Ухвала

від 14.03.2012 по справі 2-а-10074/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 р.Справа № 2-а-10074/10/1570

Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- ОСОБА_1

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства Імакс ВМВ на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси до приватного підприємства Імакс ВМВ про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства Імакс ВМВ про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 28 191,00 грн. та про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування у розмірі 6691,07 грн.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 19.05.2010 року фахівцями ДПА в Одеській області було проведено перевірку господарської одиниці склад , розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Самольотна, 41 А, що належить ПП Імакс ВМВ , за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. В ході перевірки були виявлені порушення п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР та ст. 3 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР. За результатами виявлених під час проведення перевірки порушень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 на суму 6691,07 грн. та № НОМЕР_2 на суму 28191,00 грн. Сума за вказаними рішеннями відповідачем на час звернення з даним адміністративним позовом до суду не сплачена, в зв'язку з чим позивач просив стягнути її в судовому порядку.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у наданих до суду запереченнях на адміністративний позов, та наполягали на відсутності у відповідача обов'язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій на підставі вимог ст. 9 п. 12 Закон України № 265/95-ВР, з тих підстав, що ПП Імакс ВМВ розрахунки проводяться у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, а в місці видання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються. Представник відповідача зазначав, що розрахунок за товар, придбаний в ході перевірки представником ДПА в Одеській області, проводився в касі підприємства, реквізити покупця були введені в інформаційну базу та був виписаний прибутковий касовий ордер, квитанція до якого була видана покупцеві. Товар же був отриманий на складі ПП Імакс ВМВ .

Відповідачем не визнається рішення № НОМЕР_1 і в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог ст. 3 Закону № 98/96-ВР, виходячи з того, що торговельна діяльність ПП Імакс ВМВ не здійснювалась у пунктах продажу товарів. На думку представників відповідача доказів щодо отримання товарів за місцем сплати грошей та проведення розрахункової операції, позивачем не надано. В зв'язку з цим, керуючись приписами ст. 3 зазначеного Закону (патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів), діяльність підприємства не підлягає патентуванню.

В запереченнях на адміністративний позов представник ПП Імакс ВМВ посилався також на порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україні від 4 грудня 1990 року № 509-XII та зазначав, що планова перевірка суб'єкта господарювання може проводитись не більш одного разу в календарний рік. Остання планова перевірка проводилась на підприємстві з 08.09.2009 року по 21.09.2009 рік. Період в календарний рік, вказаний в Законі № 509-XII, обмежує можливість позивача проводити наступну планову перевірку до 09.09.2010 року, проте всупереч цьому, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси здійснило планову перевірку 19.05.2010 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року позов ДПІ у Малиновському районі м. Одеси до приватного підприємства Імакс ВМВ про стягнення суми фінансових санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 28191, 00 грн. та про стягнення суми штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування у розмірі 6691,07 грн. задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства Імакс ВМВ суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 28191,00 грн. в доход держави та перерахувати дані кошти до Головного управління державного казначейства України в Одеській області р/р № 31114104700007 МФО 828011, код 23213460, код платежу 21080900. Стягнуто з приватного підприємства Імакс ВМВ суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування у розмірі 6691,07 грн. в доход держави та перерахувати дані кошти до Головного управління державного казначейства України в Одеській області р/р № 31114104700007 МФО 828011, код 23213460, код платежу 21080900.

Не погодившись з таким рішенням приватне підприємство Імакс ВМВ звернулось з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ДПІ у Малиновському районі м. Одеси відмовити. Апелянт вважає оскаржену постанову необґрунтованою та такою, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та містить недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що ПП Імакс ВМВ взято на облік платника податків у ДНІ Малиновському районі м. Одеси з 08.11.2005 року. Під час виникнення спірних правовідносин ПП Імакс ВМВ знаходилось на загальній системі оподаткування, що в судовому засіданні було визнано представниками сторін, а тому суд вважає цей факт встановленим. 28.10.2005 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано ПП Імакс ВМВ , а 23.10.2008 року у зв'язку із зміною місцезнаходження юридичної особи відповідачу замінено свідоцтво про державну реєстрацію. На час спірних правовідносин підприємство було зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 А, мало ідентифікаційний номер 33866010, про що свідчить надане до суду свідоцтво Серії А01 № 507652. Згідно довідки АА № 087314 з Головного управління статистики в Одеській області ПП Імакс ВМВ займається, зокрема, іншими видами оптової торгівлі, роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого ассортименту.

Відповідно до направлення на проведення перевірки № 3057/23-7017 від 18.05.2010 року ДПА в Одеській області, на підставі плану-графіку проведення перевірок відділом контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі на травень 2010 року, фахівцями ДПА в Одеській області головним державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_2 та старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_3 в присутності головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4 було проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій приміщення складу за адресою м. Одеса, вул. Самольотна, 41 А, що належить ПП Імакс ВМВ .

За результатами перевірки 19.05.2010 року складено акт про результати проведення перевірки, реєстраційний № 2293/15/32/23/33866010. На підставі акту перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 08.06.2010 року на суму 6691,07 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 08.06.2010 року на суму 28191 грн. Ні в адміністративному, ні в судовому порядку зазначені рішення ДНІ у Малиновському районі м. Одеси відповідачем оскаржені не були. 24.06.2010 року та 27.07.2010 року директором ПП Імакс ВМВ на адресу голови ДПА в Одеській області направлялись відповідно пояснювальна записка до доповнення до неї, в яких директор підприємства висловлював незгоду з діями працівників ДПС під час перевірки, на що відповідачу заступником Голови ДПА в Одеській області було надано відповідь про законність та обґрунтованість дій та рішень працівників ДПА.

В результаті несплати цих узгоджених сум податковий орган звернувся до суду з позовом про їх стягнення. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктами 1 та 12 ст. 9 Закону України № 265/95-ВР встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, а також якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання представника відповідача на лист Міністерства Фінансів України від 17.04.2007 року № 31-34000-10-16/7862 щодо роз'яснення порядку документального оформлення операцій руху запасів, судом як обґрунтування незаконності прийнятого ДП1 у Малиновському районі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_2 від 08.06.2010 року на суму 28191,00 грн. до уваги не приймається з огляду на те, що цим листом лише роз'яснюється зміст вимог ст. 9 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Згідно ст. 17 п.1 Закону України № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

До відповідача застосована також штрафна санкція за порушення вимог ст. З Закону № 98/96-ВР. Згідно ч. 1 ст. 3 цього Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

При цьому судова колегія враховує, що апелянтом навіть не оскаржені рішення про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 на суму 6691,07 грн. та № НОМЕР_2 на суму 28191,00 грн. А за відсутності спору щодо їх правомірності питання стягнення цих санкції набуває суто технічного характеру, тому доводи апелянта можуть бути розглянуті у разі подання позову про визнання протиправними та скасування наведених рішень суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства Імакс ВМВ залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 19.03.2012 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький