Постанова

від 14.06.2017 по справі 805/2003/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 р. Справа № 805/2003/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області

до Державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості

про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у розмірі 472060 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС у Донецькій області заявлено позов до Державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у розмірі 472060 грн. 26 коп.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що станом на теперішній час податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість на загальну суму 472060рн. 26 коп., не сплачений. 14 червня 2017 року представник позивача до суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних заперечень, заяв або клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 32366911, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку у Бахмутській об'єднаній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб 448873 грн. 26 коп. виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 29 серпня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 383530 грн. 42 коп., № НОМЕР_2 на суму 510 грн. та пені у сумі 64832 грн. 84 коп. Дані податкові повідомлення-рішення були отримані представником відповідача, про що свідчать розписки представника у корінцях даних рішень та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувались.

Заборгованість з податку на додану вартість у сумі 23187 грн. виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2015 року від 17 лютого 2015 року на суму 391 грн., за лютий 2015 року від 19 березня 2015 року на суму 227 грн., за березень 2015 року від 14 квітня 2015 року на суму 1218 грн., за квітень 2015 року від 10 червня 2015 року на суму 3874 грн., за травень 2015 року від 10 червня 2015 року на суму 470 грн., за червень 2015 року від 20 липня 2015 року на суму 8091 грн., за липень 2015 року від 19 серпня 2015 року на суму 770 грн., за серпень 2015 року від 17 вересня 2015 року на суму 579 грн., за вересень 2015 року від 19 жовтня 2015 року на суму 579 грн., за жовтень 2015 року від 17 листопада 2015 року на суму 338 грн., за листопад 2015 року від 18 грудня 2015 року на суму 444 грн., за грудень 2015 року від 11 січня 2016 року на суму 484 грн., за січень 2016 року від 16 лютого 2016 року на суму 346 грн., за лютий 2016 року від 16 березня 2016 року на суму 1408 грн., за березень 2016 року від 19 квітня 2016 року на суму 1911 грн., за квітень 2016 року від 16 травня 2016 року на суму 753 грн., за травень 2016 року від 2 червня 2016 року на суму 1134 грн., податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2015 року № НОМЕР_3 на суму 170 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було отримане представником відповідача, про що свідчить розписки представника у корінці даного рішення та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу було направлено відповідачу податкові вимоги від 06 жовтня 2001 року №1/33 на суму 3416 грн. 80 коп. та від 14 листопада 2001 року №2/189 на суму 20226 грн. 45 коп., які були отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувались.

Відповідно до довідки позивача у відповідача є відкриті рахунки в установах банку.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на загальну суму 472060 грн. 26 коп. на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової картки платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у розмірі 472060 грн. 26 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Трудова, буд.2, ЄДРПОУ 05803465) на користь держави податковий борг на загальну суму 472060 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі шістдесят гривень) 26 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 14 червня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.