Рішення

від 07.06.2017 по справі 910/7763/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017 Справа №910/7763/17 За позовом Приватного підприємства Виробничо - комерційна фірма

Автопостач

До Публічного акціонерного товариства Універсал Банк

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо -

комерційна фірма Лігена

Про визнання договору поруки №SU-1/71/07 від 26.12.20007р.

припиненим

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Вегера А.А. - по дов. №б/н від 24.01.2017р.

Від відповідача : не з явилися

Від третьої особи Вегера А.А. - по дов. №б/н від 24.01.2017р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Виробничо - комерційна фірма Автопостач звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання поруки припиненою за договором поруки №SU-1/71/07 від 26.12.20007р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2017. порушено провадження у справі №910/7763/17, розгляд справи призначено на 07.06.2017р.

Позов обгрунтований тим, що в силу частини 4 ст. 559 ЦК України порука позивача за кредитним зобов'язанням припинилась, оскільки відповідач, як кредитор, протягом шести місяців від дня настання строку виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором №71/07 від 26.12.2007 р., не пред'явив вимоги до поручителя.

Позивач просить суд визнати припиненою поруку за договором №SU-1/71/07 від 26.12.20007р., укладеним між ПАТ "Універсал Банк" (кредитором) та Приватним підприємством Виробничо - комерційна фірма Автопостач (поручителем) в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №71/07 від 26.12.2007 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 01.06.2017р. від позивача через відділ діловодство надійшла заява про визнання позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма Лігена був укладений кредитний договір №71/07 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору ( з урахуванням змін та доповнень у вигляді додаткових угод) банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти у сумі 3 340000,00 швейцарських франків, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти зі сплатою 8,5 % річних в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з п. 1.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до цього договору, але в будь-якому випадку не пізніше 26.12.2014 р.

Строк дії кредитного договору встановлюється з дня укладання цього договору до повного внесення суми грошових зобов'язань позичальника за цим договором (п. 7.7 кредитного договору).

Також у судовому засіданні встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 26.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (кредитор), та Приватним підприємством Виробничо - комерційна фірма Автопостач (поручитель) був укладений договір поруки №SU-1/71/07 (далі - договір поруки).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 цього договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма Лігена усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли за кредитним договором № 71/07 від 26.12.2007 р. При цьому поручитель засвідчує, що йому добре відомо усі вимоги кредитного договору та він погоджується з ними, зокрема, сума основного боргу становить 3 340 000, 00 швейцарських франків.; 8,5 % річних - за кредитом без порушення термінів сплати платежів, 17,5% процентів річних за кредитом понад встановлені строки /терміни сплати платежів - не пізніше 26.12.2014 р.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (суми кредиту), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки сторони домовились, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги.

Пунктом 2.3 договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором на користь кредитора в термін, визначений п. 2.2 договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за основним договором на рахунки, вказані кредитором.

Порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань боржника за основним договором, що забезпечуються такою порукою (п. 4.2 договору поруки).

У судовому засіданні встановлено, що позичальник Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма Лігена - до закінчення кінцевого терміну сплати кредитних коштів (26.12.2014 р.) порушив умови вказаного договору в частині повної та своєчасної сплати кредиту.

Унаслідок порушення позичальником зобов'язання, 31.01.2014 р. до поручителя з вимогами № 3477-юд про необхідність сплатити суму зобов'язання за кредитним договором та нарахованих на цю суму процентів протягом 30 днів з моменту відправлення цієї вимоги.

Вказані вимоги кредитора позичальником та поручителем виконані не були, у зв'язку з чим банк звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма Лігена про стягнення заборгованості за кредитним договором №71/07 від 26.12.2007р.., забезпеченим порукою.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість третьої особи перед відповідачем виникла станом на 31.10.2012р., оскільки третя особа припинила сплачувати грошові кошти за кредитним договором.

Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, зазначеного у вимозі до боржника, не звернувся до поручителя, порука є припиненою з урахуванням приписів ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Отже, спір між сторонами у справі виник з приводу наявності (відсутності) підстав для визнання поруки припиненою за вищевказаним договором.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Як передбачено ч. 1 ст. 559 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 статті 554 ЦК України).

За змістом ст. 559 ЦК України припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

Так, згідно з частиною 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

При цьому, регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності, частина 4 статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині 4 статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань. Застосоване в другому реченні частини 4 статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень частини 4 статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинна бути пред'явлена в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права , передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 17.09.2014 року у справі № 6-53цс14, від 17.02.2016 у справі № 6-1844цс15).

Як було встановлено судом, банк набув права вимоги до третьої особи 31.10.2012р., як окремого платежу визначеного графіком платежів до Кредитного договору так і дострокового повернення всієї суми заборгованості.

За таких обставин банк отримав право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи зі спливу тридцятиденного терміну від часу отримання вимоги банку позичальником, тобто від 31.10.2012р. року згідно зі ст. 69 ЦК України, та протягом наступних шести місяців.

Отже, враховуючи, що першим днем перебігу строку є 31.10.2012 р., а тридцятим днем є 30.11.2012 р., то перебіг шестимісячного терміну для пред'явлення банком вимоги до поручителя почався з 01.12.2012 року., а закінчився 01.06.2013 р. Отже, саме 01.06.2012 р. є кінцевим строком для пред'явлення банком вимоги до поручителя - позивача.

Разом з тим, як вже було встановлено судом, ПАТ "Універсал Банк" лише 31.01.2014р. звернувся до позивача з вимогою про погашення заборгованості третьої особи за кредитним договором, тобто із пропущенням визначеного частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

З огляду на викладене та зважаючи на встановлені обставин у справі, суд вважає, що відповідачем у справі був пропущений строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України для реалізації свого права на поруку, а тому приходить до висновку, що порука у спірних правовідносинах є припиненою, а відтак - позов підлягає задоволенню.

У разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно зі статтею 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства Виробничо - комерційна фірма Автопостач до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання поруки припиненою задовольнити.

Визнати припиненою поруку за договором поруки №SU -1/71/01 від 26.12.201-7р., укладеного між Приватним підприємством Виробничо - комерційна фірма Автопостач (08300, м. Бориспіль, вул.. Горького, 53, код 24923502) та Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ідентифікаційний код 21133352), укладеним в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 71/07 від 26.12.2007р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ідентифікаційний код 21133352) на користь Приватного підприємства Виробничо - комерційна фірма Автопостач (08300, м. Бориспіль, вул.. Горького, 53, код 24923502) 1600 грн. 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 12.06.2017р.

Суддя Т. Ю. Трофименко