Рішення

від 08.06.2017 по справі 219/1112/17

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/1112/17

Провадження № 2/219/1412/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: судді Медінцевої Н.М., при секретареві Припроста-Черняк О.О., за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першої бахмутської державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, яку в подальшому 04.04.2017 р. уточила, до Першої бахмутської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, в якій просить скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Першої бахмутскої державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 02.01.2017 р. та зобов'язати держаного нотаріуса Першої бахмутскої державної нотаріальної контори ОСОБА_4 видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5. В обґрунтування позовної заяви зазначила, що 04 жовтня 2015 року помер її чоловік - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. На момент його смерті вони проживали родиною за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Леваневського, будинок 6 а . Після смерті її чоловіка відкрилась спадщина: житловий будинок, що розташований за адресою: м. Бахмут Донецької області, вул. Леваневського, № 6 а з надвірними спорудами (гараж, сарай, погріб, вбиральня, огорожа); земельна ділянка площею 687 кв. м., розташована на території Бахмутської міської ради по вул. Леваневського, 6 а , що передана для будівлі і обслуговування житлового будинку, а також на ? частину майна: 1) житловий будинок, розташований за адресою: с. Колотії, вул. Ясна Решетилівського р-ну Полтавської області; 2) земельна ділянка загальною площею 0,3658 га, кадастровий номер 5324255104:04:001:0143, що розташована за адресою: с. Колотії Решетилівського р-ну Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства; 3) земельна ділянка загальною площею 3,4995 га, кадастровий номер 5324255100:00:013:0336, що розташована на території Решетилівської сільської ради Решетилівського р-ну Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 4) земельна ділянка загальною площею 3,5386 га, кадастровий номер 5324255100:00:005:0043, що розташована на території Решетилівської сільські ради Решетилівського р-ну Полтавської області, цільове призначення земельна ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 5) земельна ділянка загальною площею 0,1566 га, кадастровий номер 5324255104:04:001:0142, що розташована за адресою: с. Колотії, вул. Фермівська, 11 Решетилівського р-ну Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Спадщину після її померлого чоловіка вона прийняла своєю заявою від 08.12.2015 р. до Першої Артемівської державної нотаріальної контори. Крім неї, спадкоємцем першої черги за законом є їх син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який спадщину не прийняв та на момент смерті батька проживав і зараз проживає в м. Севастополь. Батьки її чоловіка - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 померли, що підтверджується доданими до заяви свідоцтвами про смерть. Інших спадкоємців за законом немає. Під час формування спадкової справи державним нотаріусом ОСОБА_4 витребувалися від неї всі необхідні документи, довідки, надавалися запити, їй було роз'яснено п.п. 174.2.1 а , 174.3 Податкового кодексу України щодо обов'язку та відповідальності за сплату податку до бюджету за отриману спадщину. Всі необхідні документи були нею надані державному нотаріусу ОСОБА_4 27.10.2016 р. державний нотаріус ОСОБА_4 надала їй для сплати реєстраційного збору розрахунок суми і реквізити Першої бахмутської нотаріальнії контори. Сплативши реєстраційний збір, вона надала нотаріусу ОСОБА_4 банківські квитанції і вона призначила їй 31.10.2016 р. час для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. 31.10.2016 р. в усній формі державним нотаріусом ОСОБА_4 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину у зв'язку з тим, що в будинковій книзі на житловий будинок спадкодавець був зареєстрований на день смерті разом з трьома особами : їх сином ОСОБА_3, його батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Вона повідомила державного нотаріуса ОСОБА_4 про те, що батьки спадкодавця ОСОБА_7 та ОСОБА_6 померли і надала оригінали свідоцтва при смерть, син спадкодавця ОСОБА_3 з 2013 року проживає в м. Севастополь і до 2013 р. жив зі своєю родиною окремо від них, за адресою: АДРЕСА_1 і спадщину не прийняв. 19.12.2016 р. вона звернулася рекомендованим листом до Першої бахмутської державної нотаріальної контори з письмовою заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, але листом від 30.12.2016 р. № 2309/02-14 отримала відповідь (роз'яснення), що начебто її син ОСОБА_3 вважається таким, що прийняв спадщину і нотаріус змушений видати свідоцтво про спадщину на ім'я двох спадкоємців: дружину та сина спадкодавця, які прийняли спадщину. Постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії винесена не була. Не погодившись з отриманою відповіддю 30.01.2017 р. вона звернулася рекомендованим листом до Першої бахмутської державної нотаріальної контори з другою письмовою заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, але 04.02.2017 р. отримала постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії. Вважає, що дана постанова є такою, що порушує її права як спадкоємця, оскільки спадщина нею була прийнята та вчинені усі необхідні дії для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5. Документи, що підтверджують дану обставину, містяться у матеріалах спадкової справи, заведеної за померлим. Вважає дану обставину підтвердженою. Крім неї, спадкоємцем першої черги за законом є син спадкодавця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який спадщину не прийняв, інших спадкоємців за законом немає. Син спадкодавця ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом і мав би спадкувати у рівних частках разом з нею, його матір'ю, але в 6-ти місячний термін не здійснив дій, що свідчить про намір прийняти спадщину і не бажає їх здійснювати. Не вчинення ОСОБА_3 жодної з дій, що свідчить про прийняття ним спадщини, а саме звернення з заявою про прийняття спадщини і видачу свідоцтва про право на спадщину, вважається, що він не прийняв спадщину. Син спадкодавця ОСОБА_3 не проживав постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини і таких відомостей у Першої бахмутської нотаріальної державної контори немає. Факт реєстрації його в будинковій книзі жодним чином не впливає на її право на спадкування, тому що померлий чоловік фактично проживав з нею в м. Бахмуті Донецької області, а їх син ОСОБА_3 - в м. Севастополь, де проживає і зараз. У відповідача не було перешкод для вчинення нотаріальних дій. Таким чином, оскільки спадкодавець ОСОБА_5 помер 04 жовтня 2015 року, строк встановлений ст. 1270 ЦК України на прийняття спадщини, сплив 04 квітня 2016 року. Враховуючи вищевикладене, вважає, що постанова державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії є необгрунтованою і підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягала на позовній заяві та просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, наполягав на задоволенні позову з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Першої бахмутської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи за відсутності державного нотаріуса у зв'язку з великим навантаженням в роботі. Просив ухвалити рішення на розсуд суду. Крім того, надав суду заперечення від 24.03.2017 р. за № 510/01-16, в яких зазначено, що відповідач позов не визнає, оскільки вважає постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії обґрунтованою та винесеною на підставі діючого законодавства, а саме: статтею 1268 ЦК України та п. 3.21 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України чітко прописано, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується записом в прибудинковій книзі, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто терміну шести місяців з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Статтею 1273 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.. 1270 цього Кодексу. В спадковій справі відсутні заяви інших спадкоємців, які прийняли спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем, або будь-які відомості відносно цих осіб. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання також не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи без участі представника управління.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. 18.04.2017 р. за № ЕП-1353 на електронну адресу суду ОСОБА_3 надіслав заяву, в якій зазначив, що він обізнаний про те, що його залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. У заяві зазначив, що він не вчинив жодної дії, яка б свідчила про його намір прийняти спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_5. Вважає єдиним спадкоємцем свою матір - позивача ОСОБА_1, оскільки він не проживав постійно разом зі спадкодавцем - його батьком ОСОБА_5 на момент його смерті однією родиною, фактично у володіння або управління його майном не вступав і не має для цього ніякої можливості, оскільки з 2014 року проживає з власною родиною в м. Севастополь. Усвідомлюючи обставини, що є предметом судового розгляду у даній цивільній справі, а також судове рішення, яке може бути ухвалене за наслідками її розгляду, яке може вплинути на його права, інтереси та обов'язки, що пов'язані зі спадкуванням, він визнає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердила той факт, що вона є рідною сестрою померлого ОСОБА_5. Її брат проживав зі своєю дружиною. Їх син ОСОБА_3 з 2003 р. не проживав з ними, а проживав з дружиною. В 2013 р. ОСОБА_3 виїхав до м. Севастополя, де він працює та проживає до теперішнього часу.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він є сусідом позивача ОСОБА_1 та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. Підтвердив той факт, що ОСОБА_1 проживала з чоловіком - ОСОБА_5, а їх син ОСОБА_3 з 2003 р. не проживає разом з ними, оскільки він одружився.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали спадкової справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-НО № 425344, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уклали шлюб 23.07.1977 р., про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу відділом ЗАГСу Виконкому Артемівської міськради Донецької області зроблено запис за № 485. Після укладення шлюбу чоловікові та дружині присвоєне прізвище - ОСОБА_5 (а.с. 9).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-НО № 918932, ОСОБА_5 помер 04.10.2015 року, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області 07.10.2015 р. складено відповідний актовий запис № 2027 9 (а.с. 8).

ОСОБА_7 померла 04.05.2011 р., що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НО № 547998 від 04.05.2011 р. (а.с. 11), ОСОБА_6 помер 15.10.2013 р. що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НО № 723598 від 16.10.2013 р. (а.с. 10).

Згідно копії паспорту громадянина України серії ВА № 318655, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 26.05.1998 р. зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 а . 02.08.2003 р. одружився з ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, актовий запис № 290 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.12.2014 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-2309, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31104876 від 17.12.2014 р., спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка померла 13.03.2014 р., є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, на ? частку, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, на ? частку. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з житлового будинку, зазначеного в плані літ. А-1 , розмір житлової площі якого в цілому становить 33,9 м?, загальною площею 69,3 м? та господарських будівель і споруд: літня кухня Б , сарай В , погріб Г , огорожа № 1, водопровід № 2, що знаходиться за адресою: с. Колотії, вул. Ясна, буд. 25, Решетилівського району Полтавської області, який належав ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок (а.с. 13-14).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.12.2014 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-2118, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30305466 від 02.12.2014 р., спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка померла 13.03.2014 р., є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, на ? частку, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, на ? частку. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки загальною площею 3,4995 га, кадастровий номер 5324255100:00:013:0336, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, яка належала померлій ОСОБА_12 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 169288 від 27.12.2004 р. (а.с. 15-16).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.12.2014 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-2311, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31112254 від 17.12.2014 р., спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка померла 13.03.2014 р., є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, на ? частку, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, на ? частку. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки загальною площею 0,3658 га, кадастровий номер 5324255104:04:001:0143, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, яка належала померлій ОСОБА_12 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ПЛ № 034992 від 31.03.1998 р. (а.с. 17-18).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.12.2014 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-2116, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30300993 від 02.12.2014 р., спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка померла 13.03.2014 р., є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, на ? частку, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, на ? частку. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки загальною площею 3,5386 га, кадастровий номер 5324255100:00:005:0043, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, яка належала померлій ОСОБА_12 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 001316 від 19.03.2004 р. (а.с. 19-20).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.12.2014 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-2310, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31107940 від 17.12.2014 р., спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка померла 13.03.2014 р., є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, на ? частку, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, на ? частку. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки загальною площею 0,1566 га, кадастровий номер 5324255104:04:001:0142, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, яка належала померлій ОСОБА_12 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ПЛ № 034992 від 31.03.1998 р. (а.с. 21-22).

08.12.2015 р. Першою Артемівською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_5, померлого 04.10.2015 р., що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 42378153 від 08.12.2015 р. (а.с. 23).

19.12.2016 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до Першої Артемівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_5 (а.с. 24). На вказану заяву їй листом від 30.12.2016 р. № 2309/02-14 повідомлено, що згідно будинкової книги разом зі спадкодавцем був зареєстрований його син - ОСОБА_3, який прийняв спадщину згідно ст. 1268 ЦК України, і не подав заяву про відмову від спадщини в шестимісячний термін з дня відкриття спадщини. Таким чином, свідоцтва про право на спадщину за законом по ? частці кожному по даній спадковій справі нотаріус змушений видати на ім'я двох спадкоємців - дружини та сина спадкодавця, які прийняли спадщину (а.с. 25).

30.01.2017 р. ОСОБА_1 повторно звернулася до Першої Артемівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку спадкового майна після смерті її чоловіка - ОСОБА_5, зазначивши, що вона сплатила всі надані їй до сплати податки до бюджету (а.с. 26).

02.01.2017 р. державним нотаріусом Першої бахмутської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 було ухвалено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_5, померлого 04.10.2015 р. В обґрунтування постанови нотаріусом зазначено, що в ході перевірки спадкової справи на майно ОСОБА_5, померлого 04.10.2015 р., було встановлено, що заявник ОСОБА_1 надала документ - будинкову книгу на жилий будинок, в якому був зареєстрований спадкодавець на день смерті разом з трьома особами: сином спадкодавця - ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Будь-яких документів відносно вказаних двох інших осіб заявник не надала, тобто нотаріусом не з'ясовано питання про коло всіх спадкоємців, які вже прийняли спадщину. В заяві про прийняття спадщини спадкодавець вказала про те, що існує ще один спадкоємець - син спадкодавця ОСОБА_3, тому їй було роз'яснено, що син спадкодавця ОСОБА_3 у разі відмови від спадщини повинен подати заяву про відмову від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неодержання такої заяви він буде враховуватися таким, що прийняв спадщину, шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем. До цього часу ОСОБА_3 ні особисто, ні письмово не виявив бажання відмовитися від своєї частки спадщини (а.с. 27).

Позивачем були сплачені податки до бюджету, що підтверджується копіями квитанцій від 27.10.2016 р.: № 16599337, 16599335, 16599399, 16599422, 16599414, 16599356, 16599379, 16599346, 16599369, 16599359 (а.с. 28-32), оригінали яких містяться в оглянутій судом спадковій справі № 601/2015 до майна померлого 04.10.2015 року ОСОБА_5.

15.03.2017 р. за № ЕП-948 та 18.04.2017 р. за № ЕП-1353 на електронну адресу суду надійшла заява від ОСОБА_3, в якій він зазначив, що він не проживав постійно разом зі спадкодавцем - його батьком ОСОБА_5 на момент його смерті однією родиною, фактично у володіння або управління його майном не вступав і не має для цього ніякої можливості, оскільки з 2014 року проживає з власною родиною в м. Севастополь. З 2003 р. по 2014 р., після одруження він проживав окремо від батьків за адресою: м. Артемівськ, вул. Б. Горбатова, 73/72 разом з дружиною та дитиною. Він не повідомляв державного нотаріуса про фактичне прийняття спадщини і не бажає цього робити. Вважає єдиним спадкоємцем свою матір ОСОБА_1 (а.с. 43, 76). 05.04.2017 р. за № 8896 оригінал заяви від 15.03.2017 р. надійшов до суду поштою (а.с. 63-64).

Згідно акту голови квартального комітету самоорганізації населення мікрорайону Цветмет № 24 ОСОБА_13 від 14.03.2017 р. встановлено, що за адресою: м. Бахмут, вул. Леваневського, 6 а з 2003 року по теперішній час не проживає ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 45).

Листом від 18.03.2017 р. № 462/01-16 Перша бахмутська державна нотаріальна контора повідомила, що 08.12.2015 р. згідно заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини було заведено спадкову справу на майно ОСОБА_5, померлого 04.10.2015 р. Інших заяв від інших спадкоємців не надходило. Свідоцтво про право на спадщину ще не видано (а.с. 52).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок (домоволодіння) по вул. Леваневського, 6 а , за адресою : м. Бахмут Донецької області, вул. Леваневського, № 6 а розташований житловий будинок з надвірними спорудами (гараж, сарай, погріб, вбиральня, огорожа) (а.с. 61).

Державний акт на право приватної власності на землю видано громадянину України ОСОБА_6, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_10 а , у тому, що на підставі рішення виконкому Артемівської міської ради народних депутатів від 17.08.1994 р. № 423 йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 687 м?, розташована на території Артемівської міської ради по вул. Леваневського, 6 а . Землю передано для будівлі і обслуговування житлового будинку (а.с. 62).

Як видно із спадкової справи № 601/2015 до майна померлого 04.10.2015 року ОСОБА_5, оглянутої у судовому засіданні, 08.12.2015 р. за №1107 ОСОБА_1 звернулася до Першої Артемівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її чоловіка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та яка складається з наступного: жилого будинку, розташованого за адресою: м. Артемівськ, вул. Ніколаєва, 2 а ; ? частки житлового будинку, розташованого за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с. Колотії; чотирьох земельних ділянок, розташованих за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с. Колотії; автомобіля; грошових внесків. ОСОБА_5 був зареєстрований та фактично проживав в період з 31.10.1980 р. по 14.01.1997 р. за адресою: м. Бахмут, вул. Леваневського, 6 а , що підтверджується довідкою Голови квартального комітету ОСОБА_13 від 17.06.2016 р., посвідченою печаткою Бахмутської міської ради. На день смерті ОСОБА_5, разом з ним були зареєстровані такі особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що підтверджується копією будинкової книги. Згідно заповіту від 07.12.1996 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-8419, ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, що все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі житловий будинок, який знаходиться в м. Артемівську по вул. Леваневського, буд. 6 а , заповідав сину - ОСОБА_5.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 1269 ЦК України передбачено, що заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст. 49 Закону України Про нотаріат , нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Пунктами 4.1, 4.9, 4.14, 4.15, 4.18, 4.21 глави 10 розділу ІІ (Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій) Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачається: п. 4.1 - при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва; п. 4.9 - свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків; п.4.14 - при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти; п. 4.15 - видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна; п. 4.18 - якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку; п. 4.21. - при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з'ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.01.2017 р. державний нотаріус Першої бахмутської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 посилається на те, що згідно будинкової книги на жилий будинок, зі спадкодавцем на день смерті були зареєстровані ще три особи: сином спадкодавця - ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Будь-яких документів відносно вказаних двох інших осіб заявник не надала, тобто нотаріусом не з'ясовано питання про коло всіх спадкоємців, які вже прийняли спадщину. В заяві про прийняття спадщини спадкодавець вказала про те, що існує ще один спадкоємець - син спадкодавця ОСОБА_3, тому їй було роз'яснено, що син спадкодавця ОСОБА_3 у разі відмови від спадщини повинен подати заяву про відмову від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неодержання такої заяви він буде враховуватися таким, що прийняв спадщину, шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем. До цього часу ОСОБА_3 ні особисто, ні письмово не виявив бажання відмовитися від своєї частки спадщини. Крім того, керується ст. 1268 ЦК України та п. 3.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яким передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї (а.с. 27). Однак, як видно із матеріалів спадкової справи, у спадковій справі немає відомостей, що ОСОБА_3 постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини. Крім того, у спадковій справі є довідка Голови квартального комітету ОСОБА_13 від 17.06.2016 р., посвідчена печаткою Бахмутської міської ради, в якій зазначено, що ОСОБА_5 був зареєстрований та фактично проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11 а , в період з 31.10.1980 р. по 14.01.1997 р.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано послався в оскаржуваній постанові на ст. 1268 ЦК України та п. 3.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки у спадковій справі немає відомостей, що ОСОБА_3 постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. У спадковій справі відсутні заяви інших спадкоємців, крім ОСОБА_1, або будь-які відомості відносно цих осіб.

Досліджуючи обставини справи на підставі зібраних доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що постанова відповідача від 02.01.2017 р. про відмову у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_5, померлого 04.10.2015 року, є необґрунтованою, і підлягає скасуванню.

Задовольняючи позов в частині скасування постанови державного нотаріуса Першої бахмутської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 02.01.2017 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд вважає за необхідне поновити порушене право позивача ОСОБА_1 шляхом зобов'язання відповідача вчинити нотаріальну дію, а саме: видати позивачу ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 04.10.2015 року.

Керуючись ст. 1218, 1268, 1269, 1272 Цивільного кодексу України, ст. 49 Закону України Про нотаріат , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218, 222, 294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої бахмутської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом - задовольнити.

Скасувати постанову державного нотаріуса Першої бахмутської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 02.01.2017 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Зобов'язати державного нотаріуса Першої бахмутської державної нотаріальної контори видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 04.10.2015 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області в 10-денний строк з дня його проголошення, а особами, які були відсутні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя Н.М.Медінцева