Рішення

від 06.06.2017 по справі 916/789/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2017 р.справа № 916/789/17

За позовом: публічного акціонерного товариства „Виробничо-торгова кондитерська фірма „Ласощі»

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Аркадія»

про стягнення 193 279,25 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі Воровіній Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.11.2016р.;

від відповідача : не з'явився, про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство „Виробничо-торгова кондитерська фірма „Ласощі» звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Аркадія» про стягнення суми заборгованості 193 279,25 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2017р. було порушено провадження у справі із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14 серпня 2007 року №01-8/675 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15).

Згідно роз'яснень, викладених в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в судове засідання не з'явився, правом на надання відзиву на позов не скористався, суд розглядав справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

16.06.2014р. між публічним акціонерним товариством „Виробничо-торгова кондитерська фірма „Ласощі» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „ТД Аркадія» (покупець) було укладено договір поставки кондитерських виробів №36/14, за умовами якого постачальник зобов'язується відпустити, поставити кондитерські вироби надалі „Товар» , в кількості та асортименті замовленому покупцем і узгодженому з постачальником, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити його в строк, що визначений в цьому договорі та додатках до нього (п.1.1 договору).

Предметом поставки є кондитерські вироби, зазначені в рахунку-фактурі, накладній або специфікації, які є невід'ємною частиною даного договору. (п.1.2 договору).

Відповідно п.2.1 договору, товар постачається покупцю окремими партіями протягом дії даного договору. Обсяг, асортимент та марка товару, що поставляється, зазначаються в документах передбачених п.1.2 договору (п.2.2 договору).

Датою відпуску товару є дата, вказана на видаткових накладних, які є одночасно рахунком для оплати одержаного товару (в разі погодженої сторонами відстрочки платежу). Товар вважається поставленим постачальником та одержаним покупцем відповідно до відмітки в видатковій накладній постачальника про отримання товару уповноваженою особою покупця, або особою зазначеною у довіреності виданої покупцем та затвердженої печаткою (п.2.4 договору).

Згідно п. 2.8 договору, право власності на поставлену партію товару, а також ризик її випадкової загибелі, переходить від постачальника до покупця з моменту передачі партії товару покупцю (чи його перевізнику) за накладними.

Розділом 3 договору передбачена ціна та порядок розрахунків. Так, п. 3.1 договору встановлено, що ціни на товар погоджуються сторонами, а також можуть зазначатись у специфікаціях до договору, які затверджуються сторонами. Ціни та товар, що поставляється, зазначені у накладній постачальника з відміткою покупця, чи зазначені в затвердженій сторонами специфікації вважаються погодженими і оспорюванню не підлягають.

В ціну товару, що поставляється, входить вартість упаковки та маркування товару, що поставляється (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.4. договору передбачено, що сторони домовились, що наступна поставка товару буде здійснюватись постачальником за умови внесення покупцем передоплати її вартості в розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків від замовленої покупцем наступної партії товару. Іншу частину вартості товару покупець зобов'язаний сплатити протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання товару.

У випадку відстрочки платежу, оплата за отриманий товар проводиться покупцем на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту його отримання, якщо інше не обумовлено сторонами (п. 3.5 договору).

Пунктом 6.5 договору передбачено, що строк дії цього договору встановлюється до 31 грудня 2014 року, включно. Дія договору продовжується на один рік. Якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше ніж за 7 днів до закінчення дії договору (п. 6.6 договору).

22.01.2016р. між сторони по справі була підписана додаткова угода №1 до договору поставки № 36/14, згідно якою сторони дійшли згоди внесли зміни в пункту 6.5 договору та виклали в наступній редакції: строк дії цього договору встановлюється до 31 грудня 2016р. включно.

Позивач вказує, що на виконання умов договору згідно видаткових накладних № Л-00001096 від 24.11.2016р., №Л-00001097 від 24.11.2016р., №Л-000011098 від 24.11.2016р., № Л-00001104 від 24.11.2016р., № Л-00001265 від 26.12.2016р., № Л-00001266 від 26.12.2016р., № Л-00001267 від 26.12.2016р., № Л-00001268 від 26.12.2016р. поставив відповідачу товар на загальну суму 245 465,05грн.

Втім, відповідач свого обов'язку щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, за товар розрахувався частково на суму 112 257,02грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 133 208,03 грн. Також за відповідачем рахується заборгованість за минули поставки по відповідного договору в розмірі 60 071,22грн.

Отже за посиланнями позивача, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості отриманого товару за останнім рахується заборгованість в розмірі 193 279,25грн., що, серед іншого, підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2016р.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки кондитерських виробів №36/14 від 16.06.2014р. позивач звернувся з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, керуючись наступним:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

16.06.2014р. між публічним акціонерним товариством „Виробничо-торгова кондитерська фірма „Ласощі» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „ТД Аркадія» (покупець) було укладено договір поставки кондитерських виробів №36/14, за умовами якого постачальник зобов'язується відпустити, поставити кондитерські вироби надалі „Товар» , в кількості та асортименті замовленому покупцем і узгодженому з постачальником, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити його в строк, що визначений в цьому договорі та додатках до нього (п.1.1 договору).

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивач, згідно видаткових накладних № Л-00001096 від 24.11.2016р., №Л-00001097 від 24.11.2016р., №Л-000011098 від 24.11.2016р., № Л-00001104 від 24.11.2016р., № Л-00001265 від 26.12.2016р., № Л-00001266 від 26.12.2016р., № Л-00001267 від 26.12.2016р., № Л-00001268 від 26.12.2016р., № Л-000006546 від 15.09.2016р., № Л-00000647 від 15.09.2016р., № Л-00000648 від 15.09.2016р., № Л-00000649 від 15.09.2016р., № Л-00000650 від 15.09.2016р., № Л-00000651 від 15.09.2016р., № Л-00000804 від 15.09.2016р., № Л-00000805 від 15.09.2016р., № Л-00000806 від 15.09.2016р., № Л-00000807 від 15.09.2016р., № Л-00000943 від 17.10.2016р., № Л-00000946 від 17.10.2016р., № Л-00000947 від 17.10.2016р., № Л-00000948 від 17.10.2016р. поставив відповідачу товар. Втім, відповідач свого обов'язку щодо оплати товару належним чином не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 193 279,25грн.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки кондитерських виробів №36/14 від 16.06.2014р. в сумі 193 279,25грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 899,20 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства „Виробничо-торгова кондитерська фірма „Ласощі» - задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Аркадія» (68670, Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Саф'яни, вул. Лиманьска, буд. 42, код ЄДРПОУ 36622035) на користь публічного акціонерного товариства „Виробничо-торгова кондитерська фірма „Ласощі» (76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, буд. 12а, код ЄДРПОУ 00382102) суму боргу за невиконання договірних зобов'язань в розмірі 193 279 (сто дев'яносто три тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 25 коп. та судовий збір у сумі 2 899 (дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 червня 2017 р.

Суддя Н.Д. Петренко