Рішення

від 13.06.2017 по справі 904/5620/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2017 Справа № 904/5620/16

За позовом Церковного управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України, м. Одеса

до Релігійної організації Німецької Євангельсько-лютеранської церкви, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про виселення з житлового будинку

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 31.08.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2016р. ОСОБА_2 управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило виселити Релігійну організацію" Німецька Євангельсько-лютеранська Церква" з житлового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Галана, 66.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2016р. (головуючий колегії суддя Панна С.П., судді Петренко І.В., Назаренко Н.Г.) провадження у справі №904/5620/16 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016р. по справі № 904/5620/16 вказану ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2016р. скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2016р. справу № 904/5620/16 передано на розгляд судді Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду від 19.12.2016р. справу №904/5620/16 прийнято до свого провадження суддею Рудь І.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні 24.01.2017р.

Ухвалою господарського суду від 10.01.2017р. провадження у справі зупинене, у зв'язку із надходженням касаційної скарги Німецької Євангельсько-лютеранської церкви на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016р., та матеріали справи направлено на адресу Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2017р. касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016р. - без змін.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2017р. провадження у справі поновлене та призначений її розгляд у судовому засіданні 18.04.2017р.

18.04.2017р. позивачем подано уточнену позовну заяву від 17.04.2017р., відповідно до якої просить суд:

- виселити Релігійну організацію "Німецька Євангельсько-лютеранська Церква" з житлового будинку з усіма господарськими, допоміжними та іншими будівлями та спорудами, що належить Церковному управлінню (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.1997р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 за реєстровим номером 1437, та розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Галана, 66;

- вселити ОСОБА_2 управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України у житловий будинок з усіма господарськими, допоміжними та іншими будівлями і спорудами, що належить Церковному управлінню (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.1997р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 за реєстровим номером 1437, та розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Галана, 66.

Ухвалою суду 18.04.2017р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 25.05.2017р.

Під час нового розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. В судовому засіданні 25.05.2017р. представник відповідача пояснив, що договір купівлі-продажу від 05.05.1997р., укладений між ОСОБА_4 та Управлінням Німецької Євангельсько-лютеранської церкви України, по суті є фіктивним, та відповідач має намір оскаржити вказаний правочин у судовому порядку. Крім того, стверджував, що кошти, на які був придбаний спірний житловий будинок, надані громаді ОСОБА_5 Релігійною організацією ОСОБА_6 ОСОБА_3 в межах програми підтримки від 1997 року допомога на розвиток громади ОСОБА_5 та призначені для придбання будинку для розвитку громади. На підтвердження чого долучив до матеріалів справи переклад листа Релігійної організації ОСОБА_6 ОСОБА_3 від 19.05.2017р. з німецької мови. Просив в позові відмовити.

За клопотання відповідача фіксація судового засідання 25.05.2017р. здійснювалася із застосуванням засобів технічної фіксації.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.05.2017р. по 06.06.2017р.

У судове засідання 06.06.2017р. відповідач явку повноважного представник не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином у судовому засіданні 25.05.2017р.

За клопотанням позивача судове засідання 06.06.2017р. проводилося у режимі відеоконференції.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.1997р. між ОСОБА_4 та Управлінням Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України (в подальшому назву змінено на ОСОБА_2 Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно д п. 1 якого ОСОБА_4 продав, а Управління Німецької Євангельсько-лютеранської Церкви України, купило шлакоблочний обкладений в 1/2 цеглою жилий будинок "А-1" жилою площею 33,5 кв.м, в тому числі загальною площею 62,7 кв.м, в 1/3 глинобитну та в 2/3 дерев'яно-каркасну л/кухню"Б", саманний сарай "В", цегловий душ "Е", цеглову вбиральню "Ж", шлакоблочний гараж "З", вод.колонку-І, замощення II, забор № 1-3, що знаходяться в м.Кривий Ріг, по вулиці Галана під чергою шістдесят шість. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 1437.

08.01.2008р. між ОСОБА_2 Управлінням (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України (орендодавець) та Релігійною громадою Німецької євангелично-лютеранської Церкви, правонаступником якого є Релігійна організація" Німецька Євангельсько-лютеранська Церква", (орендар) укладено договір безкоштовної оренди житлового будинку (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове безкоштовне користування житловий будинок з господарськими будівлями в цілому складається з: житлового будинку літ.А1, л/кухня Б сарай В гараж Г , вод.колонку-І, замощення-ІІ, забор № 1-3, що знаходяться в м. Кривий Ріг, по вул. Галана під чергою шістдесят шість на земельній ділянці, площею 1174 кв.м. (п. 1.1. договору).

Пунктом. 1.2. договору визначена характеристики будинка: Місцезнаходження (адреса): м. Кривий Ріг, по вул. Галана під чергою шістдесят шість, житлова площа 33,2 кв.м., загальна площа 62,7 кв.м.

Пункт 1.3. договору містить відомості про будинок: тип будинку: житловий дім; кількість поверхів: один; наявність ліфтів: ні; наявність сміттєпроводу: ні; технічний стан будинку: задовільний

Згідно п. 1.4. договору стан приміщення на момент передачі в оренду: задовільний

Відповідно до п. 2.1. договору строк оренди приміщення становить 12 місяців.

Після закінчення строку, зазначеного в пункті 2.1. цього договору, строк оренди автоматично подовжується на наступні 12 місяців, якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону про припинення оренди. Таке повідомлення повинне буті зроблено не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку оренди (п. 2.2. договору).

За умовами п. 3.1. договору плата за оренду приміщення за цим договором за умовами цільового використання приміщень не враховується та не стягується.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що орендар зобов'язаний з моменту підписання цього договору регулярно вносити усі поточні платежі за обслуговування будинку та за комунальні послуги на рахунок організацій, що надають ці послуги, а також підписувати з ними договори.

Пунктами 3.3., 3.4 договору визначено, що орендар та орендодавець є неприбутковою організацією, та не має статусу платника податку на прибуток підприємств та ПДВ.

Умовами п. 4.2.7. договору визначений обов'язок орендаря звільняти приміщення після закінчення обумовленого в розділі 2 договору строку.

Відповідно до п. п. 7.1., 7.2. договору договір набуває чинності з моменту його підписання. Договір припиняється в наступних випадках: закінчення строку, встановленого рзділом 2 договору; розірвання договору за згодою сторін; розірвання договору за рішенням суду; визнання договору недійсним на майбутнє за рішенням суду.

Позивач зазначає, що 04.12.2015р. надіслав орендарю звернення (заперечення проти продовження дії договору безкоштовної оренди житлового будинку від 08.01.2008р.) № 337 від 02.12.2015р. (т.1 а.с. 31-32), в якому нагадав, що строк дії договору закінчується 08.01.2016р. та повідомив, що ОСОБА_2 Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України заперечує проти продовження строку дії договору, або переукладення договору на новий строк, у зв'язку із чим просив у найкоротший термін забезпечити повернення житлового будинку шляхом надання доступу представникам орендодавця до приміщень житлового будинку та підписання акту приймання - передання житлового будинку з оренди. У якості доказу направлення вказаного звернення позивач надав фіскальний чек та опис вкладення (т.1 а.с. 62-63). Зазначену заяву було отримано орендарем 11.12.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 61).

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору приміщення не звільнив та житловий будинок з оренди не повернув. За таких обставин, позивач вважає, що неповернення відповідачем об'єкту оренди порушує його права та охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд виселити відповідача з житлового будинку літ.А1, л/кухня Б сарай В гараж Г , вод.колонку-І, замощення-ІІ, забор № 1-3, що знаходяться в м. Кривий Ріг, по вул. Галана під чергою шістдесят шість на земельній ділянці, площею 1174 кв.м. та вселити ОСОБА_2 управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України у вказаний житловий будинок, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частина 1 ст. 321 Цивільного кодексу України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Наведене узгоджується з положеннями ст. 41 Конституції України, яка є Основним Законом України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський суд зазначає, що договір безкоштовної оренди житлового будинку від 08.01.2008р. у судовому порядку недійсним не визнаний, докази протилежного матеріали справи не містять.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення .Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.833 Цивільного кодексу України користувач зобов'язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання. У випадку неповернення речі після закінчення строку користування нею, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків ( ст.836 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, правомірною та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо виселення Релігійної організації "Німецька Євангельсько-лютеранська Церква" з житлового будинку з усіма господарськими, допоміжними та іншими будівлями та спорудами, що належить Церковному управлінню (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України на підставі Договору купівлі-продажу від 05.05.1997р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 за реєстровим номером 1437, та розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Галана, 66.

Задоволенню також підлягає вимога позивача щодо вселення його у зазначений вище об'єкт нерухомості, адже, відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено , може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Способи захисту цивільного права або інтересу зазначені у с..16 Цивільного кодексу України , при цьому, згідно зазначеної статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом , що встановлений договором або законом. Отже, спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим порушенням. У розумінні ст..13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод „ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно відзиву на позовну заяву від 15.09.2016р. (т.1, а.с. 203а) відповідач стверджує, що позивач ОСОБА_2 управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви України не є власником спірного житловою будинку № 66, розташованого по вул. Гадана, в м. Кривому Рогу, а також не має права щодо його управління. Згідно договору купівлі - продажу від 05.05.1997р. власником спірного нерухомого домоволодіння є Управління Німецької (Євангелічно-Лютеранської церкви України, а не ОСОБА_2 управління (Єпископат).

Як вже встановлено судом, 05.05.1997р. між ОСОБА_4 та Управлінням Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно д п. 1 якого ОСОБА_4 продав, а Управління Німецької Євангельсько-лютеранської Церкви України, купило шлакоблочний обкладений в 1/2 цеглою жилий будинок "А-1" жилою площею 33,5 кв.м, в тому числі загальною площею 62,7 кв.м, в 1/3 глинобитну та в 2/3 дерев'яно-каркасну л/кухню"Б", саманний сарай "В", цегловий душ "Е", цеглову вбиральню "Ж", шлакоблочний гараж "З", вод.колонку-І, замощення II, забор № 1-3, що знаходяться в м. Кривий Ріг, по вулиці Галана під чергою шістдесят шість. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 1437.

Відповідно до запису № 2848 в Бюлетені державної реєстрації № 11 (51) 2006р. (т. 1 а.с. 84) назву Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України змінено на ОСОБА_2 Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України (20955066).

В розумінні положень Цивільного кодексу України зміна найменування юридичної особи не є ні реорганізацією, ні ліквідацією юридичної особи. Внаслідок зміни найменування юридична особа не припиняється. Відповідно, при зміні найменування юридичної особи права, обов'язки та зобов'язання юридичної особи, що змінила своє найменування, залишаються за нею.

З огляду на викладене, позивач є власником спірного житловою будинку № 66, розташованого по вул. Гадана, в м. Кривому Рогу. Докази протилежного відповідачем до матеріалів справи не надані.

Також у відзиві відповідач вказує, що в Статуті Церковного управління (Єпископат) не передбачено повноваження Єпископату та Єпископа стосовно нерухомого майна, а саме укладання договору оренди та витребування манна. Зокрема, згідно розділу 3 п.3.3 Синод є вищим законодавчим органом Церкви. Згідно розділу 4 п 4.3 Синод має юридичне право вирішувати усі питання, які стосуються законодавчо-встановленої синодальної території округу в межах України. До відання Синоду відноситься прийняття рішень з суттєвих майново-грошових питань (купівлю-продаж, дарування, прийняття в дар заповіт, відчуження та інше). Згідно п.5.5 Статуту здійснення дій по розпорядженню майном і коштами Церковного Управління виконує канцелярія Єпископата, яка відповідає перед Єпископом. ОСОБА_2 керівництвом і Синодом та цільове використання майна і коштів.

Господарський суд зазначає, що передача житлового будинку в безкоштовну оренду не підпадає під визначення прийняття рішень з суттєвих майново-грошових питань в розумінні п. 4.3. Статуту. Також спірний договір безкоштовної оренди житлового будинку від 08.01.2008р. зі сторони орендодавця підписаний керуючим справами канцелярії НЕЛЦУ ОСОБА_7, а не єпископом.

Серед іншого у відзиві відповідач зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилається на укладений між сторонами договір безкоштовної оренди домоволодіння. Умовами договору передбачено, що договір оренди припиняється у випадках передбачених п.7.2 Договору, зокрема закінченням строку його дій. Який у п 2.1 обумовлений 12 міс. П 2.2. передбачає, що після закінчення строку, зазначеного в п. 2.1. договору, строк оренди автоматично продовжується наступні 12 міс. якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону про припинення оренди. Таке повідомлення має бути зроблене не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку оренди. Однак, текст звернення заперечення проти продовження дії договору оренди житлового будинку сфальсифіковано, його відповідач не отримував, а позивач не направляв, тому підстави для припинення спірного договору відсутні.

Господарський суд не приймає до уваги вищевказане твердження відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні докази направлення вказаного звернення, а саме: оригінали фіскального чеку та опису вкладення (т.1 а.с. 62-63), та докази його отримання орендарем 11.12.2015р., що підтверджується оригіналом поштового повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 61).

Крім того, господарський суд критично оцінює надані представником відповідача копії документів на підтвердження своєї позиції щодо надання Релігійною організацією ОСОБА_6 ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 25 000 німецьких марок для придбання спірного житлового будинку для розвитку громади ОСОБА_5, оскільки доказів цільового використання вказаних коштів та взагалі будь-яких доказів, що вказаний факт надання коштів має відношення до даного спору відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів наявності правових підстав користування житловим будинок з усіма господарськими, допоміжними та іншими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Галана, 66.

За таких обставин, позовні вимоги Церковного управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виселити Релігійну організацію Німецька Євангельсько-лютеранська Церква (50029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 25528541) з житлового будинку з усіма господарськими, допоміжними та іншими будівлями та спорудами, що належить Церковному управлінню (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 68, ідентифікаційний код 20955066) на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.1997р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 за реєстровим номером 1437, та розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Галана, 66;

Вселити ОСОБА_2 управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 68, ідентифікаційний код 20955066) у житловий будинок з усіма господарськими, допоміжними та іншими будівлями і спорудами, що належить Церковному управлінню (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 68, ідентифікаційний код 20955066) на підставі Договору купівлі-продажу від 05.05.1997р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 за реєстровим номером 1437, та розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Галана, 66.

Стягнути з Релігійної організації Німецька Євангельсько-лютеранська Церква (50029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 25528541) на користь Церковного управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 68, ідентифікаційний код 20955066) 2 978 грн. 00 коп. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 12.06.2017