Ухвала

від 07.06.2017 по справі п/811/1797/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2017 року справа № П/811/1797/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьовій Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі № П/811/1797/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія КАН

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія КАН (далі по тексту - Позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту - Відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 01.09.2016 року № 287 Про встановлення термінів для усунення порушень в частині встановлення Позивачу терміну 30 днів для усунення порушень щодо проведення повторної державної експертизи.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року відкрито провадження по даній справі.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що спірним наказом Відповідач перевищив надані повноваження та вдався до виявлення фактів вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр за непередбачених законом підстав та не у встановлений спосіб. Наказ містить вказівки про усунення порушень та, тим самим, підміняє собою припис.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі № П/811/1797/16 адміністративний позов задоволено в повному обсязі (головуючий суддя - Жук Р.В., судді - Хилько Л.І., Момонт Г.М.).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що спірний наказ було прийнято на підставі п. 25 Положення № 865 у недіючій редакції, що свідчить про його прийняття не на підставі, що передбачена законом.

Відповідач - Державна служба геології та надр України, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі № П/811/1797/16 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що припис п. 25 Положення № 865 через кожні 5 років є обов'язковим до виконання, як такий, що забезпечує механізм прозорого формування, у тому числі і податкової звітності видобувних галузей. Визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінет Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів , які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. При цьому Позивач, як суб'єкт користування надрами, повинен періодично проводити геолого-економічну оцінку ділянки надр, яка є невід'ємною частиною державної експертизи природних копалин, і цей обов'язок визначений державою в особі її уповноважених органів. Просили розглядати справу без їх участі.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія КАН , подало заперечення на апеляційну скаргу, в яких просило залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану. Зазначали, що п. 25 Порядку № 865 на час прийняття оскаржуваного наказу діяв і попередній редакції, а тому у Позивача відсутній обов'язок проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин через 5 років, крім того, відсутніми є механізми проведення державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин у зв'язку з включенням з реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геоогії та використанню надр від 04.09.1995 року № 35.

Позивач та Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "КАН" є власником спеціального дозволу на користування надрами №5028 від 22.10.2009 року на родовище Шостаківське, а саме: видобування піску.

Листом від 04.10.2016 року № 18623/13/14-16 Державна служба геології та надр України повідомила Позивача про те, що згідно з пунктом 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 (далі - Положення № 865) власнику спеціального дозволу на користування надрами надається 30 календарних днів для проведення повторної державної експертизи (а.с.9).

Листом № 8 від 31.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "КАН" повідомило Відповідача, що пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин у редакції, яку наводить Держгеонадра, не діє з 01.01.2011, а тому наразі не встановлений обов'язок гірничих підприємств (надрокористувачів) проводити повторну державну експертизу кожні п'ять років (а.с.12-13).

Державна служба геології та надр України, за підписом т.в.о.голови Бояркіна М.О. на лист №8 від 31.10.2016 року надала відповідь, в якій зазначила, що наказом Держгеонадр України від 23.12.2015 № 438 Щодо проведення систематичного аналізу Державного балансу запасів корисних копалин зобов'язано Державну комісію України по запасах корисних копалин спільно з Державним науково-виробничим підприємством Державний інформаційний геологічний фонд України провести аналіз Державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами.

На виконання вказаного вище наказу ДНВП Геоінформ України спільно з ДКЗ України подав Держгеонадрам України перелік суб'єктів господарювання, яким рекомендовано подати матеріали геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин на повторну державну експертизу.

Відповідно до пункту 12 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема, за виконанням надрокористувачами рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин.

Також, Державна служба геології та надр України у листі-відповіді №21900/13/14-16 від 24.11.2016 року повідомила позивача на те, що інформація щодо роз'яснення умов та порядку проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин з урахуванням положення пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 року № 865 розміщена на офіційному сайті Держгеонадр (а.с.15-16).

Не погоджуючись з вказаним наказом від 01.09.2016 року № 287, Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив скасувати останній.

Надаючи правову оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865.

Так, пунктом 25 Положення №865 (у редакції, чинній до 26.03.2008) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов"язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" внесені зміни до пункту 25 Положення № 865 та викладено у наступній редакції:

"Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".

Встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №264 визнано такою, що втратила чинність з 12.01.2011 року.

Відповідно до п. 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06.09.2005, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.

Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування .

У мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 №4-зп Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

У взаємозв'язку з вищенаведеним слід також зазначити, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Водночас, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1236 зміни та доповнення до Положення №865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення №865 не відновлювалась.

Доводи Відповідача, що оскільки зміни до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин не вносились, а попередня редакція п.25 Порядку №865 не відновлювалась, тому вказаний пункт діє в редакції Постанови №264 суперечать вищенаведеному.

На думку колегії суддів, втрата чинності правовою нормою унеможливлює її реалізацію, а тому примусове зобов'язання її виконувати шляхом прийняття припису є протиправним, оскільки це прямо суперечить статті 19 Конституції України, в силу якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

На підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин", якою внесені зміни до пункту 25 Положення № 865, втратила чинність 12.01.2011, а попередня редакція пункту 25 Положення №865 не відновлювалась, тому з цього моменту попередня та наступна редакції пункту 25 Положення №865 не є чинними.

Також, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги листи Державної Фіскальної служби України та Міністерства юстиції України від 03.06.2016 №9651/5/99-99-12-02-03-16 та від 18.09.2013 №10140-0-26-13/10.2, на які посилався відповідач в обґрунтування своїх заперечень, так як останні мають лише інформаційний характер та не обов'язковими до застосування.

Таким чином, оскільки підставою для прийняття Державною службою геології та надр України наказу від 11.01.2017 року №5 визначений п.25 Положення №865 у недіючій редакції, відповідно зазначений наказ прийнятий не на підставі, що передбачена законом, а тому його правомірно скасовано.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі № П/811/1797/16 у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі № П/811/1797/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 12 червня 2017 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов