Рішення

від 06.06.2017 по справі 922/1034/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р.Справа № 922/1034/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Харківського державного політехнічного коледжу, м.Харків про стягнення 237678,88 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 38-1871 від 28.05.2010 року.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 21.04.2017 року.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Харківського державного політехнічного коледжу (відповідач) про стягнення заборгованості за договорами про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти № 2120/12 від 29.03.2012 року та № 2120/12/1 від 05.12.2012 року в розмірі 237 678, 88 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.04.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.04.2017 року представник позивача супровідним листом (вх. № 13454) надав документи, на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2017 року розгляд справи було відкладено на 22.05.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.05.2017 року від представника позивача надійшли заперечення за відзив відповідача по справі (вх. № 16158/17).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 22.05.2017 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 16420/17) про продовження строку розгляду справи за межами двомісячного строку, встановленого ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2017 року розгляд справи було відкладено на 06.06.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.06.2017 року представник відповідача надав клопотання про розстрочення виконання рішення суду до 31 грудня 2017 року (вх. № 18304).

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, проти клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду не заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.06.2017 року визнав позовні вимоги, підтримав клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

29.03.2012 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач) та Харківським орденом Знак пошани електромеханічний технікум транспортного будівництва (відповідач, на даний час Харківський державний політехнічний коледж) було укладено договір № 2120/12 на постачання теплової енергії (далі договір), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація (КП "Харківські теплові мережі") взяла на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Крім того, 05.12.2012 року між сторонами було укладено договір № 2120/12/1 про постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 4.1 договорів, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів на рахунок теплопостачальної організації, вказаний в договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 4.2 договорів, розрахунковим періодом є місяць за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період (в 2-х примірниках).

Відповідно до п. 4.3 договорів, споживач має право здійснювати попередню оплату. До початку розрахункового періоду споживач самостійно сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює:

- до 28 числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку;

- до 18 числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначених договорів, позивачем здійснювалось постачання теплової енергії відповідачу.

Факт надання послуг відповідачу з постачання теплової енергії підтверджується актами на включення теплової енергії (а.с. 13).

На адресу відповідача направлялись рахунки за спожиту теплову енергію.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленої теплової енергії, у останнього утворилась заборгованість за період з листопада 2012 року по грудень 2012 року, яка станом на 27.03.2017 року становить 237678,88 грн.

Крім того відповідачем було визнано наявність заборгованості, що підтверджується листом № 498/164 від 26.11.2015 року та листом № 35/164 від 14.02.2017.

Проте на час звернення позивача до суду з відповідним позовом, відповідачем заборгованість не погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2120/12 від 29.03.2012 року та № 2120/12/1 від 05.12.2012 року в розмірі 237678,88 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст . 83 Господарського процесуального кодексу України, суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Відповідно до п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в обґрунтування свого клопотання про розстрочку виконання рішення суду посилається на те, що Харківський державний політехнічний коледж є бюджетною установою, у зв`язку з чим не має видатків на погашення боргу та через відсутність достатньої кількості асигнувань за кошторисом на 2017 рік навіть для задоволення поточних потреб відповідача, у його загальному та спеціальному фондах відсутня кількість коштів, що зумовить неможливість виконати таке рішення без застосування розстрочення (відсутність достатньої кількості асигнувань підтверджується актами виконаних робіт по відпуску теплової енергії за січень 2017 року та лютий 2017 року та планами використання бюджетних коштів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення суду на 7 місяців рівними частинами, згідно наданого графіку, а саме:

до 30.06.2017 року - 33954,88 грн.

до 31.07.2017 року - 33954,00 грн.

до 30.09.2017 року - 33954,00 грн.

до 31.10.2017 року - 33954,00 грн.

до 30.11.2017 року - 33954,00 грн.

до 31.12.2017 року - 33954,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 623-629 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Харківського державного політехнічного коледжу (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 26, код ЄДРПОУ 01393119) на користь Комунального підприємства Харківські теплові мережі (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р 26032302062313 у ФХОУ ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 237678,88 грн. заборгованості.

Розстрочити виконання рішення господарського суду по справі №922/1037/17 від 06.06.2017 року строком на 7 місяців, стягуючи заборгованість з Харківського державного політехнічного коледжу щомісячно, рівними частками згідно графіку погашення заборгованості наступним чином:

до 30.06.2017 року - 33954,88 грн.

до 31.07.2017 року - 33954,00 грн.

до 30.09.2017 року - 33954,00 грн.

до 31.10.2017 року - 33954,00 грн.

до 30.11.2017 року - 33954,00 грн.

до 31.12.2017 року - 33954,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Харківського державного політехнічного коледжу (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 26, код ЄДРПОУ 01393119) на користь Комунального підприємства Харківські теплові мережі (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р 26032302062313 у ФХОУ ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 3578,54 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_3

922/1034/17