Рішення

від 12.06.2017 по справі 348/720/17

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/720/17

12 червня 2017 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді: Мужика І.І.

секретаря: Дмитрук С.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Середньомайданська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Середньомайданська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку.

В судове засідання позивач по справі ОСОБА_1 не прибув, однак від нього поступила заява, в якій позов підтримує з мотивів викладених в позовній заяві, яку просить задоволити, та встановити факт укладення між ним та відповідачем по справі ОСОБА_2 03.01.2008 року договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,1975 га, розташовану в с. Вишнівці Середньомайданської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,1975 га, кадастровий номер 2624086402:02:001:0009, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку придбання за договором купівлі-продажу, укладеним 03.01.2008 року в м. Надвірна Івано-Франківської області

Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання також не з»явився, однак подав суду заяву в якій позов визнає, не спростовує обставини, зазначені в позовній заяві і не заперечує проти задоволення позовних вимог, та просить справу розглядати у його відсутність.

Представник третьої особи - Середньомайданської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області в судове засідання не з»явився, однак від них поступила заява, в якій він просить справу слухати у їх відсутності і не заперечують проти задоволення позову.

Суд, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з ясувавши фактичні обставини справи приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню всіх обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.

А відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зі змісту ст. 60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу і є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв'язку з чим гарантоване Конституцією право власності на землю має набуватися і реалізовуватися громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

На виконання зазначених конституційних положень та створення необхідної законодавчої бази (прийняття законів про ринок земель та державний земельний кадастр) для запровадження повноцінного ринку земель, а також з метою збереження стратегічно важливого для аграрного сектору економіки держави виду сільськогосподарських земель законодавець згідно з підпунктом б пункту 15 Перехідних положень ЗК запровадив мораторій на купівлю-продаж та інші способи відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності юридичних осіб та громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства та власникам земельних часток (паїв), крім обміну земельної ділянки на іншу відповідно до закону (стаття 14 Закону № 899-ІV) , передачі їх у спадщину та вилучення земель для суспільних потреб.

В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка площею 1,1975 га,кадастровий номер 2624086402:02:001:0009 , яка розташована на території с.Вишнівці Середньомайданської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земльну ділянку серії ІФ № 073838, виданого 01.12.2003 року (ас.6).

За договором купівлі-продажу від 03.01.2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,1975 га,кадастровий номер 2624086402:02:001:0009 , яка розташована на території с. Вишнівці Середньомайданської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На виконання умов договору ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 4800 грн., що підтверджується відповідною заявою.

Таким чином, кожен з них виконав свої обов'язки відповідно до ст. 655 ЦК України (ас.9-11).

Згідно з умовами договору купівлі-продажу ОСОБА_2 зобов'язався в термін до 01.02.2008 року вжити всіх необхідних заходів, в тому числі зібрати всі необхідні документи для нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки, однак не зробив цього з незалежних від нього причин.

На даний час відповідач по справі ОСОБА_2 не може оформити належним чином правочин щодо відчуження даної земельної ділянки в силу мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, що не дає позивачу по справі ОСОБА_1 можливості належним чином за ним оформити майно.

Відповідно до ст.ст. 14 , 41 Конституції України право власності на землю гарантується; кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно до ст.ст. 1, 2 Земельного Кодексу , право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Як вбачається зі ст. 656 ЦК України , за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність майно другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно і сплачує за нього певну грошову суму. Згідно п. 1 ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України , якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно зі ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Отже, є підстави для визнання дійсним даного договору купівлі-продажу, оскільки в ньому було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов даного договору, а саме предмету договору та його ціни.

Законом України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів від 19.12.2006 року мораторій було продовжено до 01.01.2008 року, проте, оскільки ОСОБА_3 України довелося долати вето Президента України, Закон набув чинності тільки 13.01.2008 року (з моменту його офіційного опублікування), тобто у період з 01.01.2008 року по 13.01.2008 року мораторій не діяв і фактично в цей період сторони могли укладати між собою угоди про відчуження земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, на час укладення сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення 03.01.2008 року законодавчі заборони щодо таких правочинів не діяли, а тому можна було укладати між собою угоди про відчуження земель сільськогосподарського призначення.

А тому, суд, оцінюючи в сукупності здобуті докази по справі прийшов до висновку про задоволення позову.

На підставі ст.ст. 14 , 41 Конституції України , ст.ст.204, 220 , 317 , 328 , 330 , 334, 656, 638 ЦК України , ст.ст.1,2 Земельного кодексу України , керуючись ст.ст. ст. 209 , 212 , 214-218 ЦПК України , суд ,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,1975 га, кадастровий номер 2624086402:02:001:0009 , розташованої на території с. Вишнівці Середньомайданської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 03.01.2008 року між ОСОБА_1 (покупцем) та ОСОБА_2 (продавцем) за ціною 4800 грн.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), право власності на земельну ділянку площею 1,1975 га, кадастровий номер 2624086402:02:001:0009, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в с. Вишнівці Середньомайданської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області в порядку придбання за договором купівлі-продажу, укладеним 03.01.2008 року в м. Надвірна Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Мужик І.І.