Постанова

від 09.06.2017 по справі 808/1643/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2017 року ( о 15 год. 14 хв.) Справа № 808/1643/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Приватного підприємства «Експрес канцелярія»

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

06.06.2017 о 17 год. 50 хв. Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – ГУ ДФС у Запорізькій області, заявник) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням до Приватного підприємства «Експрес канцелярія» (далі – ПП «Експрес канцелярія», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 6543,00 грн.

Вимоги подання обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що новостворений податковий борг перед бюджетом виник на підставі не сплати у повному обсязі у встановлені законодавством строки самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2016 року на підставі поданої декларації №9267245735 від 19.01.2017. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 06.04.2017 на адресу відповідача поштою була направлена податкова вимога №1724-17/829 від 24.03.2017. Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ГУ ДФС у Запорізькій області звернулася із даним поданням до суду, у якому просить стягнути кошти у розмірі податкового боргу 6543,00 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих ПП «Експрес канцелярія».

Представник заявника у судове засідання не з'явився, проте 09.06.2017 надав до суду клопотання (вх. № 16527) про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти подання на адресу суду не надходили.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПП «Експрес канцелярія» (ідентифікаційний код 33327611) є юридичною особою, яка зареєстрована 10.01.2005, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію №9267245735 від 19.01.2017, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 12620,00грн.

Матеріалами справи встановлено, що заявником вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 06.04.2017 на адресу відповідача поштою була направлена податкова вимога №1724-17/829 від 24.03.2017 на загальну суму 12873,00 грн. Проте, як вбачається із наданої заявником копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

Згідно із обліковою карткою платника податків та довідкою про заборгованості встановлено, що у ПП «Експрес канцелярія» (з урахуванням часткової сплати у сумі 6077,00грн.) наявна заборгованість з податку на додану вартість у сумі 6543,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого зобов'язання в установлені законодавством строки ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із даним поданням.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає подання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 49.18.3 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2016 року, які у встановлені законодавством строки у повному обсязі сплачені не були.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що 06.04.2017 на адресу відповідача поштою була направлена податкова вимога №1724-17/829 від 24.03.2017 на загальну суму 12873,00 грн. Проте, як вбачається із наданої заявником копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

Згідно із п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога №1724-17/829 від 24.03.2017 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 – 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. На обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу. Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкових вимог та виникнення новоствореного податкового боргу. Протягом 24 годин, як передбачено ст.183-3 КАС України, з моменту виникнення податкового боргу, заявник звернувся до суду.

У відповідності до п. 95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пп. 95.4. ст.95 Податкового кодексу України).

Згідно із ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На момент розгляду справи в суді заборгованість перед бюджетом відповідачем не погашена, доказів протилежного суду надано не було, проти подання відповідач не заперечив, доводи заявника не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені ГУ ДФС у Запорізькій області вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Головного управління ДФС у Запорізькій області до Приватного підприємства «Експрес канцелярія» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків Приватне підприємство «Експрес канцелярія» (ідентифікаційний код 33327611), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6543,00грн. (шість тисяч п'ятсот сорок три гривні 00копійок) на користь УК у м. Запоріжжі/Вознесенівс./14060100 (р/р 31118029700007; код платежу 14060100, код отримувача 38025409, МФО 813015, банк отримувача ГУДКС України у Запорізькій області).

Звернути постанову до негайного виконання відповідно до ч.8 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                             І.В. Батрак