Постанова

від 08.06.2017 по справі 910/24148/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа№ 910/24148/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Ващенко О.В. - представник, Никифорова М.В. - представник, Манєвський В.В. - представник, Білецький І.Ю. - представник

від відповідача: Шаповал Б.А. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 29.03.2017р.

у справі № 910/24148/16 ( суддя Т.Ю. Трофименко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Інвестмент Компані

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.03.2017р. у справі № 910/24148/16 позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" здійснити ремонтні роботи в системі водопостачання Блоку №5 Офісно-житлового комплексу з влаштуванням підземного паркінгу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А/вул. Паньківська, 14, необхідні для відновлення постачання холодної води до нежилих приміщень №№1,2,3 (групи приміщень №39), з №1 по VI третього поверху, з №1по №7 (групи приміщень №42), №№І,ІІ четвертого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №45), №№ І, ІІ п'ятого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №48), №№ І, ІІ шостого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №50), №№І,ІІ сьомого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №53), №№ І,ІІ восьмого поверху, з №1 по №ІХ дев'ятого поверху (в літ.Б) загальною площею 1737,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, відповідно до договору № 22 від 01.02.2014 про комплексне обслуговування та утримання Офісно-житлового комплексу з влаштуванням підземного паркінгу та прибудинкових територій.

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" підлягає стягненню користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвестмент Компані" 1600 грн. витрати по сплаті судового збору.

Рішенням суду повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвестмент Компані" з Державного бюджету судовий збір в сумі 3 445 грн., сплачений платіжними дорученнями № 451 від 26.12.2106р. та 3450 від 26.12.2106р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення Господарського суду м. Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим судом норм процесуального права, а саме неправильне застосування статті 22 ГПК України, відповідно до якої позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Апелянт зазначає, що заяву про зміну предмету позову, суд першої інстанції помилково кваліфікував як заяву про збільшення позовних вимог, оскільки позовна заява обґрунтована тим, що починаючи з 17.01.2017 року відповідач припинив водопостачання у належні позивачу нежилі приміщення. На додаток до заявлених та зафіксованих нібито порушень договірних зобов'язань з боку відповідача, які нібито мали місце в грудні 2016 року та про які йшлося в первинній позовній заяві позивача, датованій 26.12.2016 р., позивач в заяві про зміну предмету позову посилається на нове порушення, а саме невиконання пункту 4.3. договору.

Як доказ нового порушення умов спірного договору позивач наводить акт обстеження водопостачання та водовідведення від 19.01.2017 р. №151353, складений інженером- інспектором УКВВ ПАТ АК Київводоканал (є в матеріалах справи). Тобто позивач заявив про нові порушення відповідачем договірних зобов'язань (щодо водопостачання), які нібито сталися вже після порушення провадження у справі.

Апелянт зазначає, що на момент звернення позивача до суду з позовною заявою в грудні 2016 року, додатково заявлене порушення відповідачем договірних зобов'язань ще не мало місця, оскільки відбулося пізніше, а саме 17.01.2017 р., а отже позивач заявив нову додаткову позовну вимогу (зобов'язання здійснити ремонтні роботи в системі водопостачання) обґрунтовуючи їх новими, виниклими після подання позову, обставинами (нібито відключення відповідачем водопостачання).

Апелянт вважає, що позивач в даній ситуації в заяві про зміну предмету позову фактично заявив про зміну (доповнення) як первісної матеріальної вимоги до відповідача так і зміну (доповнення) обставин, на яких базується така вимога.

Крім того, апелянт стверджує, що договір № 22 припинив свою дію 31 грудня 2015 року, а тому відповідач не має на сьогоднішній день зобов'язань за цим договором, а внесення будь-яких змін до договору, в тому числі в частині зміни строку його дії, є юридично неможливим після 31 грудня 2015 року так як договір як двостороннє зобов'язання припинився.

Апелянт зазначає, що додаткова угода № 2 до договору №22, якою п. 7.2 договору викладено в новій редакції не породжує будь-яких юридичних наслідків для сторін так як передбачає зміну договору, який на час укладення такої додаткової угоди перестав існувати юридично.

Апелянт вважає, що договір як двостороннє зобов'язання сторін на час розгляду даного спору припинився, з чого слідує, що у відповідача відсутній юридичний обов'язок перед позивачем щодо виконання будь-яких зобов'язань, які випливали з договору.

Також апелянт посилається на те, що акт обстеження водопостачання та водовідведення від 19.01.2017 №151353, складений інженером-інспектором УКВВ ПАТ "АК "Київводоканал", не може вважатися належним доказом у справі в розумінні ст.34 ГПК України, який підтверджує обставину ненадання послуг товариством позивачу за договором, оскільки був складений неналежними сторонами.

Апелянт зазначає, що на момент складання акту позивач не був споживачем послуги з водопостачання, так як не мав відповідного договору, укладеного з ПАТ АК Київводоканал , тому представник позивача не мав повноважень підписувати вказаний акт. Позивач, директор якого в акті зазначений як представник споживача, не міг підписувати і засвідчувати факти, викладені в ньому, оскільки він не є споживачем в розумінні законодавства про водопостачання. Також товариство не видавало будь-яких довіреностей на ім'я директора позивача на представництво інтересів відповідача перед ПАТ АК Київводоканал і підписання від імені товариства акту.

Крім того, апелянт зазначає, що суд необґрунтовано дійшов висновку про те, що товариство здійснювало послугу з водопостачання позивача, яке потім безпідставно припинило, оскільки відповідно до статті 18 Закону України Про питну воду та питне водопостачання господарська діяльність із централізованого водопостачання та водовідведення підлягає ліцензуванню у порядку встановленому законом, а товариство не має ліценції і відповідно не могло і не може виступати в силу закону виконавцем такого виду комунальних послуг по відношенню до позивача.

Апелянт зазначає, що умовами договору не передбачалося надання позивачу товариством послуг в водопостачання, а отже відповідач не може як забезпечувати позивача послугою з водопостачання та припиняти надання такої послуги позивачу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТ КОМПАНІ" (далі позивач) є власником нежилих приміщень №№1,2,3 (групи приміщень №39), з №1 по VI третього поверху, з №1по №7 (групи приміщень №42), №№І,ІІ четвертого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №45), №№ІДІ п'ятого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №48), №№І,ІІ шостого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №50), №№І,ІІ сьомого поверху, з №1 по №6 (групи приміщень №53), №№І,ІІ восьмого поверху, з №1 по №ІХ дев'ятого поверху (в літ.Б) загальною площею 1737,00 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14.

Право приватної власності позивача на вказані нежилі приміщення підтверджується Свідоцтвом про право власності серії САЕ №777249 від 10 грудня 2012 року, виданим на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 10 грудня 2012 року №1162-В.

02 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвестмент Компані" ( споживач за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" (виконавець за умовами договору) було укладено договір №22 про комплексне обслуговування та утримання Офісно-житлового комплексу з влаштуванням підземного паркінгу та прибудинкових територій.

Відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язаний надавати послуги позивачу з утримання вказаного Офісно-житлового комплексу та прибудинкової території, забезпечення належної експлуатації нежитлових приміщень, що належать позивачу. Перелік послуг, що має надавати відповідач зазначений сторонами у додатку 1 до Договору №22.

Строк дії договору сторонами визначено з моменту підписання сторонами та скріплення їх печатками та до 31 грудня 2014 року. У разі, якщо жодна із сторін договору не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії не направить листа про припинення дії договору, він вважається продовженим до 31 грудня 2015 року (п. 7.2 договору).

У подальшому до Договору № 22 було внесено відповідні зміни, а саме: 02.11.2015р. підписана додаткова угода № 1 до Договору №22 , якою викладено в новій редакції додаток 1 до Договору №22.

01.06.2016р. підписана додаткова угода № 2 до Договору №22, якою п. 7.2 договору викладено в наступній редакції: Цей договір набуває чинності з дня його укладення і діє весь час, протягом якого приміщення перебуває у власності споживача (позивача).

Відповідно до пункту 4.3 Договору №22 відповідач як виконавець послуг/робіт зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлових та нежитлових приміщень; своєчасно проводити за рахунок власних коштів роботи з усунення неполадок, дефектів, пов'язаних з наданням неякісних послуг споживачу (Позивачу); забезпечувати належну експлуатацію та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення і здійснювати контроль за його технічним станом інженерного обладнання будинків, утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки.

Як вбачається з додатку №1 до договору №22 від 01.02.2014р. сторонами зазначений перелік послуг з обслуговування та утримання офісних приміщень у комплексу.

Відповідно до пункту 8 додатку 1 до Договору №22 (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 02.22.2015р.): "Обслуговування системи водопостачання та каналізації (включає в себе повний комплекс заходів з технічного обслуговування, заміну вузлів, механізмів, витратних матеріалів, пристроїв, тощо, огляд, перевірка функціонування, міжремонтне, профілактичне обслуговування, чистка, налагодження, профілактичні випробування, діагностика) та ремонт, в тому числі заміна елементів, труб, обладнання, вузлів, механізмів, витратних матеріалів, тощо, в тому числі відновлення нормального та безпечного функціонування систем водопостачання, водовідведення та каналізації, в тому числі при аваріях.

Згідно акту обстеження водопостачання та водовідведення від 19.01.2017р. №151353, складеним інженером-інспектором УКВВ ПАТ АК Київводоканал , аварійної ситуації не виявлено, а водопостачання припинено ТОВ Сервіс на Саксаганського у зв"зку з відсутністю спускного шарового крану.

Як встановлено судом на вимоги позивача відновити водопостачання, викладених останнім в листі № 04/17 від 19.01.2017р., відповідач належним чином не відреагував, послуг з водопостачання та водовідведення холодної води не відновив, ремонті роботи не провів.

Позивач посилається на те, що відповідач порушує умови договору та не виконує взяті на себе зобов'язання, перешкоджає замовнику у здійсненні ним права користування належними йому нежилими приміщеннями, зокрема вимоги щодо зобов'язання відповідача виконувати належним чином умови договору в частині забезпечення водопостачання приміщень позивача залишаються без відповідної реакції зі сторони відповідача, що свідчить про безпідставне ухиляння останнього від виконання своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч.1 ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання здійснити ремонтні роботи в системі водопостачання постачання холодної води обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом ст. 22 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Підставою звернення позивача до господарського суду було порушення відповідачем умов договору № 22 від 01.02.2014 про комплексне обслуговування та утримання офісно-житлового комплексу з влаштуванням підземного паркінгу та прибудинкових територій (надалі - Договір №22), наслідком якого було припинення забезпечення позивача спочатку комунальною послугою з електропостачання, а в подальшому холодною водою. Припинення зазначених послуг відбулося внаслідок відключення електроживлення, а саме відключення розмикача (рубильника), а через деякий час - систем водопостачання. Як зазначає позивач, відповідач одночасно здійснював тиск на позивача з метою укладення нового договору взамін договору № 22 з підвищеною майже в три рази платою за послуги відповідача.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом спочатку щодо ремонту систем електропостачання, а 26.01.2017 подав заяву про зміну предмету позову, а саме щодо зобов язання здійснити ремонт систем водопостачання.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру, а саме вимога зобов'язати відповідача виконувати Договір № 22, порушення якого має кількісні показники і полягає у відмові надавати різні, але однорідні за своєю суттю послуги (відмова ремонтувати системи електропостачання, відмова ремонтувати системи водопостачання тощо).

Таким чином, місцевий суд цілком правомірно і обгрунтовано прийняв заяву про зміну предмету позовних вимог до розгляду як заяву про збільшення позовних вимог, що сприяло більш повному розгляду судової справи, з'ясуванню дійсних обставин справи та вирішенню спірної ситуації, яка склалася між сторонами у справі.

Посилання апелянта на те, що заява позивача про зміну предмету позову, що надійшла до суду 26.01.2017 ґрунтується на новому порушенні, а отже нових підставах, а одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, не приймається колегією до уваги, оскільки підставою звернення позивача до суду є невиконання відповідачем умов Договору № 22, яка не змінювалася при подачі заяви про збільшення позовних вимог.

Колегія не приймає до уваги посилання апелянта на закінчення договору № 22 31 грудня 2015 року та відсутність зобов язань перед позивачем за цим договором, виходячи з наступного.

Згідно додаткової угоди №2 від 01.01.2016, яка є невід'ємною частиною Договору №22, яка була підписана керівником і скріплена печаткою відповідача, Договір №22 діє до тих пір, поки позивач є власником приміщень в офісно-житловому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А/вул. Паньківська, 14. Оскільки позивач є власником приміщень, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін, Договір №22 є діючим.

Крім того, про фактичне існування Договору №22 після 31 грудня 2015 року свідчить надання відповідачем послуг за цим договором та оплата позивачем послуг відповідача за ним протягом січня-листопада 2016 року, що підтверджується наданими позивачем до суду та залученими до матеріалів справи доказами, а саме: копіями щомісячних актів надання послуг за Договором №22, які виставлялись відповідачем позивачу, та копіями платіжних доручень про сплату позивачем на користь відповідача щомісячної винагороди за Договором №22.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони розглядались місцевим господарським судом під час розгляду справи та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого суду. Відповідачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог або про належне виконання відповідачем своїх зобов"язань перед позивачем.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського на рішення Господарського суду м. Києва від 29.03.2017р. у справі № 910/24148/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 29.03.2017р. у справі № 910/24148/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/24148/16 Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

А.Г. Майданевич