Рішення

від 12.06.2017 по справі 910/7312/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017Справа №910/7312/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Алексс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна фірма "Транзит" простягнення 171 050 грн 20 коп. Представники: від позивача: Прядко О.Д. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.05.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Алексс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна фірма "Транзит" про стягнення 171 050 грн 20 коп. заборгованості за договором транспортного експедирування № 29/11-12 від 29.11.2012.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору транспортного експедирування № 29/11-12 від 29.11.2012 не виконав зобов'язання з надання передбачених договором послуг, у зв'язку з чим в останнього виник обов'язок з повернення авансу у розмірі 171 050 грн 20 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7312/17, розгляд справи призначений на 12.06.2017.

07.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2017 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 42362038.

У судове засідання 12.06.2017 з'явився представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 12.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Алексс" (клієнт за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна фірма "Транзит" (експедитор за договором) укладено договір транспортного експедирування № 29/11-12 предметом якого є надання експедитором певних

послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, які належать клієнту.

Згідно пунктом 1.2 договору експедитор зобов'язується вчинити від імені та за рахунок клієнта певні юридичні дії пов'язані з виконанням умов договору, а клієнт зобов'язується відшкодувати фактичні витрата експедитора, понесені під час виконання умов цього договору, а також заплатити експедитору винагороду за виконану роботу.

Пунктом 2.1.3. договору передбачено, що до початку робіт клієнт зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок експедитра кошти, необхідні для

виконання певних послуг, затверджених сторонами в протоколах погодження договірної ціни до з того договору.

Сторонами було узгоджена вартість та кількість послуг протоколом № 1 від 16.06.2014

та протоколом № 2 від 11.09.2014.

Відповідно до пункту 3.1. договору для здійснення всіх необхідних платежів згідно з

пунктом 2.1.3. договору клієнт зобов'язаний перерахувати авансовано на розрахунковий

рахунок відповідача суму, яка дорівнює тимчасово розрахованої і узгодженої сторонами в протоколі узгодження договірної ціни.

Згідно з пунктом 2.3.15. договору експедитор зобов'язаний не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за звітним, оформити з клієнтом акт прийняття-передачі виконаних робіт та передати необхідні документи.

Для здійснення всіх необхідних платежів згідно з пунктом 2.1.3. договору клієнт перераховує авансовано на розрахунковий рахунок експедитора кошти сума яких дорівнює тимчасово розраховану і узгоджену сторонами в протоколі узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 3.1 договору).

У відповідності до пункту 3.2 договору остаточний розрахунок проводиться протягом 5 днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт по фактично понесених витрат, підтверджених відповідними документами або на підставі протоколу погодження договірної ціни, підписаного сторонами. При цьому, акт прийому-передачі виконаних робіт вважається підписаним, якщо протягом 5 (п'яти) днів не надійшло експедитору обґрунтованих заперечень від клієнта за вказаним актом.

Положеннями пункту 8.1 договору сторони погодили, що цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного закінчення. У разі, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії цього договору не заявило про свою згоду про його розірвання, договір вважається пролонгованим терміном на рік.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Згідно з частиною 1 статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 932 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, на виконання умов договору транспортного експедирування № 29/11-12 від 29.11.2012 позивачем було сплачено аванс у розмірі 185 137 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 18.06.2014 та 04.08.2014.

На виконання умов договору транспортного експедирування № 29/11-12 від 29.11.2012 відповідачем були надані послуги з експедирування лише на загальну суму 14 086 грн 80 коп., що підтверджується підписаними між представниками сторін та скріпленими відтисками печаток сторін актами приймання-передачі виконаних робіт за договором № 1 від 29.08.2014 та № 2 від 30.09.2014.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 171 050 грн 20 коп. , що також не було спростовано відповідачем та визнається останнім, зокрема, між сторонами було підписано акт звірки розрахунків 0000000001 від 04.02.2015 з 01.01.2012 по 31.12.2014 та акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2014-02.03.2015, а також відповідачем було надано позивачу гарантійний лис № 04/03-15 від 04.03.2015 про сплату заборгованості в розмірі 171 050 грн 20 коп. за договором до 15.04.2015.

26.05.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію за договором транспортного експедирування № 29/11-12 від 29.11.2012. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна фірма "Транзит" 171 050 грн 20 коп. як безпідставно набутих коштів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1, пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Отже, третя частина наведеної статті передбачає розповсюдження положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, субсидіарно, якщо на підставі положень спеціальних норм потерпіла особа не в змозі захистити якесь із своїх порушених прав.

Вказана правова позиція закріплена у постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2015 у справі № 910/10529/14.

Враховуючи відсутність в спеціальних нормах інституту транспортного експедирування/надання послуг положень, які передбачають повернення перерахованого авансу внаслідок не надання експедитором послуг на суму, що була перерахована йому за договором в порядку авансування послуг, встановивши факт припинення правовідносин за договорами транспортного експедирування 31.12.2014, у зв'язку з закінчення строку його дії та фактичне невиконання відповідачем робіт на суму 171 050 грн 20 коп., ця сума підлягає поверненню позивачу шляхом стягнення з відповідача, оскільки є такою, що безпідставно утримується останнім.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна фірма "Транзит" (04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, будинок 40, офіс 305, ідентифікаційний код 36868052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Алексс" (01042, місто Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок 22/8, ідентифікаційний код 35175176) 171 050 (сто сімдесят одна тисяча п'ятдесят) грн 20 коп. авансу (попередньої оплати) та 2 565 (дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 14.06.2017

Суддя Н.Б. Плотницька