Рішення

від 03.10.2011 по справі 2-5044/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа№2-5044/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2011 Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Ганєв А.Е.,

за участю представників:

прокуратури Київського району м. Одеси -ОСОБА_1,

органу опіки та піклування - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи -ОСОБА_6, Київська районна адміністрація Одеської міської ради та самостійним позовом третьої особи -ОСОБА_6 до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи -Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Прокуратура Київського району м. Одеси про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуном,

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора Київського району м. Одеси ОСОБА_7 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з зазначеним позовом та просить ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; призначити ОСОБА_6 піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з відповідачів аліменти на користь неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття у твердій грошовій сумі щомісячно у розмірі 30 відсотків від прожиткового мінімуму, тобто 229 грн. 10 коп. Вказану стягнену суму перераховувати на особистий рахунок дитини. Позивач мотивує заявлені вимоги невиконанням батьками обов'язків по вихованню та утриманню дитини, в зв'язку з чим неповнолітній фактично проживає, виховується у родині та утримується за рахунок ОСОБА_6, яка є рідною тіткою неповнолітнього та може виконувати функції опікуна.

В судовому засіданні представник позивача -ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 19.09.2011 року заявлені вимоги та викладені у позові обґрунтування до них підтримав у повному обсязі.

Третя особа -ОСОБА_6 заявила самостійний позов з тотожними вимогами та просить їх задовольнити, призначивши її піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_3

Представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування ОСОБА_2 вважає обидва позови обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачі у судове засідання не з'явились. Викликались належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. В матеріалах справи наявні заяви відповідачів, в яких вони просять судові засідання та слухання справи проводити у їх відсутності (а.с. 18-19).

У судовому засіданні на підставі ст. 225 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення сторін та учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

ОСОБА_3 народився 27 січня 1994 року в м. Дубесарь Республіки Молдова. Реєстрація народження дитини здійснена відділом цивільного стану Дубесарь де 23.07.1994 року складений акт про народження за номером 37 та видане Свідоцтво про народження NA-VI 0664713 (а.с. 6-7).

За правилами ст. 292 СК України, в Україні визнаються акти цивільного стану, зареєстровані за законами іноземних держав.

Батьком дитини в свідоцтві про народження вказаний ОСОБА_5, росіянин, матір'ю -ОСОБА_4, українка.

Неповнолітній є громадянином ОСОБА_8.

Відповідно до ч.2 ст.410 ЦПК України, іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятком встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України.

Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена державами-членами Співдружності Незалежних Держав у м. Мінську 22 січня 1993 р. (далі - мінська Конвенція) ( 997_009 ). Крім України учасницями цієї Конвенції серед інших учасників є і ОСОБА_8. Конвенцію ратифіковано Верховною ОСОБА_8 України.

Батько неповнолітнього -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин ОСОБА_8, паспорт: І-ПР № 03291, виданий паспортним відділом м. Дубоссари УПДМ МВД ПМР, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Мати неповнолітнього -ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1), громадянка ОСОБА_9 Федерації, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4.

Подружжя ОСОБА_4 розірвали шлюб у 1996 році.

Після розірвання шлюбу між батьками, неповнолітній ОСОБА_3 до 2004 року мешкав в с. Довжанка Красноокнянського району Одеської області та знаходився на виховані та утриманні ОСОБА_10 (а.с. 24).

З 2004 року проживав з матір'ю в місті ОСОБА_2. Однак батьківські обов'язки мати виконувала неналежно, що підтверджено письмовими свідченнями директора школи, де навчався ОСОБА_3

З 2010 року неповнолітній ОСОБА_3 постійно проживає в родині ОСОБА_6.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 є громадянкою України (паспорт: КМ 343481, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 7 листопада 2005 року). Місце проживання ОСОБА_6 зареєстроване у встановленому законом порядку за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, 15-Б. Працевлаштована - з 2007 року займає посаду викладача спецдисциплін спеціальності «Прикладна екологія»Технікуму газової та нафтової промисловості Одеської державної академії холоду. За місцем роботи характеризується позитивно, має постійний доход, за станом здоров'я протипоказань не має, до кримінальної відповідальності не притягувалась. З 2010 року перебуває у зареєстрованому шлюбі (а.с.8-16).

ОСОБА_6 піклується неповнолітнім без допомоги батьків, надає матеріальну допомогу дитині, приймає участь у вихованні ОСОБА_3, забезпечує йому належні умови для життя та розвитку, що підтверджується довідками з навчальних закладів (а.с. 31-32), письмовими свідченнями ОСОБА_11, ОСОБА_12

ОСОБА_3 є студентом Технікуму газової та нафтової промисловості Одеської державної академії холоду. Характеризується позитивно.

Відповідно до висновку Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 17 березня 2011 року за №01-11/360, зробленому за клопотанням служби у справах дітей Одеської міської ради, позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 є доцільним, як і призначення ОСОБА_6 піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно із ст.12 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Статтею 171 СК України визначено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Засідання органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради проводилось за участю неповнолітнього ОСОБА_3, який повідомив, що батьки тривалий час не спілкуються з ним, не цікавляться його життям, в зв'язку з чим ОСОБА_3 не заперечує проти позбавлення батька та мати батьківських прав та призначення ОСОБА_6 його піклувальником, що підтвердив письмовою заявою від 01.11.2010 року.

Суд не визнає правовими підставами для позбавлення батьківських прав, але приймає до уваги письмову заяву батька про «відмову від сина» (а.с. 18) та заяву матері від 23 жовтня 2010 року про відмову від батьківських прав. Заява посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрована в реєстрі за № 3082 (а.с.19).

21 грудня 2010 року у відповідача ОСОБА_5 працівником ІДН Дубоссарського РВВС відібрані письмові пояснення, згідно з якими він підтвердив, що з 2005 року не спілкується з сином.

ОСОБА_14 праці, соціального захисту та сім'ї Республіки ОСОБА_8 від 01.02.2011 року за підписом міністра ОСОБА_15 підтверджено, що ОСОБА_5 відмовився від утримання та виховання сина та надав згоду на призначення ОСОБА_6 піклувальником над дитиною (а.с.53).

Відповідно до положень Мінської конвенції, які регулюють порядок призначення опіки та піклування - встановлення або скасування опіки і піклування провадиться за законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є особа, у відношенні якого встановлюється або скасовується опіка або піклування.

Обов'язок прийняти опікунство або піклування встановлюється законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є особа, призначувана опікуном або піклувальником.

Опікуном або піклувальником особи, що є громадянином однієї Договірної Сторони, може бути призначений громадянин іншої Договірної Сторони, якщо він проживає на території Сторони, де буде здійснюватися опіка або піклування. По справах про встановлення або скасування опіки і піклування компетентні установи Договірної Сторони, громадянином якої є особа, у відношенні якого встановлюється або скасовується опіка або піклування, якщо інше не встановлено цією Конвенцією.

ОСОБА_3 є громадянином ОСОБА_8, в зв'язку з чим застосуванню повинно б було підлягати законодавство республіки ОСОБА_8, а саме ст.ст. 142-147 Сімейного ОСОБА_16 ОСОБА_8, який набрав чинності 26 жовтня 2000 року(N 1316-XIV) та вирішення питання про призначення піклувальника передано компетентним органам ОСОБА_8.

При встановленні піклування над неповнолітнім громадянином ОСОБА_8 за правилами Українського законодавства суд виходить з того, що про громадянина ОСОБА_8, який залишився без піклування з боку батьків був повідомлений компетентний орган Договірної сторони - ОСОБА_14 праці, соціального захисту та сім'ї Республіки ОСОБА_8. В листі за підписом міністра поряд з позицією батька дитини щодо згоди на призначення піклувальником над дитиною громадянки України Міністр праці, соціального захисту та сім'ї Республіки ОСОБА_17ОСОБА_15 протест не заявив та повноважень компетентних органів ОСОБА_17 з цього приводу не визначив.

Україна, як Договірна сторона фактично прийняла на себе піклування, що відповідає статтям 35, 36 Мінської конвенції.

Суд вважає доведеним також факт ухилення ОСОБА_4, ОСОБА_5 від виконання батьківських обов'язків.

Відповідно до п. 3 ст. 27 Мінської конвенції , якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а Другий - іншої Договірної Сторони й один з них проживає на території однієї, а другий - на території іншої Договірної Сторони, то їх особисті і майнові правовідносини визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої вони мали своє останнє спільне місце проживання.

Якщо особи, зазначені в пункті 3 цієї статті, не мали спільного проживання на територіях Договірних Сторін, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу.

Отже, з урахуванням того, що відомості про останнє місце спільного проживання громадянина ОСОБА_17 ОСОБА_5, громадянки ОСОБА_18 ОСОБА_4 та їх сина громадянина ОСОБА_17 ОСОБА_3 відсутнє, а справа розглядається судом України застосуванню до виниклих правовідносин підлягає законодавство України.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Суд прийшов до висновку що неповнолітній ОСОБА_3 фактично позбавлений батьківського піклування.

Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде доведено, що вона позбавлена батьківського піклування і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування, що відповідає вимогам ст.60 ЦК України.

Ухвалюючи рішення, суд виходить в першу чергу з захисту прав та інтересів дитини, та враховує, що при задоволенні позову неповнолітній отримує додаткові соціальні гарантії та захист з боку держави.

Відповідно до ст. 32 Мінської конвенції правовідносини батьків і дітей визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої постійно проживають діти.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 постійно проживав та проживає на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 СК України, особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.

За правилами ст. 275 СК України, іноземці мають в України такі ж права та обов'язки у сімейних відносинах, як і громадяни України, якщо інше не встановлено законом.

На підставі ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відомості про одержання відповідачами регулярного доходу відсутні.

Позивачі просять розмір аліментів визначити у твердій грошовій сумі - 229 грн. 10 копійок. Суд вважає це недоцільним з урахуванням того, що на день ухвалення рішення сума щомісячних стягнень є меншою ніж визначено ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, в зв'язку з постійними змінами розміру прожиткового мінімуму.

Також суд відмовляє у задоволені частини позовних вимог відносно зарахування аліментів на особистий розрахунок неповнолітнього, в зв'язку з тим, що згідно ч. 3 ст. 69 ЦК України саме піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Виконання піклувальником взятих на себе зобов'язань та цільового використання аліментів підзвітно та підконтрольно органу опіки та піклування.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідачів, які були належним чином повідомлені та від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, у відповідності до положень ст. 224 ЦПК України за згодою позивачів суд ухвалює заочне рішення.

З урахуванням, що на день ухвалення рішення по справі прожитковий мінімум на дитину відповідного віку встановлений в розмірі 1022 гривні, розмір аліментів позивач просить визначити не меншим ніж 30% від зазначеної суми, керуючись Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 р., ст.ст.6, 18, 180-182, 184, 191, 275, 292 Сімейного кодексу України, ст. ст. 55, 59, 60, 62, 63 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218, 224, 225, 294, 367, 410, 414 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позбавити громадянина ОСОБА_17 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт: І-ПР № 03291, виданий паспортним відділом м. Дубоссари, ОСОБА_17), проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав відносно громадянина ОСОБА_17 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавити громадянку ОСОБА_9 Федерації ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) батьківських прав відносно громадянина ОСОБА_17 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати щомісячно з громадянина ОСОБА_17 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт: І-ПР № 03291, виданий паспортним відділом м. Дубоссари, ОСОБА_17) на користь громадянки України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт: КМ 343481, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 7 листопада 2005 року) аліменти на утримання громадянина ОСОБА_17 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 350 (триста п'ятдесят) гривен 00 копійок щомісячно, починаючи з 27 червня 2011 року до 27 січня 2012 року.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) на користь громадянки України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт: КМ 343481, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 7 листопада 2005 року) аліменти на утримання громадянина ОСОБА_17 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 350 (триста п'ятдесят) гривен 00 копійок щомісячно, починаючи з 27 червня 2011 року до 27 січня 2012 року.

Призначити громадянку України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт: КМ 343481, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 7 листопада 2005 року) піклувальником над неповнолітнім громадянином ОСОБА_17 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави державне мито у сумі 25 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) на користь держави державне мито у сумі 25 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 60 гривень.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Суддя : Літвінова І. А.