Постанова

від 08.06.2017 по справі 802/563/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 червня 2017 р. Справа № 802/563/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: Водоп'янова С.В.

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ТОВ "Магистраль"

до: Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області

про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Магистраль" (далі - позивач, ТОВ "Магистраль") до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - відповідач, Укртрансбезпека у Вінницькій області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій Управління Укратрансбезпеки у Вінницькій області щодо визначення суми плати за проїзд, зафіксованої у розрахунку за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0005454 від 01.02.17 року у розмірі 1294,38 євро.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, відтворюючи зміст позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак належним чином був повідомлений про місце, час та дату розгляду судового засідання. Разом з тим в матеріалах справи міститься заперечення проти позову, окремо зазначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю та визначення суми плати за проїзд згідно розрахунку до акту №0005454 від 01.02.17 року у розмірі 1294,38 євро відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01.02.17 року автомобіль ТОВ "Магистраль" марки "VOLVO" FH 12, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія Гутсон Р.О. здійснював перевезення труби профільної у кількості 7,355 т. (7355 кг) з пункту навантаження: м. Дніпропетровськ, вул. К. Крилова, 10, до пункту розвантаження: м. Хмельницький, вул. Красовського, 6/1.

На автодорозі М-21 "Житомир-Могилів-Подільський" 106 км., посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області вказаний автомобіль було зупинено та проведено габаритно-ваговий контроль.

За результатами перевірки складено акт серії №0005454 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.02.2017 року.

Відповідно до результатів зважування навантаження на осі автомобіля становило 1) 6200 кг., 2) 8800 кг та на строєну вісь напівпричепа: 1) 8050 кг., 2) 8000 кг., 3) 9000 кг., загальна вага всього транспортного составу складає 40050 кг., тоді як нормативно допустима маса 40000 кг., зафіксоване осьове навантаження на строєну вісь 25050 кг. при нормативно допустимому 22000 кг. На підставі вказаного акту, складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1294,38 євро.

На думку позивача, результати зважування є хибними та не відповідають дійсності, оскільки містить недостовірні результати вимірювань стосовно маси вантажу та суперечить товарно-транспортній накладній №АВ05310117-0018 від 31 січня 2017 року.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон) великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), "Про дорожній рух" (3353-12), чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 (далі - Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п.п. 2, 17 п. 5 Положення).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

Таким чином, посадові особи Управління Укратрансбезпеки у Вінницькій області уповноважені відповідно до чинного законодавства України здійснювати габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до п. 2 Порядку здiйснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобiльними дорогами загального користування транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв, ваговi та/або габаритнi параметри яких перевищують нормативнi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 червня 2007 р. N 879 (далі - Порядок № 879) вимiрювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимiрювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрiв фактичної маси та навантаження на вiсь (осi) транспортного засобу, що проводяться згiдно з методикою, затвердженою спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi метрологiї;

габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобiв автомобiльними дорогами загального користування, який включає перевiрку вiдповiдностi габаритно-вагових параметрiв таких транспортних засобiв установленим законодавством параметрам i нормам, наявностi дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволi умов та режиму руху транспортних засобiв.

Згідно п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадовi особи та/або працiвники Укртрансiнспекцiї або її територiальних органiв визначають належнiсть транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. N 1094 визначено, що за спеціальними правилами здійснюються перевезення небезпечних вантажів і незнешкодженої тари з-під них, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,65 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактична маса понад 38 т, навантаження на одиночну вісь - 10 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (на встановлених Мінтрансом і Державтоінспекцією маршрутах - 40 т, для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 44 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Згідно положень п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно вiд маси такого транспортного засобу, навантаження на вiсь (осi), габаритiв та протяжностi маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмiр плати за проїзд;

Рзм - розмiр плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кiлометр проїзду;

Рнв - розмiр плати за перевищення навантаження на вiсь (осi) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кiлометр проїзду;

Рг - розмiр плати за перевищення габаритiв (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кiлометр проїзду;

В - вiдстань перевезення, кiлометрiв (п. 31 Порядку № 879).

Якщо рух здiйснюється без вiдповiдного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по територiї України або за частину, яку перевiзник має намiр проїхати, у разi перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 вiдсоткiв - у подвiйному розмiрi;

на 10 - 40 вiдсоткiв - у потрiйному розмiрi;

бiльше як на 40 вiдсоткiв - у п'ятикратному розмiрi (п. 31-1 Порядку № 879).

Відповідно до п. 2 Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 встановлено наступні ставки великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень: до 5 відсотків включно - 0,05 євро, від 5 до 10 відсотків включно - 0,1 євро, від 10 до 20 відсотків включно 0,27 євро, понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 євро.

З аналізу викладених норм слідує, що у разі перевищення великогабаритним транспортним засобом хоча б одного вагового або габаритного параметру, плата за проїзд визначається з урахуванням пройденої відстані таким транспортом, або відстані, яку він має пройти. При цьому, також враховується ставка великовагово транспортного засобу з перевищенням допустимих осьових навантажень

Як свідчать матеріали справи та встановлено в судовому засіданні, за результатами проведеного габаритно-вагового контролю, результати якого відображені в акті №005454 та довідці від 01.02.2017 року встановлено, що осьове навантаження на строєну вісь складає 25050 кг. при нормативно допустимому 22000 кг. Тобто, перевищення складає 3050 кг., що на 13,86% перевищення параметрів від нормативу, тобто відповідно до ставок, затверджених постановою № 879 від 10 до 20 відсотків, що дорівнює 0,27 євро. Однак, під час визначення суми плати за проїзд, посадовими особами відповідача застосовано більшу ставку з перевищенням допустимих осьових навантажень, а саме замість 0,27 євро 0,54 євро.

При цьому, визначаючись щодо протиправності вказаного розрахунку, суд вважає за необхідне зазначити, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Недійсну частину оскаржуваних рішень можна виокремити лише в частині визначення основного зобов'язання. Стосовно визначення сум плати за проїзд, то суд звертає увагу на те, що застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт, як і визначення їх розміру, належить до компетенції посадових осіб Укртрансбезпеки. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Тобто, в даному випадку суд позбавлений повноважень виокремити частину рішення посадових осіб Укртрансбезпеки та визнати або прийняти інше рішення щодо визначення суми плати за проїзд, порядок нарахування якої відповідав би чинному законодавству про автомобільний транспорт.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області під час визначення суми плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 1294,38 євро згідно розрахунку №5454 від 01.02.2017 року до акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.02.2017 року серії №0005454 діяли не на підставі та не в межах визначених законом повноважень, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Згідно ст. 91 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Враховуючи те, що витрати на переїзд здійснювалися представником позивача, розрахунки таких витрат суду надані (залізничні квитки), а відтак наявні усі підстави для компенсації витрат, пов'язаних з прибуттям до суду з іншого населеного пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії посадових осіб Управління Укртрансбезпеки в Вінницькій області щодо визначення суми плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 1294,38 Євро згідно розрахунку № 5454 від 01.02.2017 року до акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.02.2017 року № 0005454.

Стягнути на користь ТОВ "Магистраль" (код ЄДРПОУ 30546237) 1600 грн. (судовий збір, що був сплачений згідно квитанції № NOVBA51397 від 05.04.17 року) та 1332 грн. 47 коп. (витрати на прибуття до суду представника) - судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки в Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна