Постанова

від 12.06.2017 по справі 809/827/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р. Справа № 809/827/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Фітель В.С.,

за участю:

представника позивача - Матійчука Ю.М.

представника відповідача - Боднара Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул. Б.Хмельницького, 3,м. Коломия,Івано-Франківська область,78200

до відповідача ЖКП "Техносервіс" П"ядицької сільської ради, вул.Наукова,8, с.П''ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область,78254

про стягнення податкового боргу в сумі 34757,94 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2017 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Івано-Франківській області (далі Коломийська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Житлово-комунального підприємства "Техносервіс" П"ядицької сільської ради (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 34757,94 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України допустив заборгованість по сплаті узгоджених грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами в розмірі 23418,78 грн. з якого 18159,80 грн. основного боргу, 5258,38 - штрафних санкцій, 486,60 пені ; з екологічного податку в розмірі 2287,22 грн. з якого 1699,38 грн. основного боргу, 587,84 пені; збору за спеціальне використання води в сумі, 5991,94 з якого 968,48 грн. основного боргу, 4187,22 - штрафних санкцій, 834,24 пені ; що в загальному становить 34757,94 грн. Станом на день подання позову відповідач суму в розмірі 34757,94 не сплатив, а тому податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку. На підставі наведеного позов просив задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.08.2003 року виконавчим здійснено державну реєстрацію юридичної особи ЖКП "Техносервіс" П"ядицької сільської ради, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ та перебуває на обліку в Коломийській ОДПІ як платник податків та зборів (а.с. 18-20).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ЖКП "Техносервіс" П"ядицької сільської ради несплачено самостійно задекларовані зобов'язання з рентної плати за період з ІV кварталу 2015 року по І квартал 2017 року., де відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами за звітні періоди в розмірі 23418,78 грн..

Однак, у визначені законодавством строки відповідач задекларовані суми не сплатив в повному обсязі.

Крім того, відповідач допустив заборгованість по сплаті узгоджених сум податкових зобов'язань по екологічному податку, по платежу скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в розмірі 2287,22

Позивачем проведено перевірку з питань перевірки даних, задекларованих у податкових деклараціях з рентної плати за спеціальне використання води. За результатами вказаної перевірки складений акт від 29.02.2016 року за № 570/15-03/30497054 на підставі якого позивачем винесено податкові повідомлення-рішення форми Р від 16.03.2016 року №0000301200 якими відповідачу визначено зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 4080,00 грн.

Крім того позивачем проведено перевірку даних задекларованих в декларації з рентної плати за спеціальне використання води. Про що складено акт від 18.02.2016 року №471/15-03/30497054 на підставі якого позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Ш від 02.03.2016 року №000041500 якими відповідачу визначено зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 107,22 грн.

Однак, узгоджені грошові зобов'язання відповідач в повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі зобов'язань з рентної плати за користування надрами в розмірі 23418,78 грн. з якого 18159,80 грн. основного боргу, 5258,38 - штрафних санкцій, 486,60 пені ; з екологічного податку в розмірі 2287,22 грн. з якого 1699,38 грн. основного боргу, 587,84 пені; збору за спеціальне використання води в сумі, 5991,94 з якого 968,48 грн. основного боргу, 4187,22 - штрафних санкцій, 834,24 пені. Загальна сума заборгованості становить 34757,94 грн.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.6.1 ст.6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно із п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.1, п.49.2 ст.49 ПК України).

Згідно із п.п.49.18.1 та п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відтак, суд зазначає, що самостійно задекларовані суми грошових зобов'язань у вказаних податкових деклараціях є узгодженими та підлягають обовязковій сплаті.

Крім того, відповідно до п.240.1 ст.240 ПК України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Згідно із п.242.1 ст.242 ПК України об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПК України); обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти (п.п.242.1.2 п.242.1 ст.242 ПК України); обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання (п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242 ПК України); обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.п.242.1.5 п.242.1 ст.242 ПК України); обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій) (п.п.242.1.6 п.242.1 ст.242 ПК України).

Відповідно до п.249.1 ст.249 ПК України суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п.250.1 ст.250 ПК України).

Згідно із п.п.250.2.1 п.250.2 ст.250 ПК України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Відповідно до п.250.5 ст.250 ПК України платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Поряд з цим, відповідно до п.п.251.1 п.251.1 ПК України рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл (п.252.23 ст.252 ПК України).

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр (п.п.252.1.1 п.252.1 ст.252 ПК України).

Згідно із п.257.1 ст.257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати (п.257.2 ст.257 ПК України).

Відповідно до п.п.257.3.1 п.257.3 ст.257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно із п.п.258.1.1 п.258.1 ст.258 ПК України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

На суму податкових зобов'язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II цього Кодексу (п.п.258.1.2 п.258.1 ст.258 ПК України).

Відповідно до п.п.258.2.1 п.258.2 ст.258 ПК України контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати здійснюють контролюючі органи.

Відтак, суд зазначає, що самостійно задекларовані суми грошових зобов'язань по екологічному податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин у вказаних податкових деклараціяхвідповідно є узгодженими та підлягають обов'язковій сплаті.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п.59.5 даної статті ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки, за відповідачем був облікований податковий борг, контролюючим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми від 25.09.2014 року №1287-25, копія якої наявна в матеріалах справи та досліджена судом в якості письмових доказів по справі.

Однак зазначену в вимогах суму податкового боргу відповідач не погасив.

Крім того, відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається, зокрема при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, податковий борг відповідача по сплаті самостійно задекларованих у податкових деклараціях грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами в розмірі 23418,78 грн., з екологічного податку в розмірі 2287,22 грн., збору за спеціальне використання води в сумі, 5991,94 грн. ; що в загальному становить 34757,94 грн.

В п.95.1 ст.95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане, а також те що відповідач позов визнав повністю суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з житлово-комунального підприємства "Техносервіс" П"ядицької сільської ради податкового боргу в розмірі 34 757 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з житлово-комунального підприємства "Техносервіс" П"ядицької сільської ради (код 30497054) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 34 757 (тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят сім) гривень 94 копійки з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 15.06.2017.