Рішення

від 07.06.2017 по справі 904/5840/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.2017 Справа № 904/5840/17 За позовом Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Павлоград Дніпропетровської області в інтересах держави в особі "Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Павлоградського району", м. Павлоград Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс", м. Дніпро

про стягнення 21 467 грн. 50 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від прокурора: Вівіч О.Г. - прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області, посв. від 15.03.2017р. №046226;

від позивача: ОСОБА_2 - директор, розпорядження, від 14.03.2011р. №25-к-11;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

у відкритому судовому засіданні присутній вільний слухач: ОСОБА_3 - паспорт серії АК 749412, виданий Павлоградським ГУ МВС України.

СУТЬ СПОРУ:

Павлоградська місцева прокуратура Дніпропетровської області просить стягнути з відповідача на користь позивача 21 467 грн. 50 коп., що складає 19 995 грн. 00 коп. - грошових коштів, сплачених як попередня оплата за товар відповідно до умов Договору поставки від 02.03.2016р. №492 та 1 472 грн. 50 коп. - пені.

Відповідач у відзиві (вх.№31118/17 від 31.05.2017р.) просить суд розглядати справу без участі представника відповідача та заперечує проти позову, посилаючись на те, що: - між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки бензину від 12.12.2016р. №112; - за платіжним дорученням від 19.12.2016р. №942 були сплачені на розрахунковий рахунок відповідача кошти в розмірі 19 995 грн. 00 коп.; - в передбачений договором (п.4.4) відповідач не передав довірчі документи на придбання ПММ; - вимоги позивача щодо стягнення суми оплаченого товару у розмірі 19 955 грн. 00 коп. - є безпідставними, оскільки не відбулося прострочення виконання зобов'язання відповідача з поставки товару.

Приймаючи до уваги, що:

- відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору;

- суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору;

- тому суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Оригінали документів, оглянутих у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу прокурором та представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2016р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс", як постачальником, та позивачем - Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Павлоградського району", як покупцем, було укладено договір поставки №122 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (пункт 10.1 Договору).

Договір укладений терміном на 1 рік; у випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік і на тих же умовах (пункт 10.2 Договору).

У пунктах 1.2, 1.3, 1.4 Договору узгоджено найменування товару - бензин (згідно накладних на товар); одиниця вимірювання - літр; кількість - згідно накладних на товар.

Згідно пункту 1.5 Договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. №1442.

Ціна 1 літра товару - згідно накладних на товар; загальна сума договору - 19 995 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 3 145 грн. 22 коп. акцизний податок 1 123 грн. 70 коп. (пункти 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно наданого рахунку на наступні реквізити: р/р 26001050023051 в ПАТ КБ Приватбанк , МФО 305299, ЄДРПОУ 39726851.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру від 12.12.2016р. №0034/0000574 на суму 19 995 грн. 00 коп. за бензин А-92 Energy у кількості 930 л (а.с. 28).

Позивачем вказаний рахунок було оплачено у повній сумі 19 995 грн. 00 коп., про що свідчать платіжне доручення від 19.12.2016р. №942 та виписка від 21.12.2016р. по рахунку №35417 0010 45815 (а.с. 27, 29).

Згідно пункту 4.4 Договору після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був передати позивачу довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) до 28.12.2016р. (включно).

Позивачем надано акт Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Павлоградського району від 27.03.2017р. в складі комісії (директор ОСОБА_2; головний бухгалтер ОСОБА_3; завідувач відділення ОСОБА_4; бухгалтер ОСОБА_5Є.), відповідно до якого зафіксовано, що: - згідно платіжного доручення від 19.12.2016р. №942 платіж здійснено 21.12.2016р.; - 22.12.2016р., 24.01.2017р., 02.02.2017р., 16.02.2017р., 23.02.2017р. представник позивача звертався до відповідача для отримання скретч-карток та отримував усну відмову в зв'язку з ненадходженням коштів на рахунок відповідача; - станом на 27.03.2017р. скретч-картки на бензин АІ-92 у кількості 930 літрів на суму 19 995 грн. 00 коп. у позивача відсутні (а.с. 37).

На момент розгляду справи доказів передачі позивачу довірчих документів (талонів пластикових, паперових або паливних скретч-карток) на придбання товару відповідачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з претензіями від 24.02.2017р. №58 та від 10.03.2017р. №69, відповідно до яких вимагав повернути сплачені грошові кошти та сплатити нараховану пеню за невиконання зобов'язань за Договором (а.с. 30, 31). Про отримання 01.03.2017р., 14.03.2017р. зазначених претензій свідчать відмітки представника відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 30-31 - зворотна сторона).

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї із сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони за відсутності заборгованості; договір вважається розірваним з моменту отримання письмового повідомлення; у випадку отримання письмового повідомлення про розірвання договору укладання додаткової угоди про розірвання не потребується.

Як вбачається позивачем відповідачу було спрямовано лист від 22.03.2017р. №78 „Про розірвання договору» (а.с. 38), в якому було повідомлено відповідача про розірвання договору від 12.12.2016р. №122. Про отримання 27.03.2017р. зазначеного листа свідчить відмітка представника відповідача на рекомендовану повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 39).

ОСОБА_1, суд вважає, що позивачем було безпідставно спрямовано відповідачу таке повідомлення про розірвання Договору, оскільки розірвання Договору шляхом письмового повідомлення можливе за умовами укладеного Договору у випадку відсутності будь-якої заборгованості. Оскільки відповідачем не було надано позивачу довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки), за якими можливе отримання товару, то розірвання Договору шляхом спрямування відповідачу повідомлення про розірвання Договору не є можливим

Як вбачається укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, позивач обґрунтовано вимагає від відповідача повернення йому перерахованої суми попередньої оплати у розмірі 19 995 грн. 00 коп.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.

Як вбачається відповідачем не було виконано умови Договору щодо передбаченого умовами Договору обов'язку надання позивачу довірчих документів, у зв'язку з чим пеня за невиконання обов'язку щодо передачі позивачу довірчих документів на придбану кількість товару (бензину) на суму сплачених позивачем грошових коштів у розмірі 19 995 грн.00 коп. після перерахунку становить 1 426 грн. 37 коп. (з 29.12.2016р. по 31.03.2017р.).

Одночасно господарським судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо дії Договору протягом одного року та відсутності у відповідача прострочення зобов'язань з поставки товару через невиконання відповідачем зобов'язань по передачі довірчих документів, вартість яких не встановлена, оскільки, по-перше, дія Договору не виключає обов'язку відповідача своєчасно виконувати його умови, а, по-друге, відповідачем не було надано позивачу довірчі документи на визначену кількість товару (бензину), вартість якого за Договором становить 19 995 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40А; ідентифікаційний код 39726851) на користь "Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Павлоградського району" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Радянська, буд. 53А; ідентифікаційний код 20270828) 19 995 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. - попередньої оплати та 1 426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. 37 коп. - пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40А; ідентифікаційний код 39726851) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 38; реквізити отримувача: МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

12.06.2017р.