ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2017р. Справа № 914/656/17
Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З.
при секретарі судового засідання Прокопів І.І.
розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Львівський домобудівний комбінат , м. Львів
до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу Форест Хілл , м. Львів
про стягнення заборгованості в розмірі 78 353,91 грн., з яких 67 550,00 грн. - основний борг, 782,74 грн. - 3 % річних, 3 597,70 грн. - інфляційні втрати, 6 423,47 грн. - пеня.
В судове засідання з'явились:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність б/н від 21.01.2015 р., ОСОБА_2 - представник, довіреність №7 від 30.01.2015 р.;
від відповідача : не з'явився.
Представникам позивача в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Львівський домобудівний комбінат до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу Форест Хілл про стягнення заборгованості в розмірі 78 353,91 грн., з яких 67 550,00 грн. - основний борг, 782,74 грн. - 3 % річних, 3 597,70 грн. - інфляційні втрати, 6 423,47 грн. - пеня.
Ухвалою суду від 05.04.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.05.2017р.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду від 03.05.2017 р. та 18.05.2017 р.
Представники позивача в судовому засіданні 06.06.2017р. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів згідно Договору оренди крану РДК 250-3 від 17.06.2015 р. №21.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду від 05.04.2017 р., 03.05.2017р. та 18.05.2017 р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута за відсутності відповідача, за наявними в справі матеріалами.
В судовому засіданні 06.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
17.06.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Львівський домобудівний комбінат (Орендодавець) та Житлово-будівельним кооперативом Форест Хілл (Орендар) було укладено договір оренди крану РДК 250-3 № 21 (надалі Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у платне користування майно (гусеничний кран РДК-250-3) - для проведення будівельно-монтажних робіт.
Майно передається в користування з обслуговуючим персоналом терміном до 18.05.2016 р. (п.1.4. Договору). 18.05.2016 р. Додатком 2 до Договору №21 від 17.06.2015 року оренди крану РДК 250-3 сторони за взаємною згодою вирішили пункт 1.4. Договору викласти у наступній редакції: 1.4. Майно передається в користування до 30.12.2016 року. Оплату праці кранівника Орендар проводить за свій рахунок .
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що передача майна здійснюється після підписання даного договору, а оформляється ОСОБА_2 прийому-передачі, який підписується сторонами і посвідчується печатками, є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.4.1. та п.4.2. Договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату щомісячно, не пізніше 5-го числа згідно суми погодженої у п.1.3. Оплата нараховується з дня передачі в користування по день його повернення згідно актів прийому-передачі.
Згідно пункту 1.3. Договору плата в місяць складає 23 500,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Додатком 1 від 01.03.2016 року до Договору №21 від 17.06.2015 року оренди крану РДК 250-3 сторони за спільною згодою вирішили пункт 1.3. Догвору викласти у наступній редакції: 1.3. Плата в місяць складає 21 500,00 грн. в т.ч. ПДВ .
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідно до ОСОБА_2 приймання-передачі від 17.06.2015 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне володіння майно згідно договору №21 від 17.06.2015 р., а саме: Кран РДК 250-3 (реєстраційний №Л-4460). Також в матеріалах справи містяться ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень-грудень 2015 року та за січень-листопад 2016 року, якими підтверджується факт оренди та в яких погоджено Сторонами розмір орендної плати.
Проте, як стверджує позивач, відповідач свої договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за період з серпня по листопад 2016 року в розмірі 67 550,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, позивачем відповідно до п.6.2. Договору та з врахуванням вимог чинного законодавства нараховано пеню в розмірі 6 423,47 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Також позивачем згідно ст.625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 782,74 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 597,70 грн., які просить стягнути з відповідача.
Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом .
Згідно ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
17.06.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Львівський домобудівний комбінат (Орендодавець) та Житлово-будівельним кооперативом Форест Хілл (Орендар) було укладено договір оренди крану РДК 250-3 № 21 (надалі Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у платне користування майно (гусеничний кран РДК-250-3) - для проведення будівельно-монтажних робіт.
Майно передається в користування з обслуговуючим персоналом терміном до 18.05.2016 р. (п.1.4. Договору). 18.05.2016 р. Додатком 2 до Договору №21 від 17.06.2015 року оренди крану РДК 250-3 сторони за взаємною згодою вирішили пункт 1.4. Договору викласти у наступній редакції: 1.4. Майно передається в користування до 30.12.2016 року. Оплату праці кранівника Орендар проводить за свій рахунок .
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що передача майна здійснюється після підписання даного договору, а оформляється ОСОБА_2 прийому-передачі, який підписується сторонами і посвідчується печатками, є невід'ємною частиною цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідно до ОСОБА_2 приймання-передачі від 17.06.2015 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне володіння майно згідно договору №21 від 17.06.2015 р., а саме: Кран РДК 250-3 (реєстраційний №Л-4460). Також в матеріалах справи містяться ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень-грудень 2015 року та за січень-листопад 2016 року, якими підтверджується факт оренди та в яких погоджено Сторонами розмір орендної плати.
Відповідно до п.4.1. та п.4.2. Договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату щомісячно, не пізніше 5-го числа згідно суми погодженої у п.1.3. Оплата нараховується з дня передачі в користування по день його повернення згідно актів прийому-передачі.
Згідно пункту 1.3. Договору плата в місяць складає 23 500,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Додатком 1 від 01.03.2016 року до Договору №21 від 17.06.2015 року оренди крану РДК 250-3 сторони за спільною згодою вирішили пункт 1.3. Догвору викласти у наступній редакції: 1.3. Плата в місяць складає 21 500,00 грн. в т.ч. ПДВ .
Однак, як свідчать матеріали справи та стверджує позивач, відповідач свої договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за період з серпня по листопад 2016 року. З огляду на викладене та беручи до уваги те, що відповідач доказів оплати боргу суду не представив (в матеріалах справи відсутні докази протилежного), на користь позивача з відповідача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 67 550,00 грн.
Положенням ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.6.2. Договору за несвоєчасне внесення оплати, інших платежів Орендар сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак, відповідно до ст. 3 даного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем відповідно до п.6.2. Договору з врахуванням вимог чинного законодавства, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором в межах шестимісячного терміну нараховано пеню в розмірі 6 423,47 грн.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем згідно ст.625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 782,74 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 597,70 грн.
При перевірці розрахунку сум пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд взяв до уваги, що, згідно ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань судом взято до уваги положення п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (із змінами та доповненнями), відповідно до якого, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Здійснивши перерахунок сум, які належить стягнути з Відповідача на користь Позивача за порушення строку оплати орендних платежів за Договором оренди крану РДК 250-3 від 17.06.2015 р. суд встановив, що сума пені за порушення порядку і строку оплати орендних платежів за Договором становить 6 419,74 грн. (розрахунок додається до матеріалів справи), трьох відсотків річних - 778,83 грн. (розрахунок додається до матеріалів справи), які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача. Відповідно в задоволенні позовних вимог в частині нарахованої пені в розмірі 3,73 грн. слід відмовити.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що інфляційне збільшення суми боргу становить 4 870,71грн. (розрахунок додається до матеріалів справи). Однак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3 597,70 грн. - сума інфляційного збільшення суми боргу, яка позивачем заявлена до стягнення.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 3, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 , 4 4 , 4 5 , 4 6 , 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Форест-Хілл (79058, м. Львів, проспект Чорновола, будинок 63, ідентифікаційний код юридичної особи: 39756383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Львівський домобудівний комбінат (79056, м. Львів, вул. Поліська, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи: 32801440) - 67 550,00 грн. - основного боргу, 6419,74 грн. - пені, 778,83 грн. - трьох відсотків річних, 3 597,70 грн. - інфляційних втрат та 1599,84 грн. - судового збору.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Наказ видати у відповідності до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.06.2017 р.
Суддя Галамай О. З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2017 |
Оприлюднено | 16.06.2017 |
Номер документу | 67097340 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Галамай О. З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні