Рішення

від 09.06.2017 по справі 910/4863/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2017Справа №910/4863/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АРТХАУЗ ТРЕЙД" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Емонс Україна" проСтягнення вартості втраченого вантажу 4 159,90 євро, що становить 118 535, 19 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТХАУЗ ТРЕЙД" (надалі - Позивач, ТОВ "АРТХАУЗ ТРЕЙД") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емонс Україна" (надалі - Відповідач, ТОВ "Емонс Україна") про стягнення 4 159, 93 євро, що становить 118 535, 19 грн. по курсу НБУ 28.494720 станом на 22.02.2017 року, вартості втраченого вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.05.2017 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

26 травня 2017 р. судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на навчанні.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 31.05.2017 року призначив справу № 910/4863/17 до розгляду на 09.06.2017 року.

Представники сторін, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 09.06.2017 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду у даній справі від 31.05.2017 року надіслана сторонам за адресами, вказаними у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, за змістом вищезазначеної норми сторони завчасно та належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання. Крім того, їм надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позов мотивовано тим, що 25.01.2017 ТОВ "АРТХАУЗ ТРЕЙД" та ТОВ "Емонс Україна" було укладено договір № 02-4868 транспортної експедиції (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) експедитор зобов'язується за дорученням й за рахунок замовника виконати або організувати виконання обумовлених договором транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезеннями вантажів різними видами транспорту в міжнародному сполученні.

При здійсненні транспортно-експедиційного обслуговування конкретного вантажу в рамках даного договору замовником видається експедиторові підписаний протоко узгодження ціни та умов перевезення (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору, на кожну партію вантажу, що перевозиться в одному транспортному засобі, оформляється відповідно або товаротранспортна накладна, або коносамент, або авіанакладна.

Надані за даним договором послуги оплачуються замовником по погоджених ставках на підставі протоколу узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною даного договору у гривнях з оплатою банківської комісії банку відправника й кореспондентських банків за рахунок замовника. У протоколі узгодження договірної ціни також відображаються відповідні строки й інші умови організації конкретного перевезення. Ставки й умови організації перевезення погоджуються сторонами в кожному випадку окремо й мають пріоритет над відповідними умовами даного договору. Послуги експедитора вважаються виконаними при наявності відмітки одержувача (його представника) у відповідній графі CMR накладної (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 6.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31 грудня2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, перевезення товару здійснювалося на автомобілі НОМЕР_1, що підтверджується копіями міжнародних товарно-транспортних накладних - CMR № 968392 та CMR № 968389, які додані до позовної заяви.

Вищевказаний товар отримувач вантажу - "Santer Solarprofi" GmbH не отримав у зв'язку з крадіжкою, яка за повідомленням перевізника трапилася в проміжок часу між 07.02.2017 року 19:15 до 08.02.2017 року в Німеччині на стоянці. Копія довідки про вчинення злочину наявна в матеріалах справи.

Загальна сума вкраденого товару становить 4 159, 90 євро. Факт недостачі товару підтверджується відповідними записами в графі 24 CMR № 968392 та CMR № 968389, які зробив отримувач вантажу "Santer Solarprofi" GmbH. Також при отриманні товару 09.02.2017 року був складений протокол доставки товару, в якому також було зафіксовано відсутність товару - 80 інфрачервоних обігрівачів на загальну суму 4 159, 90 євро.

Як вбачається з міжнародних товарно-транспортних накладних CMR № 968389 від 31.01.2017 та CMR № 968392 від 31.01.2017 року товар завантажено на автомобіль відповідача без зауважень перевізника щодо якості та цілісності вантажу. Зауважень перевізника під час завантаження товару не було.

10.02.2017 року на адресу відповідача була відправлена претензія, яка залишилася без розгляду та задоволення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу (ст. 917 ЦК України).

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату (частини 1, 3, 4 ст. 314 ГК України).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За положеннями ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з положень ст. 1166 ЦК України, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої цією статтею. Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення шкоди завданої відповідачем, то предметом доказування у даній справі є встановлення всіх обставин, які вказують на наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення у вигляді шкоди або збитків.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як підтверджується матеріалами справи, під час перевезення вантажу мала місце втрата вантажу, а саме 80 інфрачервоних обігрівачів на загальну суму 4 159, 90 євро, що підтверджується міжнародних товарно-транспортних накладних CMR № 968389 від 31.01.2017 та CMR № 968392 від 31.01.2017.

З наведеного вбачається, що факт завдання шкоди позивачу на суму 4 159,90 євро підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач наявність своєї вини у втраті вантажу не спростував. Відповідач не забезпечив належним чином схоронності вантажу.

Отже, враховуючи наявність доказів завдання позивачу шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, який не забезпечив перевезення вантажу в повному обсязі, в зв'язку з чим мала місце недостача вантажу, наявність причинного зв'язку між діями відповідача та завданою шкодою, врахувавши умови Договору перевезення за якими виконавець зобов'язаний здійснювати перевезення вантажів з дотриманням термінів та цілісності вантажу, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 159,90 євро.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТХАУЗ ТРЕЙД" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Емонс Україна" (02660, м. Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 40, ідентифікаційний код 33145438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТХАУЗ ТРЕЙД" (04073, місто Київ, вулиця Семена Скляренка, будинок 9, ідентифікаційний код 37161008) 4 159 (чотири тисячі сто п'ятдесят дев'ять) євро основного боргу, що в гривневому еквіваленті становить 118 535 (сто вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 19 коп. та 1 805 (одну тисячу вісімсот п'ять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.06.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко