Рішення

від 07.06.2017 по справі 916/738/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2017 р.Справа № 916/738/17

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк"

Відповідач: Фірма „Б - Проект" у вигляді товариства з обмеженого відповідальністю

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

Про: стягнення 29169,55 доларів США та 68484,48 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: Денисенко Д.М. - довіреність

від відповідача: Грицак К.В. - довіреність

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ : Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк" (далі - позивач, Банк) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням прохальної частини позову не змінюючи розмір заявлених вимог до Фірми „Б - Проект" у вигляді товариства з обмеженого відповідальністю (далі - відповідач) про стягнення 29169,55 доларів США та 68484,48 грн., з яких:

27256,51 дол. США - поточна заборгованість за наданим Кредитом ; 1913,04 дол. США заборгованість по сплаті відсотків;

41437,74 грн. - заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 15661,43 грн. - заборгованість за пенею за несплату відсотків за користування кредитом;

11 385,31 грн. штраф за невиконання прийнятих зобов'язань.

18.04.2017 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 .

Відповідач позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 04.05.2017 року.

25.05.2017 року через канцелярію суд отримав заперечення Позивача на відзив.

В С Т А Н О В И В :

06.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК" та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений Кредитний договір №00982/RО з терміном погашення по 05.05.2023 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії сумі 64 053,54 дол. США, на наступні цілі: споживчі потреби в сумі 57200,00 дол. США, а також у сумі 6853,54 дол. США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених Кредитним договором, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 11,9% річних за фактичний період користування Кредитом на суму залишку заборгованості за Кредитом.

Для забезпечення виконання зобов'язання позичальника за Кредитним договором між Банком та Відповідачем 06.05.2008 року укладено Договір поруки № 04103-СО, за умовами якого Відповідач зобов'язався відповідати перед Банком за виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором солідарно, у повному обсязі.

12.11.2010 року Банк змінив назву на - Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк".

За період з 06.05.2008 року по 07.05.2008 року Банк надав позичальнику 57200 дол. США кредиту, що підтверджує Довідка по рахунку 22036209106311840.

Крім того, відповідно до виписки по рахунку 29095209106311840 обороти за рахунком становлять 72421,86 доларів США, а сумарні обороти по рахункам розподілення коштів становлять 71596,61 доларів США, з яких 29943,49 доларів розподілено на тіло кредиту і 41653,12 доларів США на відсотки. Таким чином між загальними оборотами і розподіленими коштами є різниця, яка складає 72421,86-71596,61=825,25 доларів США. Зазначена різниця виникла через відображення в виписці двох виправних проводок від 04.07.2012року на суму 427,3 доларів США та від 26.02.13 року на суму 397,94 доларів США, а загалом на суму 825,25доларів США.

Враховуючи порушення умов Кредитного Договору позичальником щодо повернення кредиту та своєчасної сплаті відсотків за користування кредитними коштами, Позивач просить суд стягнути з Відповідача, як поручителя:

27256,51 дол. США поточної заборгованості за наданим Кредитом ; 1913,04 дол. США заборгованості по сплаті відсотків;

41437,74 грн. заборгованості по пені несплату основного боргу; 15661,43 грн. заборгованості по пені за несплату відсотків за користування кредитом;

11 385,31 грн. штрафу за невиконання прийнятих зобов'язань.

Відповідач не погодившись з позовом, вказав у відзиві, що ним, як поручителем, не отримано письмової вимоги про дострокове виконання зобов'язання; що матеріалах справи відсутні докази надання кредиту та відсутній розрахунок заборгованості.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила ст. 1048 ЦК поширюються й на кредитні правовідносини (п. 2 ст. 1054 ЦК).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на п. 2.1 та п 2.2 договору поруки від 06.05.2008року, які передбачають обов'язок банку надіслати письмову вимогу на адресу поручителя і з моменту отримання цієї вимоги в поручителя виникає обов'язок протягом 5-ти днів виконати зазначене у вимозі зобов'язання. Відповідно до розділу РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН договору поруки сторони визначили реквізити сторін, в тому числі і поштові адреси, крім того відповідно до п. 4.10 договору поруки сторони погодили, що „поручитель зобов'язується в п'ятиденний строк письмово повідомити кредитора про зміну місцезнаходження і фактичної адреси, зміни у складі засновників (учасників) і посадових осіб поручителя, номерів телефонів, внесення змін і доповнень в установчі документи, заплановані реорганізацію чи ліквідацію."

З матеріалів справи суд встановив, на виконання вимог п. 4.10 поручителем на адресу банку було надано копію змін до статуту, затверджених загальними зборами учасників від 12.08.2013року, якими змінено п.1.3 статуту Товариства та зазначено, що місцезнаходження Товариства: 65005, Україна, м. Одеса, вул. Дальницька, 25. Таким чином направивши лист-вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором та договором поруки на адресу зазначену в реквізитах сторін банк як кредитор виконав прийняті на себе зобов'язання. Направлення листа підтверджується копією листа та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та роздруківкою з сайту Укрпошти за штрих кодовим ідентифікатором щодо вручення листа адресату. Лист на адресу поручителя було направлено рекомендованим поштовим відправленням ,

Таким чином оформлюючи у відділенні зв'язку направлення рекомендованої поштової кореспонденції із зазначенням адреси банк виконав обов'язок по направленню листа - вимоги поручителю.

Також відповідач стверджує, що повідомлення було отримано особою, яка не мала повноважень. Однак, направлення позивачем листа на адресу відповідача слід вважати належним повідомленням, оскільки відомостей щодо знаходження за цією адресою будь-яких інших осіб, крім відповідача, до матеріалів справи не надано. Відповідачем не доведено обставин на які він посилається.

Щодо відсутності доказів надання кредиту, то відповідно до розрахунку заборгованості кредит було частково оплачено позичальником та в матеріалах справи наявна виписка по рахунку боржника, що відображає видачу кредиту.

Щодо підтвердження повноважень особи, якою було здійснено розрахунок заборгованості за кредитним договором - відповідачем не надано правового обґрунтування цієї позиції. Крім того, розрахунок ціни позову доданий до матеріалів справи і його відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства судом перевірена.

Статтею 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. . Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 27256,51 дол. США поточної заборгованості за наданим Кредитом та 1913,04 дол. США заборгованість по сплаті відсотків.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.1. Кредитного договору встановлено, що про порушенні позичальником протягом терміну дії даного договору будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п.11, 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4ё 2.2.7.1. банк нараховує, а позичальник зобов'язується сплатити сплати пеню в розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні за курсом НБУ на дату нарахування.

Також, відповідно до п.4.2. за кожний випадок порушення позичальником на строк більш ніж 60 календарних днів зобов'язань по поверненню кредиту, сплати відсотків та комісії на позичальника нараховується штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу. Сплата штрафу здійснюється в гривні за курсом НБУ на дату нарахування.

Позивачем у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства нараховано відповідачу штраф у розмірі 11385,31 грн., який підлягає до стягнення з відповідача і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, то позивачем при розрахунку пені за прострочення позичальником сплати кредиту та відсотків по кредиту, не було прийнято до уваги обмеження стягнення пені розміром подвійної облікової ставки НБУ, оскільки з 24.10.2016р. по 03.03.2017р. розмір облікової ставки становив 14%, тобто - подвійна облікова ставка становила 28% річних (0,077% в день), а позивачем розраховано пеню, виходячи з ставки 0,3% в день.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме: за прострочення сплати позичальником кредиту з відповідач слід стягнути пеню в розмірі 8988,12грн., а за прострочення сплати відсотків - в розмірі 3172,03грн.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірми „Б-Проект" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код 31579829, 65076, м. Одеса, площа Незалежності, 1) на користь Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, проспект Миру, 28, код - 21650966; для листування: 65026, м. Одеса, Польський узвіз, 11): 27256 доларів США 51 цент поточної заборгованості за кредитом ; 1913 доларів США 04центи боргу по сплаті відсотків; 8988 гривень 12коп. пені за несплату основного боргу; 3172гривні 03 коп. пені за несплату відсотків за користування кредитом; 11 385 гривень 31 коп. штрафу та 12192гривні 09 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 червня 2017 р.

Суддя О.А. Демешин