Рішення

від 07.06.2017 по справі 132/1167/17

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/1167/17

Провадження № 2/132/622/17

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2017 Калинівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Павленко І.В.

при секретарі Жовті С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Н , Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області, Сектору з питань реєстрації Барської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Н , Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області, Сектору з питань реєстрації Барської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 01.08.2016 року по справі №132/2114/16-ц за ним визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 3,0264 га, кадастровий номер 0521684000:06:002:0298, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 667048, виданого Калинівською районною державною адміністрацією 07 липня 2006 року, на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації від 28 грудня 2005 року № 531 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010684000408.

16 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вахнівка було укладено договір оренди землі строком на 5 років, який зареєстрований 17 січня 2012 року у Відділі Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області за № 052168404002056.

Разом з тим, йому стало відомо, що Реєстраційною службою Барського районного управління юстиції Вінницької області, зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 22.02.2016 року між ОСОБА_2 і ТОВ Альфа-Н . Таким чином, незважаючи на наявність діючого договору оренди землі, ТОВ Альфа-Н підписало та зареєструвало новий договір оренди, у зв'язку з чим існує подвійна реєстрація прав оренди однієї і тієї ж земельної ділянки за різними правонабувачами. Крім того, договір оренди землі від 22.02.2016 року укладений між ОСОБА_2 і ТОВ Альфа-Н після смерті останньої (24.10.2015 року).

За вказаних обставин позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійним договору оренди землі від 22.02.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Альфа-Н та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Представник позивачки на підставі довіреності ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить оголошення в газеті Вінниччина від 26.05.2017 року, наявне в матеріалах справи.

За вказаних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити з таких підстав.

Власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду, що передбачено ст.90 ЗК України.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України Про оренду землі іншими правовими актами , прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі ( ст.2 Закону України Про оренду землі ).

У відповідності до вимог ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Так, рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 01.08.2016 року по справі №132/2114/16-ц за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 3,0264 га, кадастровий номер 0521684000:06:002:0298, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 667048, виданого Калинівською районною державною адміністрацією 07 липня 2006 року, на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації від 28 грудня 2005 року № 531 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010684000408.

16 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вахнівка було укладено договір оренди землі строком на 5 років, який зареєстрований 17 січня 2012 року у Відділі Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області за № 052168404002056. Строк дії якого закінчується у 2017 році.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції станом на 17.01.2012р.) установлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Реєстраційною службою Барського районного управління юстиції Вінницької області, зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 22.02.2016 року між ОСОБА_2 і ТОВ Альфа-Н . Таким чином, незважаючи на наявність діючого договору оренди землі, ТОВ Альфа-Н підписало та зареєструвало новий договір оренди, у зв'язку з чим існує подвійна реєстрація прав оренди однієї і тієї ж земельної ділянки за різними право набувачами. Крім того, договір оренди землі від 22.02.2016 року укладений між ОСОБА_2 і ТОВ Альфа-Н після смерті останньої (24.10.2015 року).

Законом №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за ним.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 9 зазначеного Закону зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Крім того, згідно листа Державної реєстраційної служби України від 06.08.2013 р. №2951/05-15-13 Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами , надано роз'яснення, що у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

У статті 19 Закону № 1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Так, відповідно до частини першої цієї статті державна реєстрація прав проводиться на підставі:договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 зазначеного Закону у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

При вирішенні цього питання необхідно також врахувати правову позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема у Постанові від 30.03.2016 року справа №21-1434а15, яка у відповідності до ст.360-7 ЦПК є обов'язковою для усіх судів України.

Підставою недійсності правочину відповідно до приписів ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої, третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи той факт, що договір оренди землі від 22.02.2016 року суперечить вимогам ч.3 ст.203 ЦК України, оскільки учасник правочину ОСОБА_2 на час укладення правочину померла а саме 24.10.2015 року та в зв'язку з наявністю діючого договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вахнівка строком на 5 років, зареєстрованого 17 січня 2012 року у Відділі Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області за № 052168404002056, суд приходить до висновку, що договір оренди землі, укладений 22.02.2016 року між ОСОБА_4 та TOB Альфа-Н є недійсним, а рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28704922 від 13.03.2016 року, внесене в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Барського районного управління юстиції Вінницької області підлягає скасуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 26 Закону № 1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Враховуючи, що права позивача були порушені, суд приходитиь до висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і користується пільгами встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни та відповідно до відповідно до п .9 ст. 5Закону України „Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, суд приходить до висновку про стягнення з в рівних частках з ТОВ Альфа-Н , Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області та Сектору з питань реєстрації Барської районної державної адміністрації в дохід держави 1280 грн. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 16, 203, 215, 216, 316, 317, 355, 360, 373, 631 ЦК України, 124-126 ЗК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 10, 60, 79, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 22 лютого 2016 року б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Н та ОСОБА_2 щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,0264 га, кадастровий номер 0521684000:06:002:0298, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 28704922 від 13 березня 2016 року, внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Барського районного управління юстиції Вінницької області.

Стягнути в рівних частках з ТОВ Альфа-Н , Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області та Сектору з питань реєстрації Барської районної державної адміністрації в дохід держави 1280 грн. витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: