Рішення

від 08.06.2017 по справі 910/4992/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2017Справа №910/4992/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго

до Приватного акціонерного товариства Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно виробниче акціонерне товариство Україна-Реставрація

про стягнення 6834,30 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Палій Ю.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 Публічне акціонерне товариство Київенерго звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно виробниче акціонерне товариство Україна-Реставрація про стягнення заборгованості за договором на постачання електричної енергії в розмірі 6834,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 31.05.2011 між сторонами укладено Договір №50268 на постачання електричної енергії, згідно у умовами якого позивач здійснював постачання відповідачеві електричної енергії.

Відповідач, в порушення умов договору, обов'язки щодо сплати вартості поставленої електричної енергії належним чином не виконав, внаслідок чого станом 01.03.2017 виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 3604,08 грн.

На підставі викладеного просить задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію.

Крім того на вказану заборгованість позивачем у відповідності до ст.625 ЦК України нараховано також 3% річних у розмірі 266,59 грн., інфляційні втрати в сумі 2963,63 грн.

На підставі викладеного просить задовольнити позов та стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію та нараховані фінансові санкції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.05.2011 між Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго (наразі - Публічним акціонерним товариством Київенерго ) (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно виробниче акціонерне товариство Україна-Реставрація (далі - відповідач, споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №50267 (далі - договір) відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії - на межі балансової належності електроустановки споживача. Приєднана потужність у точці підключення визначена в Додатку Перелік об'єктів споживача .

Відповідно до п.2.1 договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Згідно з п.2.2.2 договору, постачальник зобов'язаний постачати споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін ; з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до п.2.3.3 договору, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків та Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії .

Згідно з п.2.3.4 договору, споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками Порядок розрахунків та Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії .

Відповідно до п.7.1 договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатка Порядок розрахунків .

Відповідно до п.7.5 договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію; акт результатів замірів електричної потужності.

Відповідно до п.9.4 договору, він набирає чинності з дня його підписання та укладається строком до 31.12.2011. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. Договір може бути розірваний і в інший термін за ініціативою будь-якої сторони у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до положень п.2 Додатка №2 до договору Порядок розрахунків споживач зобов'язаний здійснювати повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка згідно з п.2.1 цього додатка здійснюється до 25 числа місяця, що передує розрахункового місяця.

За умовами п.п.2.2 вказаного Додатка, остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з моменту їх отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язання за договором протягом спірного періоду виконав належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рахунками №50268016/1/1 від 26.01.2015, №50268016/2/1 від 25.02.2015, №50268016/3/1 від 25.03.2015, №50268016/4/1 від 24.04.2015, №50268016/5/1 від 29.05.2015, №50268016/6/1 від 24.06.2015 на загальну суму 31666,58 грн.

Зазначене також підтверджується копіями звітів про використану активну електроенергію за спірний період, рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції.

Відповідач, в свою чергу, своїх зобов'язань за договором в частині оплати спожитої електричної енергії не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за активну електричну енергію в сумі 3604,08 грн. за період з січня 2015 року по червень 2015, що підтверджується довідкою про надходження коштів від Приватного акціонерного товариства Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно виробниче акціонерне товариство Україна-Реставрація за спожиту електроенергію за період з січня 2015року по березень 2017 року.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами ч.2 ст.714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч.ч.6-7 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Крім того,позивач звертався до відповідача з претензією №35/4-5084 від 05.09.2016 з вимогами в семиденний термін сплатити існуючу заборгованість, проте вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 3604,08 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене кореспондується із положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України за весь час прострочення заборгованості.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, відповідно до якого розмір 3% річних за період з січня 2015 року по березень 2017 року - 266,59 грн., інфляційних втрат за вказаний період - 2963,63 грн., суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну вірність та відповідність положенням закону і договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно виробниче акціонерне товариство Україна-Реставрація (04071, м. Київ, пров. Ярославський, буд. 7/9; ідентифікаційний код 21616277) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305) заборгованість в розмірі 3604 (три тисячi шістсот чотири) грн. 08 коп., інфляційні втрати в сумі 2963 (двi тисячi дев'ятсот шістдесят три) грн. 63 коп., 3% річних в розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 13.06.2017

Суддя Я.В. Маринченко