Постанова

від 07.06.2017 по справі 826/15593/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15593/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.,

Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Злато-Актив та Підприємства з 100% іноземними інвестиціями БІЛЛА-Україна на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Златодом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Злато-Актив , Підприємство з 100% іноземними інвестиціями БІЛЛА-Україна про визнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Златодом (далі - Позивач, ОСББ Златодом ) звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Злато-Актив , Підприємство з 100% іноземними інвестиціями БІЛЛА-Україна (далі - треті особи, апелянти) у якому просило (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондаренко Ангеліни Вікторівни щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення цокольного поверху в будинку № АДРЕСА_1 в місті Києві, площею 1109,1 кв.м. за ТОВ Злато-Актив та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24055819 від 01.09.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24055819 від 01.09.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції треті особи подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні зазначеного позову в повному обсязі (за текстом апеляційних скарг).

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити повністю, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСББ Златодом зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.08.2016 року та здійснює комплексне обслуговування багатоквартирного будинку по вулиці Златоустівській, 55 у м. Києві на правах об'єднання співвласників зазначеного багатоквартирного будинку.

У процесі здійснення своєї діяльності, позивачу стало відомо, що рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.09.2015 року № 24055819 за ТОВ Злато-Актив , на праві приватної власності, зареєстровано групу нежитлових приміщень № 1-8 (літ. А ) цокольний поверх, що розташований в м. Києві по АДРЕСА_1.

Позивач, вважаючи неправомірним рішення державного реєстратора щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що усупереч вимог чинного законодавства, відповідачем прийняте спірне рішення за відсутності письмової згоди співвласників багатоквартирного будинку та документа, що підтверджує речове право на об'єкт нерухомого майна, що, в свою чергу, свідчить про протиправність дій державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві Бондаренко А.В. (далі по тексту - державний реєстратор) щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення цокольного поверху в будинку № АДРЕСА_1 в місті Києві, площею1109, 1 кв.м. за ТОВ Злато-Актив та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24055819 від 01 вересня 2015 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до інвестиційних договорів громадянкою ОСОБА_3 були проінвестовані машиномісця № НОМЕР_1 в підземному паркінгу в кварталі, обмеженому АДРЕСА_1, Павлівською та Златоустівською в Шевченківському районі м. Києва, з подальшим оформленням свідоцтв про право власності на об'єкти інвестування (29 машиномісць паркінгу).

В подальшому, учасник ТОВ Злато-Актив ОСОБА_3 передала належні на праві власності 29 машиномісць у власність даного товариства як вклад до статутного капіталу.

Актом прийому-передачі підземного паркінгу по об'єкту Житлові будинки з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери в кварталі, обмеженому АДРЕСА_1, Павлівською та Златоустівською на обслуговування та експлуатацію до ТОВ Злато-Актив було передано підземний паркінг площею 1 109,20 кв. м.

Згодом, ТОВ Злато-Актив було проведено реконструкцію об'єкта нерухомості - підземного паркінгу, подано та зареєстровано Декларації про початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень цокольного поверху з об'єднанням в будинку № 27 по АДРЕСА_1 м. Києві , внаслідок чого було створено нежитлове приміщення загальною площею 1109, 1 кв. м.

Згідно поданих державному реєстратору документів у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 (далі по тексту - Порядок № 868), рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.09.2015 року № 24055819 за ТОВ Злато-Актив на праві приватної власності зареєстровано групу нежитлових приміщень № 1-8 (літ. А ) на цокольному поверсі, що розташований в м. Києві, АДРЕСА_1, 27 та видано свідоцтво про право власності ТОВ Злато-Актив на нерухоме майно - групу на нежитлових приміщень № 1-8 (літ. А ) цокольного поверху в будинку № АДРЕСА_1 м. Києві загальною площею 1 109, 1 кв. м.

Отже, предметом спору в даній справі є визнання протиправними дій державного реєстратора та визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24055819 від 01.09.2015 року (далі по тексту - оскаржуване рішення).

Як вже зазначалось, об'єктом нерухомості є група нежитлових приміщень № 1-8 (літ. А ) цокольного поверху в будинку № АДРЕСА_1 м. Києві загальною площею 1109,10 кв.м., створена внаслідок реконструкції належних ТОВ Злато-Актив машиномісць в підземному паркінгу з об'єднанням з нежитловими приміщеннями паркінгу.

Так, на виконання вимог ч. 12 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ПАТ ХК Київсміськбуд передав експлуатуючій організації ТОВ Злато-Актив за актом прийому-передачі від 04.07.2014 підземний паркінг площею 1 109,20 кв. м за вказаною адресою (Т.1 а.с.106-109).

Згідно із ч. 2 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до сертифікату серії ІУ № 165133591252 від 24.12.2013 засвідчено відповідність закінченого будівництва об'єкта (введення його в експлуатацію) житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціальної побутової сфери у кварталі обмеженому вул. Павлівська, АДРЕСА_1, Златоустівська в Шевченківському районі м. Києва. Відповідно до зазначеного сертифікату загальна площа паркінгу на 29 машиномісць становить 1109,2 кв.м.(Т.1 а.с.199).

Відповідно до Довідки щодо показників на житловий, громадський, виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди, складеної 24.12.2013 ТОВ Київський регіональний інвентаризаційний центр загальна площа паркінгу у житловому будинку у кварталі обмеженому вул. Павлівська, АДРЕСА_1, Златоустівська становить 1109,2 кв.м.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що всі об'єкти (приміщення), які були збудовані у паркінгу площею 1109,2 кв.м. (4.7. ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ) є приміщеннями паркінгу, створені для його (паркінгу) функціонування, тобто для тимчасового зберігання легкових автомобілів, а не для обслуговування мешканців будинку.

Також, у висновку № 17154 від 26.01.2017 судового експерта Лісниченко С.В. зазначено, що за характерними ознаками, згідно наданих документальних даних, допоміжні приміщення або місця загально користування багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не входять до складу нерухомого майна площею 1109,1 кв.м. цокольного поверху в будинку АДРЕСА_1 в Шевченківському районі м. Києва, яке було створене внаслідок реконструкції машиномісць паркінгу та належить на праві власності ТОВ Злато-Актив . Тобто, паркінг не містив місць загального користування та допоміжних приміщень будинків № 55 по вул. Златоустівська та № АДРЕСА_1.

Щодо тверджень позивача про невідповідність площі паркінгу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що група нежитлових приміщень 1-8 (літ. А ), площею: 1109,10 кв.м була створена внаслідок реконструкції всіх 29 машиномісць паркінгу в будинку АДРЕСА_1 м. Києві шляхом об'єднання площі машиномісць з площею приналежних до них проїзду, підсобних приміщень та інших прилеглих нежитлових приміщень.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення),

Також, Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає, що спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Визначення допоміжних приміщень багатоквартирного будинку наведене також у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, а саме: допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Згідно з вимогами статей 177 та 189 Житлового кодексу України (Української PCP) до місць загального користування належать: кабіни ліфтів, сходові клітки, під'їзди та придомові території.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що паркінг загальною площею 1109,2 кв.м., не є допоміжним приміщеннями багатоквартирного будинку, і, відповідно не є спільним майном багатоквартирного будинку.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, спірні правовідносини неодноразово були предметом розгляду в судах цивільної та господарської юрисдикції.

Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2016 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07.02.2017, в цивільній справі № 761/22509/16-ц за позовом ОСОБА_6, та інших осіб до ТОВ Злато-Актив , третя особа без самостійних вимог: Підприємство з 100 % іноземними інвестиціями Білла-Україна про визнання свідоцтва про право власності недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - відмовлено в задоволенні зазначеного позову (Т. 1 а.с.95-101 та Т.3 а.с.79-84, відповідно). Як вбачається з зазначених судових рішень, що свідоцтво про право власності від 01.09.2015 №24055819 видано у встановленому законом порядку, а права мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не порушені.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2016, яке набрало законної сили 02.02.2016, у справі №910/31296/15 за позовом ФОП ОСОБА_7 до ТОВ Злато-Актив про усуненні перешкод у користуванні власністю - в позові відмовлено. Судом встановлено, що ТОВ Злато-Актив є власником приміщень на цокольному поверсі в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 площею 1109,1 кв.м., а ФОП ОСОБА_7 не надано доказів на підтвердження того, що паркінг та внутрішньопаркінговий проїзд є допоміжними приміщеннями багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначено в п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду роз'яснено, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво - або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям мешканці треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб'єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об'єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення, як обслуговування дво - або багатоквартирного будинку, має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво - або багатоквартирного будинку.

Машино-місце (на автостоянці чи в гаражі) - це площа, необхідна для встановлення одного автомобіля, яка складається з площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (захисних зон) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод (Додаток Б до ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки й гаражі для легкових автомобілів ).

Таким чином, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку та машиномісця є різними за своїм правовим режимом об'єктами цивільних прав. Функціональне призначення допоміжних приміщень багатоквартирного будинку полягає у забезпеченні експлуатації цього будинку та побутового обслуговування його мешканців, а машино-місць - у постійному або тимчасовому зберіганні легкових автомобілів.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що 29 машиномісць (паркінг) в будинку АДРЕСА_1 м. Києві загальною площею 1109,1 кв.м не відносяться до допоміжних приміщень цього багатоквартирного будинку.

Аналіз вищезазначених правових положень та обставин справи дає підстави для висновку, що за своїм призначенням паркінг не виконує функції забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців і не може відноситись до місць загального користування чи допоміжних приміщень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, щодо дій державного реєстратора та прийняття оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

КАС України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства (ч.1 ст.1 КАС України).

Частинами 1, 2 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі по тексту - Закон), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно із ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

За приписами ст. 8 Закону, орган державної реєстрації прав:

1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;

2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;

3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;

4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч. 5 ст. 9 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону, державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

За правила ч. 1 ст. 15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абзац 2 ч. 2 ст. 15 Закону).

Згідно із ч. 4 ст. 15 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника , іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 19 Закону встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно із ч. 3 та 4 ст. 21 Закону, у разі об'єднання об'єктів нерухомого майна відповідні розділи Державного реєстру прав та реєстраційні справи закриваються, реєстраційні номери таких об'єктів скасовуються. Водночас для новоствореного об'єкта нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, такому об'єкту присвоюється новий реєстраційний номер.

Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єктів, що об'єднуються, переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об'єкта, із зазначенням тієї його частини, щодо якої вони були зареєстровані.

На момент прийняття спірного рішення, процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначав Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі по тексту - Порядок № 868), який втратив чинність 01 січня 2016 року.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об'єкти нерухомого майна, а саме на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення (п. 4 Порядку № 868).

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст (пункт 8 Порядку № 868).

Згідно із п. 15 Порядку № 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

У разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття (пункт 16 Порядку № 868).

Пунктом 35 Порядку № 868 передбачено, що під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

Пунктом 36 Порядку № 868 визначено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно із п. 49 Порядку № 868, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 49 Порядку № 868, зокрема, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування);

документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який до проведення реконструкції перебував у спільній власності , заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників об'єкта нерухомого майна на проведення його реконструкції. Якщо у зв'язку з проведенням реконструкції об'єкта нерухомого майна змінився розмір часток у праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову заяву співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна.

Згідно п. 50 Порядку № 868, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу заінтересованою особою є інвестор (особа, що придбала майнові права), член відповідного кооперативу.

З аналізу наведених норм вбачається, що приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор зобов'язаний ретельно перевірити документи, які подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, а також встановити факт відсутності підстав для відмови у такій реєстрації.

Статтею 24 Закону, що діяла на момент прийняття спірного рішення, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5 1 ) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5 2 ) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5 3 ) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5 4 ) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5 5 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5 6 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (ч. 2 статті 24 Закону).

Як встановлено судом першої інстанції, спірне рішення було прийняте відповідачем на підставі заяви від 06.08.2015 року реєстраційний номер 12708918 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на групу нежитлових приміщень № 1-8 (літ. А ) цокольного поверху в будинку № АДРЕСА_1, в місті Києві.

Колегією суддів апеляційної інстанції досліджено в повному обсязі копію реєстраційної справи № 714317480000, яка міститься в матеріалах справи та встановлено, що ТОВ Злато-Актив державному реєстратору подано всі передбачені Законом документи (Т.2 а.с.17-183).

Також, колегією суддів апеляційної інстанції досліджено інвентаризаційну справу № 0024/2 на будинок № 55 по вул. Златоустівській у Шевченківському районі міста Києва.

Інвентаризаційна справа № 0025/3 містить в собі журнал підрахунку усієї площі цокольного поверху житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями в будинку № АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва.

Так, відповідно до відомостей цього журналу загальна площа цокольного поверху складає 1202, 1 кв.м., з яких 504, 6 кв.м. - основна площа нежитлових (вбудованих) приміщень (машиномісця паркінгу) та 697, 5 кв.м. - площа приміщень загального користування (проїзд, підсобне, приміщення охорони, вбиральня, підсобне, сходи, підсобне, електрощитова, приміщення теплопункту).

Для підтвердження права власності на машиномісця №№ НОМЕР_1, загальною площею 504,6 кв.м. ТОВ Злато-Актив надано державному реєстратору свідоцтва про право власності та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що матеріали реєстраційної справи не містять доказів підтверджуючих право власності заявника на групу нежитлових приміщень цокольного поверху паркінгу, оскільки як вже було встановлено судом апеляційної інстанції, паркінг загальною площею 1109,2 кв.м., не є допоміжним приміщеннями багатоквартирного будинку, і, відповідно не є спільним майном багатоквартирного будинку.

Таким чином, в даному випадку, при подачі документів державному реєстратору відсутня необхідність письмової згоди співвласників багатоквартирного будинку та документа, що підтверджує речове право на об'єкт нерухомого майна, що в свою чергу спростовує висновки суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ Злато-Актив при подачі державному реєстратору відповідних документів, виконано всі вимоги передбачені Законом, а тому у державного реєстратора були відсутні підстави, які відповідно до Закону є вичерпними, для відмови ТОВ Злато-Актив у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення цокольного поверху в будинку № АДРЕСА_1 в місті Києві, площею 1109,1 кв.м. та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24055819 від 01.09.2015 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Злато-Актив та Підприємства з 100% іноземними інвестиціями БІЛЛА-Україна - задовольнити повністю.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Златодом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Злато-Актив , Підприємство з 100% іноземними інвестиціями БІЛЛА-Україна про визнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.