Постанова

від 12.06.2017 по справі 819/689/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/689/17

12 червня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А. В.

за участю секретаря судового засідання Ліщинської М.М., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС в Тернопільській області

до Заводського комбінату комунальних підприємств

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Тернопільській області (надалі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Заводського комбінату комунальних підприємств (надалі по тексту - відповідач) податкового боргу в сумі 114489,82 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення норм Податкового кодексу України відповідач несвоєчасно та не в повному об'ємі сплачував узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 114489,82 грн та по податку на прибуток підприємств організацій, що належать до комунальної власності на суму 170,00 грн та по податку на додану вартість на суму 114319,82, з них 7300,48 грн штрафна санкція та 107019,34 грн пеня. За сукупністю наведених обставин, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що податкове повідомлення-рішення щодо нарахування пені на суму 107019,34 грн не виносилося та відповідача не повідомлялось, і тому вважає, що заборгованість Заводського комбінату комунальних підприємств становить 7470,48 грн штрафна санкція станом на 17.05.2017, згідно податкових повідомлень-рішень №0009121502 від 15.09.2014 та №0003911501 від 22.09.2015.

Крім того, представник відповідача просив врахувати суд те, що нарахування пені проведено контролюючим органом поза межами, встановленого ст.102 ПК України, строку давності, а тому, просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Суд встановив, що Заводський комбінат комунальних підприємств зареєстрований як юридична особа органами державної реєстрації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та знаходиться на обліку в Чортківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків з 30.12.1992 по даний час (аркуш справи 9).

Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як слідує з матеріалів справи, заборгованість відповідача по податку на додану вартість на суму 114319,82 грн, з них 7300,48 грн штрафна (фінансова) санкція та 107019,34 грн пеня, яка виникла у зв'язку із несвоєчасною сплатою у повній мірі грошового зобов'язання визначеного у податкових повідомлення-рішеннях від 22.09.2015 №0003911501 (аркуш справи 20).

Заборгованість по податку на прибуток підприємств організацій, що належать до комунальної власності на суму 170,00 грн штрафна (фінансова) санкція, згідно податкового повідомлення-рішення №0009121502 від 15.09.2014 (аркуш справи 19).

Суд встановив, що станом на 25.04.2017 у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 114489,82 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості (аркуш справи 11), а саме:

- по податку на додану вартість 114319,82 грн (7300,48 штрафна (фінансова) санкція, 107019,34 грн пеня);

- по податку на прибуток підприємств організацій, що належить до комунальної власності в сумі170,00 грн штрафна (фінансова) санкція.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1. ст. 59 ПК України).

Суд встановив, що позивачем на адресу відповідача направлялась перша податкова вимога від 12.01.2010 №1/1, яку відповідач отримав 21.01.2010 та другу податкову вимогу від 22.02.2010 №2/13, яку відповідач отримав 25.02.2010, з часу виставлення якої податковий борг не був погашений в повному обсязі (аркуш справи 21).

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: розрахунком заборгованості по платежах до бюджету, довідкою про наявність заборгованості, копіями податкових вимог.

Представник відповідача, заперечуючи частково проти позову зазначає, що нарахування пені по податку на додану вартість зроблено поза межами позовної давності визначеної ст..102 ПК України (1095 днів), а тому така частина пені стягненню не підлягає.

Суд не погоджується з такою позицією представника відповідача виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, згідно п. 102.4. ст.102 ПК України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Враховуючи те, що позивач скористався процедурою адміністративного та судового оскарження ППР, то строк на стягнення у податкового органу починає обраховуватися з 25 грудня 2014 року.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строки давності для самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань, які становлять не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Тобто ст..102 ПК України визначено строки давності, що застосовуються для визначення грошового зобов'язання та строки давності для стягнення податкового боргу.

Натомість питання нарахування пені врегульовано ст..ст.129 та 130 ПК України.

Так, відповідно до п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу, пеня при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 ст.129 ПК України встановлено, що при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Як видно з розрахунків пені по податку на додану вартість (аркуш справи 52-53) та поясненнях представника позивача наданих до даних розрахунків, при обчислення пені по Заводському комбінату комунальних підприємств було дотримано вимог Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що відповідачем, станом на момент пред'явлення позову податковий борг у добровільному порядку не сплачений, податкові повідомлення-рішення не були оскарженні у встановленому законом порядку та не оскаржені дії податкового органу щодо нарахування пені, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст.95 ПК України).

Згідно з пункту 95.4. статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цьому пункту (п.87.1. ст.87 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Заводського комбінату комунальних підприємств (48523, вул. Галицька, 1, смт. Заводське, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 01332325) шляхом стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих цього платника податків та з рахунку у системі електронного адміністрування податку не додану вартість, відкритого в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та за рахунок готівки, що належить відповідачу заборгованість перед бюджетами та держаними цільовими фондами в загальній сумі 114 489, 82 грн, з них по платежах:

по податку на додану вартість в сумі 114 319, 82 грн.;

по податку на прибуток в сумі 170 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений та підписаний 15.06.2017.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.