Постанова

від 30.05.2017 по справі 910/24149/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2017 р. Справа№ 910/24149/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - директор, Никифорова М.В. - представник за довіреністю, Білецький І.Ю. - представник за довіреністю, Ващенко О.В. - представник за довіреністю

від відповідача (апелянта): Шаповал Б.А. - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 (суддя Цюкало Ю.В.) у справі № 910/24149/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвестмент Компані"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського"

про зобов"язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 у справі № 910/24149/16 позовні вимоги задоволено повністю, а саме: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" забезпечити електропостачання до нежилих приміщень №№1,2,3 (групи приміщень №39), з №1 по VI третього поверху, з №1по №7 (групи приміщень №42), №№І,ІІ четвертого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №45), №№І,ІІ п'ятого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №48), №№І,ІІ шостого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №50), №№І,ІІ сьомого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №53), №№І,ІІ восьмого поверху, з №1 по №ІХ дев'ятого поверху (в літ.Б) загальною площею 1 737,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, відповідно до Договору від 02 листопада 2015 року №72 ком. п. про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" забезпечити постачання холодної води до нежилих приміщень №№1,2,3 (групи приміщень №39), з №1 по VI третього поверху, з №1по №7 (групи приміщень №42), №№І,ІІ четвертого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №45), №№І,ІІ п'ятого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №48), №№І,ІІ шостого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №50), №№І,ІІ сьомого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №53), №№І,ІІ восьмого поверху, з №1 по №ІХ дев'ятого поверху (в літ.Б) загальною площею 1 737,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, відповідно до Договору від 02 листопада 2015 року №72 ком. п. про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зважаючи на обставини внесення Стороною-1 компенсації витрат за договором № 72 в період жовтня-грудня 2016 року на користь Сторони-1, що свідчить про відсутність підстав для зупинення Стороною-1 забезпечення комунальними послугами Сторону-2 за договором № 72 в силу п. 15 договору № 72, а також приймаючи до уваги оплату послуг Виконавця з боку Замовника за договором № 22 в період вересня-листопада 2016 року з електропостачання та холодного водопостачання та водовідведення, з огляду на те, що Виконавець зобов'язаний надавати відповідні комунальні послуги за договором № 72 та договором № 22 в силу п. 3та п. 1 п. 4.3. відповідно, суд першої інстанції дійшов висновку, що за викладених підстав, обґрунтованими є позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії з забезпечення електропостачання та з постачання холодної води.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 у справі № 910/24149/16, апелянт звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку апелянта, суд першої інстанції виходив з того, що п. 15 договору № 72 встановлено обов'язок відповідача забезпечувати позивача комунальними послугами. Однак, відповідач зазначає, що з буквального тлумачення даного положення договору виходить, що відповідач має право обмежити забезпечення споживання позивачем комунальних послуг у певному випадку. Одночасно з цим, даний пункт договору не вказує, що забезпечення такими послугами здійснюється відповідачем. Тобто право відповідача призупинити забезпечення комунальними послугами позивача, не тягне за собою обов'язку відповідача такі послуги надавати позивачу. Також апелянт зазначив, що наявність або відсутність оплати позивачем компенсації відповідачу спожитих комунальних послуг, сама по собі не може свідчити про існування обов'язку відповідача забезпечувати позивача такими послугами. Крім того, посилаючись на ч. 1 ст. 13 Закону України Про електроенергетику , ст. 18 Закону України Про питну воду та питне водопостачання , ч. 5 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , апелянт зазначив, що товариство не має ліцензії на вказані види господарської діяльності і відповідно не могло і не може виступати в силу закону виконавцем такого виду комунальних послуг по відношенню до позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 18.04.2017 справи № 910/24149/16 між суддями, справу розподілено судді - доповідачу Станіку С.Р. у складі колегії суддів: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 у справі № 910/24149/16 прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.05.2017.

В судове засідання 30.05.2017 з'явились представники позивача та відповідача (апелянта).

Відповідачем, в особі представника за довіреністю, було заявлено клопотання про припинення провадження у справі № 910/24149/16 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, яке мотивовано тим, що позивачем було укладено прямий договір про постачання електричної енергії № 34784 від 20.02.2017 з ПАТ Київенерго та прямий договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод № 17502/5-06 від 20.04.2017 з ПАТ Київводоканал , а тому, на думку апелянт, предмет спору між сторонами відсутній.

Відповідно до п.1-1. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Згідно 4.4. постанови пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для припинення провадження у справі № 910/24149/16 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України - відсутні, оскільки укладання позивачем договорів про надання послуг з ПАТ Київводоканал та ПАТ Київенерго ніяким чином не впливає на врегулювання конфлікту між сторонами, внаслідок порушення відповідачем умов договорів № 72 та № 22/

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують обставини наведені у клопотанні апелянта про припинення провадження у справі, зокрема копії договорів про постачання електричної енергії № 34784 від 20.02.2017 та на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод № 17502/5-06 від 20.04.2017.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" про припинення провадження у справі № 910/24149/16, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Представник апелянта в судовому засіданні 30.05.2017 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу - задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволення позовних вимог відмовити повністю.

Представники позивача в судовому засіданні 30.05.2017 проти доводів апеляційної скарги заперечували, з урахуванням поданого через канцелярію суду відзиву на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначив, що обов'язок відповідача щодо надання/забезпечення приміщень позивача комунальними послугами формулюється, виходячи з системного аналізу всього договору № 72, в першу чергу його п. 15. Враховуючи наведене, представники позивача зазначили, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 у справі № 910/24149/16 винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування - відсутні.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 02.11.2015 між позивачем (надалі - Сторона-2 або Замовник або Споживач) та відповідачем (далі по тексту - Сторона-1 або Виконавець) (разом - Сторони) було укладено договір про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг № 72 ком.п. (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір або Договір послуг) згідно умов преамбули та п. 1.1. якого виходячи з того, що Сторона 2 є власником групи приміщень №№ 39, 42, 45, 48, 50, 53, у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, згідно із свідоцтвом про право власності, виданим ГУ комунальної власності м. Києва 10 грудня 2012 p.. загальною площею 1737,00 кв. м, а Сторона 1 є балансоутримувачем Будинку, сторони уклали цей договір про таке: Сторона 2 компенсує Стороні 1 прямі витрати останньої, обумовлені оплатою підприємствам, які надають комунальні послуги, вартості фактично спожитих Стороною 2 комунальних послуг (далі - Витрати).

Згідно п. 3 Договору під комунальними послугами в Договорі Сторони розуміють - послуги з водопостачання та водовідведення холодної води; електропостачання.

Позивач зазначив, що відповідач порушує умови Договору та не виконує взяті на себе зобов'язання, перешкоджає Замовнику у здійсненні ним права користування належними йому нежилими приміщеннями, зокрема вимоги Сторони-2 щодо зобов'язання Сторони-1 виконувати належним чином умови Договору в частині забезпечення електропостачанням приміщень позивача залишаються без відповідної реакції зі сторони відповідача, що свідчить про безпідставне ухиляння останнього від виконання своїх договірних зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, зокрема, призупинення з боку Виконавця, забезпечення електроенергією та холодною водою приміщень Сторони-2 з підстав не передбачених Договором, що, на думку позивача, є порушенням Стороною-1 умов відповідного правочину, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвестмент Компані" звернулося до суду з позовними вимогами про:

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А, код ЄДРПОУ 38376312) забезпечити електропостачання до нежилих приміщень №№1,2,3 (групи приміщень №39), з №1 по VI третього поверху, з №1по №7 (групи приміщень №42), №№І,ІІ четвертого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №45), №№І,ІІ п'ятого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №48), №№І,ІІ шостого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №50), №№І,ІІ сьомого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №53), №№І,ІІ восьмого поверху, з №1 по №ІХ дев'ятого поверху (в літ.Б) загальною площею 1737,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, відповідно до Договору від 02 листопада 2015 року №72 ком. п. про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А, код ЄДРПОУ 38376312) забезпечити постачання холодної води до нежилих приміщень №№1,2,3 (групи приміщень №39), з №1 по VI третього поверху, з №1по №7 (групи приміщень №42), №№І,ІІ четвертого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №45), №№І,ІІ п'ятого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №48), №№І,ІІ шостого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №50), №№І,ІІ сьомого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №53), №№І,ІІ восьмого поверху, з №1 по №ІХ дев'ятого поверху (в літ.Б) загальною площею 1737,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, відповідно до Договору від 02 листопада 2015 року №72 ком. п. про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалося вище, 02.11.2015 між сторонами укладено договір про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг № 72 ком.п. за умов преамбули та п. 1.1. якого виходячи з того, що Сторона 2 є власником групи приміщень №№ 39, 42, 45, 48, 50, 53, у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, згідно із свідоцтвом про право власності, виданим ГУ комунальної власності м. Києва 10 грудня 2012, загальною площею 1737,00 кв. м, а Сторона 1 є балансоутримувачем Будинку, сторони уклали цей договір про таке: Сторона 2 компенсує Стороні 1 прямі витрати останньої, обумовлені оплатою підприємствам, які надають комунальні послуги, вартості фактично спожитих Стороною 2 комунальних послуг.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, позивач є власником групи приміщень загальною площею 1737,00 кв. у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим ГУ комунальної власності м. Києва 10.12.2012.

Згідно п. 14 Договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє доти, доки Нежитлові приміщення перебувають у користуванні Споживача. Сторона 2 має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку шляхом направлення Стороні 1 письмового повідомлення про розірвання Договору за 1 місяць до розірвання Договору, при цьому Сторона 2 зобов'язана компенсувати Стороні 1 Витрати згідно показників лічильників, що не були компенсовані Стороною 2 на дату розірвання Договору.

Станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції, нежитлові приміщення перебували у користуванні Споживача. Доказів розірвання Стороною-2 в односторонньому порядку Договору шляхом направлення Стороні 1 письмового повідомлення про розірвання Договору за 1 місяць до розірвання Договору матеріали справи не містять, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що Договір є чиним, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Згідно п. 3 Договору під комунальними послугами в Договорі Сторони розуміють - послуги з водопостачання та водовідведення холодної води; електропостачання.

Компенсація Витрат відбувається шляхом щомісячного перерахування Стороною 2 на користь Сторони 1 грошових коштів, сума яких дорівнює вартості комунальних послуг, спожитих Стороною 2.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, в підтвердження надання Виконавцем Замовнику послуг з компенсації активної електроенергії та холодного водопостачання та водовідведення за Договором в період жовтня-грудня 2016 року між сторонами було складено акти надання послуг №№: 1547 на суму 1 895,69 грн., 1695 на суму 2 249,21 грн. та 1933 на суму 5 682,63 грн., що свідчить про виконання Договору за вказаних умов (копії актів в справі). Відповідні послуги оплачені з боку Сторони-2, що підтверджується платіжними дорученнями №№: 435, 442, 455 (копії платіжок в справі).

Матеріали справи також свідчать, що 01.11.2014 між Сторонами укладено договір про комплексне обслуговування та утримання Офісно-житлового комплексу з влаштуванням підземного паркінгу та прибудинкових територій № 22 за умов п. 2.1. якого Виконавець безпосередньо або з дозволу Споживача шляхом залучення на конкурсних засадах фізичних та/чи юридичних осіб для надання послуг Споживачу з утримання Об'єкта та прибудинкової території Об'єкта, забезпечення належної експлуатації Об'єкта (далі послуги) щодо належних Споживачу Нежитлових приміщень, розташованих в Об'єкті, місць загального користування та загального (неподільного) майна (теплопункт, інженерні системи, інше майно, яке забезпечує експлуатацію Нежитлових приміщень і Об'єкта).

Перелік послуг, які надає Виконавець за цим Договором, визначається Додатком 1 до цього Договору (п. 2.4.). Серед вказаних послуг, в тому числі, електропостачання та холодне водопостачання та водовідведення (додаток в справі).

Відповідно до п. 7.2. вказаного договору № 22, в редакції додаткової угоди № 2, яка підписана обома сторонами (копія в справі), договір набуває чинності з дня його укладення і діє весь час, протягом якого приміщення перебуває у власності Споживача.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем Замовнику послуг з утримання об'єкта за договором № 22 в період вересня-листопада 2016 року між сторонами було складено акти надання послуг №№: 1450 на суму 36 685,44 грн., 1605 на суму 36 685,44 грн. та 1903 на суму 36 685,44 грн., що свідчить про виконання договору за вказаних умов (копії актів в справі). Відповідні послуги оплачені з боку Сторони-2, що підтверджується платіжними дорученнями №№: 427, 436, 445 (копії платіжок в справі).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, в грудні 2016 року у приміщеннях Сторони-2 було відключено електроенергію, а в січні 2017 року Стороні-2 було припинено водопостачання, про що складено акт про відсутність електроенергії та акт обстеження водопостачання та водовідведення № 151353 (копії документів в справі). Акт про відсутність електроенергії представник Сторони-1 підписати відмовився, а зі змісту акту обстеження водопостачання та водовідведення випливає про призупинення водопостачання Стороною-1.

Також судом першої інстанції встановлено, що на вимоги Замовника відновити електропостачання та водопостачання, викладених останнім в листах: № 25/1 від 20.12.2016, № 27/16 від 22.12.2012, № 04/17 від 19.01.2017 Сторона-2 належним чином не відреагувала, послуг з водопостачання та водовідведення холодної води; електропостачання не відновила.

Згідно п. 15 Договору Сторона 1 має право без будь-якого додаткового узгодження зі Стороною 2 призупинити забезпечення Сторони 2 комунальними послугами, визначеними цим Договором, у разі порушення строків внесення компенсації витрат за цим Договором більше як на 30 календарних днів.

Матеріалами справи підтверджено виконання Стороною-2 умов Договору перед Стороною-1 щодо внесення компенсації витрат за Договором в період жовтня-грудня 2016 року та за договором № 22 в період вересня-листопада 2016 року.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини внесення Стороною-1 компенсації витрат за Договором в період жовтня-грудня 2016 року на користь Сторони-1, що свідчить про відсутність підстав для зупинення Стороною-1 забезпечення комунальними послугами Сторону-2 за Договором в силу п. 15 Договору, а також приймаючи до уваги оплату послуг Виконавця з боку Замовника за договором № 22 в період вересня-листопада 2016 року з електропостачання та холодного водопостачання та водовідведення, з огляду на те, що Виконавець зобов'язаний надавати відповідні комунальні послуги за Договором та договором № 22 в силу п. 3та п. 1 п. 4.3. відповідно, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання вчинити дії з забезпечення електропостачання та з постачання холодної води, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Щодо доводів апелянта в обґрунтування підстав скасування судового рішення про те, що з положення пункту 15 Договору, на думку скаржника, вбачається що відповідач має право обмежити забезпечення споживання позивачем комунальних послуг у певному випадку, проте даний пункт договору не вказує, що забезпечення такими послугами здійснюється відповідачем, тобто право відповідача призупинити забезпечення комунальними послугами позивача, не тягне за собою обов'язку відповідача такі послуги надавати позивачу, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний пункт договору дійсно передбачає підстави для призупинення забезпечення позивача комунальними послугами, однак, як встановлено судами першої та другої інстанцій та підтверджується матеріалами справи № 910/24149/16, підстави для вчинення відповідачем дій, передбачених п. 15 договору були відсутні, у зв'язку з чим позивач, внаслідок порушення апелянтом умов договору, звернувся до суду за захистом своїх прав в порядку чинного законодавства України.

З огляду на викладене, спір у даній справі виник внаслідок, того, що відповідач не правомірного скористувався правом, обумовленим договором № 72 на призупинення забезпечення позивача комунальними послугами, крім того, відповідач відмовився підписати акт про відсутність електроенергії та акт обстеження водопостачання та водовідведення № 151353 без мотивованої відповіді, а на вимоги позивача відновити електропостачання та водопостачання, апелянт належним чином не відреагував, послуг з водопостачання та водовідведення холодної води; електропостачання не відновив, а тому суд апеляційної інстанції відхиляє вищенаведені доводи апелянта як безпідставні та необґрунтовані.

Щодо доводів апелянта в обґрунтування підстав скасування судового рішення з посиланням на Закон України Про електроенергетику , Закон України Про питну воду та питне водопостачання , Закон України Про житлово-комунальні послуги , про те, що товариство не має ліцензії на надання послуг електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення і відповідно не могло і не може виступати виконавцем таких видів комунальних послуг по відношенню до позивача, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги заявлені позивачем до відповідача, з урахуванням договору про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг № 72 та договору про комплексне обслуговування та утримання Офісно-житлового комплексу з влаштуванням підземного паркінгу та прибудинкових територій № 22, як до посередника між споживачем послуг та суб'єктами господарювання, які здійснюють відповідну господарську діяльність із забезпечення споживачів вищевказаними комунальними послугами, із якими у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" укладено відповідні договори (ПАТ Київенерго , ПАТ Київводоканал) , про, що апелянт зазначив в апеляційній скарзі, а тому відповідач не є суб'єктом господарської діяльності у розумінні Закону України Про електроенергетику , Закону України Про питну воду та питне водопостачання , Закону України Про житлово-комунальні послуги і не повинен мати вищезгадані ліцензії.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що на прохання позивача відновити електропостачання та водопостачання, апелянт належним чином не відреагував, відповідних дій для усунення перешкод надання таких послуг - не вжив, суд апеляційної інстанції відхиляє вищенаведені доводи апелянта як безпідставні та необґрунтовані.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що за приписами ст. ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись приписами чинного законодавством України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвестмент Компані" повністю.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, а тому рішення суду першої інстнції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 у справі № 910/24149/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 у справі № 910/24149/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/24149/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

В.В. Куксов