Рішення

від 07.06.2017 по справі 189/423/17

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/423/17

2/189/279/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.2017 року смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Мотовілова М.О.,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про розірвання договорів оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До Покровського районного суду Дніпропетровської області звернулася позивачка ОСОБА_1 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження у якій просила наступне: розірвати договір оренди землі, укладений між нею та відповідачем 18 липня 2011 року, стягнути на її користь заборгованість по виплаті орендної плати за даним договором за 2014 рік у розмірі 3471,55 гривень та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 295,42 грн., а всього - 3766,97 гривень, зобов'язати відповідача негайно передати позивачці земельну ділянку, кадастровий номер 1224255100-01-001-1078, в стані, придатному для цільового використання; розірвати договір оренди землі, укладений між нею та відповідачем 14 липня 2011 року, стягнути на її користь заборгованість по виплаті орендної плати за даним договором за 2014 рік у розмірі 3471,55 гривень та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 295,42 грн., а всього - 3766,97 гривень, зобов'язати відповідача негайно передати позивачці земельну ділянку, кадастровий номер 1224255100-01-001-1079, в стані, придатному для цільового використання.

16.05.2017 року представником позивачки була надана до суду заява про збільшення розміру позовних вимог, зокрема, позивачка також просила: сплатити заборгованість із виплати орендної плати за договором оренди землі, укладений між нею та відповідачем 18 липня 2011 року, за 2015 рік у розмірі 200,00 гривень та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 12,46 гривень та за 2016 рік, у розмірі 200,00 гривень та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 3,16 гривень; сплатити заборгованість із виплати орендної плати за договором оренди землі, укладений між нею та відповідачем 14 липня 2011 року, за 2015 рік у розмірі 200,00 гривень та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 12,46 гривень та за 2016 рік, у розмірі 200,00 гривень та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 3,16 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8960 га, кадастровий номер 1224255100-01-001-1078, розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області та земельної ділянки площею 2,8657 га, кадастровий номер 1224255100-01-001-1079, розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області.

Згідно з договором оренди землі, укладеним між нею та відповідачем 18 липня 2011 року, який був зареєстрований у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах , запис від 05.12.2001р. № 122425514000144, земельна ділянка площею 2,8960 га, кадастровий номер 1224255100-01-001-1078, була передана позивачкою в оренду відповідачу - ТОВ Відродження .

Згідно з договором оренди землі, укладеним між нею та відповідачем 14 липня 2011 року, який був зареєстрований у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах , запис від 05.12.2001р. № 122425514000346, земельна ділянка площею 2,8960 га, кадастровий номер 1224255100-01-001-1079, була передана позивачкою в оренду відповідачу, ТОВ Відродження .

Відповідно до пункту 4.1 та 4.5 даних договорів відповідач зобов'язується протягом строку дії договорів за кожен рік користування земельною ділянкою, не пізніше 30 листопада кожного року сплачувати орендну плату у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки, визначеної на 01 січня кожного року.

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.5 даних договорів відповідач зобов'язався протягом строку дії договорів за кожний рік користування земельною ділянкою у відробітковій формі, у рахунок орендної плати здійснювати надання послуг з обробку городу (оранка та культивація), а у разі ненадання вказаних послуг - здійснювати грошову виплату у розмірі 200,00 гривень.

Згідно позову, а також згідно витягу з документації землеустрою (а.с. 79) грошова оцінка земельної ділянки у 204 році становила 72701,22 гривень, отже, розмір оренди за кожну земельну ділянку складає: 4,5% х 72701,22 : 100% + 200, 00 гривень = 3471,55 гривень.

Оскільки, за думкою позивачки, відповідач порушив зобов'язання та не сплатив вчасно орендну плату за дві ділянки за 2014 рік, то він повинен сплатити пеню у розмірі 295,42 грн.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивачка зазначає, що згідно із статтею 611 ЦК України та п.4.8 договорів оренди за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми орендної плати за кожний день прострочення, тобто, 0,01% х 3471,5 : 100% = 0,34 гривні; за період з 01.12.2014 року по 08.05.2017 року, 893 дні, 0,34 х 893 = 303,63 гривні; за двома договорами - 607,24 гривні.

Також позивачка зазначає, що відповідач також у 2015 року та 2016 році порушив пункти 4.2 та 4.5 даних договорів, а саме, відповідач зобов'язався протягом строку дії договорів за кожний рік користування земельною ділянкою у відробітковій формі, у рахунок орендної плати здійснювати надання послуг з обробку городу (оранка та культивація), а у разі ненадання вказаних послуг - здійснювати грошову виплату у розмірі 200,00 гривень, отже, не виконав дані зобов'язання в натурі та не виплатив суму 200,00 за кожним договором за невиконане зобов'язання в натурі.

Порушення строків виплати орендної плати за користування даними земельними ділянками у 2014 році позивачка вважає порушенням статті 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання мають виконуватися належним чином, у передбачений договором термін та спосіб.

Згідно статті 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено обов'язок землекористувача (орендаря) сплачувати орендну плату за користування землею; статтею 24 Закону України Про орендну плату передбачено, що власник землі (орендодавець) має право вимагати від орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Позивачка на обґрунтування вимог щодо розірвання договорів оренди посилається на статтю 32 Закону України Про оренду землі , згідно з якою договір оренди може бути достроково розірваним за рішенням суду, у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі та умов договору; також посилається на статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а одним з правових наслідків порушення зобов'язання є розірвання договору.

Відповідач не визнав позовні вимоги позивачки у повному обсязі, надав письмові заперечення і просив відмовити у позові, обґрунтовує свою позицію наступним.

Відповідач зазначає, що у липні 2011 році між ним та громадянкою ОСОБА_1 дійсно були укладені два вищезазначені договори оренди землі, дійсні до 2021 року.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі та пункту 9.2.4 договору оренди орендодавець зобов'язаний не втручатися в господарську діяльність орендаря, а також не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю використовувати орендовану земельну ділянку.

Однак, всупереч вимогам закону та договору, позивачка ОСОБА_1 у серпні 2013 року передала свої земельні ділянку у фактичну оренду іншому орендарю, який використовував їх у своїй господарській діяльності на протязі 2014 року.

Орендар (відповідач) посилається на статтю 21 Закону України Про оренду землі згідно з якою орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Таким чином, відповідач вважає, що з 16.08.2013 року і до весни 2015 року він не використовував дані земельні ділянки у своїй господарчій діяльності, оскільки вони фактично, всупереч укладеним договорам, використовувалися іншим орендарем, тому і не повинен сплачувати оренду за вказаний період.

Окрім того, відповідач посилається на статтю 141 Земельного кодексу України, відповідно до якої однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Періодом сплати відповідач вважає сплату орендного платежу за один рік, а систематична несплата, за його думкою, - це більше ніж за 2 роки поспіль.

Відповідач стверджує, що позивачці у повному обсязі виплачена орендна плата за 2015 та 2016 роки за обома договорами оренди, і жодних претензій з цього приводу вона раніше не заявляла.

В судове засідання з'явилися: позивачка ОСОБА_1, представник позивачки ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, заперечувала, що надавала у використання свої земельні ділянки будь-кому, крім відповідача.

Представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду додатково пояснив, що вважає поведінку відповідача такою, що порушує права ОСОБА_1 як орендодавця і вбачає системність у порушенні умов договорів, яка виражається у несплаті орендної плати за 2014 рік та неповній сплаті оренди у 2015 та 2016 роках по обох договорах.

Представник відповідача позовні вимоги заперечував, суду пояснив, що за 2015-2016 роки заборгованості за договорами не має, а за 2014 рік платити категорично не бажає, оскільки ділянки не використовував.

Суд, вислухавши позивачку, представників сторін, свідків, вивчивши наявні письмові докази в матеріалах справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8960 га, кадастровий номер 1224255100-01-001-1078, розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області (копія свідоцтва на право власності на земельну ділянку, а.с. 6) та земельної ділянки площею 2,8657 га, кадастровий номер 1224255100-01-001-1079 (копія свідоцтва на право власності на земельну ділянку, а.с. 9), розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області.

Згідно з договором оренди землі, укладеним між нею та відповідачем 18 липня 2011 року, який був зареєстрований у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах , запис від 05.12.2001р. № 122425514000144, земельна ділянка площею 2,8960 га, кадастровий номер 1224255100-01-001-1078, була передана позивачкою в оренду відповідачу, ТОВ Відродження (копія договору оренди, а.с. 4-5).

Згідно з договором оренди землі, укладеним між нею та відповідачем 14 липня 2011 року, який був зареєстрований у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах , запис від 05.12.2001р. № 122425514000346, земельна ділянка площею 2,8960 га, кадастровий номер 1224255100-01-001-1079, була передана позивачкою в оренду відповідачу, ТОВ Відродження (копія договору оренди, а.с. 7-8).

Згідно пункту 2.5. договору від 18.07.2011 року нормативна грошова оцінка землі становить 41401, 60 гривень.

Відповідно до пункту 3.1. договору він укладений терміном до 31 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 4.1. договору орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі або натуральній, у формі сільськогосподарської продукції та відробітковій формі. По даному договору можливо поєднання зазначених форм. До розміру орендної плати включена сума, яка дорівнює розміру податку на доходи орендодавця, який він повинен сплатити до бюджету. Орендна плата у грошову виразі (на момент підписання договору) складає 1863,07 гривень, що становить 4,5% від нормативної грошової оцінки землі земельної ділянки станом на 01 січня кожного року, за який нараховується орендна плата, та при оплаті у грошовій формі підлягає сплаті готівкою через касу орендаря або у безготівковій формі на банківський рахунок орендодавця, вказаний останнім у письмовій формі.

Відповідно до пункту 4.2. договору за узгодженням сторін при виплаті орендної плати в натуральній формі вона дорівнює: 1500 кг зернових культур, а саме: 300 кг продовольчої пшениці та 1200 кг якісних зернових культур; 45 кг сояшника, 15 кг цукру, надання 1000 кг соломи. У разі неотримання орендодавцем соломи орендар здійснює грошову виплату у розмірі 150 гривень. У відробітковій формі, в рахунок орендної плати за бажанням орендодавця надаються наступні послуги: обробка огороду, оранка та культивація земельної площі не більше 0,6 га. У разі ненадання даних послуг орендодавцю орендар здійснює йому грошову виплату у розмірі 200 гривень.

Відповідно до пункту 4.4. договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до пункту 4.5. договору орендна плата виплачується орендарем до 30 листопада кожного року дії договору оренди.

Відповідно до пункту 4.8. договору у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до підпункту 9.1.4. пункту 9.1. договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до підпункту 9.1.2. пункту 9.2. договору орендодавець зобов'язаний не втручатись у господарську діяльність орендаря, а також не вчиняти дії, які б перешкоджали орендареві використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 12.4. договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок не виконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Умови другого договору оренди аналогічні умовам першого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася перший раз у письмовій формі до відповідача з вимогою сплати орендної плати за 2014 рік у листопаді 2016 року; відповідачем було надано відповідь на її лист від 22.12.2016 року № 421, у якому повідомляється, що орендна плата за користування двома земельними ділянками за 2014 рік їй не нарахована з тих підстав, що протягом 2014 року вона, порушуючи умови договорів оренди, самовільно обробляла та засівала свої земельні ділянки у зв'язку з чим відповідач не мав змоги використовувати дані земельні ділянки як орендар (копія листа, а. с. 11).

Окрім того, у цьому листі відповідач зазначає, що ним було сплачено передбачений законодавством України земельний податок за 2-14 рік, у тому числі за використання і цих двох земельних ділянок.

Щодо несплати їй орендної плати за 2015-2016 роки у повному обсязі, то, як було встановлено у судовому засіданні за згідно матеріалів справи, вона не зверталася раніше з цього приводу до відповідача, а заявила позовні вимоги в цій частині після початку судового розгляду.

На доказ того, що ТОВ Відродження дійсно не використовувало дані земельні ділянки у своїй господарчій діяльності у 2014 році, відповідачем було надано копії наступних документів: витяг із структури посівної площі станом на 25.04.2013 року; витяг структури посівів по полях за 2015 рік та акт встановлення меж земельних ділянок (паїв) № 1078, 1079 від 16.08.2013 року (а. с. 26-28).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 категорично заперечувала твердження відповідача, що вона у 2014 році надавала у фактичне користування свої земельні ділянки іншій особі, крім відповідача.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_4, який займав посаду виконавчого директора у ТОВ Відродження у 2014 році, стверджував, що дані земельні ділянки не використовувалися у господарчій діяльності відповідача, оскільки ОСОБА_1 встановила фактичні межі і віддала дані ділянки під засів іншій особі.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_5 який є власником Фермерського господарства Січ-Агро , стверджував, що дане підприємство дійсно використовувало у 2014 році кілька земельних ділянок позивачки, у тому числі дві спірні; також стверджував, що намагався укласти договір оренди щодо них, однак отримав відмову у реєстрації даних договорів від реєстраційного органу, оскільки дані ділянки на той час офіційно знаходилися в оренді ТОВ Відродження ; на прохання суду надати проект договорів оренди та письмову відмову в їх реєстрації - документи не надав.

Відповідач надав у якості доказу податковий розрахунок ФГ Січ-Агро за 4 квартал 2014 року, згідно якого громадянка ОСОБА_1 отримала від ФГ Січ-Агро дохід у розмірі 6543,12 гривень за 2014 рік (графа № 135, а.с. 76).

Суд критично ставиться до даного доказу, оскільки в даному розрахунку не зазначено за що саме отримала позивачка вказані грошові кошти: немає жодних посилань на договори оренди спірних земельних ділянок тощо.

Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, вивчивши наявні документи та вислухавши свідків, прийшов до висновку, що відповідач не підтвердив належним чином факт невикористання ним спірних земельних ділянок у своїй господарській діяльності у 2014 році по причині, в яких була би винуватою позивачка.

Внутрішні документи відповідача (структура посівів) доводить лише факт невикористання відповідачем вказаних земельних ділянок, однак не доводить, що це відбулося з вини позивачки. Відповідач не надав суду документів, які би свідчили, що відповідач у 2014 році звертався до позивачки з вимогою пояснити, чому вона фактично віддала ділянки для обробки іншій особі, жодних письмових претензій з боку відповідача за цей період не було. Також відповідач не ініціював зупинення чи розірвання договору з причини перешкоджання його діяльності у 2014 році з боку позивачки.

Відповідно до частини 2 статті 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення зазначених вимог ЦПК, відповідач не надав належних і припустимих доказів на обґрунтування того, що ділянки ним не використовувалися у 2014 році саме з вини позивачки, тому суд встановив наступне: згідно наданих доказів, у 2014 році обидва договори оренди, укладені між позивачкою та відповідачем, діяли, не були припинені або розірвані, жодних претензій до позивачки з боку відповідача у письмовому вигляді у 2014 році не зафіксовано, отже, відповідач повинен сплатити на користь позивачки орендну плату у розмірі, встановленому пунктом 4.1. договорів, а саме: 4,5% (від нормативної грошової оцінки за 2014 рік) х 72701,22 (вартість паю з коефіціентом індексації 3,2) : 100% + 200, 00 гривень (оранка) = 3471,55 гривень по кожному договору та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 303, 62 грн. за кожним договором.

Щодо позовних вимог в частині сплати позивчці недоотриманої орендної плати за 2015 рік у розмірі 200,00 гривень та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 12,46 гривень та за 2016 рік, у розмірі 200,00 гривень та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 3,16 гривень по кожному договору оренди земельної ділянки та розірвання договорів оренди - суд вважає на необхідне відмовити в цій частині позову з наступних причин.

Суд встановив, що відповідач сплатив орендну плату позивачці за обидві земельні ділянки у 2015 та 2016 році, що підтверджується копіями відомостей на видачу орендної плати за землю за 2015 рік, згідно з якою ОСОБА_1 отримала 10200,00 гривень за 2 (два) паї (а. с. 31), копією відомостей на видачу орендної плати за 2016 рік, згідно з якою ОСОБА_1 отримала 11200,00 гривень за 2 (два) паї (а. с. 32).

В той же час представником позивачки було надано копію довідки про доходи ОСОБА_1 за 2016 рік, згідно з якою нею, як орендодавцем земельної ділянки у 2016 році було отримано дохід в сумі 17058,39 гривень (нараховано), було сплачено податок з доходів фізичних осіб в сумі 3-70,51 гривень, таким чином, загальна сума чистого доходу склала 13987,88 гривень (а. с. 49).

Також представником позивача було надано копію розрахунку (а. с. 50) з назвою 1 пай Победа , яку суд не зміг ідентифікувати - хто, коли і навіщо її написав, та надати оцінку як доказу, тому не приймає його у подальшому до уваги.

Факт отримання орендної плати за 2015-2016 роки по обох договорах представник позивачки в судовому засіданні також не заперечував, оспорював тільки суму 200,00 гривень, яку, як він вважав, відповідач не включив в розрахунок орендної плат і не виплатив, а оранку в натурі не здійснив.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що оранку у 2015-2016 роках дійсно не здійснював, але стверджував, що сума 200,00 гривень по кожному договору (за оранку) за ці роки не вказувалася в окремій відомості, а включалася в загальну суму орендної плати і виплачена повністю.

Суд встановив, що в матеріалах справи знаходиться витяг з документації із землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь № 594 від 06.04.2015р., наданого відділом держземагенства у Покровському районі Дніпропетровської області згідно з яким вартість сільськогосподарських угідь за 2015 рік згідно матеріалів нормативної грошової оцінки, розробленої Дніпропетровським філіалом інституту землеустрою у 1995 році, із застосуванням коефіціенту 1,756 згідно Постанови КМУ від 31 жовтня 2011 року № 1185 становить по колишньому КСП Побєда на території Покровської селищної ради 30952,61 грн. за 1 га ріллі (із застосуванням коефіціенту індексації 3,997); 90808,35 грн. - за земельну частку (пай) в розмірі 2,93 умовних кадастрових гектари ріллі (із застосуванням коефіціенту індексації 3,997).

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтвердили, що ТОВ Відродження орендує у позивачки землі саме по колишньому КСП Побєда , цей факт ніким не оспорювався.

Таким чином, орендна плата за 2015 рік по земельному договору позивачки складає: 30952,61 грн. за 1 га х 4,5% = 1392,87 грн. (сума оренди за 1 га); 1392,87 грн. х 3 (площа ділянки за одним договором) = 4178,61 грн. (сума оренди за договором). Також, згідно умов договору, в суму оренди включається вартість неотриманої позивачкою в натурі оранки (200 гривень) та вартість неотриманої в натурі соломи (150,00 гривень) за 2015 рік, що складає разом 4178,61 грн. + 200,00 грн. + 150,00 грн. = 4528,61 гривень по одному договору оренди за 2015 рік.

Оскільки умови другого договору, розмір ділянки, вартість землі тощо аналогічні, то розмір орендної плати за другим договором складає також 4528,61 гривень.

Таким чином, сума за двома договорами оренди складає 9057,22 гривні.

В той же час відповідач надав докази сплати оренди - відомість за 2015 рік, згідно з якою позив ОСОБА_1 отримала 10200,00 гривень за 2 (два) паї (а. с. 31), тобто, отримала навіть більше, ніж повинна була отримати у 2015 році згідно умов договору.

При цьому будь-яких інших розрахунків сторони не надали, зокрема, представник позивача, доводячи свою позицію в судовому засіданні, не привів інших розрахунків і не довів, що позивачці не було повністю сплачена сума оренди за договором.

Виходячи з викладеного, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивачки в частині виплати їй 200,00 гривень та суми пені за кожним договором за 2015 рік.

Суд також встановив, що в матеріалах справи знаходиться витяг з документації із землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь № 116 від 08.02.2016р., наданого відділом держземагенства у Покровському районі Дніпропетровської області згідно з яким вартість сільськогосподарських угідь у 2016 році згідно матеріалів нормативної грошової оцінки, розробленої Дніпропетровським філіалом інституту землеустрою у 1995 році, із застосуванням коефіціенту 1,756 згідно Постанови КМУ від 31 жовтня 2011 року № 1185 становить по колишньому КСП Побєда на території Покровської селищної ради 37140,03 грн. за 1 га ріллі (із застосуванням коефіціенту індексації 4,796); 108960,94 грн. - за земельну частку (пай) в розмірі 2,93 умовних кадастрових гектари ріллі (із застосуванням коефіціенту індексації 4,796).

Таким чином, орендна плата за 2016 рік по земельному договору позивачки складає: 37140,03 грн. за 1 га х 4,5% = 1671,30 грн. (сума оренди за 1 га); 1392,87 грн. х 3 (площа ділянки за одним договором) = 5013,9 грн. (сума оренди за договором). Також, згідно умов договору, в суму оренди включається вартість неотриманої позивачкою в натурі оранки (200 гривень) та вартість неотриманої в натурі соломи (150,00 гривень) за 2015 рік, що складає разом 5013,9 грн. + 200,00 грн. + 150,00 грн. = 5363,9 гривень по одному договору оренди за 2016 рік.

Оскільки умови другого договору, розмір ділянки, вартість землі тощо аналогічні, то розмір орендної плати за другим договором складає також 4528,61 гривень.

Таким чином, сума за двома договорами оренди складає 10727,8 гривні.

В той же час відповідач надав докази сплати оренди - відомість за 2016 рік, згідно з якою позив ОСОБА_1 отримала 11200,00 гривень за 2 (два) паї (а. с. 31), тобто, отримала навіть більше, ніж повинна була отримати у 2015 році згідно умов договору.

За твердженням представника відповідача, враховуючи складну соціально-економічну ситуацію, знецінення національної валюти тощо, ТОВ Відродження з власної ініціативи була нарахована та виплачена компенсація орендодавцям, зокрема, ОСОБА_1 отримала додатково грошові кошти в розмірі 2532,00 гривні за 2016 рік, а за весь 2016 рік - 13732, 00 гривні, тобто, в сумі, більшої, ніж передбачено умовами договору.

При цьому будь-яких інших розрахунків сторони не надали, зокрема, представник позивача, доводячи свою позицію в судовому засіданні, не привів інших розрахунків і не довів, що позивачці не було повністю сплачена сума оренди за договором.

Виходячи з викладеного, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивачки в частині виплати їй 200,00 гривень та суми пені за кожним договором за 2016 рік.

Таким чином, суд встановив, що позивачка у 2015 та 206 році отримала всю суму орендної плати по обох земельних ділянках, у розмірі, передбаченому договором, включаючи суму 200,00 гривень за оранку за кожним договором, і навіть включаючи суму 150,00 гривень за неотриману позивачкою в натурі солому за кожним договором, згідно пункту 4.2. договору.

Відповідно до пункту д частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати орендарем.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 6 жовтня 1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 цього Закону розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення договору оренди. Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом зазначених норм договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Дана правова позиція висловлена і у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 р. у справі № 6-146цс12.

28 вересня 2016 р. вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права щодо припинення права користування земельною ділянкою, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України розглядаючи справу № 6-977цс16 підтвердила раніше висловлену правову позицію.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

28 вересня 2016 р. вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права щодо припинення права користування земельною ділянкою, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України розглядаючи справу № 6-977цс16 підтвердила раніше висловлену правову позицію.

Суд встановив, що при виконанні договорів оренди землі, укладених між позивачкою та відповідачем 18 липня 2011 року та 14 липня 2011 року відповідно, мало місце разове порушення умов договору в частині несплаті орендної плати орендарем за 2014 рік. Систематичні порушення (два і більше) з боку орендаря відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 21, 24 Закону України Про оренду землі ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212 - 215, 218, 224 - 233 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про стягнення заборгованості за договорами оренди та розірвання договорів оренди земельної ділянки - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження код ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди землі, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження та ОСОБА_1 18 липня 2011 року, зареєстрованим у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах , запис у Державному реєстрі земель від 05 грудня 2011 року за № 122425514000144 за 2014 рік, у розмірі 3471,55 гривень та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 303, 62 грн., а всього - 3775,17 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження код ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди землі, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження та ОСОБА_1 14 липня 2011 року, зареєстрованим у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах , запис у Державному реєстрі земель від05 грудня 2011 року № 122425514000346 за 2014 рік, у розмірі 3471,55 гривень та пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 303, 62 грн., а всього - 3775,17 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження код ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 судовий збір в сумі 2560,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В. Чорна