Рішення

від 12.06.2017 по справі 903/318/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2017 р. Справа № 903/318/17

за позовом: В.о. керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого органу Ківерцівського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; Ківерцівської районної ради

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Колос» , м.Ківерці

про стягнення 25816,74грн., розірвання договору оренди майна, звільнення та повернення орендованого майна

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача-1: ОСОБА_2 - довіреність від 31.05.2017р.

від позивача-2: ОСОБА_3 - довіреність від 31.05.2017р.

від відповідача: не прибув

взяв участь прокурор: Скучинський Л. Є - посвідчення № 0036131

Суть спору: В.о. керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого органу Ківерцівського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; Ківерцівської районної ради звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Колос» та просить суд:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційна фірма »Колос» на користь Ківерцівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді 25 816,74 грн. заборгованості в т.ч.: 24068,44 - основного боргу, 1079,52 грн. - пені, 3% річних в сумі 115,22 грн., інфляційних втрат - 553,56 грн.

- розірвати договір оренди частини нежитлового приміщення вартістю 481 369 грн. від 14.05.2012р., укладений між Ківерцівським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та товариством з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційна фірма "Колос» , погоджений розпорядженням голови Ківерцівської районної ради №58 від 15.2012р.

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційна фірма »Колос» звільнити та повернути Ківерцівському районному центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді нежитлове приміщення в будівлі орендодавця, розміщеного за адресою Волинська обл., м. Ківерці, вул. Шевченка, 6, площею 445,3 кв. м., на першому поверсі, що знаходиться на балансі орендодавця та є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міста району в особі Ківерцівської районної ради вартістю 481 369 грн. протягом трьох днів з дня вступу рішення суду в законну силу шляхом складання акту приймання-передавання.

В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди частини нежитлового приміщення від 14.05.2012р. щодо повного та своєчасного розрахунку.

В підтвердження позовних вимог подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців -ТОВ ВКФ »Колос» , витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Ківерцівського РЦСССДМ.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Ківерцівської районної ради; договір оренди частини нежитлового приміщення від 14.05.2012 р.; акт прийому-передачі від 14.05.2012р.; додаткову угоду до договору оренди від 28.05.2015 р.; додаткову угоду до договору оренди від 31.08.2015р.; розпорядження голови Ківерцівської районної ради №52 від 04.06.2015р. з додатком; розпорядження голови Ківерцівської районної ради №91 від 21.09.2015р. з додатком; рішення Ківерцівської районної ради №15/20 від 25.05.2001р.; рішення Ківерцівської районної ради №17/18 від 29.11.2001р.; рішення виконкому Ківерцівської міської ради №298 від 27.07.2006 з додатком; розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації №22 від 25.01.2010 з додатком; розпорядження голови Ківерцівської районної ради №58 від 14.05.2012 р.; рішення господарського суду Волинської області від 07.12.2016 по справі №903/815/16; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 по справі №903/815/16; наказ господарського суду Волинської області від 16.02.2017р. по справі №903/815/16-1; постанову Ківерцівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області про відкриття виконавчого провадження №53536423 від 06.03.2017р.; лист Ківерцівського РЦСССДМ від 23.03.2017 з додатками та розрахунком суми заборгованості; листи Маневицької місцевої прокуратури в Ківерцівську районну раду та Ківерцівський РЦСССДМ.

Заступник керівника місцевої прокуратури на вимогу ухвали суду від 10.06.2017р. подав платіжне доручення №954 від 09.06.2017р на суму 5620,54грн. про сплату судового збору, зареєстроване клопотанням за вх. №01-54/5468/17 від 12.06.2017р.

Представник Ківерцівського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в судовому засіданні подав клопотання за вх. №01-65/111/17 від 12.06.2017р., в якому просить зменшити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Колос» 25 571,42 грн. заборгованості в т.ч.: 24068,44 - основного боргу, 1074,89 грн. - пені, 3% річних в сумі 115,20 грн., інфляційних втрат - 312,89 грн. та просить суд задоволити позов в повному об'ємі.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник відповідача в призначене судове засідання вдруге не прибув. 09.06.2017р. через відділ документального забезпечення та контролю подав клопотання за вх. №01-66/105/17, в якому просить суд продовжити строк розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та відкласти справу на інший день.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника до задоволення не підлягає.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вищий господарський суд у п. 3.9.2 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зауважив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, прокурора та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

14.05.2012 року між Ківерцівським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Колос» (Орендар) укладений договір оренди частини нежитлового приміщення (а. с. 30-34).

Згідно п. п. 2, 3 р. І договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення в будівлі Орендодавця, розміщеного за адресою м. Ківерці вул. Шевченка, 6 площею 445,3 м. кв., що знаходиться на балансі Орендодавця та є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міста району в особі Ківерцівської районної ради, з метою створення центру відпочинку.

Відповідно до п. п. 3, 4, 6, 7, 8 р. ІІ договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у висновку про вартість майна, зроблену ТзОВ Волинь-експерт від 20.01.2012р. Передача майна здійснюється за актом передачі-приймання впродовж 5 робочих днів з моменту укладення договору. Орендоване майно повинне бути повернене Орендодавцеві впродовж 5 робочих днів з моменту закінчення строку дії договору та вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта передачі-приймання. Несвоєчасне повернення майна з вини Орендаря не звільняє його від фінансових зобов'язань в повному обсязі. Обов'язок по складанню акта передачі-приймання покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктами 1, 2, 4, 7, 8 р. ІІІ договору передбачено, що орендна плата становить 3 065 грн. 10 коп. і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця. У разі закінчення строку дії договору орендна плата сплачується по день фактичної здачі майна Орендодавцеві по акту приймання-передачі. Звільнення від сплати орендної плати або надання пільг з орендної плати здійснюється на підставі рішення районної ради за погодженням з постійною комісією районної ради з питань планування, бюджету, фінансів.

Відповідно до п.3 р. VІ договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 1, 2, 5, 8, 12 р. VІІ договору строк дії договору складає 2 роки 11 місяців. Договір вступає в дію за умови його письмового погодження з головою районної ради з 01.06.2012 року та діє до 30.04.2015 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право за інших рівних умов на продовження договору оренду. Зазначені дії оформляються додатковою угодою до договору, яка є невід'ємною його частиною при обов'язковій наявності дозволу Ківерцівської районної ради. Договір може бути розірваний однією зі сторін при умові письмового попередження іншої сторони за 30 календарних днів та письмовою згодою останньої, після чого орендодавець письмово повідомляє власника про розірвання договору оренди. У разі припинення або розірвання цього договору майно впродовж 3 робочих днів повертається орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідно п.9 р. VІІ договору сторони передбачили, що договір може бути розірваний з ініціативи орендодавця в судовому порядку у разі, якщо орендар не сплачує орендну плату та інші, передбачені цим договором платежі.

Укладення договору погоджено розпорядженням голови Ківерцівської районної ради від 14.05.2012 року № 58 (а.с.47).

Приміщення передано в користування за актом приймання-передачі від 14.05.2012 року (а. с. 35)

Додатковою угодою від 28.05.2015 року сторони продовжили строк дії договору на 2 роки 11 місяців з 01.05.2015 року до 31.03.2018 року та змінили розмір орендної плати на 6017 грн. 11 коп. (а. с. 36-37).

Додатковою угодою від 31.08.2015 року у зв'язку з наданням товариству відповідно до рішення районної ради від 21.08.2015 року № 37/15 пільги щодо розміру орендної плати у період з 16.06.2015 року до 31.12.2015 року залишено її на рівні 2014 року - 3 065 грн. 10 коп. (а. с. 39).

Додаткові угоди погоджені розпорядженнями голови районної ради від 04.06.2015 року № 52, від 21.092015 року № 91 (а.с.36,38).

Перебування переданої в оренду частини приміщення у власності територіальної громади сіл, селищ та міста району в особі Ківерцівської районної ради та на балансі Ківерцівського районного центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді підтверджено рішенням виконавчого комітету Ківерцівської міської ради від 27.07.2006 року № 298 Про оформлення права власності на частину приміщення Ківерцівського районного центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді , рішеннями Ківерцівської районної ради від 25.05.2001 року № 15/20 Про передачу районного будинку культури , від 29.11.2001 року № 17/18 Про внесення змін до рішення районної ради від 25.05.2001 року № 15/20 Про передачу районного будинку культури , витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, свідоцтвом про право власності (а. с. 40-43).

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.12.2016р. по справі №903/815/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017р., частково задоволено позов заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ківерцівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді до ТОВ ВКФ »Колос» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ківерцівська районна рада, про стягнення заборгованості з орендної плати (а.с.48-53).

Вказаним рішенням суду встановлено, що орендарем ТОВ ВКФ »Колос» , внаслідок неналежного виконання обов'язку зі сплати орендної плати за договором оренди частини нежитлового приміщення від 14.05.2012р. за період з січня по жовтень 2016 року, виникла заборгованість перед Ківерцівським РЦСССДМ в сумі 24 371,10 грн.

В період розгляду справи 21.11.2016р. відповідач перерахував позивачу 4000 грн. в погашення орендної плати за жовтень 2016 року, у зв'язку з чим провадження у справі на суму 4000 грн. припинено та суд вирішив стягнути з ТОВ ВКФ »Колос» на користь Ківерцівського РЦСССМД 20 371,10 грн. боргу по орендній платі.

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, не підлягає доказуванню факт порушення ТОВ ВКФ »Колос» умов договору оренди частини нежитлового приміщення, укладеного 14.05.2012р. з Ківерцівським РЦСССДМ, щодо своєчасного та в повному розмірі внесення орендної плати.

Разом з тим, починаючи з 21.11.2016 (дата останнього платежу за орендну плату за жовтень 2016 року) ТОВ ВКФ »Колос» орендна плата в щомісячному розмірі 6017,11 грн. за вказаним договором не сплачується.

Згідно п.4 розділу III договору орендар сплачує орендну плату щомісячно до 10 числа наступного за звітним.

Отже, 10 грудня 2016 року у орендаря виникла заборгованість зі сплати орендної плати за листопад 2016 року в сумі 6017,11 грн.; 10 січня 2017 року виникла заборгованість зі сплати орендної плати за грудень 2016 року в сумі 6017,11 грн.; 10 лютого 2017 року виникла заборгованість зі сплати орендної плати за січень 2017 року в сумі 6017,11 грн.; 10 березня 2017 року виникла заборгованість зі сплати орендної плати за лютий 2017 року в сумі 6017,11 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за чотири місяці несплати складає 24068,44 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору оренди частини нежитлового приміщення від 14.05.2012р.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 3 р. VІ договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог прокурором та позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 312,89грн. інфляційних втрат та 115,20грн. - 3% річних, а також 1074,89грн. пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань згідно п. 3 р. VІ договору.

Перевіривши доданий позивачем розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ по пені, відсотках та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача:

- 115,20 грн. - 3% річних (ст.625ЦК України);

- 312,89 грн. - інфляційних втрат;

- 1074,89 грн. - пені.

Надаючи правову оцінку заявленій позовній вимозі про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення від 14.05.2012р. з підстав порушення орендарем п.9 р. VІІ Договору підтверджена належними і допустимими доказами та підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив із такого.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 №12, підставою для дострокового розірвання договору оренди може бути істотне порушення договору орендарем. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦК України).

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що несплата ТОВ ВКФ »Колос» орендної плати договором оренди від 14.05.2012р., додаткових угод від 18.05.2015р. та 31.08.2015р. істотно порушує права орендодавця та позбавляє Ківерцівський РЦСССДМ того, на що центр розраховував при укладенні договору, що є безумовною підставою для його розірвання в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

В постанові Верховного Суду України від 20.11.2012, № 3-53гс12 вказано, що відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про розірвання спірного договору оренди частини нежитлового приміщення є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на розірвання договору.

Аналогічну правову позицію про те, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача та вирішити спір в судовому порядку, викладено у постанові Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі N 17/5005/8502/2011.

Між тим, законом не заборонено форми пред'явлення такої вимоги та позивач може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Отже, позивачем дотримано порядок щодо дострокового розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення від 14.05.2012р. укладеного між Ківерцівським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та ТзОВ ВКФ Колос шляхом надіслання на адресу відповідача листа з проектом додаткової угоди щодо розірвання договору оренди від 14.05.2012р. (а.с.62-63) чим не порушено приписи ст. 188 ГК України.

За таких обставин договір оренди частини нежитлового приміщення від 14.05.2012р. укладений між Ківерцівським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та ТзОВ ВКФ Колос слід розірвати.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України " Про оренду державного та комунального майна " у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 12 договору частини нежитлового приміщення сторони погодили, що після припинення або розірвання договору майно впродовж трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача звільнити та повернути Ківерцівському районному центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді нежитлове приміщення в будівлі орендодавця, розміщеного за адресою Волинська обл., м. Ківерці, вул. Шевченка, 6, площею 445,3 кв. м., на першому поверсі, що знаходиться на балансі орендодавця та є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міста району в особі Ківерцівської районної ради вартістю 481 369 грн. протягом трьох днів з дня вступу рішення суду в законну силу шляхом складання акту приймання-передавання є правомірною та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 527, 530, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційна фірма »Колос» (45200, м. Ківерці, вул. Індустріальна, 8/8, ЄДРПОУ 20123325) на користь Ківерцівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (45200, м. Ківерці, вул. Шевченка, 6, ЄДРПОУ 25945121) 25 571,42 грн. заборгованості в т.ч.: 24068,44 - основного боргу, 1074,89 грн. - пені, 3% річних в сумі 115,20 грн., інфляційних втрат - 312,89 грн.

3. Розірвати договір оренди частини нежитлового приміщення вартістю 481 369 грн. від 14.05.2012р., укладений між Ківерцівським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та товариством з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційна фірма "Колос» , погоджений розпорядженням голови Ківерцівської районної ради №58 від 15.2012р.

4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційна фірма »Колос» (45200, м. Ківерці, вул. Індустріальна, 8/8, ЄДРПОУ 20123325) звільнити та повернути Ківерцівському районному центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (45200, м. Ківерці, вул. Шевченка, 6, ЄДРПОУ 25945121) нежитлове приміщення в будівлі орендодавця, розміщеного за адресою Волинська обл., м. Ківерці, вул. Шевченка, 6, площею 445,3 кв. м., на першому поверсі, що знаходиться на балансі орендодавця та є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міста району в особі Ківерцівської районної ради вартістю 481 369 грн. протягом трьох днів з дня вступу рішення суду в законну силу шляхом складання акту приймання-передавання.

5. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційна фірма »Колос» (45200, м. Ківерці, вул. Індустріальна, 8/8, ЄДРПОУ 20123325) на користь прокуратури Волинської області (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код 02909915, на р/р 35216072004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) 10420,54 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

12.06.2017р.

Суддя В. М. Дем`як