Ухвала

від 12.06.2017 по справі 806/867/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"12" червня 2017 р. Справа № 806/867/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" квітня 2017 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Агропостач" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року приватне акціонерне товариство "Агропостач" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області , в якому просило :

- визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельних ділянок кадастрові номери 1810136300:05:029:0001, 1810136300:05:031:0001, 1810136300:05:031:0002, а саме незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306 та коефіцієнта Км3 у максимальному значенні 1,0;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі при розрахунку нормативно грошової оцінки земельних ділянок: площею 1,2697 га, кадастровий номер 1810136300:05:029:0001, площею 0,6984 га, кадастровий номер 1810136300:05:031:0001, площею 1,2113 га, кадастровий номер 1810136300:05:031:0002, що знаходяться за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності,91/1, застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306 та коефіцієнт Км3 з максимальним значенням 1,0, які передбачені п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що розраховуючи нормативно-грошову вартість земельних ділянок, відповідач не виконав вимоги рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015, у частині застосування обмежених значень коефіцієнтів Км2 та Км3.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 року позов задоволено.

Визнано незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельних ділянок кадастрові номери 1810136300:05:029:0001, 1810136300:05:031:0001, 1810136300:05:031:0002 Приватному акціонерному товариству "Агропостач", а саме незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306 та коефіцієнта Км3 у максимальному значенні 1,0.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомрі повторно розглянути заяви Приватного акціонерного товариства "Агропостач" про надання витягу з технічної документації та при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок кадастрові номери 1810136300:05:029:0001, 1810136300:05:031:0001, 1810136300:05:031:0002 за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності,91/1, застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306 та коефіцієнт Км3 з максимальним значенням 1,0, які передбачені п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015року.

Відшкодовано Приватному акціонерному товариству "Агропостач"3200 грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Не погоджуючись з постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.06.2015 року 47 сесією 6 скликання Житомирської міської ради прийнято рішення №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі".

Пунктом 1 цього рішення затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира. Затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земель у м. Житомирі 249 грн.80 коп. (п.2). Введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб'єктів господарювання та громадян з 01.01.2016 (п.3 рішення).

Відповідно до пункту 4 вказаного рішення умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативно грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі, а саме, вирішено:

- обмежити застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306;

- обмежити застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів, у діапазоні від 0,5 до 1, при цьому, "1" - це визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира .

Користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форми власності та підпорядкування, отримати витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016 (п.6).

Згідно матеріалів справи 07.03.2017 року позивач отримав від відповідача на свої запити витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за кадастровими номерами 1810136300:05:029:0001,1810136300:05:031:0001 та 1810136300:05:031:0002 .

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки №51/0/213-17 від 01.03.2017 при розрахунку нормативно-грошової вартості орендованої позивачем земельної ділянки площею 1,2697 га, кадастровий номер 1810136300:05:029:0001, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 2,526, а сукупний коефіцієнт Км3 у розмірі 1,157.(а.с.21)

З Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки №52/0/213-17 від 01.03.2017 вбачається , що при розрахунку нормативно-грошової вартості орендованої позивачем земельної ділянки площею 1,9119 га, кадастрові номери земельних ділянок 1810136300:05:031:0001, 1810136300:05:031:0002, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 2,526, а сукупний коефіцієнт Км3 у розмірі 1,176.(а.с.23)

Вважаючи, що при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідачем протиправно не застосовано п.4 рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 року № 931, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності дії відповідача в частині невиконання п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 року, а тому задовольнив позов.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції , оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Пунктами 289.1,289.2,289.3 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю" визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку землі"визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ст. 5, 13 Закону України "Про оцінку землі", ст. 201 Земельного Кодексу України обов'язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яка визначає мету, функції грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, інформаційну базу для грошової оцінки земель, порядок її проведення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (далі Методика). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11.

Згідно пункту 1.4. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

Відповідно до розділу "III. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995р. N213, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за відповідною формулою з урахуванням окрім інших величин, величин зазначених коефіцієнтів Км2 і Км3.

Дана норма кореспондується з пунктом 3.6. Порядку, яким передбачено, що Коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою :Км = Км1 х Км2 х Км3,

де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Згідно п.3.10 Порядку для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1, табл. 3.7, при цьому добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Враховуючи наведені норми права, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, враховуються, окрім інших, відповідні показники коефіцієнту Км2 (коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів) та коефіцієнту Км3 (коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території).

При цьому, Таблиця 1.6 до вказаного Порядку містить Граничні (максимальні і мінімальні) значення коефіцієнтів, які враховують ступінь містобудівної цінності території в межах населених пунктів (Км2). В даній таблиці прямо зазначено, що для населених пунктів з чисельністю населення від 250 до 500 (тис. чол.), до яких загально відомо відноситься місто Житомир, максимальні значення коефіцієнту Км2 визначено в межах 3,0 - 3,5, а мінімальне значення цього ж коефіцієнту Км2 визначено 0,30.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як встановлено судом, рішенням Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015року при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі обмежено застосування цього коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306 (підпункт 4.1 пункту 4), та обмежено застосування загального коефіцієнту Км3 в діапазоні від 0,5 до 1 (підпункт 4.2 пункту 4).

Пунктом 10 цього рішення відповідача зобов'язано забезпечити оформлення та видачу заявникам відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира.

Разом з тим, відповідачем при надані позивачу витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, не було враховано обмеження в застосуванні коефіцієнтів Км2 і Км3, що встановлені п.4 рішенням Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року.

Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, рішення 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради №931 від 10.02.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі" в силу наведених положень є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.

З врахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що видача витягів належить виключно до повноважень Держгеокадастру, які надаються з технічної документації про нормативну грошову оцінку на території м. Житомира, розробленої у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому застосування при цьому будь-яких інших нормативних чи ненормативних актів не передбачено, є помилковими.

Також є помилковими доводи відповідача, що вибраний судом спосіб захисту порушеного права є втручанням у дискреційні повноваження державного органу, з таких підстав.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин .

Отже, суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - розглянути запити позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності запитів вимогам законодавства надати витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.

Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, а державний орган просто порушує свої обов'язки.

До того ж, виключність повноважень, з огляду на положення статей 55, 124 Конституції та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, жодним чином не впливає на можливість оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 2 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, аналіз наведених норм дає колегії суддів підстави для висновку, що кожному гарантується право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений повноваженнями, зокрема, щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, або ж прийняти рішення, і це прямо вбачається з пункту 2 частини 4 статті 105 та пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями пункту 2 частини 4 статті 105, пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про задоволення позову та правильно обрав спосіб захисту порушеного права, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" квітня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" червня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне акціонерне товариство "Агропостач" проспект Незалежності, 91/1,м.Житомир,10001

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вул.Довженка,45,м.Житомир,10002

4-третій особі: - ,