Рішення

від 06.06.2017 по справі 910/6404/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017Справа №910/6404/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Буринський молокозавод

до Товариства з обмеженою відповідальністю Браво Сервіс

про стягнення 24 749,92 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Моцненко Ю. М., довіреність № б/н від 08.02.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Буринський молокозавод про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Браво Сервіс 24.749,92 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки № 02/16/ВТМ від 15.02.2016

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6404/17 та призначено її до розгляду на 18.05.2017.

Позивач в судовому засіданні 18.05.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2017, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 21.04.2017, розгляд справи був відкладений на 06.06.2017.

Позивачем в судовому засіданні 06.06.2017 подано оригінали документів, для залучення до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 06.06.2017 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 21.04.2017 та ухвали від 18.05.2017 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, 8, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 20.04.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 21.04.2017 (номер відправлення 0103041964085) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно інформації з офіційного сайту УДППЗ Укрпошта ухвалу від 27.04.2017 (№ відправлення 0103041964522) не вручено відповідачу, проте двічі повідомлено про надходження на його адресу поштового відправлення.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду справи, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 06.06.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Браво Сервіс (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Буринський молокозавод (далі - постачальник, позивач) був укладений договір поставки (Власна торгова марка) № 02/16/ВТМ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору сторони дійшли згоди спільно співпрацювати в сфері виробництва, постачання продовольчих товарів під знаком (ами) для товарів і послуг, який (і) належить (ат) покупцеві (далі - торгова марка).

Згідно п. 1.3 договору постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором, провести, поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.3 договору постачальник здійснює виробництво товару відповідно до обсягів, зазначених в додатку № 2 на виробництво товару. У разі зміни запланованих обсягів продажів виробленого товару покупець за 14 (чотирнадцять) календарних днів надсилає постачальнику коригування до специфікації на виробництво товару.

Згідно з п. 1.4 договору товаром за цим договором є продукція, зазначена в специфікації постачальника (далі - специфікація) яка узгоджується з покупцем і підписується сторонами. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток № 1 до цього договору) і є невід'ємною частиною цього договору. Орієнтовані річні обсяги закупівель узгоджуються з постачальником і покупцем і вказуються в додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до узгодженого сторонами додатку № 2 до договору поставки (власна торгова марка) за № 02/16/ВТМ, сторони узгодили наступні орієнтовані об'єми закупівель:

місяцьСередньомісячний об'єм (масло 72,6 % Селянське), кгСередньомісячний об'єм (масло 82,5% Екстра), кг Березень 2500 500 Квітень 2700 550 Травень 2900 560 Червень 3200 690 Липень 3500 630 Серпень 3700 6800 Вересень 3850 700 Жовтень 3950 800 Листопад 4200 850 Грудень 4500 950 Всього: 35000 6810 Відповідно до узгоджених обсягів продажу постачальником було здійснено закупівлю пакувального матеріалу, а саме:

- пакувальна фольга Масло солодковершкове селянське 72,6% жиру, ТМ Національні традиції 200 г. - кількість замовленого пакувального матеріалу - 102,82 кг, вартість кг. Пакувального матеріалу, з ПДВ - 151,84 грн., загальна вартість всього придбаного матеріалу вказаного виду - 15.611,77 грн.

- пакувальна фольга Масло солодковершкове екстра 82,5% жиру, ТМ Національні традиції 200 г. - кількість замовленого пакувального матеріалу - 106,06 кг. Пакувального матеріалу, з ПДВ - 151,84 грн., загальна вартість всього придбаного матеріалу вказаного виду - 16.103,73 грн.

Підтвердженням здійснення позивачем закупівлі пакувального матеріалу є видаткова накладна № РН-00498 від 15.03.2016 на суму 35.329,90 грн.

Згідно з п.3.3. договору, постачальник здійснює виробництво товару відповідно до обсягів, зазначених в додатку № 2 на виробництво товару. У разі зміни запланованих обсягів продажів виробленого товару покупець за 14 (чотирнадцять) календарних днів надсилає постачальнику коригування до специфікації на виробництво товару.

В той же час, покупець здійснив наступні замовлення на товар без здійснення коригування специфікації:

датаоб'єм (масло 72,6 % Селянське), кгоб'єм (масло 82,5% Екстра), кг 21.03.2016 204 84 30.03.2016 606 414 11.04.2016 402 402 07.05.2016 60 - 26.05.2016 48 42 22.06.2016 102 102 Всього: 1422 1044 Спір виник внаслідок того, що позивач на виконання взятих на себе зобов'язань за договором своєчасно і у відповідності з умовами договору здійснив закупівлю пакувального матеріалу, виготовлення та поставку товару, проте відповідач не здійснив замовлення товару у відповідності до визначених обсягів та не надав коригувань до специфікації, а тому має сплатити позивачу вартість залишку невикористаного пакувального матеріалу у кількості 163 кг на суму 24.749,92 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 статтею 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 статті 264 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, проте відповідач не виконав свої зобов'язання.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9.8. договору у разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи покупця, покупець компенсує постачальнику всі витрати, пов'язані з виготовленням упаковки (етикетки) товару і вартість упаковки (етикетки) товару, що залишилися у постачальника, виготовленої для поставки товару покупцеві.

Матеріалами справи підтверджується, що на складі Товариства з обмеженою відповідальністю Буринський молокозавод знаходиться 163 кг пакувальної фольги ТМ Національні традиції , загальна вартість якої становить 24.749,92 грн., яку відповідач не замовив та не компенсував всі витрати, пов'язані з виготовленням упаковки (етикетки) товару і вартість упаковки (етикетки) товару, що залишилася у позивача, виготовленої для поставки відповідачу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 24.749,92 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовних вимог, заявлених позивачем, не спростував, заперечень проти позову не надав.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Буринський молокозавод обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Браво Сервіс (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, 8, код ЄДРПОУ 33308143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Буринський молокозавод (41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Конотопське шосе, 1, код ЄДРПОУ 39580318) 24.749 (двадцять чотири тисячі сімсот сорок дев'ять) грн. 92 коп. боргу, 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 13.06.2017.

СуддяВ.В.Сівакова