ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
УХВАЛА
"12" червня 2017 р. Справа № 5019/348/11
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши скаргу ОСОБА_1 (стягувача) на дії Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної будівельної компанії "Сібінвестград"
про стягнення заборгованості 83 292 грн. 23 коп.
стягувач: ОСОБА_1
орган виконання судового рішення: Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (надалі - ДВС України)
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №3329 від 26.12.2015р.);
Від відповідача: не з'явився;
Від органу ДВС: ОСОБА_3 (довіреність №30546 від 12.06.2017р.)
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Спецбудсервіс" Закритого акціонерного товариства "Рівненський домобудівний комбінат" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до Інвестиційної будівельної компанії "Сібінвестград" про стягнення 83 292 грн. 23 коп.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.04.2011 року по справі №5019/348/11 стягнуто з Інвестиційно - будівельної компанії "Сібінвестград" на користь Дочірнього підприємства "Спецбудсервіс" Закритого акціонерного товариства "Рівненський домобудівний комбінат" - 83 292 грн. 23 коп. основного боргу, 832 грн. 92 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного рішення 19 квітня 2011 року видано наказ.
19 квітня 2011 року на виконання рішення від 04 квітня 2011 року господарським судом видано наказ № 5019/348/11.
10 квітня 2017 року до Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області.
Ухвалою суду від 12.04.2017р. скаргу на дії ДВС призначено до слухання у судовому засіданні на 24.04.2017р.
24.04.2017р. ухвалою суду розгляд справи відкладено на 10.05.2017р.
03.05.2017р. ДВС України подало заперечення на скаргу, в якій зазначає про безпідставність позову, просив суд в задоволенні скарги відмовити.
10.05.2017р. ухвалою суду розгляд справи відкладено на 16.05.2017р.
15.05.2017р. стягувач подав письмові пояснення, в яких заяву підтримав в повному обсязі, наполягав на її задоволенні.
16.05.2017р. ухвалою суду розгляд справи відкладено на 29.05.2017р.
29.05.2017р. ухвалою суду розгляд справи відкладено на 12.06.2017р.
12.06.2017р. у судовому засіданні уповноважений представник стягувача підтримав скаргу в повному обсязі, наполягав на її задоволенні, в свою чергу ДВС України заперечив проти скарги, наполягав на її безпідставності, просив суд в її задоволенні відмовити.
Стягувач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 12.06.2017р., хоча про місце, дату та час слухання скарги був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги по суті, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника боржника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача та ДВУ України, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга на дії ДВС України, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги і вирішення її по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що рішення Господарського суду Рівненської області по справі №5019/348/11 набрало чинності 19.04.2011р. і у боржника виник обов'язок щодо виконання зазначеного рішення суду.
Згідно статті 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .
Положеннями ж ч. 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Як встановлено судом, 08.12.2015р. постановою вп№49548507 відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду Рівненської області №5019/348/11 від 19.04.2011р. (том 2, а.с. 12, 16).
16.12.2015р. постановами ДВС України накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, крім того накладено арешт на кошти боржника (том 2, а.с. 42, 43).
15.02.2016р. ухвалою суду замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП №49548507, відкритому для примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області №5019/348/11, виданого 19.04.2011 року, первісного стягувача - Дочірнє підприємство "Спецбудсервіс" Закритого акціонерного товариства "Рівненський домобудівний комбінат" (м. Рівне, вул. Будівельників, 1, код ЄДРПОУ 23309579) на нового стягувача - ОСОБА_1 (вул. Мечникова, 7/12, м. Львів, ІПН НОМЕР_1).
Як стверджує стягувач, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського Головного управління юстиції в Рівненській області ОСОБА_4 від 26.02.2016 року у виконавчому провадженні №49548507 було замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ДП Спецбудсервіс Закритого акціонерного товариства Рівненський домобудівний комбінат на ОСОБА_1, однак стягувачу не було надіслано постанов про закінчення виконавчого провадження та про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Згідно ч.1 ст.31 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Суд зазначає, що у запереченнях на скаргу, ДВС України вказує про те, що постанови були надіслані для стягувача, однак повернуті з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".
В той же час, на підтвердження зазначеного твердження, ДВС України не надано жодних документів, які б вказували про надіслання постанови і в подальшому її повернення з відповідними відмітками.
Отже, на порушення припису ч.1 ст.31 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області ОСОБА_4 не надіслав постанову державного виконавця державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області від 04.10.2016 року №49548507 про завершення виконавчого провадження та від 26.02.2016 року про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Як свідчать матеріали справи 03.04.2017р. стягувачем було отримано лист від Рівненського міського відділу державної виконавчої служби ГУЮ в Рівненській області, від 29.03.2017р. №12304, в якому зазначено, що на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу №5019/348/11 від 19.04.2011р. Господарського суду Рівненської області про стягнення ІБК Сібінвестград на користь ДП Спецбудсервіс ЗАТ Рівненський домобудівний комбінат заборгованості в сумі 83292,23 грн., 832, 92грн держмита та 236 грн. витрат, 04.10.2016р. державним виконавцем винесено постанову про завершення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження .
В запереченнях на скаргу, ДВС України вказує на те, що постановою від 04.10.2016р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження так як на момент завершення виконавчого провадження діяв Закон України Про виконавче провадження
Згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно п. 8 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З матеріалів справи суд вбачає, що виконавчий документ (наказ) згідно якого відкрито виконавче провадження, фактично не виконано, отже підстав для завершення виконавчого провадження не було.
Окрім того, з матеріалів справи суд вбачає, що у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002569670 від 13.05.2017 року в розділі Дані про реєстраційні дії 04.10.2016 року внесено зміни до установчих документів документів боржника в частині зміни місцезнаходження, зміни складу та інформації про засновників.
Згідно п.10 ч.1 ст. 49 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Згідно ч.5 ст. 20 ЗУ Про виконавче провадження у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
Отже, ДВС України, мало право завершити виконавче провадження, однак виключно на підставі п.10 ч.1 ст. 49 ЗУ Про виконавче провадження , для направлення виконавчого документа за новим місцем реєстрації боржника, а не на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (повернення виконавчого документа).
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження 1. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Відповідно до п.8 ст.52 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
У запереченнях на скаргу, ДВС України вказує на те, що згідно повідомлення АТ ОСОБА_5 АВАЛЬ залишок коштів відсутній для виконання постанови У запереченнях на скаргу, ДВС України вказує на те, що згідно повідомлення АТ ОСОБА_5 АВАЛЬ залишок коштів відсутній для виконання постанови про арешт коштів боржника, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиною реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за боржником ІБК Сібінвестград , (32881279) зареєстровано нежитлові приміщення цокольного поверху № 6. 1 1. 13. 14. 21, 22, 25, 32, 33, 39, 40, 41, V, VI, XI, XII загальною площею 217.6 кв. м., однак дані приміщення були передані стягувану ПАТ Дельта Банк в рахунок погашення боргу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України транспортні засоби за боржником не зареєстровані.
Водночас, суд наголошує, що з урахуванням зазначених вище норм права, ДВС України зобов'язана вчиняти усіх передбачених законом заходів для виконання рішення суду на підставі виконавчого документа.
Разом з тим, на підтвердження зазначених тверджень, ДВС України не надало жодних належних та допустимих доказів того, що останньою дійсно вчинялися дії, які б свідчили про виконання рішення та які були покликані на своєчасне та повне виконання рішення суду.
Копій, зазначених вище довідок, витягів матеріали справи не містять, пояснень ДВС України, щодо причин не подання таких документів, суду не надані.
Крім того, з зазначених у запереченнях дій, виконавцем не отримано: інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно; інформації по самохідним транспортним засобам; інформації з управління держапраці про реєстрації за боржником котлів, трубопроводів, технологічних транспортних засобів; інформації з державної авіаційної служби України.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд наголошує, що сторони повинні довести свої твердження належними та допустимими доказами, які оцінюються судом за своїм внутрішні переконанням в сукупності з усіма доказами наявними в матеріалах справи.
Водночас, ДВС України, не надано жодних документів, які б вказували на правомірність та дійсність тверджень останньої в запереченнях на скаргу, крім того, будь яких пояснень з зазначенням причин такого неподання суду не надано.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (роз'яснення, які містяться в п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
За ч.2 п.9.13 постанови, який зазначався вище, роз'яснено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Отже, враховуючи усе зазначене вище, суд вбачає, що скарга є правомірною, підтвердженою належними та допустимими доказами, не спростована ДВС України, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 86, 121-2 ГПК України
УХВАЛИВ:
1. Скаргу ОСОБА_1 на дії Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області задоволити.
2. Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4, яка полягає в не направленні стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови державного виконавця від 04.10.2016 року про завершення виконавчого провадження №49548507 на виконання наказу №5019/348/11 від 19.04.2011 господарського суду Рівненської області.
3. Визнати недійсною постанову від 04.10.2016 року державного виконавця Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Рівненській області ОСОБА_4 про завершення виконавчого провадження №49548507.
4. Зобов'язати Рівненський міський відділ Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області поновити виконавче провадження №49548507 та вчинити вичерпні передбачені законом виконавчі дії з виконання наказу господарського суду №5019/348/11 від 19.04.2011р.
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 5 примірники:
1- до справи
2- стягувачу (первісному) - (33001м. Рівне, вул. Фруктова, 4/1);
3- стягувачу (новому) - (м. Львів, вул. Мечникова, 7/12);
4 - боржнику - (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 39 - б);
5 - органу ДВС (м. Рівне, вул. Замкова, 22а.).
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2017 |
Оприлюднено | 19.06.2017 |
Номер документу | 67126489 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Войтюк В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні