Постанова

від 12.06.2017 по справі 820/1465/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2017 р. № 820/1465/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Саєнка Д.В.,

представника відповідача - Зінченко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "ІНТЕРФУД ЛТД" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними рішення та дій, зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство "Інтерфуд ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.06.2017р., просить визнати протиправним рішення та дії відповідача, зобов'язати його надати позивачу статус платника податку на додану вартість, визнати незаконною відмову відповідача у наданні статусу платника податку на додану вартість від 24.02.2017р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при реєстрації юридичної особи позивача було подано заяву за формою № 1 ПДВ про добровільну реєстрацію платником податку на додану вартість, в задоволенні якої відповідачем було відмовлено.

Позивач вважає цю відмову незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує його права.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач - Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, згідно наданих до суду письмових заперечень, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що юридичну особу позивача зареєстровано 03.02.2017р., ідентифікаційний код юридичної особи 41122682, місцезнаходження юридичної особи: 61003, Харківська область, місто Харків, провулок Подільський, будинок 5, офіс 205.

03.02.2017р. позивача взято на податковий облік як платника податків та як платника єдиного внеску Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Позивач звернувся до відповідача із заявами щодо реєстрації його платником податку на додану вартість (а.с. 10-12), проте в задоволенні цих заяв йому було відмовлено з посиланням на норми Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014р. № 1130, зареєстрованим в Мінюсті України від 13.06.2016р. за № 843/28973.

Зокрема, відповідачем було зазначено, що в реєстраційній заяві позивача за формою № 1 ПДВ було надано неповні дані: невірно заповнено розділ 4 (не зазначено назву району), не заповнено розділ 11 заяви.

При цьому відповідач вказав, що відповідно до п. 3.8. розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014р. № 1130, зареєстрованим в Мінюсті України від 13.06.2016р. за № 843/28973 дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.

Враховуючи відмови в задоволенні реєстраційної заяви позивача за формою № 1 ПДВ, ним вказана заява надавалась відповідачу тричі: 14.02.2017р., 21.02.2017р. та 15.03.2017р. (а.с. 10-12).

Вирішуючи дану справу, суд виходить з того, що порядок реєстрації платників податку на додану вартість унормовано приписами Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014р. № 1130, зареєстрованим в Мінюсті України від 13.06.2016р. за № 843/28973.

Зокрема, відповідно до п. 3.9. розділу ІІІ вказаного Положення якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (за наявності), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 3 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). При цьому нова заява може бути подана до контролюючого органу з бажаною датою реєстрації, що була подана у попередні неприйнятій заяві, якщо особою, яка добровільно реєструється платником ПДВ, ліквідовано недоліки, встановлені абзацом першим цього пункту та така нова заява подана не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

В даній справі судом встановлено, що позивачем у поданих до податкового органу заявах було зазначено в графі 4 заяви місцезнаходження (місце проживання) платника район місцезнаходження Основ'янський , хоча ці дані не внесено до місцезнаходження позивача згідно наданої ним до суду копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 5).

За таких обставин район у місті, за яким зареєстровано місцезнаходження позивача, визначений ним у поданих на адресу відповідача заявах, не визначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є формальною підставою вважати наявною невідповідність даних, повідомлених позивачем щодо його місця знаходження даним Єдиного державного реєстру.

Суд зазначає, що дану обставину контролюючим органом було визначено правильно, а на кожну заяву позивача про реєстрацію платником ПДВ надано відповіді, в тому числі листом від 24.02.2017р. за № 182-10/20-38-08-01-21, яку позивач вважає фактичним рішенням про відмову у наданні статусу платника податку на додану вартість (а.с. 6-8).

В зв'язку з наведеним суд вважає необґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправним рішень та дій відповідача щодо обставин даної справи, а також щодо зобов'язання його надати позивачу статус платника податку на додану вартість, визнати незаконною відмову відповідача у наданні статусу платника податку на додану вартість від 24.02.2017р.

Крім того, суд зауважує, що порядок надання статусу платника податку на додану вартість передбачає певну нормативно визначену процедуру, а контролюючий орган при цьому наділений певними дискреційними повноваженнями, перебирати які на себе, зобов'язуючи контролюючий надати позивачу статус платника ПДВ поза визначеною процедурою, суд не вправі.

Суд зазначає, що в даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду надано належні та допустимі докази законності та обґрунтованості оскаржуваних дій та рішень, які доводами позовної заяви та судовим розгляду не спростовано.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ІНТЕРФУД ЛТД" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними рішення та дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 15 червня 2017 року.

Суддя О.В. Панченко