Рішення

від 14.06.2017 по справі 372/1428/17

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1428/17

провадження № 2-989/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Болобана В.Г.,

за участі секретаря Рудніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,950 га, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223189300:03:005:0015, яка належала його батьку, ОСОБА_2, який помер 10 жовтня 2014 року, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії РІ № 209256, виданого на підставі рішення Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області № 3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 63-С.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10 жовтня 2014 року помер його батько - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на вищевказану земельну ділянку, яка була передана батьку у приватну власність. Позивач звернувся з заявою до Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку, що залишилася після смерті батька, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом йому було відмовлено в зв'язку з з тим, що він не проживав з батьком та пропустив строки для зверення для прийняття спадщини. Просив визнати за ним право власності на дане майно в порядку спадкування за заповітом.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суд клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, Щербанівська сільська рада Обухівського району Київської області, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання свого представника не направив, надіслав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника сільської ради, проти позову не заперечив.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважав можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що згідно зі Свідоцтвом про смерть від 10 жовтня 2014 року, виданого Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області, актовий запис №4, ОСОБА_2 помер 10 жовтня 2014 року (а.с. 11).

ОСОБА_3 15 березня 2012 року складено заповіт, за яким він заповів своєму синові ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,950 га, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області, яка належала яка належала спадкодавцю згідно державного акту на право приватної власності на землю серії РІ № 209256, виданого на підставі рішення Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області № 3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 63-С (а.с. 9).

Як вбачається із листа державного нотаріуса Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області від 30 серпня 2016 року №1668/01-16, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, оскільки останній не подав у шестимісчний строк заяву про прийняття спадщина та відповідно не проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 15).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ст. 1233, ч. 2 ст. 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто.

Частиною 1 ст. 1221 ЦК України визначено, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а частиною 3ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 зазначеного кодексу, він не заявив відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, а згідно ч. 3 вказаної статті за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 у встановлений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і не надав суду доказів у порядку ст. 60 ЦПК України, які б підтверджували, що він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому він вважається таким, що не прийняв спадщину у встановленому законом порядку.

Крім цього, ОСОБА_4 пропустив визначений законодавцем строк для прийняття спадщини, однак питання про поновлення такого строку позивачем постановлено не було.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз'яснено, що відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Як вбачається із із листа державного нотаріуса Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області від 30 травня 2017 року № 1002/01-16 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), за заповітом ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що позивач не прийняв спадщину у встановленому законом порядку та існує спір із відповідачем щодо належності земельних ділянок до спадкового майна, суд приходить до висновку, що вказаний позов є передчасним і відсутні правові підстави для його задоволення, а позивачу слід звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяОСОБА_5