Постанова

від 30.05.2017 по справі 810/79/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року           № 810/79/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард КТ» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард КТ» (далі – позивач) з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 07.07.2016 №2934-23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 замінено відповідача у справі - ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на його правонаступника — Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова вимога від 07.07.2016 №2934-23 сформована та надіслана контролюючим органом із порушенням вимог чинного податкового законодавства.

Позивач пояснює, що контролюючий орган включив до суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями суму у розмірі 173 353,75 грн., з яких податок на прибуток приватних підприємств - 58 653,75 грн., адміністративні штрафи та інші санкції - 114 700,00 грн. Проте зазначає, що сума податкових зобов'язань у розмірі 114 700,00 грн. вже була включена до податкової вимоги від 09.11.2015 №3451-23, яка станом на дату винесеної податкової вимоги оскаржувалась в судовому порядку. Включення цієї ж суми 114 700,00 грн. до нової податкової вимоги, на думку позивача, прямо суперечить пункту 59.9 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивач вважає, що грошове зобов'язання в сумі 114 700,00 грн. є неузгодженим, з огляду на оскарження ТОВ «Форвард КТ» у судовому порядку податкового повідомлення-рішення на суму грошового зобов'язання 114 700 грн. У зв'язку з чим, у позивача не виникає обов'язку сплачувати таку суму зобов'язання у строки, передбачені законом.

Окрім того, позивач зазначає, що податкова вимога від 07.07.2016 №2934-23 оформлена із порушенням п.59.3. ст.59 Податкового кодексу України, в ній відсутні належним чином визначені відомості про факт виникнення права податкової застави.

Щодо податкового зобов'язання на суму 58 653,75 грн - податок на прибуток приватних підприємств, позивач пояснює, що право податкової застави, в силу пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, могло виникнути не раніше 14 квітня 2016 року, оскільки саме цієї дати Київський апеляційний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою відмовив ТОВ «Форвард КТ» у задоволенні апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, обґрунтовуючи їх тим, що станом на 07.07.2016 за позивачем рахувався податковий борг в розмірі 173 353,75 грн. Борг виник у зв'язку з узгодженням податкових зобов'язань. Так, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було нараховано 114 700,00 грн. штрафних санкцій (податкове повідомлення-рішення №0001902204). Дане рішення було оскаржено в судовому порядку. Постановою Київського окружного адміністративного суду у справі №810/4044/15, предметом розгляду якої було вищезгадане рішення, у задоволені позову ТОВ «Форвард КТ» відмовлено у повному обсязі. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 залишено без змін рішення суду першої інстанції.

Щодо податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі - 58 653,75 грн. відповідач зазначає, що дана сума була нарахована за результатами камеральної перевірки. На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2015 №0009751502, яке оскаржувалось позивачем в рамках справи №810/548/16. Постановою Київського окружного адміністративного суду у справі №810/548/16 у задоволенні позову ТОВ «Форвард КТ» відмовлено у повному обсязі. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 залишено без змін рішення суду першої інстанції.

Таким чином, вищезгадані податкові зобов'язання були узгодженими станом на дату винесення оскаржуваної податкової вимоги – 07.07.2016.

Відповідач наголошує, що посадові особи ОДПІ діяли в рамках закону, тому підстави для задоволення адміністративного позову та скасування податкової вимоги відсутні.

В судовому засіданні 25.04.2017, 30.05.2017 представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.04.2017, 30.05.2017 проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 30.05.2017 суд за письмовим клопотанням позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Сторони щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард КТ» (ідентифікаційний код 38680015) зареєстроване 24.04.2013 як юридична особа за адресою: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. 9, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.12.2016 (а.с. 8-9).

Позивач з 05 грудня 2013 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200151711 від 05.12.2013, виданим ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області (а.с.10).

07 липня 2016 року Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу №2934-23 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 173 353,75 грн., з яких податок на прибуток приватних підприємств становить 58 653,75 грн., у тому числі 46 880,00 грн. - основного платежу, 11 720,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та 53,75 грн. - пені; адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплений за ГУ Міндоходів) - 114 700,00 грн., у тому числі 0,00 грн. - основного платежу, 114 700,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та 0,00 грн. - пені (а.с. 34).

Про необхідність погашення податкового боргу ДПІ на адресу підприємства рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення було направлено податкову вимогу від 07.07.2016 №2934-23, яку було отримано позивачем 14.07.2016 (а.с.132).

Позивач оскаржив вказану податкову вимогу в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою від 25.07.2016 №25/07-16 до ГУ ДФС у Київській області (а.с. 94-99), за результатами розгляди якої рішенням від 19.09.2016 №2152/10/10-36-17-12 податкову вимогу від 07.07.2016 №№2934-23 залишено без змін, а скаргу – без задоволення (а.с.100-103).

28.10.2016 позивач повторно звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України (а.с. 105-107). Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 28.11.2016 №2560416/99-99-17-01-15 залишено без змін податкову вимогу ДПІ від 07.07.2016 №2934-23, а повторну скаргу представника від 28.10.2016 б/н – без задоволення (а.с. 108-110). Вказане рішення позивач отримав 01.12.2016 (а.с. 111-112).

Не погоджуючись з вказаною податковою вимогою, позивач звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Отже, передумовою для складання та надіслання податкової вимоги є наявність у платника податків узгодженого, але не сплаченого податкового зобов'язання, тобто податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг позивача у розмірі 173 353,75 грн. виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2015 №0001902204, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 114 700,00 грн. (а.с. 36) та податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 08.09.2015 №0009751502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 58 600,00 грн., у тому числі 46 880,00 грн. за основним платежем та 11 720,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 37).

Податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 №0001902204 було прийнято за результатами позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Форвард КТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо неподання Звіту про контрольовані операції за 2013 рік, оформленої актом від 15.05.2015 №149/22-04 (а.с. 76-80).

Податкове повідомлення-рішення від 08.09.2015 №0009751502 було прийнято за результатами камеральної (електронної) перевірки даних податкової звітності з податку на прибуток, оформленої актом від 11.08.2015 №15/1502/38680015 (а.с. 81-84).

З'ясовуючи чи набули визначені у вказаних податкових повідомлень-рішень грошові зобов'язання статусу узгоджених податкових зобов'язань, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Положеннями частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 №0001902204 було оскаржено позивачем в судовому порядку. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 у справі №810/4044/15 за позовом ТОВ «Форвард КТ» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2015 №0001902204, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 113-118, 41-42).

Суд зазначає, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 постановлена в порядку письмового провадження. Згідно листа Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 №02.5-08 810/4044/15/3345/2017, копії вищезазначеної ухвали були направлені на адреси сторін, що підтверджується також фіскальним чеком від 04.03.2016 та списком згрупованих рекомендованих відправлень (а.с. 145-147). Отже ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 у справі №810/4044/15 набрала законної сили 10.03.2016.

Щодо посилання позивача, що вказана ухвала оскаржена в касаційному порядку, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач суду касаційної інстанції протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Відповідачем не надано доказів зупинення виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 у справі №810/4044/15.

Таким чином, відсутність податкового боргу у розмірі 114 700,00 грн. позивачем не спростовано, а оскарження судових рішень до суду касаційної інстанції не змінює статусу узгоджених податкових зобов'язань спірних сум грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом.

Податкове повідомлення-рішення від 08.09.2015 №0009751502 було також оскаржено позивачем в судовому порядку. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 у справі №810/548/16 за позовом ТОВ «Форвард КТ» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2015 №0009751502, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 119-124, 44-46).

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 постановлена у відкритому судовому засіданні. Таким чином, вказана ухвала набрала законної сили 14.04.2016. у касаційному порядку вказані судові рішення не оскаржувались.

Таким чином, відсутність податкового боргу у розмірі 58 600,00 грн. позивачем не спростовано.

Суд наголошує, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Положеннями пп. 129.1.1. п.129.1 ст. 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У зв'язку з простроченням виконання узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, відповідачем 04.03.2016 було здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за період прострочення платежів з 11.01.2016 по 03.03.2016 у розмірі 53,75 грн., що підтверджується зворотним боком інтегрованої картки платника з податку на прибуток приватних підприємств ТОВ «Форвард КТ» (а.с. 129-131).

Таким чином, загальна сума нарахованої пені за прострочення виконання узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств за 11.01.2016 по 03.03.2016 складає 53,75 грн.

Загальна сума узгодженого грошового зобов'язання позивача складає 173 353,75 грн. (53,75 + 58 600,00 +114 700,00).

Щодо твердження позивача, що сума податкових зобов'язань вже була включена до податкової вимоги від 09.11.2015 №3451-23 (а.с. 35), суд зазначає наступне.

Відповідач повідомив, що податкова вимога була помилково винесена під час оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення, на підставі якого було винесено таку податкову вимогу, відтак в силу положень ст. 60 Податкового кодексу України, така податкова вимога є відкликаною, що не потребує прийняття будь-якого рішення. На підтвердження того, що податкова вимога від 09.11.2015 №3451-23 є відкликаною відповідачем надано скрін-шот сторінки з АІС «Податковий блок» підсистема «Облік платежів», з якої вбачається, що податкова вимога від 09.11.2015 №3451-23 є анульованою (а.с.154).

В липні 2016 року, оскільки за підприємством рахувався податковий борг і рахується на сьогоднішній день, було виставлено нову податкову вимогу.

Щодо твердження позивача, що зі змісту податкової вимоги від 07.07.2016 №2934-23 вбачається, що контролюючий орган визначив датою, з якої виникає право податкової застави – 22.12.2015, суд зазначає, що в даному випадку відповідачем була допущена технічна помилка. Окремі дефекти оформлення податкової вимоги не можуть бути підставою для її скасування, адже жодним чином не впливають на права та обов'язки платника податків.

Враховуючи, що вищезазначені судові рішення набрали законної сили, суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання у розмірі 173 353,75 грн. є узгодженим, з чого слідує, що контролюючий орган мав правові підстави для формування та направлення позивачу податкової вимоги від 07.07.2016 №2934-23.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність документально підтверджених витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відсутністю клопотань з цього питання, судові витрати присудженню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Кушнова А.О.