Постанова

від 14.06.2017 по справі 815/1518/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року м. Одеса Справа № 815/1518/17

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Іванова Е.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Державної установи Одеська обласна фітосанітарна лабораторія до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної установи Одеська обласна фітосанітарна лабораторія (далі - ДУ ООФЛ ) до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці в Одеській області) в якому з урахуванням уточненого позову позивач просить суд визнати протиравною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу від 15.02.2017 року №69, підписану уповноваженою посадовою особою відповідача - начальником Головного управління Держпраці в Одеській області Дзюбою Андрієм Миколайовичем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до поданої заяви від 07.12.2016 р. ОСОБА_2 просила звільнити її з роботи 09 грудня 2016 р. Отже, 09.12.2016 р. є датою закінчення строку попередження про звільнення. Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку ДУ Одеська обласна фітосанітарна лабораторія (п. 17) та Колективного договору установи на 2013-2016 рр. (п. 3.9) робочий день в Одеській фітолабораторії в п'ятницю закінчується о 16 год. 45 хв. Керуючись вимогами ст. 38 КЗпП України Одеська фітолабораторія зобов'язана була з'ясувати намір працівника щодо звільнення на час закінчення строку попередження - тобто на кінець робочого дня 09 грудня 2016 р. З'ясувавши це питання Одеською фітолабораторією був виданий наказ № 151-ОС від 09.12.2016 р., підписані розрахункові документи про виплату всіх належних працівникові сумм в день звільнення ОСОБА_2. У зв'язку із тим, що розрахунково-касове обслуговування Одеської фітолабораторії здійснюється спеціальним державним органом, режим діяльності якого не враховує вимог ст. 38 КЗпП України, платіжне доручення Одеської облфітолабораторії від 09.12.2016 р. № 830 про перерахування ОСОБА_2 належних у зв'язку із звільненням сум було виконане органом казначейства 12.12.2016 р. - на наступний перший робочий день. Відповідно до викладеного, висновок відповідача щодо порушення позивачем ст. 38 КЗпП та ст. 116 КЗпП є протиправним, а тому постанова про застосування штрафу підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання, проте надав до суду заяву в якій просив справу слухати без його участі.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, та надали до суду заперечення у письмову вигляді, які мотивовані тим, що відповідно до вимог Конвенції міжнародної організації праці № 81, та Конвенції міжнародної організації праці № 129, які ратифіковані 08.09.2004 року, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р Питання Державної служби з питань праці , наказу Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів та ст. 259 Кодексу Законів про працю України, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 щодо порушення вимог законодавства про працю з боку керівництва ДУ Одеська обласна фітосанітарна лабораторія головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно - правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Гординою О.В. проведно у період з 18.01.2017 року по 31.01.2017 ркоу позапланову перевірку позивача. За результатами перевірки було складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 31.01.2017 року № 15-01-016/0064. Встановлені порушення наступних вимог законодавства: в порушення вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України гр. ОСОБА_2 при звільненні не відпрацювала 2 тижні; в порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України гр. ОСОБА_2 при звільненні (звільнена 09.12.2016р. за власним бажанням відповідно до наказу від 09.12.2016 № 151 -ОС) належні при звільненні суми виплачені їй 12.12.2016 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що відповідно до вимог Конвенції міжнародної організації праці № 81, та Конвенції міжнародної організації праці № 129, які ратифіковані 08.09.2004 року, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р Питання Державної служби з питань праці , наказу Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів та ст. 259 Кодексу Законів про працю України, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 щодо порушення вимог законодавства про працю з боку керівництва ДУ Одеська обласна фітосанітарна лабораторія головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно - правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Гординою О.В. проведено у період з 18.01.2017 року по 31.01.2017 року позапланову перевірку позивача.

За результатами перевірки складено акт перевірки додержання позивачем законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 31.01.2017 року № 15-01-016/0064.

Вказаним актом встановлені порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України - гр. ОСОБА_2 при звільненні не відпрацювала 2 тижні;

порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України - гр. ОСОБА_2 при звільненні (звільнена 09.12.2016р. за власним бажанням відповідно до наказу від 09.12.2016 № 151 -ОС) належні при звільненні суми виплачені їй 12.12.2016 року.

На підставі вказаного акту ГУ Держпраці в Одеській області винесена постанова про накладення штрафу уповноваженою особою від 15.02.2017 року №69, якою на позивача накладений штраф у розмірі 3200 грн.

Не погодившись з вказаним штрафом застосованим до позивача, останній звернувся до суду з позовом щодо скасування постанови від 15.02.2017 року №69.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Щодо порушень позивачем ст. 38 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі; додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Таким чином, законодавцем працівнику надане право припинити трудовий договір у будь-який час, але з умовою, що про таке припинення роботодавець буде попереджений працівником не менше ніж за 2 тижні.

Таке попередження має метою захистити інтереси роботодавця та надати йому можливість вчасно вжити заходів щодо недопущення переривання роботи за відповідним робочим місцем (посадою), зокрема, здійснити добір працівника на посаду, що вивільнюється, або покласти виконання обов'язків за посадою на вже наявного працівника (суміщення) тощо.

З огляду на таку гарантію роботодавець має право вимагати від працівника відпрацювання 2-х тижнів. Однак, термін у 2 тижні є максимальним для попередження та відпрацювання і визначений законодавцем як строк, що відповідає як захисту інтересів працівника, так і роботодавця.

При цьому, стаття 38 КЗпП України жодним чином не покладає на роботодавця обов'язку витримати до звільнення працівника 2 тижні, в разі наявності його прохання звільнити раніше.

Натомість, ст. 38 КЗпП України визначає єдиний обов'язок роботодавця - припинити дію трудового договору без вимоги щодо 2-тижневого відпрацювання працівником за наявності підстав, передбачених цією ж статтею Кодексу.

Таким чином, норма права, викладена в ч. 1 ст. 38 КЗпП України, встановлює:

а) обов'язок працівника завчасно (не менше ніж за 2 тижні) попередити роботодавця про звільнення за ініціативою такого працівника;

б) право роботодавця вимагати 2-тижневого відпрацювання;

в) право працівника припинити дію трудового договору у день, визначений працівником, за наявності встановлених ч. 1 ст. 38 КЗпП України підстав;

г) обов'язок роботодавця припинити дію трудового договору у строк, визначений працівником, у разі наявності передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП України підстав.

Право та обов'язок вказані в п.п. а та б , і право та обов'язок, вказані в п.п. в та г , є такими, що кореспондуються та взаємно пов'язані та залежні один від одного.

Викладене вище нормативно-правове регулювання відносин щодо припинення трудового договору, укладеного на невизначений строк, надає роботодавцю право звільнити працівника до закінчення 2-тижневого строку у разі, якщо таке звільнення не створить роботодавцеві перешкод в організації своєї діяльності та праці.

Таким же чином працівнику надане право клопотати про звільнення в інший (менший) строк ніж 2 тижні у разі, якщо відсутні поважні причини, передбачені ч. 1 ст. 38 КЗпП України, але задовольняти таке клопотання роботодавець не зобов'язаний та приймає рішення з урахуванням фактичних обставин у кожному випадку окремо.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином, вирішуючи питання про порушення суб'єктом правової норми слід з'ясовувати, чи є факт порушення таким суб'єктом встановленого йому законодавством обов'язку діяти тим чи іншим чином, і відповідно, контролюючий орган має право вимагати від суб'єкта тих чи інших дій виключно у разі, якщо суб'єкт прямо зобов'язаний нормативно-правовим актом на такі дії.

У випадку із звільненням ОСОБА_2 Головне управління Держпраці в Одеській області встановило порушення позивачем ст. 38 КЗпП України, яке полягає у реалізації роботодавцем свого права на звільнення працівника у визначений працівником строк за відсутності при цьому поважних підстав, передбачених ч. 1 ст. 38 Кодексу, за наявності яких Одеська фітолабораторія вже б була зобов'язана здійснити таке звільнення.

Залежно від суб'єкта ініціювання припинення трудового договору статтями 36, 38, 39, 40, 41, 45 КЗпП України передбачені види такого припинення:

- за домовленістю сторін (п. 1 ст. 36),

- за ініціативою працівника (п. 4 ст. 36, ст. 38, ст. 39),

- за ініціативою роботодавця (п. 4 ст. 36, ст. 40, ст. 41),

- за ініціативою (на вимогу) профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45).

З метою однакового застосування законодавства про працю, в тому числі застосування норм права, які регулюють фактичні відносини з урахуванням їх особливостей, Верховний Суд України зазначив в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового.договору за п.1 ст.36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. При цьому Верховний Суд України спеціально зазначає (абзац 2 пункту 8 Постанови), що сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП України).

Отже, Верховний Суд України роз'яснює, що власник або уповноважений ним орган має право задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення 2-тижневого строку попередження та не зв'язаний цим строком.

Надані позивчем до перевірки документи (заява ОСОБА_2, наказ від 09.12.2016 р. № 151-ОС) свідчать, що за відсутності передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП України підстав ОСОБА_2 просила у своїй заяві від 07.12.2016 р. звільнити її з 09.12.2016 р. (що є правом працівника і не заборонено нормами КЗпП України). Одеська фітолабораторія висловила згоду (не будучи зобов'язаною проводити звільнення у строк, запропонований працівником) на звільнення без 2-тижневого попередження та без відпрацювання цього строку, що повністю відповідає правам роботодавця, наданим ст. 38 КЗпП України, не є порушенням обов'язків роботодавця, визначених цією ж нормою Кодексу, та відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного суду України (п. 8 Постанови від 06.11.1992 року №9).

Відповідно до викладеного суд доходить висновку, що висновок викладений в акті перевірки про порушення позивачем ст. 38 КЗпП України при звільненні ОСОБА_2 є необґрунтованим, а в діях позивача відсутній склад порушення ст. 38 КЗпП України, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо порушень позивачем 116 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п. 1 Положення про ДУ Одеська обласна фітосанітарна лабораторія Одеська фітолабораторія є державною установою, утвореною відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, підпорядковується Держпродспоживслужбі України та належить до сфери її управління.

Відповідно до п. 3 Положення Одеська фітолабораторія є неприбутковою організацією, а згідно п. 14 Положення фінансування та матеріально-технічне забезпечення лабораторії здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету.

Пунктом 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету є бюджетними установами. Бюджетні установи є неприбутковими.

Згідно ч. 1 ст. 43 БК України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейське обслуговування забезпечується Казначейством України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 БК України казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що ДУ ООФЛ 06.01.2015 р. з Управлінням Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області укладений договір № 13-317229 про здійснення розрахунково-касового обслуговування (а.с. 26-28).

Згідно п. 1 договору орган казначейства відкриває Одеській фітолабораторії бюджетні рахунки та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України та умов договору.

Відповідно до пп. 2.3.2 п. 2.3 договору орган казначейства зобов'язується здійснювати розрахунково-касові операції за дорученням Одеської фітолабораторії.

Діяльність органу казначейства регулюється Регламентом, затвердженим Наказом Державної казначейської служби України від 01.02.2016 р. №31.

Відповідно до п. 116 Регламенту в органах казначейства операційний час (час роботи з клієнтами) триває з 9:30 до 15:00 з урахуванням перерви на обід.

Як встановлено вище ОСОБА_2 звільнено 09 грудня 2016 р. (день тижня - п'ятниця) за наказом від цієї ж дати - 09.12.2016 р., - на підставі ст. 38 КЗпП України.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КЗпП України якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Відповідно до цієї норми роботодавець зобов'язаний дочекатись закінчення строку попередження та приймати рішення щодо звільнення працівника з урахуванням його остаточного наміру про звільнення або залишення на роботі на час закінчення цього строку.

Відповідно до поданої заяви від 07.12.2016 р. ОСОБА_2 просила звільнити її з роботи 09 грудня 2016 р. Отже, 09.12.2016 р. є датою закінчення строку попередження про звільнення.

Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку ДУ ООФЛ (п. 17) та Колективного договору установи на 2013-2016 рр. (п. 3.9) робочий день в Одеській фітолабораторії в п'ятницю закінчується о 16 год 45 коп.

Керуючись вимогами ст. 38 КЗпП України ДУ ООФЛ зобов'язана була з'ясувати намір працівника щодо звільнення на час закінчення строку попередження - тобто на кінець робочого дня 09 грудня 2016 р.

З'ясувавши це питання Одеською фітолабораторією був виданий наказ № 151 -ОС від 09.12.2016 р. та підписані в день звільнення ОСОБА_2 розрахункові документи про виплату всіх належних працівникові сум.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 року №1407 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2013 року за №130/22662 затверджений Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами (далі Порядок №1407).

Відповідно до п. 1.4 Порядку №1407 розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) здійснює формування та подання документів до системи Казначейства в електронному вигляді протягом операційного дня в межах операційного часу, визначеного органом Казначейства. Документи, що надійшли після операційного часу, опрацьовуються наступного операційного дня.

У зв'язку із тим, що розрахунково-касове обслуговування Одеської фітолабораторії здійснюється спеціальним державним органом, режим діяльності якого не враховує вимог ст. 38 КЗпП України, платіжне доручення Одеської облфітолабораторії від 09.12.2016 р. (день тижня - п'ятниця) №830 про перерахування ОСОБА_2 належних у зв'язку із звільненням сум було виконане органом казначейства 12.12.2016 р. (день тижня - понеділок), тобто на наступний робочий день.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про відпустки від 15.11.1996 року №504/96-ВР (далі - Закон №504) за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 24 Закону №504 у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією.

Та як пояснив представник позивача в судовому засіданні ОСОБА_2 09.12.2016 року подала до позивача заяву про надання їй відпустки з 12.12.2012 року терміном 19 календарних днів (а.с. 92), але до кінця робочого дня змінила своє рішення та повернулась до заяви про звільнення.

Вказані дії та обов'язок роботодавця відповідно до ст. 38 КЗпП України дочекатись остаточного рішення працівника призвели (з урахуванням роботи Казначейської служби) до проведення позивачем розрахунків із звільненнми працівником на підставі платіжного доручення від 09.12.2016 року лише 12.12.2016 року (на наступний робочий день).

Представник відповідача не спростував даного факту.

На запит суду від 21.04.2017 року №815/1518/17/12630/17 Управління Державної казначейської служби у м. Одесі Одеської області повідомило, що підтвердити або спростувати факт надання розпорядником бюджетних коштів платіжних доручень не можливо. А також, що платіжне доручення від 09.12.2016 року №830 ДУ ООФЛ на суму 6033,78 грн оплачено управлінням Казначейства 12.12.2016 року.

Відповідно до викладеного суд доходить висновку, що висновок викладений в акті перевірки про порушення позивачем ст. 116 КЗпП України при звільненні ОСОБА_2 є необґрунтованим, а в діях позивача відсутній склад порушення ст. 116 КЗпП України, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, відсутність факту порушення позивачем ст. 38 КЗпП України при звільненні ОСОБА_2 та відсутність провини у не проведенні розрахунку зі звільненим працівником в день звільнення, суд доходить висновку, що постанова ГУ Держпраці в Одеській області про накладення штрафу від 15.02.2017 року №69 є протиправною та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, ЗУ Про судовий збір суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної установи Одеська обласна фітосанітарна лабораторія до Головного управління Держпраці в Одеській області задовольнити.

Визнати протиравною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу від 15.02.2017 року №69, підписану уповноваженою посадовою особою відповідача - начальником Головного управління Держпраці в Одеській області Дзюбою Андрієм Миколайовичем.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби у м. Одесі (код ЄДРПОУ 38016923, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, 6) повернути з Державного бюджету України Державній установі Одеська обласна фітосанітарна лабораторія (код ЄДРПОУ - 38438855, місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 76/1) сплачений судовий збір згідно платіжного доручення від 13.02.2017 року №87 у розмірі 1600 грн. (оригінал платіжного доручення від 13.02.2017 року №87 знаходиться в матеріалах справи).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254 КАС України.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Іванов Е.А.