Постанова

від 08.06.2017 по справі 803/551/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року Справа № 803/551/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю представника позивача Кушнірука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-монтажне підприємство "Електросервіс" до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-монтажне підприємство "Електросервіс" (далі - ТзОВ ВМП "Електросервіс", позивач) звернулось з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 28 березня 2017 року № 92, № 93.

Ухвалою суду від 08 червня 2017 року позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 92 від 28 березня 2017 року залишено без розгляду (а.с. 95).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 09 по 13 березня 2017 року відповідачем проведено позапланову перевірку ТзОВ ВМП "Електросервіс" з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування, за результатами якої складено акт від 13 березня 2017 року № 04-0090/137. Перевіркою встановлено порушення вимог, зокрема, статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) - в день звільнення ОСОБА_2 13 вересня 2016 року не проведено з ним повного розрахунку в сумі 8 112 грн 09 коп. (2 437 грн 93 коп. заробітної плати за червень 2016 року, 2 437 грн 93 коп. заробітної плати за липень 2016 року, 140 грн 36 коп. заробітної плати за серпень 2016 року, 3 095 грн 87 коп. компенсації за дні невикористаної відпустки). На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу № 93 від 28 березня 2017 року, якою відповідно до абзацу 3 частини другої статті 265 КЗпП України накладено на позивача штраф у розмірі 9 600 грн.

Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки розрахунково-касове обслуговування підприємства по перерахунку сум на оплату праці здійснюється ВГРУ КБ Приватбанк , але у зв'язку з недостатністю коштів на поточному рахунку для виплати заробітної плати і технічними проблемами виплата заробітної плати ОСОБА_2 проводилась через касу підприємства. Останнього було звільнено з 01 серпня 2016 року наказом від 13 вересня 2016 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин, при цьому ОСОБА_2 з 02 серпня 2016 року не з'являвся на роботу. Для отриманням заробітної плати після звільнення ОСОБА_2 на підприємство також не прибув, хоча повідомлявся про нарахування йому розрахункових кошів. Позивач вважає, що ним не порушено вимоги статті 116 КЗпП України, а тому штрафна санкція застосована до нього неправомірно. Крім того, ТзОВ ВМП "Електросервіс" зазначило, що відповідачем порушено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі - Порядок № 509) - не повідомлено товариство про розгляд справи, чим обмежено його право на захист, що свідчить про необ'єктивність висновку Управління Держпраці у Волинській області про порушення позивачем вимог трудового законодавства. Керуючись наведеним, позивач просить скасувати оскаржену постанову.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову № 1265/05-05 від 17 травня 2017 року (а.с. 58-64), додаткових пояснень до заперечень від 23 травня 2017 року (а.с. 79) відповідач його вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, керуючись наступним.

Повний розрахунок із звільненим працівником позивачем проведено 22 березня 2017 року, а отже, із затримкою більше одного місяця з дня прийняття рішення про його звільнення, що є порушенням статті 116 КЗпП України та підставою для застосування штрафної санкції відповідно до абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП України. При цьому, відповідач зазначив, що спору між товариством і звільненим працівником з приводу сум розрахункових коштів немає, а тому позивач протиправно не виплатив усіх сум, що належать такому працівнику від підприємства. Також відповідач вказав, що про розгляд справи стосовно накладення штрафу товариство повідомлялось телефонограмою, як це визначено Порядком № 509. Отже, Управлінням Держпраці у Волинській області дотримано строки повідомлення позивача про розгляд справи, строків розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 08 червня 2017 року, не прибув, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 85).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, оскільки представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, за відсутності перешкод для розгляду справи, суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи можливо здійснювати без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Наказом № 24-к від 13 вересня 2016 року ТзОВ ВМП "Електросервіс" з 01 серпня 2016 року звільнило з роботи менеджера зі збуту магазина ОСОБА_2 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин (а.с. 8). Як встановлено на підставі особової картки працівника, ОСОБА_2 на роботу в ТзОВ ВМП "Електросервіс" прийнятий у квітні 2014 року (а.с. 9).

Листом № 60 від 13 вересня 2016 року товариство направило ОСОБА_2 наказ № 24-к від 13 вересня 2016 року і запросило на підприємство для видачі розрахункових коштів і видачі трудової книжки (а.с. 33-35). Однак, повного розрахунку із звільненим працівником ТзОВ ВМП "Електросервіс" не провело.

На підставі звернення ОСОБА_2 від 15 лютого 2017 року № Ш-96-з, за погодженням Держпраці України від 22 лютого 2017 року № 2058/4.3/4.2-ДП-17, службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_3 від 09 березня 2017 року, наказом Управління Держпраці у Волинській області № 45-р від 09 березня 2017 року Про проведення позапланової перевірки направлено головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_4 терміном на 3 робочих дні 09, 10, 13 березня 2017 року у ТзОВ ВМП "Електросервіс" для проведення позапланової перевірки додержання законодавства про працю щодо проведення повного розрахунку у день звільнення (а.с. 65, 66-67, 68-70).

На підставі наказу від 09 березня 2017 року № 45-р, направлення на перевірку від 09 березня 2017 року № 277 головним державним інспектором Данилюк В.М. з 09 по 13 березня 2017 року проведено позапланову перевірку ТзОВ ВМП "Електросервіс" з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування, за результатами якої складено акт від № 04-0090/137 від 13 березня 2017 року (а.с. 13-31).

Відповідно до висновків акта перевірки встановлено, що згідно з наданими табелями обліку робочого часу за червень, липень 2016 року ОСОБА_2 працював 5-денний робочий тиждень по 8 годин на день. Заробітну плату за червень 2016 року ОСОБА_2 нараховано в розмірі 2 437 грн 93 коп., яку депоновано 19 липня 2016 року; заробітну плату за липень 2016 року ОСОБА_2 нараховано в розмірі 2 437 грн 93 коп., яку депоновано 23 серпня 2016 року; заробітну плату за серпень 2016 року ОСОБА_2 нараховано в розмірі 140 грн 36 коп., яку депоновано 15 вересня 2016 року; відповідно до розрахунково-платіжної відомості за вересень 2016 року ОСОБА_2 нараховано компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку в сумі 3 095 грн 87 коп., яку депоновано 15 вересня 2016 року. Згідно з наданою копією банківської виписки, заробітну плату за травень ОСОБА_2 перераховано на картковий рахунок 03 червня 2016 року, однак документів на підтвердження перерахунку йому заробітної плати за червень, липень 2016 року на картковий рахунок не надано. Таким чином, перевіркою встановлено порушення позивачем зокрема статті 116 КЗпП України - в день звільнення розрахунок з ОСОБА_2 в сумі 8 112 грн. 09 коп. (2 437 грн 93 коп. заробітної плати за червень 2016 року, 2 437 грн 93 коп. заробітної плати за липень 2016 року, 140 грн 36 коп. заробітної плати за серпень 2016 року, 3 095 грн 87 коп. компенсації за дні невикористаної відпустки) не проведено.

21 березня 2017 року Управління Держпраці у Волинській області повідомило товариство шляхом передачі телефонограми про розгляд справи, який призначено на 28 березня 2017 року; телефонограму прийнято секретарем Микало Ю.А. (а.с. 71).

22 березня 2017 року ТзОВ ВМП "Електросервіс" здійснило повний розрахунок із ОСОБА_2, виплативши йому 8 112 грн. 09 коп. (а.с. 72, 73).

28 березня 2017 року на підставі акта перевірки від 13 березня 2017 року № 04-0090/137 Управлінням Держпраці у Волинській області прийнято постанову № 93, якою на підставі абзацу 3 частини другої статті 265 КЗпП України накладено на позивача штраф у розмірі 9 600 грн.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2017 року в справі № 161/4879/17 директора ТзОВ ВМП "Електросервіс" визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 КУпАП (за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці) і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. Вказане судове рішення 05 травня 2017 року набрало законної сили. (а.с. 87).

Наведені обставини особами, які беруть участь у справі, не заперечено, не спростовано та підтверджено належними доказами.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (далі - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Управління Держпраці у Волинській області.

Наказом Держпраці від 04 лютого 2016 року № 8 затверджено Положення про Управління Держпраці у Волинській області, згідно з пунктом 1 якого, Управління Держпраці у Волинській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Управління, воно здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління, Управління має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Волинської області.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" однією з підстав для проведення позапланових заходів є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Таким чином, позапланову перевірку ТзОВ ВМП "Електросервіс" 09-13 березня 2017 року Управлінням Держпраці у Волинській області проведено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення № 161/4879/17 встановлено обставини щодо невиплати ТзОВ ВМП "Електросервіс" ОСОБА_2 розрахункових коштів в сумі 8 112 грн. 09 коп. при його звільненні, що є порушенням вимог статті 116 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини встановлені судовим рішенням в справі № 161/4879/17 не підлягають доказуванню в даній адміністративній справі.

В обґрунтування протиправності постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 28 березня 2017 року № 93 позивач вказує, що оскільки листом №60 від 13 вересня 2016 року (а.с. 33) повідомив ОСОБА_2 про звільнення з роботи і необхідність прибуття на підприємство для отримання розрахункових коштів, тому вини підприємства у невиплаті таких коштів немає, а отже, притягнення до відповідальності за порушення ним трудового законодавства є неправомірним.

Суд критично оцінює наведені обставини, як доказ протиправного притягнення позивача до відповідальності, оскільки в листі від 13 вересня 2016 року не вказано розміру нарахованої суми, належної працівникові при звільненні; розрахункову суму підприємством не було виплачено шляхом її перерахунку на картковий рахунок працівника і не спростовано можливості такої виплати; не вчинено інших дій, які б свідчили про виконання позивачем вимог статті 116 КЗпП України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509

Відповідно до пунктів 2, 6, 7 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Як встановлено судом, відповідач 21 березня 2017 року повідомив товариство про призначення до розгляду справи на 28 березня 2017 року шляхом передачі телефонограми працівнику ТзОВ ВМП "Електросервіс" - секретарю Микало Ю.А., про що на повідомленні вчинено відповідний запис. При цьому, товариством не спростовано даної обставини, що свідчить про безпідставність доводів позивача щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи Управлінням.

Таким чином, оскільки обставини щодо невиплати ТзОВ ВМП "Електросервіс" ОСОБА_2 розрахункових коштів при звільненні в сумі 8 112 грн 09 коп. (2 437 грн 93 коп. заробітної плати за червень 2016 року, 2 437 грн 93 коп. заробітної плати за липень 2016 року, 140 грн 36 коп. заробітної плати за серпень 2016 року, 3 095 грн 87 коп. компенсації за дні невикористаної відпустки) є встановленими, тому суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відповідно до абзацу 3 частини другої статті 265 КЗпП України накладено на позивача штраф в розмірі 9 600 грн (3 200 грн х 3). При цьому, судом враховано відсутність спору між позивачем і ОСОБА_2 щодо розміру сум, належних працівникові при звільненні.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, відповідач довів правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу від 28 березня 2017 року № 93, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу законів про працю України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-монтажне підприємство "Електросервіс" до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови від 28 березня 2017 року № 93 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлений 13 червня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.М. Димарчук