Рішення

від 07.06.2017 по справі 910/6357/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017Справа №910/6357/17

За позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_2 2. ОСОБА_3 3. ОСОБА_4 4. Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс

провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом №23 від 08.04.2014, та зобов'язання повернути грошові кошти

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача: від третьої особи 1: від третьої особи 2: від третьої особи 3: від третьої особи 4: ОСОБА_5 не з'явився не з'явився не з'явився ОСОБА_6 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна (відповідач) про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна від 08.04.2014, яке оформлене протоколом №23 від 08.04.2014;

- зобов'язання учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна та головного бухгалтера повернути отримані ними кошти за рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , яке оформлене протоколом №23 від 08.04.2014, а саме: ОСОБА_4 - 100 000 грн., ОСОБА_3 - 100 000 грн., ОСОБА_1 - 100 000 грн., ОСОБА_2 - 100 000 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс - 90 000 грн., ОСОБА_7 - 20 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на загальних зборах учасників 08.04.2014 прибуток товариства було розподілено з порушенням вимог ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України Про господарські товариства в частках, які не пропорційні часткам учасників товариства у його статутному капіталі. Крім того, як вказує позивач, неправомірним є рішення про виплату дивідендів головному бухгалтеру товариства, який не є учасником товариства та не володіє часткою у статутному капіталі відповідача. Крім того, за твердженнями позивача, його не було письмово запрошено на загальні збори учасників товариства, які проведено 22.04.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 (третя особа 1), ОСОБА_3 (третя особа 2), ОСОБА_4 (третя особа 3), Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс (третя особа 4).

22.05.2017 третьою особою 4 подано до суду письмові пояснення, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс проти задоволення позову заперечило, посилаючись на дотримання положень статуту товариства щодо можливості усного повідомлення учасників та присутність усіх учасників товариства на зборах. При цьому, розподіл прибутку було здійснено відповідно до волі позивача, який голосував за прийняте рішення. Також, третьою особою 4 зазначено про пропуск позивачем строку позовної давності для оскарження рішення загальних зборів, які відбулись 08.04.2014.

У клопотанні від 22.05.2017 третя особа 4 просила припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2017 у справі №910/23581/16 визнано частково недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон , яке оформлене протоколом №23 від 08.04.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2017 розгляд справи відкладено на 07.06.2017.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Разом з цим, згідно з позицією Пленуму Вищого господарського суду України, яка викладена у п. 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4 ч.2 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Враховуючи, що у попередньому судовому засіданні представник позивача був присутнім та надав пояснення по справі, що відображено у протоколі судового засідання від 22.05.2017 та підтверджується відповідною розпискою представника позивача, судом встановлено належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечень не надав.

Представник третьої особи 4 підтримав клопотання про припинення провадження у справі, проти задоволення позову надав заперечення.

Представники третіх осіб 1, 2, 3 в судове засідання не з'явились.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на неявку представників позивача та третіх осіб, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.04.2014 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна є ОСОБА_2 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), ОСОБА_1 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), ОСОБА_3 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), та ОСОБА_4 зі внеском 11 850 грн. (15% статутного капіталу).

08.04.2014 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , результати яких оформлені протоколом №23 від 08.04.2014, на яких вирішено:

1. Розподілити з прибутку товариства суму 510 000 грн. серед засновників і головного бухгалтера товариства, а саме: ОСОБА_4 - 100 000 грн., ОСОБА_3 - 100 000 грн., ОСОБА_1 - 100 000 грн., ОСОБА_2 - 100 000 грн., Товариству з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс - 90 000 грн., ОСОБА_7 - 20 000 грн.

2. Доручити головному бухгалтеру товариства ОСОБА_7 виплатити дивіденди засновникам і головному бухгалтеру товариства в сумі 510 000 грн. в квітні місяці 2014 року.

За змістом протоколу №24 від 22.04.2014 на вказаних загальних зборах були присутні усі учасники Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , які в сукупності володіють 100% голосів, а саме: директор Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також головний бухгалтер товариства ОСОБА_7 При цьому, рішення були прийняті 100% голосів учасників товариства, які одностайно проголосували За .

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю підстав, на думку позивача, для визнання повністю недійсним рішення загальних зборів від 22.04.2014, оскільки збори було проведено з порушенням порядку повідомлення учасників про їх скликання, а також з огляду на порушення права позивача на отримання належної йому частини дивідендів, яка пропорційна його частці у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 Цивільного кодексу України, статтею 10 Закону України Про господарські товариства передбачено право учасника господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.

Згідно зі ст. ст. 97, 98 Цивільного кодексу України, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У пункті 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин визначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2017 у справі №910/23581/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017, визнано частково недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна від 08.04.2014, оформлене протоколом №23 від 08.04.2014, а саме - пункт 1 в частині розподілу сум прибутку (дивідендів) серед засновників і головного бухгалтера товариства - ОСОБА_4 100 000, 00 грн., ОСОБА_3 100 000, 00 грн., ОСОБА_1 100 000, 00 грн., ОСОБА_2 10 000, 00 грн., ТОВ "Ельбрус-Транс" 90 000, 00 грн., ОСОБА_7 20 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 6.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин визначено, що якщо учасник (акціонер) юридичної особи звертається до господарського суду з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів, яке вже було у судовому порядку визнано недійсним за позовом іншого учасника (акціонера) цієї юридичної особи, господарському суду слід припинити провадження на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

За таких обставин, провадження у даній справі в частині вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , яке оформлене пунктом 1 протоколу №23 від 08.04.2014, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , яке оформлене пунктом 2 протоколу №23 від 08.04.2014, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Згідно з пунктом б ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

За змістом п. 5.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди).

Пунктом 5 частини 4 статті 145 Цивільного кодексу України затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

За приписами ст. 59, п. д ч. 5, ч. 6 ст. 41 Закону України Про господарські товариства повноваження щодо затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків належать до виключної компетенції загальних зборів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Аналогічне положення викладено у п. п. д п. 11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна .

Пункт 8.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна визначає, що порядок використання чистого прибутку товариства визначається загальними зборами учасників товариства. Учасник має право на одержання частини чистого прибутку товариства пропорційно його частці в статутному капіталі.

Отже, законом та статутом товариства передбачено право кожного учасника на отримання частини прибутку товариства (дивідендів) пропорційно його частці в статутному капіталі, а реалізується таке право шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами товариства.

Зі змісту протоколу загальних зборів учасників товариства №23 від 08.04.2014 вбачається, що рішення про виплату грошових коштів, яке викладене у пункті 2 протоколу, є похідним від рішення про розподіл прибутку товариства, яке визнано судом недійсним.

У даному випадку господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Таким чином, оскільки факт недійсності рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна від 08.04.2014 про розподіл прибутку товариства є встановленим та не підлягає доказуванню в межах даної справи, наявні підстави для визнання недійсним похідного рішення загальних зборів про доручення головному бухгалтеру товариства виплатити розподілені грошової кошти.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на принцип юридичної визначеності, позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , яке оформлене пунктом 2 протоколу №23 від 08.04.2014, підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання учасників товариства та головного бухгалтера товариства повернути отримані ними кошти господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Всупереч викладеним нормам закону позивачем заявлено вимогу про зобов'язання учасників та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-України повернути товариству отримані ними кошти. Тобто, позивач звернувся до суду не за захистом свого порушеного права, а в інтересах товариства.

Крім того, фактично розглядувану вимогу пред'явлено до осіб, які є не відповідачами у даній справі, чим порушено вимоги ст. ст. 1, 21, 54 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку звернення до господарського суду з позовною заявою.

При цьому, позивачем не наведено нормативного обґрунтування своєї вимоги про повернення коштів, тобто норми закону, керуючись якою суд може дану вимогу задовольнити.

За таких обставин у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження в частині вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна від 08.04.2014, яке оформлене пунктом 1 протоколу №23 від 08.04.2014, задоволення вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна від 08.04.2014, яке оформлене пунктом 2 протоколу №23 від 08.04.2014, та відмову в задоволенні вимоги про зобов'язання учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна та головного бухгалтера повернути отримані ними кошти.

Заява третьої особи 4 про пропуск позивачем строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною 4 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб (п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів ).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна від 08.04.2014, яке оформлене пунктом 2 протоколу №23 від 08.04.2014.

3. Провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна від 08.04.2014, яке оформлене пунктом 1 протоколу №23 від 08.04.2014, припинити.

4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна (04080, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 12; ідентифікаційний код 33104433) на користь ОСОБА_1 (02192, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.06.2017.

Суддя В.П. Босий