Ухвала

від 13.06.2017 по справі 812/41/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року справа № 812/41/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі № 812/41/17 за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Приватного підприємства Поіск-Луганськ про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства Поіск-Луганськ (далі - відповідач), в якому просила стягнути з відповідача податковий борг з ПДВ у розмірі 16399,71 грн. (а.с. 3-5).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі № 812/41/17 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено (а.с. 45-47).

Не погодившись з таким рішенням, Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги (а.с. 51-52).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Відповідач - приватне підприємство Поіск-Луганськ , код ЄДРПОУ 30092295, зареєстрований як юридична особа Сєвєродонецькою міською радою Луганської області. Відповідач взятий на облік як платник податків.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 203.1 статті 203 ПК України відповідач подав до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.07.2014 № НОМЕР_1, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 16432,00 грн. (а.с. 10-11).

З інформації зазначеної в обліковій картці відповідачем 30.06.2014 сплачено до бюджету 80938,00 грн. та станом на 30.07.2014 рахується переплата у розмірі 32,29 грн. (а.с. 7).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 ПК України відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у податкових деклараціях, повністю не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість складає 16399,71 грн. (16432,00 грн. - 32,29 грн.), що підтверджується обліковою карткою (а.с. 7,8,9).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

12.03.2015 позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу № 293-25 форми «Ю» , яка надіслана на адресу останнього згідно відбитку поштового штемпелю на списку відправленої рекомендованої кореспонденції 08.04.2015 (а.с. 12).

Згідно підпунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

З аналізу вказаного вбачається, що існує два способи повідомлення платника податків про існування податкового повідомлення-рішення та/або податкової вимоги: 1) надсилання зазначених документів за адресою (місцезнаходження, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення; 2) особисте вручення платнику податків відповідних документів.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 № 270 (далі - постанова № 270) встановлено, зокрема, що приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання. В той же час, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача

Рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок « M» , які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення. Реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Оператори поштового зв'язку під час надання послуг поштового зв'язку застосовують штампувальні поштові пристрої, відбитки яких відмінні від відповідних пристроїв національного оператора поштового зв'язку (пункту 6 постанови № 270).

Відповідно до пункту 62 Постанови № 270 у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення (пункту 73 Постанови № 270).

Поряд з цим, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення « EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод (пункту 116 Постанови № 270). Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів (пункту 117 Постанови № 270).

Аналіз вище викладеного дає підстави дійти до висновку, що належним документом, що підтверджує факт направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення є розрахунковий документ. В той же час, належним документом, що підтверджує отримання адресатом поштового відправлення є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а у разі неможливості вручення (відмови від отримання) є повернення поштового відправлення відправнику. Окрім того, на зворотньому боці рекомендованого листа з повідомленням про вручення має бути відбиток календарного штемпеля, що в свою чергу підтверджує факт подачі рекомендованого листа в органи поштового зв'язку для відправлення.

Так, позивачем до позовної заяви долучена копія списку відправленої рекомендованої кореспонденції (а.с. 12 - зворотній бік).

В письмовому поясненні представник позивача від 06.03.2017 б/н підтверджує факт направлення податкової вимоги від 12.03.2015 № 293-25 листом без повідомлення про вручення (а.с. 37).

Дослідивши подані документи, а саме: список відправленої рекомендованої кореспонденції, розглянувши письмові пояснення представника позивача, колегія суддів не може прийняти його як належний доказ відправки (вручення) вказаної вимоги.

Аналіз вказаного в сукупності свідчить про відсутність належного доказу направлення та/або вручення/не вручення (повернення конверту відправнику) податкової вимоги від 12.03.2015 № 293-25.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України встановлено наступне.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи відсутність належних доказів відправки податкової вимоги від 12.03.2015 № 293-25, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача не виникло право на стягнення податкового боргу, тому звернення до суду з даним позовом є передчасним.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі № 812/41/17 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі № 812/41/17 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_2