2017 по справі 906/331/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" червня 2017 р. Справа № 906/331/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор; наказ №27/1-К від 03.09.2007;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн"

про стягнення 104436,99грн

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 104436,99грн, з яких: 100000,00грн - основного боргу, 4100,00грн - пені, 336,99грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару згідно умов договору №УМК-Т-Л/017-16 від 09.12.2016.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, надав обґрунтований розрахунок стягуваної суми №06-06-2 від 06.06.2017 та копію підписаного повноважними представниками і скріпленого печатками сторін акту звірки взаємних розрахунків станом на 21.04.2017.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43).

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений судом про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення його представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Лізинг" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" (продавець, відповідач) укладено договір №УМК-Т-Л/017-16 (далі - Договір) (а.с.11-14).

Згідно п.1.1 Договору у порядку та на умовах, визначених даним договором, продавець зобов'язується виготовити продукцію і передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити її.

Предметом даного договору є продукція (товар), загальна кількість, номенклатура, асортимент, якісні характеристики, одиниці виміру ціна одиниці та загальна кількість якої визначаються сторонами в Додатках до договору (Специфікаціях), що складають його невід'ємну частину (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору ціна товару за одиницю та по позиціях визначається у Специфікаціях до договору. Загальна вартість даного договору визначається загальною вартістю усіх Специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.4 Договору сторони передбачили, що розрахунки за договором здійснюються на підставі наданого продавцем рахунку в національній валюті України (гривні), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Днем здійснення платежу вважається день, в якому сума, що підлягає до сплати зараховується на рахунок продавця. У рахунку продавець зобов'язаний вказати найменування, кількість та вартість товару, за який провадиться оплата, а також реквізити цього договору, на підставі яких буде здійснений покупцем платіж.

Порядок і термін оплати обумовлюються сторонами додатково та вказуються у Специфікаціях до кожної партії продукції або в додаткових угодах до даного договору (п.2.5 Договору).

Згідно пп.3.1.1 п.3.1 Договору продавець зобов'язаний передати покупцю товар у строки і на умовах, обумовлених у цьому договорі.

Відповідно до п.5.1 Договору поставка товару здійснюється узгодженими партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, погоджені сторонами в Специфікаціях до договору. Часткове постачання продукції можливе за згодою покупця, яке також підлягає оплаті на умовах, передбачених цим договором.

Так, у матеріалах справи знаходяться Специфікації №1 від 09.12.2016, №2 від 09.12.2016, №3 від 29.12.2016 (а.с. 17-19).

Зобов'язання продавця вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження покупця або іншої особи, зазначеної покупцем у дорученні на отримання товару. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару (п.5.4 Договору).

Продукція вважається поставленою продавцем і прийнятою покупцем з моменту підписання видаткової накладної представниками обох сторін (п.5.5 Договору).

Згідно п.9.1 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше, ніж до 01.11.2017. Термін дії договору може бути продовжений за згодою сторін.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №УМК-Т-Л/017-16 від 09.12.2016, який за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України).

При цьому, ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).

Абзацом 1 частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як судом зазначалося вище, згідно пп.3.1.1 п.3.1 Договору продавець зобов'язаний передати покупцю товар у строки і на умовах, обумовлених у цьому договорі.

Відповідно до п.5.1 Договору поставка товару здійснюється узгодженими партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, погоджені сторонами в Специфікаціях до договору. Часткове постачання продукції можливе за згодою покупця, яке також підлягає оплаті на умовах, передбачених цим договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач свої зобов`язання згідно умов договору №УМК-Т-Л/017-16 від 09.12.2016 виконав належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти на загальну суму 172000грн, що, зокрема, підтверджується платіжними дорученнями №582 від 16.12.2016 (на суму 40000,00грн), №583 від 16.12.2016 (на суму 60000,00грн), №617 від 29.12.2016 (на суму 12000,00грн), №22 від 20.01.2017 (на суму 30000,00грн), №23 від 24.01.2017 (на суму 30000,00грн) (а.с. 22-26).

Таким чином у відповідача, внаслідок оплати позивачем товару, виник кореспондуючий обов'язок поставити його.

Проте, відповідач не здійснив поставку товару в повному обсязі в установлений строк, лише на суму 72000,00грн, про що свідчить видаткова накладна №11 від 29.12.2016 (а.с. 21), та не повернув позивачу сплачену ним решту передплати.

При цьому, приписами ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Керуючись наведеним, позивач направив відповідачу претензію №24/01-1 від 24.02.2017, в якій вимагав від останнього у семиденний термін після отримання цієї претензії виготовити і передати у власність позивача 10 катків та 40 траків на загальну суму 100000,00грн або повернути сплачені ним грошові кошти за непоставлену продукцію (а.с. 27-28). Вказану претензію відповідач отримав 10.03.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 29).

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар на суму 100000,00грн, або повернув попередню оплату в розмірі 100000,00грн.

Таким чином, станом на день звернення позивача з відповідною позовною заявою до суду, у ТОВ "Український машинобудівний концерн" перед ТОВ "Техно-Лізинг" існувала заборгованість з повернення попередньої оплати в розмірі 100000,00грн, про що, в тому числі, свідчить підписаний повноважними представниками і скріплений печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.04.2017 (а.с. 46).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 100000,00грн попередньої оплати підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 336,99грн 3% річних (за період 03.03.2017-05.04.2017).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, варто зауважити, що застосування ч.2 ст.625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми 3% річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки продукції, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену ч.3 ст.693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2013 у справі №5011-42/13539-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання.

Окрім того, позивач, посилаючись на п.6.6 договору №УМК-Т-Л/017-16 від 09.12.2016, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4100,00грн пені за прострочення поставки продукції (за період 03.03.2017-05.04.2017).

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного г р о ш о в о г о з о б о в ' я з а н н я за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

При цьому, п.6.6 договору №УМК-Т-Л/017-16 від 09.12.2016 визначено, що за прострочення передачі продукції, або строків заміни неякісної продукції, ніж передбачено даним договором і домовленістю сторін продавець виплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,1% від суми вартості не поставленого товару за кожен день прострочення, але не довше передбаченого законодавством України терміну. Тобто, даним пунктом Договору сторони передбачили відповідальність продавця за невиконання ним обов'язку, зокрема, щодо вчасної п о с т а в к и п р о д у к ц і ї.

Водночас, позивач, керуючись ч.2 ст.693 ЦК України, звертається до суду з вимогою про п о в е р н е н н я с у м и п о п е р е д н ь о ї о п л а т и, а не про спонукання відповідача до виконання умов договору №УМК-Т-Л/017-16 від 09.12.2016 щодо поставки оплаченої продукції.

Таким чином, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 4100,00грн пені.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів повернення позивачу попередньої оплати в сумі 100000,00грн не надав, що, зокрема, підтверджується підписаним повноважними представниками і скріпленим печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.04.2017 (а.с. 46).

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення 100000,00грн - попередньої оплати є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню. У частині вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та пені суд відмовляє в позові.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" (11600, Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнко, 55; ідентифікаційний код 37082089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Лізинг" (юридична адреса: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 87; поштова адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 2Б, оф. 2; ідентифікаційний код 33305300):

- 100000,00грн - попередньої оплати;

- 1500,00грн - судових витрат.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.06.17

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу (рек. з повід.)

3 - відповідачу (рек. з повід.)