Постанова

від 09.06.2017 по справі 820/1737/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 червня 2017 р. № 820/1737/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляховой О.М.,

при секретареві судового засідання - Молчановій О.М.,

за участю:

представників позивача - Юркевич І.С., Кобріна М.В.,

представників відповідача - Косовської І.В., Піскун О.В.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "КЛИЧ" до Головного управління ДФС у Харківській області, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "КЛИЧ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати у повністю податкове повідомлення - рішення відповідача №0000021403 від 06.01.2017 про донарахування ТОВ "Фірма "КЛИЧ" (податковий номер 21184174) грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 197399,00 грн., та застосування штрафних фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 98699,50 грн., на загальну суму 296098,50 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки від 09.12.2016 року № 781/20-40-14-03-08/21184174, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "КЛИЧ" виходять виключно з мотивів відсутності можливості з боку контролюючого органу в ході проведення перевірки встановити зв'язок придбаних у ТОВ ХЦПДББ ЮРПОЛІС та ТОВ Квест Трейд послуг в період з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р. із господарською діяльністю підприємства позивача, оскільки не доведено економічне обґрунтування їх використання.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Зазначили, що вважають позицію відповідача такою, що спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Так, ТОВ ХЦПДББ ЮРПОЛІС надавались юридичні послуги консультаційного характеру, які були необхідні підприємству, оскільки штатний бухгалтер не мав відповідного фаху, досвіду, освіти, кваліфікації та компетенції дія надання юридичних консультацій. В результаті було реалізовано ділову мету їх отримання, збережено активи ТОВ Фірма Клич та створено умови дія такого збереження у майбутньому. В умовах складної економічної ситуації та жорсткої конкуренції на ринку товарів, частих змін у законодавстві, ТОВ Фірма Клич , користуючись отриманими юридичними консультаціями, залишається на ринку конкурентоспроможним, отримує дохід, платить податки та гідну заробітну плату своїм працівникам. Також, отримання економічного ефекту та фактичне використання в господарській діяльності агентських послуг у ТОВ Квест Трейд сприяло підвищенню доходу ТОВ Фірма КЛІЧ . За таких обставин, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував. В наданих письмових запереченнях на позов (т. 2 а.с. 165-169) зазначив, що в ході проведення перевірки підприємством ТОВ Фірма КЛИЧ не доведено фактичне отримання вказаних в актах послуг (надання юридичних консультацій у галузі господарського, цивільного, трудового, податкового та інших галузях права), отриманих від ТОВ ХЦПДББ ЮРПОЛІС , оскільки зі змісту наданих до перевірки документів не можливо встановити економічну доцільність замовлення таких послуг та понесення за них витрат, а також отримання економічного ефекту. Крім того, щодо взаємовідносин з ТОВ КВЕСТ ТРЕЙД вбачається відсутність необхідності замовлення агентських послуг з пошуку потенційних покупців на продукцію, які нібито супроводжував ТОВ КВЕСТ ТРЕЙД . Отже, економічна обґрунтованість залучання ТОВ КВЕСТ ТРЕЙД до діяльності підприємства ТОВ Фірма КЛИЧ відсутня.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи заявлених заперечень проти позову, просили відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції представниками відповідача зазначено, що економічна обґрунтованість замовлених послуг у ТОВ КВЕСТ ТРЕЙД не доведена. Стосовно взаємовідносин з ТОВ ХЦПДББ ЮРПОЛІС зауважили, що позивачем не доведено фактичне отримання вказаних в актах послуг (надання юридичних консультацій у галузі господарського, цивільного, трудового, податкового та інших галузях права), отриманих від ТОВ ХЦПДББ ЮРПОЛІС . Зі змісту наданих до перевірки та до суду документів не можливо встановити економічну доцільність, необхідність замовлення таких послуг та понесення за них витрат, зв'язок з господарською діяльністю та отримання економічного ефекту. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ТОВ Фірма КЛИЧ пройшло процедуру державної реєстрації 23.11.1992 року, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 21184174.

На податковий облік в органах державної податкової служби підприємство взято 13.03.2000р., станом на час складання акту перевірки перебувало на обліку в Центарльній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Основними видами діяльності підприємства позивача за КВЕД є : 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 51.10 Пасажирський авіаційний транспорт, 51.21 Вантажний авіаційний транспорт, 69.10 Діяльність у сфері права, 73.11 Рекламні агентства, 33.16 Ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів, 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування, 41.10 Організація будівництва будівель, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області на підставі наказу від 02.11.2016 № 2993 проведено планову виїзну перевірку, результати якої оформлені відповідним актом № 781/20-40-14-03-08/21184174 від 09.12.2016 р. (т.1 а.с. 22-74).

Висновками перевірки встановлені порушення: п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК), що призвело до завищення податку на прибуток на загальну суму 351 000 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК), що призвело до завищення податку на прибуток на загальну суму 197339 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 06.01.2017р. прийнято, зокрема, податкове повідомлення - рішення №0000021403, яким підприємству позивача донараховано грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 197399,00 грн., та застосовані штрафні фінансові санкції (штраф) у розмірі 98699,50 грн., усього на загальну суму 296098,50 грн. (т. 1 а.с. 20).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України, який, між іншим, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як свідчать фактичні обставини справи, ТОВ Фірма КЛИЧ у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ ХЦПДББ ЮРПОЛІС .

Так, між підприємством позивача та ТОВ ХЦПДББ ЮРПОЛІС , (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) укладено Договір про надання юридичних послуг № 08-15 від 08.01.2015 року (т.1 а.с. 134-137).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: договір про надання юридичних послуг від 08.01.2015 року №08-15; акти приймання наданих послуг (т.1 а.с. 138-143); звіти до Договору від 08.01.2015 року №08-15 (т.1 а с.144-249; т. 2 а.с. 1-63).

Зі змісту актів здачі прийняття вбачається, що ТОВ ХЦПДББ ЮРПОЛІС надано ТОВ Фірма КЛИЧ ряд консультацій в галузі податкового, господарського, цивільного, трудового та інших галузях права.

Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки підприємством ТОВ Фірма КЛИЧ не доведено фактичне отримання вказаних в актах послуг (надання юридичних консультацій у галузі господарського, цивільного, трудового, податкового та інших галузях права), отриманих від ТОВ ХЦПДББ ЮРПОЛІС .

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Фірмою КЛИЧ виписані податкові накладні на загальну суму 180000 грн. (т.2 а.с. 64-69). Оплата за надані послуги підтверджується копією платіжного доручення, яке надано до матеріалів справи (т.2 а.с. 70).

Судовим розглядом також встановлено, що підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ТОВ КВЕСТ ТРЕЙД . Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю КВЕСТ ТРЕЙД ( Агент ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма КЛИЧ ( Довіритель ) укладено Агентський Договір від 01.07.2015 року б/н (т. 2 а.с. 72-75). За умовами укладеного договору (п.1.2) послуги, що надаються Агентом мають включати: пошук потенційних покупців на продукцію, реалізацією якої займається Довіритель; попередні переговори з потенційними покупцями (контрагентами); сприяння у проведенні переговорів Довірителя в потенційними покупцями (контрагентами); участь спеціалістів Агента, разом із спеціалістами Довірителя в аналізі та аудиті реєстраційних та статутних документів потенційних покупців (контрагентів); сприяння укладанню договорів між покупцями, яких знайшов Агент, на виконання своїх зобов'язань за цим Договором.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору до матеріалів справи також надано: акти прийому передачі виконаних послуг (т.2 а.с. 76-77); звіт про надані агентських послуг (т.2 а.с. 78); податкова накладна від 01.07.2015 р. на суму 960000 грн. (т.1 а.с. 79), платіжне доручення № 275 від 10.07.2015р. на суму 960000 грн., реєстри отриманих та виданих податкових накладних; обігово -сальдова відомість в розрізі контрагентів по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (т.2 а.с. 82).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI зі змінами та доповненнями: для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктами 1 та 2 статті 9 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових та машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості мають обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99р. №996-ХІV (зі змінами та доповненнями).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, довіреності, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, яку доведено до Голів апеляційних адміністративних судів листом від 02.06.2011 №742/11/13-11, відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій.

Згідно наданих до перевірки документів, а також відповідно до проведеного аналізу фінансово-господарської діяльність ТОВ Фірми КЛИЧ податковим органом було встановлено, що підприємство мало взаємовідносини з АТ Харківобленерго з 2013 року.

На підтвердження цього, ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2016 року у справі № 642/1906/15-к встановлено, що протягом 2012-2013 років ТОВ Фірма Клич вже поставляло на адресу АК Харківобленерго акумулятори на суму понад 1 млн. грн. Крім того, за результатами проведених конкурсних торгів 17.09.2013 між АТ Харківобленерго та ТОВ Фірма Клич укладено договір, у відповідності з яким акумулятори поставлялися за завищеними цінами.

Суд зазначає, що підприємство позивача не довело, які ж саме дії виконав агент за договором в підборі покупців (контрагентів) у 2015 році. Позивач не довів суду отримання економічної вигоди від ТОВ КВЕСТ ТРЕЙД , оскільки ні з матеріалів справи, ні під час розгляду справи позивачем не доведено економічну доцільність надання агентських послуг контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю КВЕСТ ТРЕЙД .

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у 2015 році), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.

Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно із п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на час формування позивачем податкового кредиту перевіряємого періоду) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час формування позивачем податкового кредиту перевіряємого періоду) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою подальшого їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Отже, економічна обґрунтованість залучення ТОВ КВЕСТ ТРЕЙД до діяльності підприємства ТОВ Фірма КЛИЧ відсутня. При проведенні аналізу зазначених послуг встановлено, що ТОВ Фірма КЛИЧ в агентських послугах, які сприяли відвантаженню товару на користь АТ Харківобленерго , не мало потреби.

Слід зазначити, що послуги, які наведено в актах виконаних робіт, з метою включення до складу податкового кредиту підприємства, потребують наявних доказів факту отримання таких послуг та економічного обґрунтування замовлення таких послуг (отримання додаткового прибутку, розширення кола покупців, вихід на інший комерційний рівень).

У матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують ким та яким чином проведено аналіз ринку автомобільних запчастин, який їх результат, ким здійснено перемови з потенційними покупцями, якими документами підтверджувались повноваження особи на представництво інтересів ТОВ Фірма Клич перед потенційними покупцями товару, ким безпосередньо такі дії вчинялись.

Також у відповідності штатному розкладу на підприємстві ТОВ Фірма Клич є штатний співробітник - менеджер по збуту, який займається організацією збуту продукції підприємства, поставкою споживачам, готує прогнози, проекти планів виробництва, зживає заходів щодо розширення мережі збуту, організовує підготовку договорів та іншої первинної документації.

Окрім того, до перевірки не було надано письмових звітів, які є додатком до акту. Також із актах вбачається, що вартість послуг агента явно завищена: вона становить приблизно 50% від вартості договору, укладеного за сприяння агента.

Таким чином, економічна обґрунтованість замовлених послуг у ТОВ КВЕСТ ТРЕЙД не доведена.

Щодо взаємовідносин із іншим контрагентом - ТОВ Харківський центр правових досліджень та безпеки бізнесу Юрполіс , суд зазначає, що зі змісту наданих до перевірки та до суду документів не можливо встановити економічну доцільність, необхідність замовлення зазначених правових послуг та понесення за них витрат, зв'язок із господарською діяльністю та отримання економічного ефекту.

Представниками позивача у судовому засіданні належних доказів та обґрунтованих пояснень на підтвердження доцільності та економічних витрат, понесених підприємством позивача на отримання цих послуг - не надано.

Крім того, з огляду платіжного доручення № 4580 від 10.04.2015 (т.2 а.с. 70) вбачається, що воно не в повній мірі відповідає вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, а саме: 1) не має підпису уповноваженої особи та печатки банку; 2) сума, вказана у платіжному дорученні становить 180 000,00 грн. та не відповідає загальній вартості послуг, передбачених наданими до суду актами прийому наданих послуг, загальна вартість яких складає 150000,00 грн.; 3) в платіжному доручені відсутні підстави на виконання яких його виписано, а тому докази проведення розрахунків з контрагентом за договором від 08.01.2015 року №08-15 відсутні.

Також, з огляду на зміст наданих до суду звітів, можна зробити висновок про нерентабельність замовлення юридичних послуг, оскільки наведені у звітах відомості та цитування статей є цілком загальнодоступною інформацією, що міститься в мережі Інтернет та не має жодного авторсько-інноваційного елементу, проведеного аналізу приписів законодавства, встановлення висновків та надання рекомендацій в певній галузі права виключно для ТОВ Фірма Клич з урахуванням специфіки господарської діяльності платника податків.

Як вбачається з актів приймання наданих послуг - на кожну консультацію витрачено 30 годин, що на погляд суду, з огляду на невеликий обсяг та загальну доступність інформації за кожною темою консультацій - не є обґрунтованим, оскільки за кожну годину позивачем сплачено 1000 грн.

Представником позивача не наведено достатніх доказів щодо надання таких послуг протягом такого тривалого часу. Крім того, у позивача відсутні документи, що встановлюють факт визначення вартості кожної окремої послуги та її погодження ТОВ Фірма Клич до прийняття таких послуг.

Отже, неналежним чином підтверджений факт оплати послуг, завищена ціна послуг та загальнодоступність інформації, висвітленої у консультаціях, дають можливість зробити однозначний висновок про нереальність операцій, вартість яких позивач відніс до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і відобразив у бухгалтерському обліку.

Таким чином, суд зазначає, що вищенаведені господарські операції спрямовані, безумовно, на отримання податкової вигоди без наміру її фактичного виконання.

Під час судового розгляду справи представниками відповідача суду повідомлено про існування судових рішень, які підтверджують причетність контрагентів позивача до прикриття незаконної діяльності, спрямованої на переказ безготівкових грошових коштів в готівку, та надання послуг, пов'язаних з уникненням оподаткування.

Зокрема, в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2016 року у справі № 757/24765/16-к зазначено, що за оперативними дами ДЗЕ НПУ, а також на підставі вивчення податкової звітності підприємств, які фігурують в матеріалах кримінального провадження, встановлено групу підприємств з ознаками фіктивності, серед яких значиться ТОВ Квест Трейд (ЄДРПОУ 39704529).

Також, Апеляційний суд м. Києва ухвалоюу справі № 757/15550/16-к від 25 травня 2016 року підтвердив неправомірну діяльність контрагентів ТОВ Фірма Клич , а саме ТОВ Харківський центр правових досліджень та безпеки бізнесу Юрполіс (ЄДРПОУ 23467692) та ТОВ Квест Трейд (ЄДРПОУ 39704529), вказавши що досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переказу безготівкових грошових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій, створили, придбали та організували діяльність указаних суб'єктів господарювання. Посадові особи та засновники вказаних суб'єктів підприємницької діяльності зареєстровані на адресах масової реєстрації на адресах масової реєстрації з метою унеможливлення пошуку правоохоронними органами та мають спільні розрахункові рахунки у спільних банківських установах, спільних контрагентів та пов'язані взаємовідносинами.

Суд зазначає, що податкове законодавство забороняє платнику відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт, послуг, поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт, послуг в діяльності платника податків фактично не здійснювалося.

Позивачем не надано доказів на підтвердження економічної доцільності на господарську діяльність підприємства господарських відносини з контрагентами: ТОВ Харківський центр правових досліджень та безпеки бізнесу Юрполіс та агентських послуг від ТОВ Квест Трейд

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача щодо порушення ТОВ "Фірма "КЛИЧ" вимог податкового законодавства, а саме безпідставного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, витрачених на отримання правових консультацій у ТОВ Харківський центр правових досліджень та безпеки бізнесу Юрполіс та агентських послуг від ТОВ Квест Трейд , оскільки позивачем не надані докази, які б підтверджували реальне виконання послуг, факт надання послуг, мету та сенс таких послуг, а також їх вплив на господарську діяльність підприємства позивача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відповідність висновків податкового органу та прийнятого на підставі цих висновків податкового повідомлення - рішення №0000021403 від 06.01.2017 вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення від 06.01.2017 за №0000021403 є необґрунтованими, з огляду на що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 8-14, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "КЛИЧ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 14.06.2017 року.

Суддя Шляхова О.М.