Рішення

від 01.06.2017 по справі 752/6842/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6842/17

Провадження №: 2/752/3427/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ладиченко С.В.

при секретарі Мороз О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з січня 2016 року по січень 2017 р. (включаючи виплату вихідної допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку) у розмірі 72281,24 грн., середній заробіток у зв'язку з порушенням вимог частини першої ст. 116 КЗпП України у розмірі 7533,04 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 4994,13 грн., суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., а також понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 1920,00 грн.

31.05.2017 р. представником позивача через канцелярію Голосіївського районного суду м. Києва подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з січня 2016 року по січень 2017 р. (включаючи виплату вихідної допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку) у розмірі 72281,24 грн., середній заробіток у зв'язку з порушенням вимог частини першої ст. 116 КЗпП України у розмірі 20521,04 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 7075,39 грн., суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., а також понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 4480,00 грн., всього - 114357,67 грн.

У мотивування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 12.01.2015 р. між Державним агентством лісових ресурсів України та позивачем було укладено контракт, відповідно до якого позивача було призначено на посаду начальника державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів . Строк дії контракту - до 11.01.2020 р. Наказом Державного агентства лісових ресурсів від 27.01.2017 р. № 19-к з позивачем було припинено трудовий договір та його було звільнено з посади начальника державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів 30.01.2017 у зв'язку з реорганізацією підприємства за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Відповідач не здійснював виплату належної позивачеві заробітної плати з січня 2016 року по січень 2017 року (місяць, в якому позивача було звільнено з посади), що, на думку позивача, є порушенням ст. 115 КЗпП України. Крім того, всупереч ст. 116 КЗпП України відповідачем не було проведено з позивачем розрахунок при звільненні в день звільнення, внаслідок чого повинні бути застосовані наслідки, передбачені ст. 117 КЗпП України. Також, на думку позивача, з відповідача підлягає стягненню сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, яка розраховується відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 692). Також позивач вважає, що внаслідок порушення його прав відповідачем йому завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню останнім.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі, справу просить розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Також відповідачем було подано письмове заперечення проти заявленого позову, яке було долучено до матеріалів справи, у якому відповідач зазначив про часткове невизнання заявлених позивачем позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначає про те, що заробітна плата позивачеві за період з січня 2016 року по день звільнення не нараховувалася та не виплачувалася зважаючи на те, що позивач у вказаний період взагалі не виходив на роботу без поважних причин. Зазначає, що виходячи з вимог Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 р. така компенсація провадиться на підставі цього Закону в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 р. Також відповідач просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди та зазначає про визнання позовних вимог в частині визнання заборгованості загальної суми належної до виплати позивачеві в розмірі 43579,22 грн. та пропорційно сумі понесені витрати на правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що заявлені позивачем позовні вимоги такими що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного

Судом встановлено, що 12.01.2015 р. між Державним агентством лісових ресурсів України та позивачем було укладено контракт, відповідно до якого позивача було призначено на посаду начальника державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів . Строк дії контракту - до 11.01.2020 р.

Наказом державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів від 12.01.2015 р. № 3к/тр позивача було призначено на посаду начальника державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів з 12.01.2015 р. по 11.01.2020 р. з посадовим окладом згідно штатному розпису.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.01.2017 р. № 19-к з позивачем було припинено трудовий договір та його було звільнено з посади начальника державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів 30.01.2017 у зв'язку з реорганізацією підприємства за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Частиною третьою ст. 21 КЗпП України передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Пунктом 9 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203, передбачено, що у контракті передбачаються строки його дії, вимоги до збереження державного майна, права, обов'язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці (виконання робіт), умови розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання прийнятих на себе зобов'язань, з урахуванням галузевих особливостей та фінансового стану підприємства, включаючи обов'язкове підвищення кваліфікації або перепідготовку протягом терміну дії контракту (але не рідше одного разу на п'ять років).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оплату праці встановлено структуру заробітної плати: основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною першою ст. 4 Закону України Про оплату праці передбачено, що джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності, а частиною першою ст. 21 зазначеного Закону передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до частини першої ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Абзацами а , б п. 17 контракту від 12.01.2015 р., укладеному між Державним агентством лісових ресурсів України та позивачем передбачено, що за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, Керівнику нараховується заробітна плата, виходячи з установлених Керівнику:

-посадового окладу в розмірі 4823 грн і фактично відпрацьованого часу;

-встановленої йому надбавки за складність, напруженість у роботі у розмірі 50 % (або у відсотках до посадового окладу) і фактично відпрацьованого часу.

06.02.2017 р. відповідачем позивачеві було видано розрахунковий лист за січень 2017 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 43579,22 грн.

08.02.2017 р. відповідачем позивачеві було видано довідку № 22, відповідно до якої посадовий оклад позивача становив 5455 грн. і нарахована заробітна плата за останні 13 місяців становила 57809,69 грн.: січень 2016 р. - 4336,72 грн., лютий 2016 р. - 4336,72 грн., березень 2016 р. - 4336,72 грн., квітень 2016 р. - 4987,23 грн., травень 2016 р. - 4987,23 грн., вересень 2016 р. - 2533,16 грн. Враховуючи встановлений п. 17 контракту від 12.01.2015 р. розмір посадового окладу позивача 4823,00 грн., позивачеві за липень, серпень та вересень 2016 р. повинна була бути нарахована заробітна плата у розмірі 4823,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем взагалі не здійснювалось нарахування позивачеві заробітної плати з жовтня 2016 р. по січень 2017 р. (за січень 2017 р. було нараховано лише вихідну допомогу в розмірі 5455,00 грн. та компенсацію за 58 днів відпустки в розмірі 7334,68 грн.). Як зазначено відповідачем у поданих до суду запереченнях проти позову, позивач з вересня 2016 року по дату звільнення не виходив на роботу без поважних причин. На думку відповідача, цей факт підтверджується складеними та підписаними з цього приводу актами, протоколом, табелями обліку робочого часу працівника та іншими документами, що додаються. Суд критично ставиться до доказів, які, на думку відповідача, обґрунтовують його твердження про відсутність позивача на роботі без поважних причин з вересня 2016 року по дату звільнення, виходячи з наведеного нижче.

Державне підприємство Українська державна база авіаційної охорони лісів належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, яке у розумінні Закону України Про управління об'єктами державної власності є уповноваженим органом управління відповідача.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 6 Закону України Про управління об'єктами державної власності передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.

Підпунктом 30 пункту 4, підпунктом 2 пункту 5 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521, до повноважень Держлісагентства віднесено здійснення управління об'єктами державної власності, які належать до сфери його управління; здійснення добору кадрів в апарат Держлісагентства та на керівні посади в його територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління, формування кадрового резерву на відповідні посади, організація роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Держлісагентства та його територіальних органів.

Пунктом 6 контракту від 12.01.2015 р., укладеному між Державним агентством лісових ресурсів та позивачем передбачено, що позивач як керівник відповідача здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, Статутом чи Положенням про об'єднання, підприємство, установу, організацію та цим контрактом. Відповідно до пункту 10 згаданого контракту позивач зобов'язується, серед іншого, виконувати встановлені Правила внутрішнього трудового розпорядку та вимагати їх виконання від підлеглих.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів (додаток № 5 до Колективного договору Державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів на 2015 - 2016 роки) працівники підприємства зобов'язані своєчасно прибути на своє робоче місце та почати роботу відповідно до діючого на підприємстві режиму роботи; дотримуватись трудової дисципліни, не вчиняти дій, що заважають іншим працівникам виконувати посадові обов'язки.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Частиною першою статті 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Частиною першою статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву зазначає, що позивач з вересня 2016 року по дату звільнення (30.01.2017 р.) не виходив на роботу без поважних причин, на підтвердження чого відповідачем надані акти про відсутність на робочому місці, підписані заступником голови комісії з припинення відповідача ОСОБА_2, членами комісії: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 30.09.2016 р., від 31.10.2016 р., від 30.11.2016 р., від 30.12.2016 р., від 30.01.2017 р., табелі обліку використання робочого часу за період з 01.09.2016 р. по 30.09.2016 р., з 01.10.2016 р. по 31.10.2016 р., з 01.11.2016 р. по 30.11.2016 р., з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р., з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р., протокол № 1 засідання комісії з припинення державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів від 30.01.2017 р.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивача було ознайомлено з актами від 30.09.2016, від 31.10.2016 р., від 30.11.2016 р., від 30.12.2016 р., від 30.01.2017 р., які, на думку відповідача, підтверджують факт відсутності позивача на робочому місці за період з вересня 2016 р. по дату звільнення (січень 2017 р.), а також доказів відібрання чи пропозиції позивачеві надати письмові пояснення за фактами порушення ним трудової дисципліни.

Крім того, виходячи з системного та комплексного тлумачення пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України Про управління об'єктами державної власності , підпункту 30 пункту 4, підпунктом 2 пункту 5 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521, статей 147-1, 149 КЗпП України, пунктів 6, 10 контракту від 12.01.2015 р., укладеного між Державним агентством лісових ресурсів України та позивачем повноваження щодо фіксації факту відсутності позивача керівника відповідача на робочому місці (складання відповідних актів), відібрання у нього письмових пояснень за фактами порушення ним трудової дисципліни та накладення на нього дисциплінарного стягнення належать виключно Державному агентству лісових ресурсів України як уповноваженому органу управління відповідача, який, зокрема, здійснює призначення на посаду та звільнення з посади керівника відповідача, а також контролює виконання керівником умов контракту. Таким чином, такі повноваження не можуть здійснюватися комісією з припинення відповідача. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що факт відсутності позивача на роботі без поважних причин у період з вересня 2016 р. по дату звільнення (30.01.2017 р.) не підтверджується належними та допустимими доказами і що відповідач, не здійснивши нарахування позивачеві заробітної плати за вказаний період, порушив його права, передбачені ст. 43 Конституції України, а також, зокрема, вимоги ст.ст. 97, 115, 116 КЗпП України, а також ст. 24 Закону України Про оплату праці .

Відповідач зазначає в запереченнях про те, що відповідно до його наказу № 17 від 29.06.2016 р. було оголошено простій у роботі державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів .

Суд критично ставиться до вказаного твердження відповідача, оскільки за загальним правилом простій оформлюється актом, в якому фіксуються обґрунтовані причини, які призвели до припинення роботи, початок і дата можливого припинення простою, його наслідки, рекомендації керівнику підприємства щодо шляхів їх подолання та запобігання таким явищам у подальшому. Крім того, доказами наявності простою на підприємстві також можуть бути доповідні та пояснювальні записки, акти, листування з постачальниками та споживачами продукції підприємства тощо. Відповідачем не було надано акту про оформлення простою на підприємстві, а сам лише наказ відповідача від 29.06.2016 р. № 17, яким було встановлено з 01 липня 2016 року до 30 грудня 2016 року простій у роботі державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів не є достатнім доказом наявності простою на підприємстві, оскільки повинен оцінюватись у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність простою.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку за період з січня 2016 р. по січень 2017 р. у розмірі 72281,24 грн., а також середнього заробітку у зв'язку з порушенням відповідачем вимог частини першої ст. 116 КЗпП України за період з 01.02 по 26.05.2017 р. у розмірі 20521,04 грн., який обчислено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Статтею 3 зазначеного вище Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159. Відповідно до п. 4 вказаного Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Таким чином, сума компенсації позивачеві невиплаченої заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати повинна обчислюватись таким чином:

МісяцьІндекс споживчих цін, % Січень 2016 р. 100,9 Лютий 2016 р. 99,6 Березень 2016 р. 101,0 Квітень 2016 р. 103,5 Травень 2016 р. 100,1 Червень 2016 р. 99,8 Липень 2016 р. 99,9 Серпень 2016 р. 99,7 Вересень 2016 р. 101,8 Жовтень 2016 р. 102,8 Листопад 2016 р. 101,8 Грудень 2016 р. 100,9 Січень 2017 р. 101,1 Лютий 2017 р. 101,0 Березень 2017 р. 101,8 Квітень 2017 р. 100,9

МісяцьРозмір невиплаченої заробітної плати, грн.Приріст індексу споживчих цін, %Сума компенсації, грн. Січень 2016 р. 4336,72 99,6 х 101,0 х 103,5 х 100,1 х 99,8 х 99,9 х 99,7 х 101,8 х 102,8 х 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 16,8 4336,72 х 16,8 / 100 = 728,57 Лютий 2016 р. 4336,72 101,0 х 103,5 х 100,1 х 99,8 х 99,9 х 99,7 х 101,8 х 102,8 х 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 17,3 4336,72 х 17,3 / 100 = 750,25 Березень 2016 р. 4336,72 103,5 х 100,1 х 99,8 х 99,9 х 99,7 х 101,8 х 102,8 х 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 16,1 4336,72 х 16,1 / 100 = 698,21 Квітень 2016 р. 4987,23 100,1 х 99,8 х 99,9 х 99,7 х 101,8 х 102,8 х 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 12,2 4987,23 х 12,2 / 100 = 608,44 Травень 2016 р. 4987,23 99,8 х 99,9 х 99,7 х 101,8 х 102,8 х 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 12,1 4987,23 х 12,1 / 100 = 603,45 Червень 2016 р. 5313,28 99,9 х 99,7 х 101,8 х 102,8 х 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 12,3 5313,28 х 12,3 / 100 = 653,53 Липень 2016 р. 4823,00 99,7 х 101,8 х 102,8 х 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 12,4 4823,00 х 12,4 / 100 = 598,05 Серпень 2016 р. 4823,00 101,8 х 102,8 х 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 11,63 4823,00 х 11,63 / 100 = 560,91 Вересень 2016 р. 4823,00 102,8 х 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 10,7 4823,00 х 10,7 / 100 = 516,06 Жовтень 2016 р. 4823,00 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 7,7 4823,00 х 7,7 / 100 = 371,37 Листопад 2016 р. 4823,00 100,9 х 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 5,8 4823,00 х 5,8 / 100 = 279,73 Грудень 2016 р. 4823,00 101,1 х 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 4,9 4823,00 х 4,9 / 100 = 236,33 Січень 2017 р. 4823,00 101,0 х 101,8 х 100,9 - 100 = 3,7 4823,00 х 3,7 / 100 = 178,45 Лютий 2017 р. 5454,96 101,8 х 100,9 - 100 = 2,7 5454,96 х 2,7 / 100 = 147,28 Березень 2017 р. 5454,96 100,9 - 100 = 0,9 5454,96 х 0,9 / 100 = 49,09 Всього: 6979,72

Отже, загальний розмір компенсації позивачеві невиплаченої заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 6979,72 грн.

Позивачем також заявлені вимоги про відшкодування завданої відповідачем моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір відшкодування завданої моральної шкоди підлягає стягненню в розмірі 5000 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 4480,00 грн. з урахуванням обмежень, встановлених ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем було надано договір № 2/3/17 про надання правової допомоги від 13 березня 2017 р., а також банківські квитанції про сплату витрат на правову допомогу.

Суд вважає, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підтверджені відповідним розрахунком та підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 97, 115 - 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 21 - 24, 34 Закону України Про оплату праці , Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , ст.ст. 10, 11, 57 - 61, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 1, ідентифікаційний код 16392798) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській обл. 5 лютого 2008 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 72281,24 грн. заборгованості по заробітній платі, 20521,04 грн. середнього заробітку у зв'язку з порушенням відповідачем строків розрахунку при звільненні, 6979,72 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а загалом104782 грн.( сто чотири тисячі сімсот вісімдесят дві гривні).

Стягнути з державного підприємства Українська державна база авіаційної охорони лісів (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 1, ідентифікаційний код 16392798) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській обл. 5 лютого 2008 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у відшкодування витрат на правову допомогу 4480 грн.(чотири тисячі чотириста вісімдесят гривень).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва, через Голосіївський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.В. Ладиченко