Рішення

від 06.06.2017 по справі 916/735/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2017 р.справа № 916/735/17

За позовом: Одеської міської ради

до відповідача: приватного підприємства «Альянс-С»

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 9 808 006,52 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі Воровіній Т.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 26.12.2016р.;

від відповідача: не з'явився, про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою.

від третьої особи: не з'явився, про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою.

Суть спору: позивач - Одеська міська рада звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства «Альянс-С» про стягнення заборгованості в сумі 9 808006,52грн, яка складається з основного боргу в розмірі 5 243 864,27грн., інфляційних витрат в сумі 4 001 495,30грн. та 3% річних в сумі 562 646,95грн. При цьому в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача зазначено ОСОБА_1 комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2017р. було порушено провадження у справі №916/735/17 із призначенням до розгляду в судовому засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 17.05.2017р., в порядку ст. 69 ГРК України, строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14 серпня 2007 року №01-8/675 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Згідно роз'яснень, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009 року відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Оскільки належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання о справі відповідач в судове засідання не з'явився, про причини свого не з'явлення суд не повідомив, правом на відзив на позов не скористався, праву розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням Одеської міської ради від 11.07.2003р. №1640-XXIV приватному підприємству «Альянс-С» надано у строкове, платне володіння та користування земельну ділянку, загальною площею 21 651 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато.

06.04.2004р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та приватним підприємством «Альянс-С» (Орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - договір) відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради №1640-ХХVI від 11.07.2003р. надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 21 651 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, за рахунок земель міста, який є невід'ємною частиною договору.

Договір оренди землі від 06.04.2004р. посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером №355 та зареєстрований в Управлінні Держземагентсва у м. Одесі Одеської області 10.09.2004р. за №040450500147.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 21561 кв.м, у тому числі по угіддям: під зеленими насадженнями - 21651 кв.м. На земельній ділянці об'єкти нерухомого майна відсутні (п.2.2 договору).

Нормативна грошова оцінка земляної ділянки становить: 7 564 209,87грн. (п.2.3 договору).

Відповідно до п 3.1. договору, договір укладено строком на 25 років (у тому числі на 3 роки на період будівництва) для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного спортивно-оздоровчого комплексу і благоустрою території.

Положеннями п. 4.1. договору визначено, що оренда плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі у розмірі за земельну ділянку площею 21651 кв.м. : 3,49*21651*1,2=90 674,39грн. на рік, у тому числі ПДВ - 15 112,40грн. (на період будівництва); 20,96*21651*1,2=544 565,95грн. на рік, у тому числі ПДВ - 90 760,99грн. (на період експлуатації); де 3,49 та 20,96 ставки орендної плати за 1 кв.м. земельної ділянки на рік.

Відповідно до п. 4.2. Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється відповідно до „Положення про порядку розрахунку плати за користування земельними ділянками і за часткову участь у землекористуванні м. Одесі» , затвердженого рішенням Одеської міської ради №702-ХХІІІ від 29.02.2000р. та рішень Одеської міської ради №1709-ХХІІІ від 31.10.2000р. і №1061-ХХІV від 26.03.2003р: Постанови кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 „Про проведення грошової оцінки земель» .

Оренда плата, з урахуванням ПДВ, вноситься за базовий податковий період, якій дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця на рахунок Одеського міського управління земельних ресурсів №37182005002573, код ЄДРПОУ 26303169 в УДК Одеській області, МФО 828011, код бюджетної кваліфікації 13050200. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель» (п. 4.3. Договору).

Згідно до п. 4.4 договору, Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Як стверджує позивач, Орендар - приватне підприємство «Альянс-С» не виконує свої обов'язки за умовами укладеного договору щодо своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з чим за ним станом на 31.12.2016р. рахується заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 5 243 864,27грн., яка на момент розгляду справи є непогашеною.

У зв'язку з неналежним виконанням з боку приватного підприємства «Альянс-С» прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору оренди землі від 06.04.2004р., позивачем здійснено нарахування інфляційних витрат та 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного між ними договору оренди землі від 06.04.2004р. та направлено на стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 5 243 864,27грн., 3% річних у розмірі 4 001 495,30 грн. та інфляційних витрат у розмірі 562 646,95 грн., з посиланнями при цьому на положення ст.ст. 1, 13,21 Закону України „Про оренду землі» , ст.ст. 11, 509, 526, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 283 Господарського кодексу України та ст. 288 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, керуючись наступним:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1, 4 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 21 Закону України „Про оренду землі» , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. (ст. 1 Закону України „Про оренду землі» ).

Приписами ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання приватним підприємством «Альянс-С» прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору оренди землі від 06.04.2004р. щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за договором оренди землі боргу станом на 31.12.2016р. у розмірі 5 243 864,27 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 562 646,95грн. та інфляційні витрати в сумі 4 001 495,30грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних витрат, перевіривши їх за допомогою системи „ЛІГА-ЗАКОН» , суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з приватного підприємства «Альянс-С» трьох відсотків річних в сумі 562 646,95грн. та інфляційних витрат в розмірі 4 001 495,30грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 147 120,10грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43,44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Альянс-С» (65026, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 31595594) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691, банк - УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 38016923, одержувач коштів - місцевий бюджет Приморського району №33210812700008, КБК 18010600) заборгованості з орендної плати в розмірі 5 243 864 (п'ять мільйонів двісті сорок три тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 27коп., інфляційні витрати в сумі 4 001 495 (чотири мільйони одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять) 30коп., 3% річних в розмірі 562 646 (п'ятсот шістдесят дві тисячі шістсот сорок шість)грн. 95 коп. та 147 120 (сто сорок сім тисяч сто двадцять)грн. 10 коп. судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 червня 2017 р.

Суддя Н.Д. Петренко