Рішення

від 13.06.2017 по справі 903/297/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2017 р. Справа № 903/297/17

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Гірка Полонка

до відповідачів -1): Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Київ

-2): Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Інвест", м. Луцьк

про стягнення 69211,92грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - договір про надання юридичних послуг від 19.12.2016р.

від відповідача 1: не прибув

від відповідача 2: не прибув

Суть спору: позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів: 1): Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Київ, -2): Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Інвест", м. Луцьк та просить стягнути солідарно 69211,92грн. боргу за здійснення транспортних послуг.

В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем договору на надання міжнародних транспортних послуг, оформлених заявками № W-27, № W-28 від 05.08.2016р., щодо повного та своєчасного розрахунку.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на заявки про надання міжнародних транспортних послуг № W-27 та № W-28 від 05.08.2016р., міжнародні товарно - транспортні накладні № 561116, рахунки на оплату №№ 445, 448 від 18.08.2016р., акти надання послуг №№ 445, 448 від 18.08.2016р., поштове повідомлення від 05.09.2016р.

Представник позивача через канцелярію суду та в судовому засіданні подав наступні документи:

1.) супровідний лист за вх. №01-54/5558/17 від 12.06.2017р., яким долучив: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТзОВ "Прайд - Інвест", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2

2.) заяву про зменшення позовних вимог за вх. №01-65/114/17 від 12.06.2017р., у зв'язку з сплатою відповідачем боргу в сумі 20000,00грн. та просить стягнути з відповідача 49211,92грн. боргу.

Заява про зменшення позовних вимог, відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Отже, із уточнених позовних вимог і вирішується спір.

Представники відповідачів в призначене судове засідання не прибули. Ухвала суду від 07.04.2017р. була направлені ФОП ОСОБА_2 рекомендованим листом на адресу (АДРЕСА_1) повернута з відміткою відділення поштового зв'язку за терміном зберігання .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ФОП ОСОБА_2: АДРЕСА_1, отже суд направив ухвалу від 07.04.2017р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст. 75 ГПК та п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представників відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, в с т а н о в и в:

05.08.2016р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договори на надання міжнародних транспортних послуг, оформлені заявками № W-27, № W-28 на надання міжнародних транспортних послуг перевезення вантажу за маршрутом Україна - Німеччина,

Вартість перевезення сторонами була погоджена в договорах в сумі 79211,92грн.

На виконання даних заявок відповідачу було виписано рахунок-фактури №№ 45/044, 48/044 від 10.08.2016р.

Відповідно до накладних CMR серія №561116, № б/н (а.с. 17-18) перевезення вантажу за маршрутом м. Глобино (Україна) - м. Бремен (Німеччина) виконано. Згідно відмітки у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR серія №561116, № б/н (а.с. 17-18) вантаж доставлений вантажоотримувачу - м. Бремен 18.08.2016р.

Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.), договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Стаття 9 Конвенції , зазначає, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

18 серпня 2016 року між сторонами було підписано акти надання послуг №№ 445, 448 від 18.08.2016р. Позивачем було надіслано відповідачу: оригінали рахунків на оплату №№ 445, 448 від 18.08.2016р. та CMR, які були врученні відповідачу 05.09.2016р., що підтверджується поштовим повідомленням № 0216012397936.

Відповідно до умов договорів № W-27, № W-28 від 05.08.2016р. відповідач був зобов'язаний здійснити оплату транспортних послуг протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів рахунку і CMR.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати транспортних послуг виконав частково на загальну суму 30000,00грн., на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 49211,92грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договорів № W-27, № W-28 від 05.08.2016р. на надання міжнародних транспортних послуг.

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Оскільки відповідно до умов договорів № W-27, № W-28 від 05.08.2016р. перевезення вантажу здійснювалось автомобільним транспортом із місця перевезення до місця доставки, які знаходяться у різних країнах, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19 травня 1956 року.

Україна приєдналась до Конвенції відповідно до Закону від 1 серпня 2006 року №57-V.

Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.

Відповідно до ст. 908 ЦК перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення, а відповідно до ст. 909 ч. 1 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 908 ч. 2 ЦК, ст. 306 ч. 5 ГК умови перевезення вантажів регулюються цими Кодексами і виданими відповідно до них транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 920 ЦК у разі порушення зобов'язань, що випливають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за їхньою домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Отже, заборгованість відповідача за перевезення вантажу складає 49211,92грн., яка підтверджена матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення.

Разом з тим 01.12.2016р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (кредитор) та ТзОВ Прайд-Інвест (поручитель) укладено договір поруки.

Згідно п. 1 договору поруки поручитель зобовязується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, що виникнуть із заявок на перевезення, які будуть укладені між кредитором та боржником, а також з актів надання послуг, що будуть погодженні та підписанні сторонами заявок.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цк України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Згідно п. 5.1 договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання усіх зобов'язань боржника.

Враховуючи вищевикладене, чинність договору поруки на день розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про стягнення заборгованості в сумі 49211,92грн. з відповідачів солідарно.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання транспортних послуг під час перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні підлягають повністю задоволенню розмірі 49211,92грн. - основного боргу.

Подаючи позов до суду позивач просив стягнути 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

При цьому, щодо розміру суми, яка підлягає відшкодуванню за послуги адвоката судом враховано приписи абзацу 2 п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначено, що суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивач у справі оплату послуг адвоката підтвердив договором про надання допомоги суді від 19.12.2016р., платіжним дорученням №1145 від 23.12.2016р., профайлом адвоката від 04.04.217р.

Крім заяви про зменшення позовних вимог, надання на вимогу суду додаткових письмових доказів, які не впливають на складність справи, участь в судових засіданнях, адвокат ОСОБА_3 не надав жодних доказів щодо тих обставин, які б охарактеризували справу як дуже складну та таку, що розглядалася тривалий період.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає підставним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі не більше 3000,00 грн.

Оскільки, розгляд справи в суді доведено з вини відповідачів, то судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 1600,00грн. та витрати на послуги адвоката на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на останніх порівно.

Керуючись ст.ст. 144, 306, 316 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 610, 612, 625, 908, 909, 920, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Інвест", (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська 1, код ЄДРПОУ 38181245) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) 49211,92грн. - основного боргу.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) 800,00грн. - в повернення витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Інвест", (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська 1, код ЄДРПОУ 38181245) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) 800,00грн. - в повернення витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) 1500,00грн. - судові витрати на послуги адвоката.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Інвест", (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська 1, код ЄДРПОУ 38181245) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) 1500,00грн. - судові витрати на послуги адвоката.

Повний текст рішення

складено 14.06.2017

Суддя В. М. Дем`як