Постанова

від 12.05.2016 по справі 804/514/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 р. Справа № 804/514/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої комерційної фірми Електропромремонт

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційна фірма Електропромремонт звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 14.08.2015р. №0002312201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72430,50грн., з яких: за основним платежем 48287,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24143,50грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість (далі - ПДВ), оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Номекс-Про в ході здійснення реальних господарських операцій за договором постачання, що укладений з цим суб'єктом господарювання. Вказаний правочин недійсним в судовому порядку не визнавався та є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, натомість, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Посилання відповідача в акті перевірки, як на підтвердження нереальності здійснення цих господарських операцій, на відсутність декларування ТОВ Номекс-Про податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період, є безпідставним, оскільки в судовому порядку було визнано протиправними дії податкового органу з неприйняття податкової декларації ТОВ Номекс-Про з подальшим зобов'язанням прийняти таку декларацію та відобразити відповідні дані, зокрема, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ. Щодо зауваження про відсутність сертифікатів якості на товар та довіреностей на передачу товару, то позивач вказав, що ці документи не є документами первинного обліку, що можуть підтверджувати факт придбання товару, а, отже, не відносяться до предмета перевірки. Твердження відповідача щодо не надання товарно-транспортних накладних на перевезення товару є безпідставними, оскільки останні були надані, що посвідчується супровідним листом від 07.11.2014р. за №0711-145 отриманим контролюючим органом 11.11.2014р. Крім того, позивач вказав, що навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, а, отже, не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту, тим більше, що чинне податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, відсутності у них кваліфікованого персоналу, основних фондів тощо.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте, у судове засідання його представник не з'явився, причини неявки суду не повідомив, але надав письмові заперечення на позов, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено заниження останнім податку на додану вартість за серпень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ Номекс-Про на суму 48287,00грн., оскільки правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Підтвердженням наведеного є формування податкового кредиту звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтвердженими первинними документами (актами, довідками, сертифікатами якості на придбаний товар, довіреностями на передачу товару, планами виконаних робіт тощо). Надані до перевірки паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, а, отже, не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційна фірма Електропромремонт (далі ТОВ ВКФ Електропромремонт ) (код ЄДРПОУ 25021316) зареєстроване 13.01.1998р. як суб'єкт господарської діяльності рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом №4527305 від 18.03.2003р.

На підставі наказу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №317 від 20.07.2015р. головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників управління податкового аудиту ОСОБА_2 згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКФ Електропромремонт з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ Номекс-Про (код ЄДРПОУ 39193183) за липень 2014 року.

За результатами означеної перевірки складено акт №728/04-66-22-01/25021316 від 28.07.2015р., яким зафіксовано встановлене в ході проведення перевірки порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України по операціях по ланцюгу постачання: ТОВ Номекс-Про за період 01.07.2014р. по 31.07.2014р. - ТОВ ВКФ Електропромремонт (замовник), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму ПДВ всього у сумі 48287,00грн., в тому числі за серпень 2014 року в сумі 48287,00грн. (а.с.10-26).

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що позивачем протягом перевіряємого періоду було укладено правочин з контрагентом ТОВ Номекс-Про , який фактично не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого є наступне:

- від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов акт від 11.09.2014р. №2823/26-55-22-10/39193183 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Номекс-Про з питань підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р. , згідно з висновками якого на момент проведення перевірки стан ТОВ Номекс-Про 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей ; реальність вчинення господарських операцій ТОВ Номекс-Про відсутня; за результатами звірки ТОВ Номекс-Про не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р., а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р.;

- відсутні акти, довідки, сертифікати якості на придбаний товар, довіреності на передачу товару, плани виконаних робіт тощо.

На підставі акта перевірки №728/04-66-22-01/25021316 від 28.07.2015р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 14.08.2015р. №0002312201, яким ТОВ ВКФ Електропромремонт збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 72430,50грн., з яких за основним платежем 48287,00грн. та за штрафними санкціями 24143,50 грн. (а.с.30).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ ВКФ Електропромремонт (замовник) укладено з ТОВ Номекс-Про (постачальник) договір постачання №270641 від 27.06.2014р., згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник - прийняти та сплатити ТМЦ (товар) відповідно до накладних, рахунків, що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1 договору) (а.с.51).

Відповідно до п.2.1 договору ціни на товар та вартість кожної поставки вказується у накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що товар постачається на умовах EXW. Право власності на товар переходить при передачі замовнику товару та супровідного документу.

Судом встановлено, що ТОВ Номекс-Про у липні 2014 року поставлено на адресу ТОВ ВКФ Електропромремонт товар за укладеним договором постачання на загальну суму 289722,00грн., в тому числі податок на додану вартість - 48287,00грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.53, 55, 57, 59, 61, 63).

На вказану суму ТОВ Номекс-Про виписано податкові накладні, які оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України та ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , що відповідачем фактично не заперечується (а.с.65-70).

Розрахунки між позивачем та вказаним контрагентом за укладеним з ним договором проведено в повному обсязі, що посвідчується платіжними дорученнями (а.с.71, 72).

Транспортування придбаного товару здійснено ТОВ ВКФ Електропромремонт , що підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких також залучені до матеріалів справи.

В ході судового розгляду справи представником позивача надано пояснення, що транспортування товару здійснювалось автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2 та ВАС 21043 д.н.НОМЕР_3, що перебувають у власності ТОВ ВКФ Електропромремонт , на підтвердження чого надано свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Крім того, судом встановлено, що товарно-транспортні накладні на перевезення отриманого від ТОВ Номекс-Про товару надавалися позивачем контролюючому органу як до перевірки, так і до її проведення на запит відповідача щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ Номекс-Про листом ТОВ ВКФ Електропромремонт від 07.11.2014р. за №0711-15, отриманим ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська 11.11.2014р., що посвідчується штампом реєстрації вхідної кореспонденції цього контролюючого органу (а.с.34-36).

Також представник позивача суду пояснив, що отриманий від ТОВ Номекс-Про товар використаний позивачем у власній господарській діяльності шляхом реалізації кінцевим споживачам, а також для ремонту електрообладнання із використанням власних матеріали та деталей.

Таким чином, факт здійснення реальних господарських операцій ТОВ ВКФ Електропромремонт з ТОВ Номекс-Про підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які у повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отримані товари, та про подальше використання цих товарів у власній господарській діяльності.

Крім того, суд зауважує, що сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеним вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладеного позивачем з ТОВ Номекс-Про договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

При цьому, на час укладення угоди між позивачем та його означеним вище контрагентом, останній був зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності у встановленому законом порядку, а також був платником податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Щодо посилань відповідача на висновки акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.09.2014р. №2823/26-55-22-10/39193183 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Номекс-Про з питань підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р. , згідно з яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ Номекс-Про з контрагентами за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р., суд зазначає наступне.

Навіть у разі якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані товари і послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів (послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Таким чином, висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій ТОВ ВКФ Електропромремонт з ТОВ Номекс-Про є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит за податковими накладними, виписаними ТОВ Номекс-Про .

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1378,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19 від 20.01.2016р., наявним в матеріалах справи (а.с.4), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої комерційної фірми Електропромремонт до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 14.08.2015р. №0002312201.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39621406) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої комерційної фірми Електропромремонт (код ЄДРПОУ 25021316) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_3