Ухвала

від 24.05.2017 по справі 214/6524/16-к

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/6524/16-к

1-кп/214/271/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

провівши відкрите підготовче судове засідання в м. Кривому Розі по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016040000000754 відносно: ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

встановив:

Відповідно до обставин, викладених в обвинувальному акті, ОСОБА_6 , на підставі наказу голови ДПС у Дніпропетровській області №105-о від 23.02.2012 із зазначеної дати працювала на посаді начальника Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, якій на підставі ст. 25 Закону України «Про державну службу» присвоєно 9 ранг, 6 категорія державного службовця та мала спеціальне звання - радник податкової служби 1 рангу.

Відповідно до положення про Криворізьку центральну міжрайонну державну інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової служби України №289 від ОСОБА_6 : очолювала та здійснювала керівництво діяльністю ДПІ; несла персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності, у тому числі за законність і обґрунтованість відмови або реєстрації платників податку на додану вартість;призначала на посади і звільняла з посади керівників структурних підрозділів, працівників ДПІ;підписувала накази ДПІ; розподіляла обов`язки між своїми заступниками;в межах повноважень надавала обов`язкові для виконання працівниками доручення, в тому числі заступниками, в межах виконання ними своїх службових обов`язків розподілених начальником.

Згідно з приміткою до ст. 364 КК України ОСОБА_6 являлась посадовою особою, яка постійно здійснювала функції представника влади, а також займала постійно в органах державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно - господарських функцій.

Таким чином, ОСОБА_6 , працюючи на посаді начальника Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, являлась посадовою особою, яка займає відповідальне становище, яка наділена правом у межах своєї компетенції давати вказівки, а також приймати рішення, що підлягають обов`язковому виконанню фізичними та юридичними особами, застосовувати примусові заходи для забезпечення виконання цих вимог та притягнення до відповідальності, тобто особою, яка знаходиться на постійній службі в державному органі, діє від його імені і в межах своєї компетенції здійснює функції цього органу і володіє владними повноваженнями, а також є представником влади, вчинила умисний корисливий злочин проти власності.

Так, 07.02.2012 керівником ТОВ «ДК Автотрейд» (37861168) ОСОБА_7 до Криворізької Центральної МДПІ ДПС у Дніпропетровській області подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, за результатами розгляду якої 17.02.2012 зазначеному підприємству відмовлено у видачі свідоцтва платника ПДВ, оскільки заяву подано з порушеннями п. 3.5, п. 3.9. розділу 3 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» та запропоновано подати нову заяву.

10.04.2012 року керівником ТОВ «ДК Автотрейд» ОСОБА_7 подано нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, яка відповідала, в тому числі, вимогам п. 3.5, п. 3.9. розділу 3 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість». Однак, за результатами розгляду цієї заяви, Криворізькою Центральною МДПІ прийнято рішення про відмову в реєстрації цього підприємства як платника податку на додану вартість на підставі п. 183.8, ст. 183 Податкового кодексу України, без зазначення конкретних причин порушень.

У зв`язку з неодноразовими необґрунтованими відмовами Криворізької Центральної МДПІ у реєстрації підприємства як платника ПДВ, що у свою чергу порушувало і перешкоджало реалізації конституційних прав в частині ведення фінансово-господарської діяльності, у керівника вказаної організації ОСОБА_8 виникла необхідність у зверненні з цим питанням до начальника Криворізької Центральної МДПІ.

Приблизно на початку травня 2012 року, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_8 , будучи засновником ТОВ «ДК Автотрейд», звернувся до начальника Криворізької Центральної МДПІ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_6 з питанням про можливість реєстрації зазначеного підприємства як платника податку на додану вартість та видачі свідоцтва.

В ході розмови ОСОБА_8 з ОСОБА_6 в її службовому кабінеті, в останньої з корисливих мотивів, виник прямий злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом зловживання довірою, а саме його грошовими коштами, за нібито сприяння нею в позитивному вирішенні питання реєстрації ТОВ «ДК Автотрейд» як платника податку на додану вартість та видачі відповідного свідоцтва.

Надалі, 17.05.2012 в денний час доби, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом зловживання його довірою, повідомила ОСОБА_8 про те, що ТОВ «ДК Автотрейд» внесено в перелік підприємств, які підлягають податковій перевірці, у зв`язку з чим ОСОБА_8 необхідно зареєструвати нове підприємство, на яке в подальшому можливо отримати свідоцтво платника ПДВ при виконанні поставлених нею умов. 18.06.2012 року ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_6 , що нове підприємство зареєстроване, після чого остання, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом зловживання його довірою, вказала ОСОБА_8 на необхідність надання до ДПІ документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію підприємства як платника податку на додану вартість.

02.08.2012, о 15 годин 04 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_6 , передав їй реєстраційну заяву платника податку на додану вартість ТОВ «Аскент- КР» (ІПН 38254742) з додатком до нього. ОСОБА_6 , не дивлячись на той факт, що в її обов`язки не входить прийняття документів від фізичних та юридичних осіб навмисно, для подальшого розгляду, прийняла їх, після чого, діючи з корисливих мотивів з прямим умислом, з метою заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом зловживання його довірою, використовуючи довірливі відносини з останнім, не маючи повноважень на видачу свідоцтва платника ПДВ повідомила йому про те, що ОСОБА_9 , за позитивне вирішення питання реєстрації ТОВ «Аскент - КР» як платника податку на додану вартість, повинен передати ОСОБА_6 грошові кошти, але в якій конкретно сумі вона скаже пізніше, а також зажадала передачі їй за її ніби то послуги побутової міні мийки для миття транспортних засобів.

ОСОБА_8 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, добровільно погодився на умови ОСОБА_6 , оскільки усвідомлював, що в разі невиконання ним вимог ОСОБА_6 про передачу їх грошових коштів та побутової міні мийки він не зможе зареєструвати ТОВ «Аскент-КР» як платника податку на додану вартість, що заподіє шкоду його правам і законним інтересам і він понесе великий матеріальний збиток.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів з прямим умислом, з метою заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом зловживання його довірою, використовуючи довірливі відносини з останнім, не маючи повноважень по видачі свідоцтва платника ПДВ та не маючи ніякого впливу на підрозділ Криворізької Центральної МДПІ ДПС у Дніпропетровській області, який видає вказані свідоцтва, 20.08.2012 о 14 год. 54 хв., перебуваючи в своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 42, повідомила ОСОБА_9 про те, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Аскент-КР» можливо отримати, але за це ОСОБА_9 повинен передати їй грошові кошти в сумі 2000 доларів США, а також побутову міні мийку для миття автомобіля марки «Керхер», в іншому випадку вона не погодить реєстрацію ТОВ «Аскент-КР» як платника ПДВ, чим ввела останнього в оману.

ОСОБА_8 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, усвідомлюючи, що у разі відмови з його боку будуть порушені його права та законні інтереси на реєстрацію ТОВ «Аскент-КР» як платника податку на додану вартість, внаслідок чого він зазнає великий матеріальний збиток, добровільно дав свою згоду на передачу останній грошових коштів у сумі 2000 доларів США, а також побутової міні мийки для миття транспортних засобів марки «Керхер».

В той же день, ОСОБА_8 , встановивши, що вартість міні мийки для миття транспортних засобів марки «Керхер» складає 800 доларів США, але при цьому його потрібно привезти з м. Дніпропетровська, подзвонив ОСОБА_6 і повідомив їй про це, і в ході розмови запропонував передати їй 21.08.2012 грошові кошти в сумі 2000 доларів США, а також передати разом з ними грошові кошти в сумі 800 доларів США для подальшого придбання міні мийки для миття транспортних засобів марки «Керхер», на що остання погодилася.

21.08.2012о 15.40 год., ОСОБА_6 , працюючи на посаді начальника Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби в Дніпропетровській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи в службовому кабінеті за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 42, діючи з корисливих мотивів з прямим умислом, направленим на заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом зловживання його довірою, використовуючи довірливі відносини з останнім, не маючи повноважень по видачі свідоцтва платника ПДВ та не маючи ніякого впливу на підрозділ Криворізької Центральної МДПІ ДПС у Дніпропетровській області, який видає вказані свідоцтва, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 2800 доларів США, чим спричинила ОСОБА_8 матеріальний збиток на вказану суму. 21.08.2012 року в 15 год. 46 хв. ОСОБА_6 була затримана в її службовому кабінеті та в ході огляду було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 2800 доларів США (28 купюр номіналом 100 доларів США кожна, що станом на момент вчинення злочину становило 22 380,4 гривень згідно з офіційним курсом НБУ), якими вона заволоділа в ОСОБА_8 шляхом зловживання його довірою, начебто за реєстрацію ТОВ «Аскент-КР» (ІПН 38254742) як платника податку на додану вартість та видачу свідоцтва платника податку на додану вартість.

Дії ОСОБА_6 органами досудового слідства кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, скасування арешту на майно та повернення майна і запобіжного заходу застави. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, при досудовому розслідуванні на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_6 та її чоловіка - ОСОБА_10 було накладено арешт. Як вбачається з протоколу огляду місця події від 21.08.2012 року (т.1, л/с 25-27) і протоколу обшуку від 22.08.2012 року (т.1, л/с 59-60) при досудовому слідстві з квартири ОСОБА_6 були вилученні належні їй золоті прикраси та ноутбук, місце знаходження яких їй невідомо. 09.11.2016 року ОСОБА_6 було направлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а 11.11.2016 року затверджено обвинувальний акт у скоєнні злочину за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), тобто за ч.1ст.190 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , заволодіння чужим майном або придбання права на таке майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Відповідно до ст.12 КК України цей злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили, минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

З обвинувального акту від 11.11.2016 року вбачається, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_6 вчинений 21.08.2012 року і з дня його вчинення до цього часу минуло більше чотирьох років, тобто, сплив строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності, що є підставою для закриття кримінального провадження у судовому порядку.

Обвинувачена та захисник ОСОБА_4 підтримали клопотання захисника ОСОБА_5 , просили суд задовольнити клопотання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження, скасування арешту на майно та повернення майна і запобіжного заходу застави.

Потерпілий, до зали судового засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд розглянувши заявлене клопотання, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню мотивуючи своє рішення наступним чином.

Згідно ст.286 ч.4 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання

Кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.1 КК України, згідно ст.12 КК України, відноситься до злочинів невилої тяжкості.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п.4-8 ч. 1 або ч.2 ст. 284 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладе суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 в частині закриття кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 42016040000000754 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України підлягає задоволенню.

Щодо вирішення питання про скасування арешту на майно яке було заарештовано, згідно постанови слідчого від 22.08.2012 року, що належить ОСОБА_6 та її чоловіку ОСОБА_10 , у тому числі вилучені золоті прикраси на ноутбук за протоколом обшуку від 22.08.2012 року , а також повернення суми запобіжного заходу в якості застави, сплаченої ОСОБА_11 при обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 згідно протоколу огляду місця події від 21.08.2012 року, що була внесена ОСОБА_11 27.12.2012 року у Філію Дзержинського відділення «Ощадбанку» у м. Кривому Розі, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ст. 203КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадженнявпорядку, передбаченому цим Кодексом.

Однак, під час проведення підготовчого судового засідання прокурором не було заявлено клопотання про долучення до обвинувального акту матеріалів кримінального провадження № 42016040000000754, в зв`язку з цим, суд позбавлений можливості вирішити питання про скасування арешту на майно яке було заарештовано, згідно постанови слідчого від 22.08.2012 року, що належить ОСОБА_6 та її чоловіку ОСОБА_10 , у тому числі вилучені золоті прикраси на ноутбук за протоколом обшуку від 22.08.2012 року, а також повернення суми запобіжного заходу в якості застави, сплаченої ОСОБА_11 при обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 згідно протоколу огляду місця події від 21.08.2012 року, що була внесена ОСОБА_11 27.12.2012 року у Філію Дзержинського відділення «Ощадбанку» у м. Кривому Розі

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, 285, ч. 4 ст. 286, 288, , 314, 369-372, 376 КПК України,-

ухвалив:

Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити часткового.

Закрити кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 42016040000000754 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України.

В іншій частині клопотання про скасування арешту на майно та повернення суми застави відмовити. Роз`яснити що з зазначених у клопотанні питань особа може звернутися до слідчого або прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Головуючий суддя ОСОБА_1