Рішення

від 12.06.2017 по справі 614/323/17

БОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/323/17

провадження: 2/614/133/17

категорія: 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

12.06.2017 Борівський районний суд Харківської області в одноособовому складі суду: головуючого судді Зеленькова Н. Г., розглянувши у смт. Борова в порядку ст. ст. 158, 197 ЦПК України без участі сторін та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, про тлумачення заповіту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про тлумачення заповіту. В обґрунтування позову вказав, що 20.04.2016 року померла його мати ОСОБА_2.

За життя мати зробила заповіт, що був посвідчений 23.10.2008 року Виконавчим комітетом Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області.

Згідно вказаного заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_2 зробила наступне розпорядження: Своє право на земельну частку (пай), Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР № 050893, виданий Борівською районною державною адміністрацією 31.07.2006 р., заповідаю ? частину ОСОБА_3, мешканцю м. Ізюм, вул. Харківська. АДРЕСА_1.

Своє право на земельну частку (пай), Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР № 050894, виданий Борівською районною державною адміністрацією 31.07.2006 р. та все інше моє майно, яке буде мені належати на день смерті і все те, на що я по закону буду мати право заповідаю ОСОБА_1, мешканцю м. Ізюм, проспект Леніна. АДРЕСА_2 .

Брат позивача ОСОБА_3 помер 16.02.2014 р. Тому з заявою про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2, до нотаріальної контори звернувся лише позивач, де на теперішній час заведена відповідна спадкова справа.

Проте оформити належним чином спадщину за заповітом позивач не має можливості, у зв'язку з невірним визначенням заповідачем термінів щодо прав на земельні ділянки.

Так, у заповіті вказано про передачу прав на земельну частку (пай) та є посилання на правовстановлюючі документи на землю - Державні акти на право власності на земельні ділянки, хоча станом на дату складання вказаного заповіту 23.10.2008 р. ОСОБА_2 мала зареєстроване право власності на конкретні земельні ділянки на підставі згаданих у заповіті Державних актів на право власності на земельні ділянки, а саме ОСОБА_2 мала право власності на: земельну ділянку за кадастровим номером 6321083500:04:003:0005 площею 4,6736га, розташовану на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що посвідчувалося Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 050894, виданий Борівською районною державною адміністрацією Харківської області 31.07.2006 р., зареєстрованим Борівським районним відділом земельних ресурсів в Харківській області в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010668700244; земельну ділянку за кадастровим номером 6321083500:04:003:0006 площею 4,6736га, розташовану на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що посвідчувалося Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 050893, виданий Борівською районною державною адміністрацією Харківської області 31.07.2006 р., зареєстрованим Борівським районним відділом земельних ресурсів в Харківській області в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010668700245.

Отже ОСОБА_2 повинна була вказувати правильно про розпорядження правом власності на конкретні земельні ділянки, а не правом на земельні ділянки частки (пай) чи державними актами.

Крім того, в заповіті ОСОБА_2 вказала суперечливі розпорядження. Так, в першому абзаці заповітного розпорядження вона заповідає ? частину майна ОСОБА_3, а в другому абзаці вказує, що все майно заповідає позивачу, ОСОБА_1

Позивач судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд вказаної справи без його участі, проти задоволення вимог позивача не заперечує.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, тобто заповіт є одностороннім правочином.

За змістом ст.317 ЦК України право розпоряджання майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Виходячи із положень ч. 2 ст. 1256 ЦК України, суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту. При цьому тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Ускладнення розуміння відтвореної в заповіті справжньої волі заповідача щодо спадщини може бути зумовлене неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов'язальних та інших відносин.

Об'єктом тлумачення є зміст заповіту. При цьому зміст заповіту складає сукупність розпоряджень, що в ньому містяться. Мета тлумачення змісту заповіту полягає у з'ясуванні справжньої волі заповідача.

Правила, за якими має здійснюватися тлумачення правочину, закріплені у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України. При тлумаченні змісту правочину береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає можливості з'ясувати зміст окремих частин правочину, останній встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з'ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про тлумачення заповіту.

Керуючись ст. ст. 10, 11,158,197, 209, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Тлумачити заповіт, зроблений ОСОБА_2, яка померла 20 квітня 2016 року, посвідчений 23 жовтня 2008 року, у виконавчому комітеті Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, зареєстрований у реєстрі за № 921, як такий, яким ОСОБА_4 заповіла:

- ОСОБА_3 1/2 частку спадкового нерухомого майна у вигляді належної їй на праві власності земельної ділянки, кадастровий номер 6321083500:04:003:0006, площею 4,6736 га, розташованої на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 050893, виданим Борівською районною адміністрацією Харківської області 31.07.2006 р., зареєстрованим Борівським районним відділом земельних ресурсів в Харківській області в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за № 010668700245.

- ОСОБА_1 іншу 1/2 частку спадкового нерухомого майна у вигляді належної їй на праві власності земельної ділянки, кадастровий номер 6321083500:04:003:0006, площею 4,6736 га, розташованої на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 050893, виданим Борівською районною адміністрацією Харківської області 31.07.2006 р., зареєстрованим Борівським районним відділом земельних ресурсів в Харківській області в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за № 010668700245, а також у повному обсязі спадкове нерухоме майно у вигляді належної їй на праві власності земельної ділянки, кадастровий номер 6321083500:04:003:0005, площею 4,6736 га, розташованої на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 050894, виданим Борівською районною адміністрацією Харківської області 31.07.2006 р., зареєстрованим Борівським районним відділом земельних ресурсів в Харківській області в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за № 010668700244, та все інше майно яке буде належати ОСОБА_2 Василівніна день її смерті та все те на що вона по закону буде мати право.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя Зеленькова Н. Г.