Рішення

від 06.06.2017 по справі 922/423/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р.Справа № 922/423/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичний альянс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "O'zbekiston Dori-Ta'minoti" (ТОВ "ОСОБА_1 Дорі-Таміноті), м. Ташкент про стягнення 2502,50 доларів США, що складає 67766,54 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "O'zbekiston Dori-Ta'minoti" (ТОВ "ОСОБА_1 Дорі-Таміноті), м. Ташкент (далі - відповідач) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичний альянс", м. Харків (далі - позивач). У позові останній просить суд стягнути з відповідача 2502,50 доларів США заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Контрактом №20916/AD, що був укладений між сторонами 26.09.2016.

Ухвалою господарського суду від 03.02.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.03.2017 о 12:00.

Цією ж ухвалою було вирішено, у відповідності до Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (20.03.1992) оформити Доручення про вручення документів та звернутись до Компетентного суду Республіки Узбекистан.

Ухвалою суду від 29.03.2017 розгляд справи був відкладений до 29.05.2017 до 11:00, було вирішено, у відповідності до Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (20.03.1992) оформити Доручення про вручення документів та звернутись до Компетентного суду Республіки Узбекистан та провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 29.05.2017 провадження у справі було поновлено та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.05.2017 об 11:00.

Ухвалою суду від 29.05.2017 розгляд справи було відкладено до 06.06.2017 о 11:00 год., з метою отримання доказів належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

30.05.2017 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 17938), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи заяву відповідача про визнання боргу в повному обсязі. Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

31.05.2017 до суду від відповідача на електрону адресу суду надійшов лист (вх. № 1216), в якому він визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглянути справи без участі його представника, за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, є правом сторони а не обов'язком, а обов'язковість явки в судове засідання представника відповідача судом не визнавалась.

Позивач правом на участь представника у судовому засіданні 06.06.2017 не скористався, про час та дату проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2016 між резидентом України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичний альянс» , в особі Генерального директора ОСОБА_2 (позивач, Продавець) та нерезидентом України Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 - Та'міноті» , в особі Директора ОСОБА_3 (відповідач, Покупець) було укладено Контракт № 20916/АD (надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує товар відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною його частиною (Додаток 1 до Контракту).

Згідно з Додатком 1 до Контракту передбачено поставку товару Калію бромід у кількості 50 кг (надалі - Товар) вартістю 3850,00 доларів США. Відповідно до вказаного Додатку 1 та п.3.1. Контракту Покупцеві надається знижка у розмірі 1347,50 доларів США. Разом загальна вартість Контракту, що підлягає оплаті, з урахуванням знижок становить 2502,50 доларів США.

Згідно умов п. 5.1. Контракту відповідач зобов'язується здійснити оплату Товару за даним Контрактом в доларах США шляхом банківського переказу на рахунок Продавця протягом 60 днів з дати поставки Товару. Згідно з п. 4.2 Контракту датою поставки товару вважається дата надходження товару до Республіки Узбекистан і позначки митних органів Республіки Узбекистан на товаротранспортній накладній.

Так, на виконання умов Договору, Продавець здійснив поставку товару Покупцю на загальну суму 2502,50 дол. США. Товар надійшов до Республіки Узбекистан 23.10.2016, що підтверджується відповідною відміткою митного органу на міжнародній авіанакладній № 56613291095 (а.с. 34).

Як стверджує позивач, з 24.10.2016 почався перебіг строку у 60 днів для виконання Покупцем обов'язку щодо оплати поставленого Товару. Такий обов'язок мав бути виконаний Покупцем до 22.12.2016, однак по даний час оплати за Товар на рахунок ТОВ «Фармацевтичний альянс» не надходило, що й стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно п.1 ч.1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Суд зазначає, що 19.12.1992 Україна приєдналася до Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, від 20.03.1992 (постанова Верховної Ради України від 19.12.1992 № 2889-XII "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності").

Згідно з підпунктом "в" частини першої статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору.

Відповідно до частини 2 статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.92, що була підписана та ратифікована Україною й Республікою Узбекистан, компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

Відповідно до п. 11.1 Контракту сторонами було передбачено, що цей контракт регулюється правом (законодавством) України. Всі суперечки і розбіжності, що випливають з цього Контракту або пов'язані з ним, є підвідомчими та підсудними та підлягають розгляду та вирішенню в господарському суді м. Харкова, Україна, відповідно до матеріального і процесуального права (законодавства) України.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.1 Контракту встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США шляхом банківського переказу на рахунок позивача протягом 60 днів з дати поставки Товару, датою поставки товару вважається дата надходження товару до Республіки Узбекистан і позначки митних органів Республіки Узбекистан на товаротранспортній накладній (п. 4.2 Контракту).

Згідно з умовами Контракту, покупець мав перерахувати суму заборгованості на користь продавця протягом 60 календарних днів. Виходячи з розрахунку, кінцевою датою виконання зобов'язання покупцем було 22.12.2016 включно, проте на момент подачі позовної заяви ТОВ "Фармацевтичний альянс" до суду, відповідач грошові кошти не сплатив, чим спричинив утворення заборгованості перед позивачем.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

31.05.2017 відповідачем було надіслано на електрону адресу господарського суду заяву, в якій ним було визнано позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, за приписами згаданих процесуальних норм, господарський суд зобов'язаний перевірити, чи не суперечить таке визнання позову відповідачем законодавству та чи не порушуються внаслідок цього чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів оплати товару по Контракту, станом на червень 2017, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Контрактом в розмірі 2502,50 доларів США.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а також визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дорі-Таміноті (Республіка Узбекистан, 100069, м. Ташкент, вул. Янгі Олмазор, 1а, код ОКПО: 15273761, ІПН 200845636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичний альянс" (Україна, м. Харків, вул. Благовіщенська, 13 Літ А-2, код ЄДР:38278056) заборгованість за Контрактом №20916/AD від 26.09.2016 в розмірі 2502,50 доларів США, а також судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 09.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_4