Постанова

від 17.04.2017 по справі 804/827/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2017 р. справа № 804/827/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

14.12.2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (в межах справи № 804/8995/16).

Ухвалою суду від 30.01.2017 р. провадження в адміністративній справі № 804/8995/16 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було роз'єднано у самостійні провадження.

У поданій до суду позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.03.2017 р. (а.с.14), ОСОБА_1 просить суд зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Миколаївської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 17.03.2017 р. за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі № 804/827/17, та призначено її до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що за її зверненням до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням від 26.07.2016 р. та необхідними документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Миколаївської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, відповідачем надано відмову, з посиланням на те, що вказана земельна ділянка відносяться до земель, які зарезервовані для передачі учасникам АТО. Позивач вважає, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оформлене листом від 09.09.2016 р. № 6816/0-4001/6-16, є протиправним, оскільки відмова з наведених вище підстав не передбачена чинним законодавством. Посилаючись на викладене, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 12.04.2017 р., сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 20-22).

Представником відповідача за довіреністю ОСОБА_5 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано неможливістю останнього взяти участь у судовому засіданні 12.04.2017 року через участь у судовому засіданні в Апеляційному суді Дніпропетровської області. Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - є суб'єктом владних повноважень та має штат працівників, при цьому, явку саме представника ОСОБА_5 судом не було визнано обов'язковою. Отже, відповідач мав направити в судове засідання іншого представника за довіреністю, проте, такою можливістю не скористався, що не перешкоджає судовому розгляду справи без участі представника відповідача з урахуванням наданих ним заперечень.

Так, у письмових запереченнях від 13.04.2017 р. відповідач зазначив, що відмова у наданні позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою обумовлена тим, що у зв'язку з резервуванням земельних ділянок для учасників антитерористичної операції, відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. та розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" № 898-р від 19.08.2015 р., та відповідно до письмової інформації Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, дана земельна ділянка загальною була зарезервована для відведення учасникам АТО. Також, наказом від 21.06.2016 р. №4-3157/15-16-СГ громадянину ОСОБА_6 (учаснику АТО) було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для особистого селянського господарства земельної ділянки, зазначеної позивачем. Наказом № 4-5080/15-16-СГ від 30.08.2016 р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, та надано зазначену земельну ділянку (кадастровий номер 1221487700:01:065:0005) у власність ОСОБА_6 Отже, ще до звернення позивача відповідачем було надано дозвіл на розробку документації щодо відведення земельної ділянки іншій особі, яка звернулася раніше та має першочергове право на отримання земельної ділянки. Посилаючись на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи, що сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

04.08.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням від 26.07.2016 р. про надання їй дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. У поданій заяві вказано, що заявниця не використала своє право на безоплатну приватизацію землі по вищевказаному цільовому призначенню. До заяви було надано копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки з Публічної кадастрової карти України).

09.09.2016 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровьскій області листом №К-6816/0-4001/6-16 повідомило позивача, що в результаті розгляду наданих матеріалів встановлено, що земельна ділянка, яка планується ОСОБА_1 для відведення, відноситься до земель, які зареєстровані для передачі учасникам АТО.

Не погодившись з рішенням Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З системного аналізу вищезазначених норм, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду заяв (клопотань) позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач має прийняти одне з таких рішень:

- наказ про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- рішення про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови, які передбачені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом щодо регулювання земельних відносин не встановлено форми відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Підставою для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки слугувало те, що означена земельна ділянка відноситься до земель, які зарезервовані для передачі учасникам АТО.

Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено першочергове відведення земельних ділянок учасникам бойових дій, інвалідів війни, учасникам війни, особам (сім'ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону.

Так, вказаним Законом передбачено надання пільг учасникам бойових дій (п. 4 ст. 12 цього Закону), інвалідам війни (п. 18.ст. 13 цього Закону), учасникам війни (п. 13 ст. 14 цього Закону), особам (сім'ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону у вигляді першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 898-р від 19.08.2015 р. Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київська міська державні адміністрації повинні забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.06.2016 р. №4-3157/15-16-СГ громадянину ОСОБА_6 на підставі його заяви від 25.05.2016 р., яка надійшла 02.06.2016 року, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, розміром 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Зазначена особа є учасником антитерористичної операції, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Тобто, на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача у серпні 2016 року із заявою від 26.07.2016 р. про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, відповідачем вже було прийнято рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою по вказаній земельній ділянці іншій особі, яка є учасником АТО, за заявою, яка надійшла раніше - 02.06.2016 року.

Приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Враховуючи, що стосовно обраною ОСОБА_1 земельної ділянки, відведення якої у власність для ведення особистого селянського господарства було зазначено нею у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 26.07.2016 р., відповідачем вже було видано наказ про надання іншій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення її у власність від 21.06.2016 р. - тобто, раніше, ніж ОСОБА_1 звернулася до відповідача з аналогічним клопотанням, рішення про відмову у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, оформлене листом № К-6816/0-4001/6-16 від 09.09.2016 р., є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області доведено правомірність та обґрунтованість винесеного рішення про відмову у наданні позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ст. 128, ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 Іванівни- відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому

провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_8