Рішення

від 31.05.2017 по справі 910/4442/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017Справа №910/4442/17

За позовом: регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву;

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЙС ГРУП";

про: стягнення 24.482,12 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Гармашов Б.С. - за довіреністю від 06.02.2017 № 08.

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Регіональне відділення фонду державного майна України по місту Києву звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЙС ГРУП" про стягнення 17.657,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між останнім та державним підприємством "УКРСПЕЦНАЛАДКА" договором оренди нежитлових приміщень, розташованих в службово-лабораторному корпусі, що перебуває на балансі ДП "УКРСПЕЦНАЛАДКА" від 01.06.2014 № 2/6-14, що станом на 14.04.2016 призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 17.657,82 грн., з яких: основна заборгованість складає 14.464,16 грн.; пеня в сумі - 2.449,15 грн., штраф в сумі - 433,92 грн. та інфляційні втрати в сумі 310,59 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/4442/17. Розгляд даної справи призначено судом на 15.05.2017.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 15.05.2017 продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд даної справи на 31.05.2017.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач свого повноважного представника у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Також відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 ГПК, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 ГПК справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній збільшив позовні вимоги до 24.482,12 грн., з яких: основна заборгованість складає 20.249,09 грн.; пеня в сумі - 2.765,61 грн., штраф в сумі - 607,47 грн. та інфляційні втрати в сумі 859,95 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 31.05.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноваженого представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між державним підприємством "УКРСПЕЦНАЛАДКА", як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЙС ГРУП", як орендарем, (далі - відповідач) укладено договір оренди нежитлових приміщень, розташованих в службово-лабораторному корпусі, що перебуває на балансі ДП "УКРСПЕЦНАЛАДКА" від 01.06.2014 № 2/6-14 (далі - Договір) відповідно до предмету якого орендодавець передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, кімнати: № 13 (17,4 кв.м.), № 14 (29 кв.м.), далі - майно, загальною площею 46,4 кв.м., на ІІІ поверсі в службово-лабораторному корпусі, розташованому за адресою: м. Київ, Шевченківський район, провулок Артилерійський, будинок 5-В, що перебуває на балансі орендодавця (далі - орендодавець/Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість, станом на 31.08.2013 і становить 330.627,00 грн. (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору сторонами визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2013 - 4.959,41 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди червень 2014, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за місяці.

Відповідно до п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 30 % до 70 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Положеннями п. 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами спору Договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить державі, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України та Параграфу 5 Глави 30 Розділу VI Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного і комунального майна".

Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.

Приписом ст. 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю (ст. 5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна").

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором. Відповідач у встановлений Договором строк орендну плату за користування нерухомим майном, що є предметом оренди на користь державного бюджету сплатив частково. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором та звернення позивача до господарського суду з метою захисту своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідача 20.249,09 грн.

Крім того, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 2.765,61 грн. та штрафу в розмірі 607,47 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення інфляційних втрат в сумі 859,95 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем суми заборгованості, наявної за Договором, в сумі 20.249,09 грн. сторонами спору до суду не подано.

Відтак, факт наявності заборгованості у відповідача належним чином доведено, документально підтверджено і, в той же час, відповідачем не спростовано, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20.249,09 грн. є правомірною та такою що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Статтею 29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2.765,61 грн., штрафу в сумі 607,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 859,95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, які підлягають стягненню в дохід державного бюджету України.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЙС ГРУП" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, корпус 26, офіс 13.1; ідентифікаційний код: 37588158) в дохід державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, код одержувача: 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ в місті Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, призначення платежу - плата за оренду іншого державного майна основну заборгованість в сумі 20.249 (двадцять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 09 коп.; пеню в сумі 2.765 (дві тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 61 коп.; штраф в сумі 607 (шістсот сім) грн. 47 коп. інфляційні втрати в сумі 859 (вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 95 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЙС ГРУП" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, корпус 26, офіс 13.1; ідентифікаційний код: 37588158) в дохід державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09 червня 2017 року

Суддя С.В. Балац