Постанова

від 07.06.2017 по справі 907/1162/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р. Справа № 907/1162/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Желік М.Б.

Суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» б/н, б/д

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 06.03.2017р.

у справі № 907/1162/13

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс» , м.Ужгород

про визнання банкрутом

за участю представників:

від скаржника: ОСОБА_2,

від заявника (боржника): не з'явився,

арбітражний керуючий: не з'явився.

Учаснику процесу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У судовому засіданні 07.06.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.03.2017 року у справі №907/1162/13 (суддя Ушак І.Г.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю „Медсервіс» (п.1). Вимоги кредиторів, що незадоволені за відсутністю майна банкрута, вважати погашеними відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п.2). Ліквідовано юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю „Медсервіс» (п.3). Повноваження ОСОБА_3 як ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Медсервіс» припинено з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення банкрута (п.4). Припинено провадження у справі (п.5).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.03.2017 року у справі №907/1162/13, Публічне акціонерне товариство Укргазбанк подало апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі обставини справи та передчасно припинив провадження у справі. Апелянт зазначає, що сума використаних коштів як винагороди за виконання повноважень попереднім ліквідатором ОСОБА_4 не відповідає фактичній сумі такої винагороди, виходячи з встановленої комітетом кредиторів у даній справі суми щомісячної оплати послуг ліквідатора. Крім цього, ліквідатор ОСОБА_3 у своєму звіті документально не підтвердив використання коштів попереднім ліквідатором в сумі 23 060,00 грн. саме на господарські витрати. Тому звіт підлягав належному доопрацюванню і через суттєву неповноту не міг бути затверджений судом. Відтак, апелянт просить скасувати ухвалу від 06.03.2017 року та поновити провадження у справі, направивши її для подальшого розгляду до господарського суду Закарпатської області.

Згідно з автоматизованим розподілом справ КП «Документообіг господарських судів» , 13.04.2017 року справу за № 907/1162/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. та членами колегії суддів Костів Т.С., Марко Р.І.

18.04.2017 року ухвалами Львівського апеляційного господарського суду поновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 10.05.2017 року. 10.05.2017 року та 24.05.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, зазначених у відповідних ухвалах суду.

26.04.2017 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Арбітражного керуючого ОСОБА_3, в якому просить залишити без змін ухвалу господарського суду Закарпатської області від 06.03.17, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укргазбанк без задоволення; 06.06.2017 року - відзив на апеляційну скаргу з долученням документів на підтвердження понесення господарських витрат.

10.05.2017 року до суду від представника ПАТ Укргазбанк надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги; 23.05.2017 року на електронну адресу суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, оригінал якого подано через канцелярію суду 24.05.2017 року.

У судове засідання 07.06.2017 року з'явився представник апелянта, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, заяв, клопотань щодо процесу розгляду апеляційної скарги не подавали.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи повторну неявку в судове засідання учасників процесу, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутнього представника.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.12.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс» , призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів товариства.

Постановою суду від 20.12.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Медсервіс» визнано банкрутом.

Ухвалою суду від 12.03.2014 року затверджено реєстр кредиторських вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Медсервіс» та визначено наступну черговість задоволення вимог кредиторів:

- ОСОБА_5 на суму 550 970,00 грн., що є заборгованістю за договорами позики - четверта черга; судові витрати -1218,00 грн. - четверта черга;

- Державної податкової інспекції у м. Ужгороді головного управління Міндоходів у Закарпатській області на суми 5323,19 грн. та 584,32 грн., що є заборгованістю по земельному податку та єдиному соціальному внеску - третя черга; судові витрати - 1218, 00 грн. - перша черга;

- Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Запкарпатської області на суму 574,17 грн., що є заборгованістю по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - друга черга; судові витрати - 1218,00 грн. - перша черга;

- Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Ургазбанк на суму 3 196 461,93 грн., що включає заборгованість за кредитним договором та процентами, не сплачених в строки встановлені кредитним договором - четверта черга; на суму 282 209,95 грн., що є заборгованістю з пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту - шоста черга; судові витрати - 48740,00 грн. - четверта черга;

- заборгованість по заробітній платі перед працівниками на суму 13 885,03 грн. - перша черга.

Ухвалою суду від 20.05.2016 року відсторонено ОСОБА_4 від виконання повноважень ліквідатора під час провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 20.07.2016 року призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю „Медсервіс» арбітражного керуючого ОСОБА_3. Встановлено грошову винагороду арбітражного керуючого ОСОБА_3 в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю „Медсервіс» .

02.12.2016 року арбітражний керуючий ОСОБА_3 подав суду звіт по ліквідаційній процедурі стосовно банкрута ОСОБА_6 Медсервіс , просив затвердити звіт і ліквідаційний баланс, просив визнати погашеними грошові вимоги ПАТ Ургазбанк в сумі 3 478 671,88 грн.; вимоги ОСОБА_5 в розмірі 550 970,00 грн., які не можуть бути задоволені у зв'язку з відсутністю майна та майнових активів боржника, просив затвердити звіт про оплату послуг ліквідатора в розмірі 31 000 грн. та витрати ліквідатора по проведенню ліквідаційної процедури в сумі 9 000 грн. та винести ухвалу про ліквідацію ОСОБА_6 Медсервіс і припинення провадження у справі відповідно до ст.46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

14.02.2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_3, враховуючи письмові зауваження голови комітету кредиторів ПАТ Ургазбанк , надав уточнення до звіту.

Як зазначено в ч.1 ст.46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;

довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Із долучених до звіту документів вбачається, що ліквідатором було вжито заходів по формуванню ліквідаційної маси банкрута, надано відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з долученням відповідних копій договорів та актів приймання-передачі майна. Так, з метою виявлення активів банкрута, отримано відповіді на запити від Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів м. Ужгород, територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Закарпатській області, Державної авіаційної служби України та встановлено відсутність у банкрута відповідно сільськогосподарської техніки, автотранспортних засобів, технологічних транспортних засобів та повітряних суден. З відповідей виконавчого комітету Ужгородської міської ради та Управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатській області ліквідатором встановлено наявність у власності банкрута земельної ділянки площею 0,1484 га по вул. Мукачівській в м. Ужгороді, а також офісно-складських приміщень і стоматологічну лабораторію загальною площею 560,2 кв. м по вул. Конопляній, 25 в м. Ужгород на праві власності в розмірі 1/1. Однак, вказані об'єкти нерухомості за даними Державного реєстру іпотек були передані в іпотеку банкрутом як поручителем за зобов'язаннями іншої особи перед ПАТ «Комінвестбанк» . 12.03.2014 року ліквідатором ОСОБА_4 та членами комісії з інвентаризації складено інвентаризаційний опис майна ОСОБА_6 Медсервіс . Під час здійснення ліквідаційної процедури іншого майна банкрута, крім земельної ділянки та приміщення, ліквідатором не виявлено.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна (ч.3 ст.46 Закону).

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси (ч.4 ст.42 Закону).

Після отримання згоди іпотекодержателя - ПАТ «Комінвестбанк» , ліквідатором здійснено продаж майна шляхом проведення аукціону, за результатами якого 06.11.2014 року банкрутом з переможцем аукціону укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та офісно-складських приміщень і стоматологічної лабораторії за ціною 624 000,00 грн. та складено акт приймання-передачі майна. 29.10.2014 року переможцем аукціону перераховано банкруту на рахунок у ПАТ «Комінвестбанк» кошти у розмірі 407 310,00 грн., а 30.10.2014 року - 96 690,00 грн. (всього - 504 000,00 грн.), а 17.11.2014 року організатором торгів перераховано ще 26 400,00 грн. як гарантійний внесок переможця аукціону за вирахуванням винагороди ОСОБА_6 Буковина-Центр .

Після надходження отриманих від продажу коштів у розмірі 530 400,00 грн., такі згідно з платіжними дорученнями та виписками по рахунку, долученими до звіту та до уточнень до звіту, були розподілені наступним чином:

13 885,03 грн. - заборгованість по заробітній платі перед працівниками банкрута (відомість №1 від 06.11.2014 року);

2 436,00 грн. - погашення кредиторської заборгованості 1 черги (судовий збір);

574,17 грн. - погашення кредиторської заборгованості 2 черги (Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді);

1 912,08 грн. - погашення кредиторської заборгованості 2 черги (Державної податкової інспекції у м. Ужгороді);

323 078,21 грн. - погашення заборгованості перед ПАТ «Комінвестбанк» ;

148 960,08 грн. - часткова оплата послуг ліквідатора ОСОБА_4 за період з 20.12.2013 року по жовтень 2015 року (виписки по рахунку за 06.11.2014 року на суму 3 960 грн., на суму 81 600 грн., від 02.12.2014 року на суму 6 800 грн., на суму 18 600 грн., від 13.03.2015 року на суму 20 400 грн., від 01.04.2015 року на суму 6 800 грн., від 30.04.2015 року на суму 6 800 грн., від 02.09.2015 року на суму 3 000 грн., від 10.11.2015 року на суму 4 200 грн., тобто разом на 152 160,00 грн., а не 148 960,08 грн.);

16 500,00 грн. - оплата за договором про надання юридичних послуг (платіжне доручення №4 від 06.11.2014 року на суму 15 000,00 грн., виписка по рахунку за 02.12.2014 на суму 1 500,00 грн.);

23 060,00 грн. - господарські витрати ліквідатора по процедурі (виписка по рахунку за 06.11.2014 року на суму 15 000 грн., за 02.12.2014 року на суму 500 грн., за 12.01.2015 року на суму 2 000 грн., за 01.04.20115 року на суму 2 000 грн., за 15.04.20115 року на суму 1 100 грн., за 30.04.20115 року на суму 1 000 грн., за 26.05.20115 року на суму 1 500 грн., тобто на загальну суму 23 100,00 грн.)

Також зі звіту вбачається, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.01.15 у справі № 907/1184/14 за позовом ліквідатора ОСОБА_4 стягнуто з ФОП ОСОБА_7 на користь товариства банкрута 323 078,21 грн. в порядку регресу, а також суму 6461,98 грн. на відшкодування судових витрат. Однак, рішення суду не було виконано ні в добровільному, ні в примусовому порядку, тому ліквідатором було прийнято рішення про продаж на аукціоні зазначеного права вимоги. За результатами другого повторного аукціону у вересні 2016 року право вимоги було продано за вартістю 50621,40 грн., що підтверджено протоколом №1 від 21.10.2016 року, договором про відступлення права вимоги від 21.10.2016 року, актом про відступлення права вимоги, випискою по рахунку від 16.10.2016 року на суму вартістю 50 621,40 грн. Вказані кошти були розподілені на часткову оплату винагороди ТОВ «Буковина-аукціон» , що проводив торги, - 10 275,00 грн. (платіжне доручення №1 від 03.11.2016 року) та на часткову оплату послуг ліквідатора ОСОБА_3 - 40 000,00 грн. (платіжне доручення №2 від 03.11.2016 року).

Колегія суддів зазначає, що до уточнень до звіту ліквідатором долучено реєстр вимог кредиторів станом на 28.11.2016 року з даними про розміри погашених вимог кредиторів. У звіті також було вказано, чиї кредиторські вимоги погашені у ліквідаційній процедурі, на підтвердження чого подано документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів (платіжні доручення, виписки по рахунку). Додатком до звіту також є фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 01.12.2016 року, з якого вбачається наявність поточних зобов'язань (нерозподіленого прибутку) у розмірі 4 029,6 тис.грн. Як зазначено у звіті та реєстрі вимог кредиторів, не задоволеними залишились вимоги кредиторів на суму 4 029 641,88 грн., з яких вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Ургазбанк на суму 3 196 461,93 грн. (четверта черга) та вимоги ОСОБА_5 на суму 550 970,00 грн. (четверта і шоста черги).

Також ліквідатором долучено до звіту довідку трудового архіву архівного відділу Ужгородської міської ради №739 від 10.11.2015 року про передачу документів на державне зберігання та акт приймання-передавання документів на постійне зберігання; довідку ПАТ «Комінвестбанк» про закриття поточного рахунку банкрута в національній валюті 28.11.2016 року.

Згідно з протоколом засідання комітету кредиторів ОСОБА_6 Медсервіс від 28.11.2016 року було вирішено схвалити звіт ліквідатора з ліквідації ОСОБА_6 Медсервіс .

Заперечення апелянта стосовно неправильно обчисленої суми винагороди ліквідатору ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки ч.3 ст.115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Твердження апелянта про те, що такий розмір визначався у залежності від мінімальних заробітних плат, що було затверджено комітетом кредиторів згідно з протоколом №1 від 05.03.2014 року, не може застосовуватись у даному випадку, адже таке положення стосується виконання арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна (ч.2 ст.115). Крім цього, суд у постанові від 20.12.2013 року про визнання боржника банкрутом і призначення ліквідатором ОСОБА_4 не затверджував і не встановлював розміру основної винагороди ліквідатора.

З наведеного вбачається, що ліквідатор виконував свої обов'язки та дотримувався вимог ст.46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо складення звіту за результатами ліквідаційної процедури.

Однак, ліквідатором не спростовано заперечень апелянта стосовно того, що у звіті документально не підтверджено використання коштів попереднім ліквідатором в сумі 23 060,00 грн. саме на господарські витрати. Так, ліквідатором 06.06.2017 року долучено до матеріалів справи повідомлення арбітражного керуючого ОСОБА_4 про здійснення ним господарських витрат у сумі 23 060,00 грн., а саме відомість на виплату грошей (13 885,03 грн.) від 06.11.2014 року , довідки приватного нотаріуса на суму 1200,00 грн., на суму 300,00 грн., квитанцію від 09.01.2014 року про здійснення платежу за публікацію інформації в газеті на підставі рах.№54 від 09.01.2014 року, рахунок на оплату.№54 від 09.01.2014 року, видатковий касовий ордер від 15.04.2015 року. Колегія суддів звертає увагу на невідповідність таких документів як доказу здійснення саме господарських витрат, оскільки витрати по виплаті заробітної плати в сумі 13 885,03 грн. вже включені у звіті ліквідатора як самостійні витрати, спрямовані на виплату заборгованості із заробітної плати, та були включені в реєстр вимог кредиторів згідно з ухвалою від 12.03.2014 року. Крім цього, витрати у розмірі 23 060,00 грн. ліквідатор підтверджував виписками по рахунку, описаними вище, а саме на суму 15 000 грн., на суму 500 грн., на суму 2 000 грн., на суму 2 000 грн., на суму 1 100 грн., на суму 1 000 грн., на суму 1 500 грн. Проте, належних доказів на підтвердження понесення саме таких витрат ліквідатором не надано. Тому заперечення апелянта в цій частині є обгрунтованими та спростовують передчасні висновки суду про обгрунтованість та належність сформованого ліквідатором звіту.

Крім цього, апелянт зазначає, що ліквідатором не було надіслано запити до Закарпатської митниці ДФС з метою отримання інформації про наявність майна ТОВ Медсервіс на складах митниці та інформації про розміщення власного майна, до Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області з метою отримання інформації про наявність сільськогосподарської техніки, механізмів для сільськогосподарських робіт, зареєстрованих за ТОВ Медсервіс , до Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті з метою отримання інформації про наявність суден, зареєстрованих за ТОВ Медсервіс , Центрального апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з метою отримання інформації про наявність емісії, купівлі чи продажу цінних паперів ТОВ Медсервіс , Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області із запитом щодо наявності на виконанні проваджень, стягувачем у яких виступає ТОВ Медсервіс , та не здійснено перевірку відомостей щодо майна боржника в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі, Державному реєстрі патентів України на винаходи, Державному реєстрі патентів України на промислові зразки, Державному реєстрі представників у справах інтелектуальної власності, Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено надіслання запиту до Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області і отримання від неї відповіді. Однак, як правильно зазначено апелянтом, доказів звернення із запитами до всіх інших органів матеріали справи не містять.

Також колегія суддів звертає увагу, що до звіту ліквідатора долучено витяг про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна станом на 02.04.2013 року та витяг з державного реєстру іпотек станом на 23.05.2011 року, тоді як звіт подано станом на 01.12.2016 року, тобто немає документів, які б підтверджували відсутність у боржника заставного майна станом на момент ліквідації товариства.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. При цьому, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника.

Однак, колегія суддів із досліджених матеріалів справи приходить до висновку, що ліквідатором не вчинено всіх дій, спрямованих на з'ясування повного та дійсного майнового стану боржника, на виявлення майнових активів боржника. А відтак, звіт ліквідатора, який надано суду на затвердження у даній справі, вказаним вимогам закону не відповідає. Відповідно, висновки суду першої інстанції про можливість затвердження звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури ТОВ Медсервіс , зроблені передчасно.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, проаналізувавши обставини, зазначені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та наявність підстав для її задоволення.

У відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята передчасно, з неповним з'ясуванням всіх обставин, а справа - направленню на розгляд до місцевого суду.

Згідно з пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 600,00 грн. підлягає відшкодуванню апелянту боржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» б/н, б/д задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 06.03.2017р. у справі № 907/1162/13 скасувати.

3. Направити справу № 907/1162/13 до господарського суду Закарпатської області для подальшого розгляду у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. відшкодувати Публічному акціонерному товариству «Укргазбанк» за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс» , у порядку черговості, визначеної ст. 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 12.06.2017 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.