ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" червня 2017 р.Справа № 916/808/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Ігнатишеній А.О.
розглянувши справу №916/808/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Сіті»
до відповідача ОСОБА_2 підприємства „ОСОБА_3 ХХІ»
про стягнення 196126,46 грн.
за участю представників:
від позивача ОСОБА_4 на підставі довіреності
від відповідача ОСОБА_5 на підставі довіреності
Суть спору: ТОВ „ОСОБА_1 Сіті» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП „ОСОБА_3 ХХІ» 196126,46 грн., з яких 192131,51 грн. заборгованість за договором про надання послуг з продажу новобудов від 18.03.2015р. та 3994,95 грн. судовий збір.
Водночас позивач надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 05.04.2017р. за вх.№2-1923/17, згідно з якою просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його розрахункових рахунках у банківських установах .в межах суми позовних вимог в загальному розмірі 196126,46 грн., з посиланням при цьому на те, що невиконання відповідачем спірного грошового зобов'язання, значний розмір існуючої заборгованості свідчать про наявність загрози невиконання рішення суду у разі задоволення позову.
07.04.2017р. господарським судом Одеської області за вказаним позовом порушено провадження у справі, про що винесено відповідну ухвалу, в якій розгляд справи призначений на 26.04.2017р.
07.04.2017р. за вх.№8237/17 господарський суд одержав додаткове обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, згідно з якими позивач посилається на те, що керівництво відповідача ігнорує обов'язок погашення боргу та тривалий час ухиляється від обговорення цього питання з позивачем, а звернення до відповідача (лист №5Юр від 27.03.2017р. залишено без відповіді. Також позивачем зазначений певний рахунок відповідача в АБ „Південний» з метою накладення арешту на грошові кошти.
20.04.2017р. за вх.№9270/17 господарський суд одержав додаткове обґрунтування позовної заяви, згідно з якими позивач посилається на те, що підставою звернення з даним позовом є несплата відповідачем вартості послуг, які були йому надані у березні 2017р. за договором про надання послуг з продажу новобудов від 18.03.2015р. П. 5.1. договору визначено строк його дії до 31.12.2015р. Разом з тим, після 31.12.2015р. на протязі 2016р. та січень - березень 2017р. позивач продовжував надавати послуги з продажу новобудов відповідача на умовах договору від 18.03.2015р., а відповідач приймав вказані послуги та підписував акти наданих послуг та сплачував їх до березня 2017р. без будь-яких заперечень. В актах наданих послуг, які підписані відповідачем без заперечень, містяться посилання саме на договір про надання послуг від 18.03.2015р. При оплаті вартості послуг на протязі 2016р. та січень-лютий 2017р. відповідач у призначенні платежу зазначав підставою для оплати послуг договір про надання послуг від 18.03.2015р. Отже, підписання сторонами актів наданих послуг на протязі 2016 року та січень-березень 2017р. свідчить про продовження дії договору у спрощений спосіб шляхом прийняття до виконання замовлень і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських відносин.
У відзиві на позов від 26.04.2017р. за вх.№9773/17 відповідач вважає позов необґрунтованим та безпідставним, таким, що не підлягає задоволенню, з посиланням при цьому на те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору щодо предмету та ціни договору, оскільки відсутній додаток №1 до договору, який відповідно до договору є невід'ємною частиною договору, в якому повинні були бути зазначені конкретні квартири, їх розташування, вартість, відсоток від вартості яких і складав би ціну договору. Також відповідач посилається на те, що всупереч умов п.2.1.5. договору відповідач не отримував від позивача жодних письмових заяв щодо потенційних клієнтів. Позивачем до суду не надано жодного документу, який б засвідчував факт того, що договір діє на сьогоднішній час. Відповідно до п.7.6.6. статуту у директора відповідача обмежена можливість укладати угоди на суму більше ніж 100 000 грн. - не це необхідно отримувати погодження власника підприємства. Предметом договору є купівля -продаж майнових прав на квартири, зазначені у додатку №1 до договору. В копіях актів, які додані позивачем до позову, зазначені „інформаційно-консультативні послуги» , а тому ці акти не можуть бути підтвердженням існування договірних відносин між сторонами спору. Заява про вжиття заходів забезпечення позову також є необґрунтованою, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів щодо імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття заходів.
У письмових поясненнях на додаткове обґрунтування позовної заяви за вх.№11744/17 від 29.05.2017р. відповідач посилається на те, що документи, які додані до додаткового обґрунтування завірені не належним чином.
Також відповідач надав до суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог від 06.06.2017р. за вх.№12283/17, в яких, окрім доводів, які викладені у раніше наданих до суду поясненнях, посилається на те, що акти наданих послуг, на які посилається позивач, є первинними документами, за своєю правовою природою не є правочином, а відповідно й самі по собі не можуть бути підставою для виникнення прав та обов'язків, які виникають виключно внаслідок правочинів, та виконаних на їх підставі дій. Окрім того, акти наданих послуг не містять всіх необхідних реквізитів, та з них неможливо встановити об'єм наданих послуг позивачем відповідачу. У всіх актах в одиниці вимірювання зазначена „послуга» , а в кількості „1» , відповідно випливає, нібито позивачем було надано відповідачу чотири однакові послуги різної вартості. Між позивачем і відповідачем не було жодного листування, або будь-яких інших обмінів документів, які можливо трактувати як оферту та акцепт договору, що спростовує посилання відповідача на те, що між сторонами укладений договір у спрощений спосіб. Акт звірки розрахунків не є первинним документом у розумінні ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні» і тому не може бути належним доказом надання якихось послуг. Також позивачем не доведено, що ОСОБА_6, який підписував службову записку, має будь-яке відношення безпосередньо до позивача.
У судовому засіданні 29.05.2017р. представник позивача надав до суду заяву про відкликання заяви про забезпечення позову, яка залучена до справи та задоволена господарським судом.
На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 29.05.2017р., 06.06.2017р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
18.03.2015р. між ПП „ОСОБА_3 ХХІ» (замовник) і ТОВ „ОСОБА_1 Сіті» (виконавець) укладений договір про надання послуг з продажу новобудови, згідно з яким замовник надає виконавцю виключне право на пошук фізичних і/або юридичних осіб (надалі за текстом -клієнти) для продажу їм майнових прав на квартири / нежилі приміщення в жилих будинках в кварталі забудови по будівельній адресі: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Миколаївська, між землями „Садовід» і землями Міноборони України, яку здійснює замовник (далі -Об'єкт). Перелік квартир і умови їх продажу клієнтам, яких виконавець знаходить, вказується у Додатку №1 і є невід'ємною частиною даного договору. Виконавець зобов'язується знайти покупців не менш, чім на 3 квартири в місяць (п.1.1.).
Виконавець має право передоручити надане по даному договору право на пошук клієнтів третім особам за письмовою згодою Замовника (п.1.2.).
Згідно з умовами п.2.1. договору Замовник, серед іншого, зобов'язується:
П.2.1.1. Надати Виконавцю для виконання даного договору у копіях затверджену Замовником інформацію про Об'єкт (архітектурна частина проекту, генплан, ситуаційний план, пояснювальна записка, план цокольного поверху, план типового поверху, ціна, паніровки, метраж, інфраструктура і т.п., типовий договір купівлі-продажу майнових прав), що підтверджується відповідним актом прийму-передачі (Додаток №2).
П.2.1.5. При підборі Виконавцем потенційних Клієнтів Замовник зобов'язується на протязі 3 робочих днів після одержання письмової заявки Виконавця розглянути можливість укладення з ним відповідного договору купівлі-продажу майнових прав.
П.2.1.6. оплатити послуги Виконавця
Згідно з умовами п.2.2. договору Виконавець, серед іншого, зобов'язується:
П.2.2.2. після знаходження потенційного клієнта забезпечити присутність останнього в офісі замовника з необхідним пакетом документів (паспорт, довідка при присвоєння індивідуального податкового коду) для укладення відповідного договору купівлі-продажу майнових прав в Об'єкті;
Згідно з умовами п.4.1. договору вартість послуг виконавця становить 4% від вартості кожної проданої квартири на Об'єкті, а відповідно до умов п.4.2. договору оплата вищевказаної суми здійснюється Замовником на протязі 3 робочих днів з моменту підписання договору майнових прав на квартиру з Клієнтом, акту виконаних робіт Замовника і Виконавця шляхом перерахування грошових коштів на р/рахунок Виконавця або через касу підприємства.
У п.5.1. договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2015р.
Додатком до договору є 1) Перелік квартир, графік і умови їх продажу клієнтам; 2) Акт приймання-передачі Виконавцю інформації по об'єкту; 3) типовий протокол про намір о внесенні завдатку (резерв не більше 14 днів).
Також судом встановлено, що додатки до вказаного договору між сторонами не складені, а після 31.12.2015р., тобто, після закінчення строку дії цього договору, на протязі всього 2016 року позивачем надавалися послуги, передбачені договором, що підтверджується відповідними актами надання послуг 2016 рік, які підписані між сторонами, та в яких зазначено, що підставою наданих послуг є договір надання послуг б/н від 18.03.2015р., а відповідачем надані позивачем послуги оплачувалися, що підтверджується виписками по рахунку в АБ „Південний» , в яких в графі призначення платежу також зазначений договір послуг від 18.03.2015р.
Поряд з цим, судом встановлено, що 19.01.2017р. між сторонами підписані акти надання послуг, згідно з якими позивачем надані відповідачу інформаційно-консультаційні послуги на суму 215491,35 грн. При цьому, у вказаних актах зазначено, що підставою наданих послуг є договір надання послуг б/н від 18.03.2015р.
В свою чергу відповідачем здійснено оплату наданих позивачем послуг, що підтверджується випискою по рахункам позивача в АБ „Південний» за 19.01.2017р., в якій у графі призначення платежу також зазначений договір послуг від 18.03.2015р.
У лютому 2017р. позивач надав відповідачу інформаційно-консультаційні послуги на суму 204 314, 70 грн., що підтверджується відповідними актами надання послуг №9 від 14.02.2017р. на суму 18922 грн., №10 від 14.02.2017р. на суму 26496 грн., №11 від 14.02.2017р. на суму 28418,70 грн., №12 від 14.02.2017р. на суму 32049 грн., №17 від 28.02.2017р. на суму 36627 грн., №18 від 28.02.2017р. на суму 28264 грн., №19 від 28.02.2017р. на суму 33538 грн., які підписані відповідачем без жодних зауважень. Також відповідачем здійснено оплату наданих позивачем послуг, що підтверджується виписками по рахункам позивача в АБ „Південний» за 14.02.2017р. та 28.02.2017р.
При цьому, як у підписаних відповідачем актах надання послуг, так і в платіжних документах про оплату послуг також зазначений договір послуг від 18.03.2015р.
У березні 2017р. позивач надав відповідачу інформаційно-консультаційні послуги на суму 192 131,51 грн., що підтверджується відповідними актами надання послуг №20 від 01.03.2017р. на суму 28422,96 грн., №21 від 09.03.2017р. на суму 66826,12 грн., №22 від 16.03.2017р. на суму 26880 грн., №23 від 20.03.2017р. на суму 42279,11 грн., №25 від 22.03.2017р. на суму 27723,32 грн., які підписані відповідачем без жодних зауважень, та в яких, в якості підстав надання вказаних послуг, зазначений договір надання послуг б/н від 18.03.2015р.
Несплата відповідачем послуг, які надані позивачем у березні 2017р. і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
За змістом положень ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
За приписами ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
Статтями 901, 903 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення, а не за наслідками виконання його сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами на виконання договору про надання послуг від 18.03.2015р. були складені та підписані акти надання послуг та замовник перерахував виконавцеві кошти за надані послуги, а тому договір надання послуг не можна вважати неукладеним.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду України від 23.09.2015р. у справі №914/2846/14, який в силу вимог ч.1 ст.111-28 ГПК України є обов'язковим для застосування.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори на інші правочини.
Як вище встановлено господарським судом зобов'язання відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг виникло на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг з продажу новобудов від 18.03.2015р., умовами якого встановлено, що оплата здійснюється відповідачем на протязі 3 робочих днів з моменту підписання договору купівлі-продажу майнових прав та квартиру з Клієнтом, акту виконаних робіт відповідача і позивача шляхом перерахування грошових коштів на р/рахунок виконавця або через касу підприємства.
Факт надання позивачем передбачених договором послуг підтверджується актами надання послуг, які підписані відповідачем без жодних зауважень щодо наданих позивачем послуг, та згідно з якими вартість наданих відповідачем послуг становить 192131,51 грн., а також відповідними договорами купівлі-продажу майнових прав №4/27 від 08.03.2016р., №8/76 від 01.03.2017р., №5/50 від 16.03.2017р., №9/27 від 20.03.2017р., №9/4 від 22.03.2017р., які укладені між відповідачем та Клієнтами, які залучені позивачем на виконання умов укладеного з відповідачем договору про надання послуг з продажу новобудов від 18.03.2015р.
Поряд з цим, 31.03.2017р. між позивачем і відповідачем складений і підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за період 1 квартал 2017р., згідно з яким заборгованість відповідача становить 192131,51 грн.
При цьому, вказаний акт звіряння приймається до уваги господарським судом, оскільки позивачем надані до суду акти приймання наданих послуг та виписки з банківського рахунку, які наведені в цьому акті звіряння розрахунків, та які у розумінні вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами бухгалтерського обліку господарських операцій. Також вказаний акт з боку відповідача підписаний особисто ОСОБА_7, який являється керівником ПП „ОСОБА_3 ХХІ» про що свідчить ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань від 06.06.2017р. №1002655995.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між тим, у встановлений умовами договору строк відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати послуг, які надані позивачем у березні 2017р.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 192131, 51 грн. визнаються обґрунтованими і правомірними, а відтак задовольняються господарським судом, із врахуванням того, що позивачем помилково до предмету позову включений розмір судового збору 3994,95 грн.
Посилання відповідача на те, що з актів наданих послуг неможливо встановити об'єм наданих послуг, а також на те, що в актах наданих послуг зазначено „інформаційно-консультативні послуги» , господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що вказані акти наданих послуг, в яких зазначено про наявність договору, відповідач підписав без жодних зауважень. Більш того, наявні у матеріалах справи виписки з рахунків позивача свідчать, що послуги, надання яких позивачем засвідчено актами наданих послуг за 2016р., січень-лютий 2017р. з аналогічним змістом, оплачені відповідачем.
Посилання відповідача на те, що позивач до суду не надав жодного документу, який б засвідчував факт того, що договір діє на сьогоднішній час господарський суд до уваги не приймає, з огляду на наявні у справі акти наданих послуг за 2016р., січень-березень 2017р., в яких в якості підстав надання послуг зазначений договір надання послуг від 18.03.2015р., а також виписки з банківського рахунку позивача, в яких в якості підстав оплати наданих позивачем послуг також заманений договір надання послуг від 18.03.2015р.
На підставі ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов Товариство з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Сіті» задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_2 підприємства „ОСОБА_3 ХХІ» (65026, м. Одеса, провул. Віце-Адмірала Жукова,21/23, код ЄДРПОУ 336571133, п/р 26007311338401 в АБ „Південний» , МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Сіті» (65104, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 56а/1, код ЄДРПОУ 39698594, п/р 26009010004175 в АБ „Південний» , МФО 328209) основний борг в сумі 192131 (сто дев'яносто дві тисячі сто тридцять одна) грн. 51 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 97 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 12 червня 2017 року.
Суддя Г.Є. Смелянець
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2017 |
Оприлюднено | 15.06.2017 |
Номер документу | 67059249 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Смелянець Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні